Постанова

від 22.07.2021 по справі 910/11421/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2021 р. Справа№ 910/11421/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Геращенко В.І. дов.

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

від відповідача 3: Заграничного Д.А. дов.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПС"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2020 (повний текст складено 11.12.2020)

у справі №910/11421/20 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Київської міської ради

до 1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "СПС"

3. Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності та права постійного користування на земельну ділянку,

УСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Київська міська рада (далі - позивач) звернулась у Господарський суд міста Києва з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни (далі - відповідач 1),

Товариства з обмеженою відповідальністю "СПС" (далі - відповідач 2) та Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач 3), у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Чорнєй В.В. від 15.11.2019 №49705633 про державну реєстрацію права власності та права постійного користування земельною ділянкою площею 0,2 га, кадастровий номер 8000000000:79:045:0017, що знаходиться у Тверському тупику, 9 у Печерському районі м.Києва.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що за результатами здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель, що перебувають у власності територіальної громади міста Києва, було встановлено, що внаслідок вчинення приватним нотаріусом спірних реєстраційних дій було за відповідачем 3 було визнано право власності на 8000000000:79:045:0017, а за відповідачем 2 було визнано право постійного користування цією земельною ділянкою. Однак, позивач, як єдиний розпорядник земель комунальної власності на території міста Києва, жодних рішень про передачу вищевказаної земельної ділянки у постійне користування не приймав та державних актів на право постійного користування земельною ділянкою не видавав. Наведені обставини свідчать про вчинення відповідачами дій, направлених на заволодіння земельною ділянкою у незаконний спосіб та поза межами встановленого законодавством України порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві.

Відповідач 3 у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що розпорядником земель комунальної власності є виключно Київська міська рада, що унеможливлює реєстрацію земель комунальної власності за Київською міською державною адміністрацією, а Київська міська державна адміністрація не зверталася до приватного нотаріуса із заявою про реєстрацію права на спірну земельну ділянку комунальної власності.

Відповідач 1 та відповідач 2 під час розгляду справи не скористались своїм правом подати, у встановлений судом строк, відзиви на позовну заяву.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19 листопада 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Чорнєй Віти Володимирівни від 15.11.2019 №49705633 про державну реєстрацію права власності та права постійного користування земельною ділянкою площею 0,2 га, кадастровий номер 8000000000:79:045:0017, що знаходиться у Тверському тупику, 9 у Печерському районі м.Києва.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "СПС" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки суд не пересвідчився в отриманні апелянтом процесуальних документів та не взяв до уваги відзив на позов, який ним був направлений до суду; документи, надані нотаріусу, були видані в 1999 році і з того часу жодного разу державні установи не звертались до товариства з приводу дійсності виданих йому документів; право користування спірною земельною ділянкою підтверджується актом на право постійного користування від 27.12.1999, а відтак, товариство правомірно звернулося до приватного нотаріуса з метою внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; заявник мав намір оформити користування земельною ділянкою відповідно до норм чинного законодавства, але після відмовити вирішив продовжити користування відповідно до Акту; згідно рішень Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатись на саму державу, а помилки не можуть виправлятись за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що апелянт був належним чином повідомлений судом про розгляд справи і рішення прийнято з дотримання норм процесуального права; позивач не приймав жодних рішень про передачу спірної земельної ділянку у постійне користування та державних актів на право постійного користування не видавав, що виключає можливість державної реєстрації такого права за ТОВ "СПС".

26 березня 2021 року апелянт подав письмові пояснення, у яких додатково посилається на пропуск позовної давності, оскільки державний акт був виданий 27.12.1999, а позов поданий більш, ніж через 20 років; предметом даного спору є скасування рішення приватного нотаріуса, який діяв як суб`єкт владних повноважень, тому даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

25 травня 2021 року позивач, на виконання вимог суду, подав копії документів, на підставі яких приймалось рішення від 18.10.2018 щодо відмови ТОВ "СПС" у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

15 червня 2021 року відповідач 1, на виконання вимог суду, надала копію реєстраційної справи, яка включає документи, на підставі яких було прийнято спірне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

16 липня 2021 року позивач, на виконання вимог суду, подав копії книги записів (реєстрації) державних актів, акту на списання державних актів, роздруківку рішення №144/616 від 18.11.1999, а також вказав, що Північним апеляційним господарським судом у справі №910/11420/20 встановлено факт того, що Київська міська рада не приймала рішення щодо оформлення ТОВ "СПС" права постійного користування земельною ділянкою по вул. Тверський тупик, 9.

Відповідач 1 та відповідач 2 (апелянт) були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду, представників у судове засідання не направили, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача 3 у судовому засіданні вважав, що апляційна скарга не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача 3, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 15 листопада 2019 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни №49705633 про державну реєстрацію прав на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:045:0017, що розташована за адресою: м.Київ, Тверський тупик, земельна ділянка 9, площею 0,2 га, було внесено запис №34170584 про реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за Київською міською державною адміністрацією, форма власності - комунальна.

Підставою для державної реєстрації права власності зазначено Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Крім того, 15.11.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни №49705633 від 15.11.2019 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:045:0017, що розташована за адресою: м.Київ, Тверський тупик, земельна ділянка 9, площею 0,2 га, було внесено запис №34170823 про право постійного користування земельною ділянкою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПС".

Підставою для внесення запису визначено державний акт про право постійного користування земельною ділянкою ІІ-КВ №001323, виданий 27.12.1999 Київською міською радою та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0004093512019, виданий 15.11.2019 приватним нотаріусом Чорнєй В.В.

Спірне рішення від 15.11.2019 приватним нотаріусом було прийнято за результатами розгляду заяви ТОВ "СПС" про державну реєстрацію прав та обтяжень, та документів, які були додані до неї.

З матеріалів реєстраційної справи, наданої приватним нотаріусом, вбачається, що ТОВ "СПС" подало копію Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №01323 від 27.12.1999, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №7.4-3.00386, згідно якого землю видано у постійне користування для обслуговування житлового будинку відповідно до рішення Київської міської ради народних депутатів від 25.11.1999 №114/616; копію рішення Київської міської ради народних депутатів від 25.11.1999 №114/616 "Про оформлення прав користування земельними ділянками", яким вирішено оформити ТОВ "СПС" право постійного користування земельною ділянкою площею 0,23 га та земельною ділянкою площею 0,20 г (загальною площею 0,43 га) для обслуговування житлового будинку на вул.Тверський тупик, 9, у Печерському районі за рахунок земель міської забудови.

Звертаючись до суду із даним позовом про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Чорнєй В.В. від 15.11.2019 №49705633, Київська міська рада посилалась на те, що вона, як єдиний розпорядник земель комунальної власності на території міста Києва, жодних рішень про передачу вищевказаної земельної ділянки у постійне користування не приймала та державних актів на право постійного користування земельною ділянкою не видавала.

Наведені обставини, за твердженням позивача, свідчать про вчинення відповідачами дій, направлених на заволодіння земельною ділянкою у незаконний спосіб та поза межами встановленого законодавством України порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, а тому прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №49705633 від 15.11.2019 підлягає скасуванню.

На підтвердження вказаних доводів позивачем було надано копію Книги записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Київської міської ради народних депутатів (Печерський район) за 1999 рік, у якій не міститься відомостей про реєстрацію Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №01323 від 27.12.1999.

Позивач також позивач вказував, що рішення від 25.11.1999 №114/616 "Про оформлення прав користування земельними ділянками" Київською міською радою не приймалось, на підтвердження чого надано роздруківку з сайту "Ліга: Закон" рішення Київської міської ради з номером №114/616, яке було прийнято 18.11.1999 та має назву "Про створення комунальної судноплавної компанії "Київ".

Крім цього, позивач вказував, що 28.11.2017 ТОВ "СПС" зверталось із клопотанням від 28.11.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у Тверському тупику, 7-9, для будівництва паркінгу з офісними приміщенням і рішенням Київської міської ради від 18.10.2018 №1986/6050 було відмовлено у наданні такого дозволу. З матеріалів до вказаного рішення вбачається, що земельна ділянка з кодом "79:045:0017" належить до земель комунальної власності, землі не надані у власність чи користування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо їх доведеності та обґрунтованості, оскільки спірне рішення приватного нотаріуса було прийнято з порушенням приписів чинного законодавства, що призвело до порушення майнових прав територіальної громади міста Києва як суб`єкта права комунальної власності.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 12 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.ст.142, 143 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

01.01.2013 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень до вказаного Закону України з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що повноваження власника (в тому числі, розпорядження) земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:045:0017, що розташована за адресою: м.Київ, Тверський тупик, земельна ділянка 9, належать Київській міській раді.

Відповідно до частин 1, 2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, що підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Законів України "Про Державний земельний кадастр", "Про оренду землі", "Про землеустрій" та інших нормативно-правових актів, що регулюють земельні правовідносини, керуючись ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", з метою визначення особливостей землекористування у місті Києві як столиці України Київською міською радою рішенням №241/2463 від 20.04.2017 було затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві.

Положеннями вказаного рішення встановлено, що набуття права власності на землю або права користування земельною ділянкою із земель комунальної власності у місті Києві здійснюється на підставі рішення Київської міської ради.

Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" передбачено, що державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об`єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч.1 ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

Порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначено ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", зокрема, передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Таким чином, положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визначено перелік документів, на підставі яких державним реєстратором може бути прийнято рішення про реєстрацію речового права постійного користування земельною ділянкою та права власності відповідно.

Відповідно до ст.28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав. Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування. Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов`язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Зі змісту спірного рішення приватного нотаріуса від 15.11.2019 та запису №34170584 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вбачається, що реєстрація права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:045:0017 була здійснена за Київською міською державною адміністрацією з посиланням, в якості підстави реєстрації, на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" №5245-VI..

Однак, відповідно до п.п.3, 4, 5 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 №5245-VI з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу. У державній власності залишаються: а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони; б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу. Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Згідно ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що Київська міська державна адміністрація не є розпорядником земель комунальної власності, що виключає можливість реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку за Київською міською державною адміністрацією.

Також 15.11.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі спірного рішення приватного нотаріуса було внесено запис №34170823 про право постійного користування земельною ділянкою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПС", підставою для внесення запису визначено державний акт про право постійного користування земельною ділянкою ІІ-КВ №001323, виданий 27.12.1999 Київською міською радою та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0004093512019, виданий 15.11.2019 приватним нотаріусом Чорнєй В.В.

Приватним нотаріусом на виконання вимог ухвали суду було надано матеріали реєстраційної справи, яка включає документи, на підставі яких прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.11.2019 №49705633, проведено державну реєстрацію права власності та права постійного користування земельною ділянкою площею 0,2 га, кадастровий номер 8000000000:79:045:0017, що знаходиться у Тверському тупику, 9, у Печерському районі м.Києва за відповідачем 2, у тому числі державний акт про право постійного користування земельною ділянкою ІІ-КВ №001323, виданий 27.12.1999 Київською міською радою, та рішення Київської міської ради №114/616 від 25.11.1999 "Про оформлення права користування земельними ділянками".

Однак, відповідно до даних, які містяться в Книзі записів (реєстрації) державних актів про право постійного користування землею на території Київської міської ради народних депутатів (Печерський район) за 1999 рік запис щодо реєстрації державного акту про право постійного користування земельною ділянкою ІІ-КВ №001323, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "СПС" 27.12.1999, відсутній.

Факт прийняття рішення Київської міської ради №114/616 від 25.11.1999 "Про оформлення права користування земельними ділянками" позивачем заперечується, а за номером №114/616 було прийняте рішення від 18.11.1999, яке стосується створення комунальної судноплавної компанії "Київ".

Вказані обставини також встановлені постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у справі №910/11420/20 у аналогічному спорі між цими ж сторонами щодо суміжної земельної ділянки, отже, факт не прийняття позивачем рішення щодо оформлення права користування земельними ділянками не підлягає повторному доведенню.

Згідно п.3 ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Однак приватний нотаріус таку інформацію у позивача не запросив, що призвело до внесення 15.11.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни №49705633 від 15.11.2019 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:045:0017, що розташована за адресою: м.Київ, Тверський тупик, земельна ділянка 9, площею 0,2 га, запису №34170823 про право постійного користування земельною ділянкою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПС".

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що спірне рішення приватного нотаріуса №49705633 від 15.11.2019 було прийнято з порушенням приписів чинного законодавства, що призвело до порушення майнових прав територіальної громади міста Києва як суб`єкта права комунальної власності, отже є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

При цьому, визнання протиправним та скасування відповідного рішення приватного нотаріуса у даній справі не може свідчити про порушення принципу належного урядування чи втрутитися у право відповідача 2 на мирне володіння майном, оскільки відповідачем 2 не доведено належними та допустимими доказами правомірності здійснення за ним права постійного користування спірною земельною ділянкою, власником якої є територіальна громада міста Києва.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права (щодо неповідомлення про розгляд справи та не прийняття відзиві на позову) не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ухвала суду від 27.08.2020 про відкриття провадження була отримана апелянтом 04.09.2020, ухвала суду від 21.10.2020 про призначення судового засідання на 19.11.2020, була отримана апелянтом 02.11.2020, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, отже, апелянт мав достатньо часу для підготовки та подання відзиву на позов, однак відзив ним було направлено до суду поштою лише 18.11.2020 та отримано судом 23.11.2020, вже після прийняття оскаржуваного рішення.

Посилання апелянта на те, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, є безпідставними, оскільки якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Такі висновки викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 128/3751/14-а.

Позивач вказує, що спірним рішенням порушуються його цивільні права, як власника земельної ділянки, а тому, враховуючи суб`єктний склад учасників даної справи, спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Також є безпідставними посилання апелянта на пропуск позовної давності, оскільки спірне рішення приватного нотаріуса було прийнято 15.11.2019, позов подано 30.07.2020 (згідно відтиску календарного штемпеля на конверті), отже, трирічний строк позовної давності не пропущено.

За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з апеляційним розглядом справи покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПС" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19 листопада 2020 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27.07.2021.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко