Ухвала

від 26.07.2021 по справі 910/4625/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.07.2021Справа № 910/4625/14 За заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 у справі №910/4625/14 та поновлення строків для пред`явлення його до викання

за позовом Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави

в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтенерго"

про стягнення 54079,55 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Лук`янчук Д.Ю.

Представники сторін не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2014 №910/4625/14 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтенерго" на користь Державного бюджету України основний борг в розмірі 52383,82 грн., пеню в розмірі 1460,39 грн. та інфляційні втрати в розмірі 235,34 грн., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтенерго" на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1827,00 грн.

12.05.2014 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2014 видано два накази.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про видачу дубліката наказу та поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання у даній справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021 вказану заяву передано для розгляду судді Сташківу Р.Б. у звязку із відпусткою судді Морозова С.М.

Ухвалою суду від 06.07.2021 вказану заяву судом призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.07.2021.

Сторони не направили своїх представників у судове засідання 26.07.2021.

Розглянувши в судовому засіданні 26.07.2021 заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 у справі №910/4625/14 та поновлення строків для пред`явлення його до викання, судом встановлено наступне.

На обґрунтування заяви про відновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у справі №910/4625/14 заявник зазначає наступне.

Наказ Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 у справі №910/4625/14 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтенерго" на користь Державного бюджету України основний борг в розмірі 52383,82 грн., пеню в розмірі 1460,39 грн. та інфляційні втрати в розмірі 235,34 грн. було пред`явлено до виконання до Подільського районного відділу ДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м.Київ) (далі - ДВС).

Заявник вказує на те, що він неодноразово звертався до вищевказаного відділу ДВС із листами щодо стану виконавчого провадження з виконання наказу, проте жодної відповіді надано не було.

Крім того, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву було направлено скаргу на дії ДВС, яка залишилась без розгляду.

04.09.2020 за вих. № 30-10/7529 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву звернулося до ДВС із заявою про видачу довідки про втрату оригіналу наказу, для подальшого пред`явлення до суду.

Відповідно до долученого до заяви листа ДВС від 08.12.2020 вбачається, що 15.10.2015 було відкрите виконавче провадження №43551911 із виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 у справі №910/4625/14 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтенерго" на користь Державного бюджету України основний борг в розмірі 52383,82 грн., пеню в розмірі 1460,39 грн. та інфляційні втрати в розмірі 235,34 грн. Однак, 26.04.2018 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу та під час пересилки виконавчий документ було втрачено.

У зв`язку із викладеним, строки пред`явлення наказу до виконання та втрата оригіналу наказу Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 у справі №910/4625/14 відбулося не з вини позивача.

Частиною 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції

Відповідно до частини 1 статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

При цьому, суд приймає до уваги, що в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі Агрокомплекс проти України від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для законного сподівання на виплату такої заборгованості і становить майно цієї особи у значенні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Доказів повного виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 у справі №910/4625/14 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтенерго" на користь Державного бюджету України основного боргу в розмірі 52383,82 грн., пені в розмірі 1460,39 грн. та інфляційніх втрат в розмірі 235,34 грн матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд вважає заяву позивача про відновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу від 12.05.2014 у справі №910/4625/14 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, відповідно до пункту 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи вищевикладені обставини та надані докази, наказ Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 у справі №910/4625/14 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтенерго" на користь Державного бюджету України основного боргу в розмірі 52383,82 грн., пені в розмірі 1460,39 грн. та інфляційніх втрат в розмірі 235,34 грн фактично є втраченим, а тому заява позивача про видачу дублікату наказу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 329, п.19.4 Перехідних положень ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 у справі №910/4625/14 та поновлення строків для пред`явлення його до викання задовольнити.

Поновити строк для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 у справі №910/4625/14 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтенерго" на користь Державного бюджету України основного боргу в розмірі 52383,82 грн., пені в розмірі 1460,39 грн. та інфляційніх втрат в розмірі 235,34 грн. до виконання з 26.07.2021.

Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 у справі №910/4625/14 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтенерго" на користь Державного бюджету України основного боргу в розмірі 52383,82 грн., пені в розмірі 1460,39 грн. та інфляційніх втрат в розмірі 235,34 грн.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Ухвалу підписано 26.07.2021.

Суддя Р.Б. Сташків