Рішення

від 14.07.2021 по справі 380/7624/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року справа №380/7624/20

зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Роздіна Ю.Н.,

представники сторін не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест-Україна" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Слобожанське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною і скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест-Україна" код ЄДРПОУ 39065416, місцезнаходження: 80500, Львівська обл., м. Буськ, вул. Львівська, 15 до Державної служби України з безпеки на транспорті код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 03135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14, Управління Укртрансбезпеки у Львівській області код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 79020, м. Львів, проспект В.Чорновола, 57, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.08.2020 № 193904.

Ухвалою від 23.09.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 30.11.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 08.02.2021 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору управління Укртрансбезпеки у Сумській області.

Ухвалою від 08.02.2021 суд витребував додаткові докази у справі.

Ухвалою від 01.03.2021 суд замінив третю особу управління Укртрансбезпеки у Сумській області її правонаступником Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою габаритно-вагового контролю працівниками Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки зупинено автомобіль RENAULT MAGNUM, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом. За результатами здійсненої перевірки складено акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, яким встановлено порушення позивачем абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", a саме перевищення габаритно-вагових норм на 12%.

Зі змісту акта неможливо встановити будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг, чи проходили вони періодичну повірку, тощо. Документа (чека або талона зважування, квитанції, тощо), на підставі якого було визначено вагу транспортних засобів, a також документів, які підтверджують проведення періодичної повірки (метрологічної атестації) зважувального обладнання, яке використовувалось для визначення вагових параметрів транспортного засобу позивача відповідачем не надано. 3а результатами габаритно-вагового контролю автомобіля та причепа відповідачем встановлено, що під час зважування повна маса транспортного засобу склала 37,2 т, при нормативно допустимих 40, осьові навантаження: 5,38 т, 12,32 т, 6,60 т, 6,34 т та 6,56 т.

Позивач вказує, що загальна фактична вага транспортного засобу, щодо якого був проведений габаритно-ваговий контроль, не перевищувала нормативно допустимої ваги 40 тон. Крім того, вказаний транспортний засіб був навантажений сипучим вантажем, який не міг бути розподілений рівномірно через специфіку його транспортування; не може бути сталим по навантаженню на осі транспортного засобу. Також, законодавчо не встановлена Методика зважування, яка б надавала можливість достовірно встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що відповідач двічі зважував належний позивачу автомобіль та, відповідно, отримав різні показники зважування. Так, навантаження на спірну вісь при первинному зважуванні становила 12,320т, а при повторному - 11,480т. При складенні акта перевірки відповідач використав показник 12,320 т. Вказані показники зважування, на думку позивача, свідчать про неточність і недостовірність даних зважувального пристрою, адже при зважуванні одного і того ж транспортного засобу, показники навантаження на осі різні.

Представник відповідача подав до суду відзив, в якому проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що при проведенні габаритно-вагового контролю працівники управління Укртрансбезпеки діяли у відповідності до вимог чинного законодавства. За результатами зважування належного позивачу транспортного засобу встановлено перевищення нормативно допустимого навантаження на вісь №2, а саме зафіксовано вагу 12,32т при нормативно допустимій 11,00т, що підтверджується талоном зважування №07059 від 25.06.2020.

Третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору, подала до суду письмові пояснення, в яких проти задоволення позову заперечує. Додатково пояснює, що габаритно-ваговий контроль належного позивачу транспортного засобу під час рейдової перевірки здійснювали інспектори управління Укртрансбезпеки у Сумській області Петриченко О.М. та Кіт Ю.Д. , відряджені до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на підставі наказу від 18.06.2020 №31-ВД.

Також третя особа спростовує доводи позивача щодо відсутності методики зважування транспортних засобів з сипучим вантажем. Вважає, що відсутність відповідно методики не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів та від обов`язку по внесенню плати за таке перевищення.

Представник позивача подала до суду додаткові пояснення, в яких зазначає про порушення посадовими особами Укртрансбезпеки вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, які полягає в тому, що перевірки мають проводити посадові особи в кількості не менше двох осіб. Натомість, документи, складені за результатами перевірки транспортного засобу позивача, складені однією посадовою особою - головним спеціалістом Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Котом Ю.Д.

Також представник позивача звертає увагу на те, що у квитанції зважувального обладнання виробником такого вказано КП Центр дорожнього руху , а в сертифікаті на зважувальне обладнання, копію якого надав відповідач, виробником вказано КП Киевдорсервис . З цих підстав, представник позивача дійшла висновку про те, що відповідач не надав доказів належності зважувального обладнання.

Представник позивача звертає увагу на недопустимості застосування аналогії права для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади і місцевого самоврядування.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання. Проте, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідачі явку представників в судове засідання не забезпечили, належним чином повідомлений про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без участі представників відповідачів до суду не надходило.

Третя особа явку представника в судове засідання не забезпечила, належним чином повідомлена про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без участі представника третьої особи до суду не надходило.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

25.06.2020 посадовими особами Київського міжрегіонального правління Укртрансбезпеки проводилась перевірка транспортного засобу автомобіля марки RENAULT MAGNUM, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепу WILCOX, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , про що складено акт від 25.06.2020 №026928 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

В акті зафіксовано, що під час надання послуг перевезення вантажу встановлено перевищення вагових обмежень: повна маса 37,2 т при допустимих 40,0 т; осьові навантаження 65,38 т, 12,32 т, 6,60 т, 6,34 т та 6,56 т. Навантаження на вісь №2 становило 12,32 т при нормативно допустимому 11,00т.

Про дані результати габаритно-вагового контролю свідчить квитанція про зважування №07059 від 25.06.2020.

У квитанції про зважування вказано, що ваговий контроль проводився КП Центр організації дорожнього руху .

Також, в матеріалах справи наявне свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки №П40М10105220, яке чинне до 20.02.2021.

Результати здійснення габаритно-вагового контролю зафіксовано у відповідній довідці від 25.06.2020 №043380

Разом з тим, складено акт від 25.06.2020 №235460 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зафіксовані виявлені під час перевірки автомобіля марки RENAULT MAGNUM, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепу WILCOX, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт. Перевіркою встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Перевищення склало 12% (навантаження на вісь №2 склало 12,32т при нормативно допустимому 11,00т).

Також, складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 25.06.2020 №026928, відповідно до якого позивачу нараховано до сплати 267,3 євро.

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем 04.08.2020 винесено постанову №193904 про застосування до перевізника ТзОВ Харвест-Україна адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн на підставі абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Позивач звернувся до Державної служби України з безпеки на транспорті зі скаргою на вказану постанову. Як вбачається з листа Державної служби України з безпеки на транспорті від 27.08.2020 №6697/03/15-20 вказана скарга залишена без задоволення, а постанова - без змін.

Не погоджуючись з постановою Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративного-господарського штрафу від 04.08.2020 № 193904 позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 7 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон України № 2344-ХІІ) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення№103).

Згідно з пунктом 1 Положення №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пунктом 4 Положення №103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Пунктом 4 Порядку №1567 передбачено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За приписами пункту 13 - 15 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту. Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відтак, Управлінню Укртрансбезпеки у Львівській області надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно зі статею 33 Закону України Про автомобільні дороги (далі - Закон України №2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень статті 48 Закону України №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

За змістом абзацу п`ятнадцятого частини першої статті 60 Закону України №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктами 3, 4 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху; робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Процедуру взаємодії посадових осіб Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, працівників відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху (далі - відповідні підрозділи МВС), а також служб автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі та підприємств, визначених у встановленому законодавством порядку (далі - служби автомобільних доріг), під час організації та проведення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - транспортні засоби) під час проїзду автомобільними дорогами загального користування визначає Порядок, затверджений спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207 (далі - Порядок №1007/1207).

Пунктом 4 Порядку №1007/1207 врегульовано, що посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, серед іншого, визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку. Пункти 5 6 даного Порядку визначають повноваження працівників підрозділів МВС та Служби автомобільних доріг.

Пунктами 16, 18 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, передбачено що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до вимог пункту 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" через центри надання адміністративних послуг. Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Таким чином, дозвіл та плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов`язковими при здійсненні перевезень великоваговими чи великогабаритними транспортними засобами, вагові чи габаритні параметри яких перевищують нормативно допустимі.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Суд встановив, що 25.06.2020 здійснювалося два зважування автомобіля: первинне та повторне (а.с.17). За результатами першого (о 4:33год) навантаження на вісь №2 становило 12,32т (перевищення допустимого навантаження на 12%), а за результатами повторного зважування (о 6:20год) навантаження на вісь №2 становило 11,48т (перевищення допустимого навантаження на 4,36%).

Таким чином, суд погоджується із аргументами відповідача про те, що перевезення вантажу транспортним засобом позивача повинно було здійснюватись за спеціальним дозволом, оскільки навантаження за результатами двох зважувань, незважаючи на відмінності у результатах, перевищує 11 т на одиночну вісь.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 01.07.2020 у справі №803/50/17.

Надаючи оцінку аргументам позивача про відсутність методики зважування транспортних засобів, що здійснюють перевезення сипучих вантажів, суд вказує таке.

На момент виникнення спірних правовідносин, не була затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

Проте, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України Про дорожній рух , статті 33 Закону України Про автомобільні дороги визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач, суд вважає, що останній правомірно склав спірний розрахунок плати за проїзд.

Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасування пункту 19 Порядку №879 Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №671 без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 02.08.2018 у справі №820/1420/17.

Тому доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Суд також відхиляє доводи позивача про те, що посадові особи Укртрансбезпеки порушили вимоги Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, щодо проведення перевірки посадовими особами в кількості не менше двох осіб. Суд звертає увагу, що вказана вимога стосується документів, складених за результатами перевірки. Так, акт №235460 від 25.06.2020, за результатами проведення перевірки, підписаний інспекторами управління Укртрансбезпеки у Сумській області Петриченком О.М. та Котом Ю.Д., відрядженими до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на підставі наказу від 18.06.2020 №31-ВД. Вказані обставини також спростовують доводи позивача про те, що акт перевірки складений неуповноваженими особами.

Суд встановив, що за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки RENAULT MAGNUM, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепу WILCOX, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який відбувався 25.06.2020, було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом становила 37,2 т при нормі 40 т; навантаження на вісь №2 становило 12,320 т при нормі 11,00т, що підтверджується квитанцією зважування транспортного засобу, довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 25.06.2020 №043380 та актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 25.06.2020 №024698.

Водночас, суд враховує, що 25.06.2020 здійснювалося два зважування вказаного автомобіля: первинне та повторне (а.с.17). За результатами першого (о 4:33год) навантаження на вісь №2 становило 12,32т (перевищення допустимого навантаження на 12%), а за результатами повторного зважування (о 6:20год) навантаження на вісь №2 становило 11,48т (перевищення допустимого навантаження на 4,36%).

Суд зазначає, що законодавець диференціює відповідальність, в залежності від відсотка перевищення габаритно-вагових норм. Так, відповідно до частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд встановив, що при первинному зважуванні транспортного засобу марки RENAULT MAGNUM, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепу WILCOX, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , перевищення габаритно-вагових норм становило 12%, а при повторному - 4,36%. Проте відповідач без належного обгрунтування взяв до уваги результати лише первинного зважування, які погіршують становище позивача.

Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

Пункт 12, 13 Порядку №879 передбачає, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Згідно з пунктами 1 - 3, 8 розділу ІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255, габаритно-ваговий контроль пересувними пунктами здійснюється на спеціально обладнаних ділянках доріг I - IV категорій. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю влаштовується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги згідно з вимогами ДБН В.2.3-4:2015 "Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво" у спеціально обладнаних для проведення габаритно-вагового контролю місцях або на майданчиках для відпочинку, стоянках та майданчиках для короткочасної зупинки автомобілів, обладнаних перехідно-швидкісними смугами. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати: 1) позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками; 2) рівну поверхню із поздовжнім та поперечним ухилом 3 проміле; 3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без деформацій дорожнього одягу; 4) ширину не менше ніж 7,0 м. Вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.

У складених відповідачем документах, немає посилання на вимірювальне або зважувальне обладнання, яке було використано посадовою особою Укртрансбезпеки при проведенні габаритно-вагового контролю транспортного засобу, а також в наданих відповідачем документах відсутні відомості про справність обладнання, яким могло бути проведено перевірку габаритно-вагового контролю, оскільки за відсутності відомостей про справність вимірювальних приладів здійснення габаритно-вагового контролю не допускається, що передбачено пунктами 12-13 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 (далі - Порядок №879).

Крім того, суд зазначає, що згідно частин 1-4 статті 8 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, які мають елементи або функції настроювання, повинні мати захист від вільного доступу до зазначених елементів і функцій (включаючи програмне забезпечення) з метою запобігання несанкціонованому втручанню. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до пункту 12 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Відповідно до квитанцій про результати зважування від 25.06.2020 №07059 та №07065 таке здійснювалося на вагах компанії КП Центр організації дорожнього руху (а.с.17). Водночас, відповідач надав суду свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки №П40М10105220, яке чинне до 20.02.2021, видане на прилад компанії КП Киевдорсервис (а.с.92). Вказане викликає сумнів у приналежності у тому, свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки №П40М10105220 видане саме щодо ваг, на яких здійснювалося зважування транспортного засобу позивача.

Отже, копія свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки №П40М10105220 не може слугувати доказом достовірного та точного зважування та встановлення за його результатами достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу позивача.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що постанова Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.08.2020 № 193904 є протиправною та підлягає скасуванню.

Суд звертає увагу на те, що позивач не обгрунтовує позовні вимоги порушеннями, допущеними Державною службою України з безпеки на транспорті, та не заявляє до вказаного відповідача жодної позовної вимоги.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 2102грн, сплачений відповідно до платіжного доручення від 14.09.2020 №3101.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.08.2020 № 193904.

Стягнути з Управління Укртрансбезпеки у Львівській області код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 79020, м. Львів, проспект В. Чорновола, 57, за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест-Україна" код ЄДРПОУ 39065416, місцезнаходження: 80500, Львівська обл., м. Буськ, вул.Львівська, 15 судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 26 липня 2021 року.

Суддя А.Г. Гулик