Постанова

від 21.07.2021 по справі 629/5081/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 липня 2021 року

м. Київ

справа № 629/5081/17-ц

провадження № 61-5364св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі : Лозівська міська рада Харківської області, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області,

представники відповідачів : Головного управління Держгеокадастру

у Харківській області - Павлюк Вікторія Олексіївна, Лозівської міської ради Харківської області - Степанова Олена Сергіївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду

від 16 січня 2019 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В.,

Піддубного Р. М., Тичкової О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Лозівської міської ради Харківської області та Головного управління Держгеокадастру

у Харківській області про визнання незаконними рішень міської ради

та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву, з урахуванням уточнень, мотивовано тим, що рішенням

ХХХ сесії Лозівської міської ради Харківської області VII скликання

від 27 квітня 2017 року № 611 Про вирішення питань земельних відносин

у м. Лозова , зокрема, земельна ділянка комунальної власності територіальної громади м. Лозова (землі запасу - землі житлової

та громадської забудови)

АДРЕСА_1 загальною площею 0,9438 га, кадастровий номер 6311000000:13:031:0106, цільове призначення якої для будівництва

та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, була поділена на дві окремі земельні ділянки орієнтовними площами 0,0038 га та 0,9400 га.

Рішенням ХХХI сесії Лозівської міської ради Харківської області

VII скликання від 08 червня 2017 року № 638 Про вирішення питань земельних відносин в м. Лозова , зокрема, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності АДРЕСА_1 , загальною площею 0,9438 га, кадастровий номер 6311000000:13:031:0106, для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури на дві окремі земельні ділянки площами 0,0064 га, кадастровий номер 6311000000:13:031:0129, та 0,9374 га, кадастровий номер 6311000000:13:031:0130.

ОСОБА_1 зазначала, що 04 березня 2016 року вона придбала нежитлову будівлю контрольно-пропускного пункту літ. А-1 , загальною площею

12,2 кв. м, розташовану на земельній ділянці АДРЕСА_1 .

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області

від 21 лютого 2017 року у справі № 629/2861/16-ц в її користуванні було залишено земельну ділянку навколо нежитлової будівлі контрольно-пропускного пункту, яка розташована по

АДРЕСА_1 , площа якої становить 12,2 кв. м,

а саме - для догляду за будівлею та здійснення її поточного ремонту, відповідно до вимог пункту 3.25 ДБН 360-92** навколо всієї будівлі

на відстані 1,0 м (вимощення). У задоволенні іншої частини її позовних вимог було відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 19 червня 2017 року зазначене судове рішення у справі № 629/2861/16-ц було скасовано

та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення її позовних вимог. Визнано незаконним рішення ХI сесії Лозівської міської ради Харківської області VII скликання від 27 травня 2016 року № 216 Про вирішення питань щодо регулювання земельних відносин у частині, викладеній у підпунктах 4.1, 4.2, 4.3 пункту 4, додатку № 1.

Посилаючись на те, що рішеннями ХХХ сесії Лозівської міської ради Харківської області VII скликання від 27 квітня 2017 року № 611 Про вирішення питань земельних відносин у м. Лозова та від 08 червня

2017 року № 638 Про вирішення питань земельних відносин у м. Лозова порушуються її права як власниці нежитлової будівлі контрольно-пропускного пункту літ. А-1 , загальною площею 12,2 кв. м, розташованої

на земельній ділянці АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 просила суд визнати ці рішення незаконними та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру

у Харківській області поновити державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,9438 га, за вказаною адресою.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області

від 06 вересня 2018 року в задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про закриття провадження у справі

в частині позовних вимог про поновлення державної реєстрації земельної ділянки АДРЕСА_1 , площею 0,9438 га, відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним рішення XXX сесії Лозівської міської ради Харківської області VII скликання від 27 квітня 2017 року № 611 Про вирішення питань земельних відносин у м. Лозова в частині поділу на дві окремі земельні ділянки, орієнтовними площами 0,0038 га та 0,9400 га, земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Лозова (землі запасу - землі житлової та громадської забудови) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,9438 га, кадастровий номер 6311000000:13:031:0106, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.

Визнано незаконним рішення XXXI сесії Лозівської міської ради Харківської області VII скликання від 08 червня 2017 року № 638 Про вирішення питань земельних відносин у м. Лозова в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, розташованої по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,9438 га, кадастровий номер 6311000000:13:031:0106, для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури на дві окремі земельні ділянки, площами 0,0064 га, кадастровий номер 6311000000:13:031:0129, та 0,9374 га, кадастровий номер 6311000000:13:031:0130.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області поновити державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,9438 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва

та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, якій раніше був присвоєний кадастровий номер 6311000000:13:031:0106.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ураховуючи імперативний характер приписів статті 377 ЦК України, з моменту набуття

у власність нежитлової будівлі за договором купівлі-продажу від 04 березня 2016 року позивач фактично почав користуватися земельною ділянкою, кадастровий номер 6311000000:13:031:0106, загальною площею 0,9438 га,

а в силу положень частини другої статті 120 ЗК України, позивач, як новий власник нежитлової будівлі, має право вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6311000000:13:031:0106, на своє ім`я шляхом укладення договору оренди

з Лозівською міською радою Харківської області.

Проте внаслідок прийняття рішення ХХХ сесії Лозівської міської ради Харківської області VІІ скликання від 27 квітня 2017 року № 611 про поділ земельної ділянки, кадастровий номер 6311000000:13:031:0106, загальною площею 0,9438 га, та рішення ХХХІ сесії Лозівської міської ради Харківської області VІІ скликання від 08 червня 2017 року № 638 у частині затвердження технічної документації щодо її поділу, передбачене статтями 377 ЦК України та 120 ЗК України право позивача на користування спірною земельною ділянкою, кадастровий номер 6311000000:13:031:0106, загальною площею 0,9438 га, яке є майном у розумінні Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод не може бути реалізоване внаслідок протиправних дій відповідача. У зв`язку із чим суд першої інстанції вважав, що право позивача щодо користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6311000000:13:031:0106, є порушеним та підлягає захисту.

При цьому, оскільки спір є цивільно-правовим, незалежно від наявності суб`єкта владних повноважень, підстав для закриття провадженні у справі

у частині поновлення державної реєстрації земельної ділянки немає,

що, як вважав суд першої інстанції, узгоджується із правовим висновком,

що міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року у справі

№ 802/233/16-а (провадження № 11-290апп18).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 16 січня 2019 року апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Лозівської міської ради Харківської області задоволено. Рішення Лозівського міськрайонного суду у Харківській області від 06 вересня

2018 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки спірна земельна ділянка спочатку виділялась у користування товариству

з обмеженою відповідальністю Еліт Авто Сервіс (далі - ТОВ Еліт Авто Сервіс ) для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури, а після припинення його права власності на нежитлову будівлю, що на ній розташована, повернулась у власність територіальної громади на підставі акта прийому-передачі від 08 липня 2016 року і про виділення її частини для обслуговування нежитлової будівлі - контрольно-пропускного пункту

літ. А-1 , загальною площею 12,2 кв. м, яка знаходиться на земельній ділянці АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не зверталась до органу місцевого самоврядування щодо вирішення питання про землекористування цією земельною ділянкою, тому позивач не довела належними та допустимими доказами порушення свого права оскаржуваними рішеннями ХХХ сесії Лозівської міської ради Харківської області VII скликання від 27 квітня 2017 року № 611 Про вирішення питань земельних відносин у м. Лозова та ХХХ I сесії Лозівської міської ради Харківської області VII скликання від 08 червня 2017 року № 638 Про вирішення питань земельних відносин у м. Лозова .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду

ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2019 року було відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 629/5081/17-ц

із Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

У червні 2019 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2021 року справу № 629/5081/17-ц призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права,

що призвело до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції правильно застосував положення статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України та дійшов правомірного висновку, що з моменту набуття нею у власність нежитлової будівлі на підставі договору купівлі-продажу від 04 березня 2016 року, вона стала користувачем земельної ділянки, кадастровий номер 6311000000:13:031:0106, загальною площею 0,9438 га, на умовах договору оренди від 26 травня 2014 року, укладеного попереднім власником будівлі,

а тому оскаржувані рішення Лозівської міської ради Харківської області порушують її права як користувача земельної ділянки та є незаконними.

Також ОСОБА_1 вважає, що у відповідності до положень частини п`ятої статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені апеляційним судом Харківської області під час розгляду справи № 629/2861/16-ц щодо порушення Лозівською міською радою Харківської області її прав шляхом поділу земельної ділянки, площею 0,9438 га, не підлягали доказуванню

і мали бути враховані судом апеляційної інстанції під час розгляду справи

№ 629/5081/17.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У липні 2019 року до Верховного Суду надійшли відзиви Лозівської міської ради Харківської області та Головного управління Держгеокадастру

у Харківській області на касаційну скаргу у яких зазначено, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На підставі договору купівлі-продажу від 04 березня 2016 року, укладеного між ТОВ Еліт Авто Сервіс та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 належить нежитлова будівля контрольно-пропускного пункту літ. А-1 , загальною площею

12,2 кв. м, яка знаходиться на земельній ділянці

АДРЕСА_1

(а. с. 15, 16).

Право власності на зазначене нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано 04 березня 2016 року, що підтверджується копією витягу

з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а. с. 17).

Земельна ділянка площею 0,9438 га, кадастровий номер 6311000000:13:031:0106, належала на праві користування ТОВ Еліт Авто Сервіс на підставі договору оренди, укладеного 26 травня 2014 року між товариством та Лозівською міською радою Харківської області для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури, строком

на 5 років (а. с. 8-11).

Рішенням ХV сесії Лозівської міської ради Харківської області VII скликання від 27 травня 2016 року № 216 припинено право користування земельною ділянкою

АДРЕСА_1 , загальною площею 0,9438 га, кадастровий номер 6311000000:13:031:0106, яка була надана в оренду ТОВ Еліт Авто Сервіс для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, у зв`язку з добровільною відмовою ТОВ Еліт Авто Сервіс

та продажем цього нерухомого майна ОСОБА_1 . Укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди з визначенням зобов`язань

ТОВ Еліт Авто Сервіс щодо сплати боргу за землекористування у розмірі

5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить

141 476,00 грн. Передано зазначену земельну ділянку до земель запасу (землі житлової та громадської забудови). Поділено зазначену земельну ділянку на дві окремі земельні ділянки площами 0,0038 га та 0,9400 га (підпункти 4.1, 4.2, 4.3 пункту 4 додатку № 1) (а. с. 30, 31).

08 липня 2016 року між Лозівською міською радою Харківської області

та ТОВ Еліт Авто Сервіс було підписано угоду про дострокове розірвання договору оренди землі від 26 травня 2014 року № 28, яка була зареєстрована 11 липня 2016 року.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області

від 21 лютого 2017 року у справі № 629/2861/16-ц позовні вимоги

ОСОБА_1 до Лозівської міської ради Харківської області про визнання незаконним рішення та визнання права користування земельною ділянкою задоволено частково. Залишено у користуванні ОСОБА_1 земельну ділянку навколо нежитлової будівлі контрольно-пропускного пункту, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 12,2 кв. м, для догляду за будівлею

та здійснення її поточного ремонту, відповідно до вимог

пункту 3.25 ДБН 360-92** навколо всієї будівлі на відстані 1 м (вимощення). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а. с. 18-23).

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 19 червня 2017 року

у справі № 629/2861/16-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області

від 21 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано незаконним рішення

ХV сесії Лозівської міської ради VII скликання від 27 травня 2016 року № 216 Про вирішення питань щодо регулювання земельних відносин у частині, викладеній у підпунктах 4.1, 4.2, 4.3 пункту 40 додатку № 1. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а. с. 24-27).

Зазначеним рішенням суду було встановлено, що договором купівлі-продажу нежитлових будівель від 04 березня 2016 року, укладеним між ОСОБА_1

та ТОВ Еліт Авто Сервіс припинився договір оренди від 26 травня 2014 року виключно у частині оренди попереднім орендарем - ТОВ Еліт Авто Сервіс .

05 грудня 2017 року виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області повідомляв ОСОБА_1 про необхідність вжити невідкладних заходів щодо оформлення права користування на умовах оренди земельною ділянкою, площею 0,9438 га, кадастровий номер 6311000000:13:031:0106,

що належала на праві користування ТОВ Еліт Авто Сервіс на підставі договору оренди, укладеного 26 травня 2014 року з Лозівською міською радою Харківської області, для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури, строком на 5 років, що підтверджується листом виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області

від 05 грудня 2017 року № 02-13-10/1389 (а. с. 94).

Рішенням ХХХ сесії Лозівської міської ради Харківської області

VII скликання від 27 квітня 2017 року № 611 Про вирішення питань земельних відносин у м. Лозова поділено на дві окремі земельні ділянки орієнтовними площами 0,0038 га та 0,9400 га земельну ділянку комунальної власності територіальної громади м. Лозова (землі запасу - землі житлової та громадської забудови), що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , загальною площею 0,9438 га, кадастровий номер 6311000000:13:031:0106, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (а. с. 32, 33).

Рішенням ХХХI сесії Лозівської міської ради Харківської області

VII скликання від 08 червня 2017 року № 638 Про вирішення питань земельних відносин в м. Лозова затверджено технічну документацію

із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності АДРЕСА_1 , загальною площею 0,9438 га, кадастровий номер 6311000000:13:031:0106, цільове призначення для будівництва

та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, на дві окремі земельні ділянки площами 0,0064 га, кадастровий номер 6311000000:13:031:0129,

та 0,9374 га, кадастровий номер 6311000000:13:031:0130 (а. с. 32, 33).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції

до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні

чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку,

на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка

є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі

їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно зі статтею 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни

її цільового призначення.

При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою

статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно

із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти.

Це правило стосується випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстровано одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій

статті 120 ЗК України, особа, як набула права власності на будівлю

чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено

у договорі відчуження нерухомості.

У випадку невизнання або порушення прав на земельну ділянку нового власника нерухомого майна, такі права підлягають захисту в судовому порядку.

Згідно із частинами першою та третьою статті 626 ЦК України двостороннім договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована

на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна передбачає перехід від продавця до покупця всього обсягу наявних у нього прав відносно майна, що відчужується.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право

в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушеним, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні

та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову

в їх задоволенні.

Вирішуючи спір, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд апеляційної інстанції, встановивши, що спірна земельна ділянка спочатку виділялась у користування ТОВ Еліт Авто Сервіс для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури, а після припинення його права власності на нежитлову будівлю, що на ній розташована, повернулась у власність територіальної громади на підставі акта прийому-передачі від 08 липня 2016 року та ураховуючи те, що про виділення частини земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі контрольно-пропускного пункту літ. А-1 , загальною площею 12,2 кв. м, яка знаходиться на земельній ділянці

АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не зверталась до органу місцевого самоврядування, дійшов правильного висновку про недоведеність позивачем порушення свого права земелекористування оскаржуваними рішеннями.

При цьому, судом враховано, що ОСОБА_1 не довела порушення оскаржуваними рішеннями Лозівської міської ради Харківської області свого права на користування тією частиною земельної ділянки, яка знаходиться під придбаною нею у власність будівлею. Разом із тим, позивач не позбавлена можливості оформити право користування указаною земельною ділянкою на умовах оренди.

Щодо необхідності вжити невідкладних заходів щодо оформлення права користування на умовах оренди земельною ділянкою, площею 0,9438 га, кадастровий номер 6311000000:13:031:0106, яка належала на праві користування ТОВ Еліт Авто Сервіс на підставі договору оренди, укладеного 26 травня 2014 року з Лозівською міською радою Харківської області, для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури, строком на 5 років, ОСОБА_1 була повідомлена листом виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 05 грудня 2017 року № 02-13-10/1389.

Отже, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивач не довела порушення свого права оскаржуваними рішеннями ХХХ сесії Лозівської міської ради Харківської області VII скликання від 27 квітня

2017 року № 611 Про вирішення питань земельних відносин в м. Лозова

та ХХХI сесії Лозівської міської ради Харківської області ХV сесії Лозівської міської ради VII скликання від 08 червня 2017 року № 638 Про вирішення питань земельних відносин в м. Лозова .

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, які були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, яким надана належна оцінка та наведені мотиви їх відхилення й висновків суду не спростовують,

на законність рішення суду апеляційної інстанції не впливають.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Це передбачено як статтями 58 , 59 , 212 ЦПК України у редакції 2004 року,

так і статтями 77 , 78 , 79 , 80 , 89 , 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня

2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону , рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру

до відправлення правосуддя.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Російської Федерації , Нєлюбін проти Російської Федерації ) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування

чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 16 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович