Постанова

від 27.07.2021 по справі 547/356/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 547/356/20 Номер провадження 22-ц/814/1335/21Головуючий у 1-й інстанції Харченко В. Ф. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Одринської Т.В.

суддів Пікуля В.П., Панченка О.О.,

за участю секретаря судових засідань : Філоненко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області, третя особа Семенівська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання недійсним розпорядження у частині передачі земельної ділянки у приватну власність, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 18 березня 2021 року, -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому, уточнивши, просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 04.10.2004, видане нотаріусом Семенівської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке зареєстроване у Спадковому реєстрі за № 1381; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 532458800:00:001:0237 площею 3,858 га розташовану на території Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА №915328 від 15.01.2007, виданий на ім`я ОСОБА_2 ; визнати недійсним розпорядження Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області № 630 від 16.12.2005 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки; визнати за позивачем ОСОБА_1 , право в порядку спадкування за заповітом на земельну частку (пай) розміром 4,7 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ПЛ №0168941.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , (вітчим позивача) який на момент смерті проживав разом з позивачем у с. Мирони Семенівського району Полтавської області. Після його смерті відкрилася спадщина на земельну частку (пай) розміром 4,7 в умовних кадастрових гектарах, розташованої на території Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

ОСОБА_3 05.08.1999 року було складено заповіт, яким все своє майно він заповів позивачеві. Про наявність заповіту вона не знала до 2019 року.

З метою оформлення своїх спадкових прав, вона 10 грудня 2019 року звернулась до Семенівської державної нотаріальної контори, проте нотаріус їй повідомив, що на підставі рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2004 року, ОСОБА_2 (племінником померлого), подано заяву про прийняття спадщини, в зв`язку з чим, було відкрито спадкову справу № 413/2004 та видано свідоцтво про право на спадщину на майно померлого. На підставі вказаного свідоцтва, було видано державний акт серія ЯА №915328 на право власності на ім`я ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку. Позивач вважає, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки на момент смерті спадкодавця, вони проживали за однією адресою.

Враховуючи викладене просила позов задовольнити.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 18 березня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 04.10.2004, спадкова справа № 413/2004, зареєстроване у реєстрі за № 1381, яке видане державним нотаріусом Семенівської державної нотаріальної контори Н.В.Трембач на ім`я спадкоємця ОСОБА_2 .

Визнано незаконним і скасовано розпорядження Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області № 630 від 16.12.2005 в частині посвідчення права власності на земельну ділянку державним актом за сертифікатом на право на земельну частку (пай) площею 3,86 га, розташованої на території Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, стосовно ОСОБА_2 , рядок № 180 додатку № 1.

Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 3,86 га, розташовану на території Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, серія ЯА № 915328, що виданий 15.01.2007 Семенівською районною державною адміністрацією Полтавської області на ім`я ОСОБА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 5324588000:00:001:0237.

Скасовано рішення державного реєстратора про проведену державну реєстрацію права власності, індексний номер 46806256 від 11.05.2019, ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324588000:00:001:0237, площею 3,858 га на території Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, номер запису про право власності 31494468 від 03.05.2019, реєстраційний номер нерухомого майна 1826678553245, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.

У задоволенні позову про визнання за ОСОБА_1 права в порядку спадкування за заповітом на земельну частку (пай) розміром 4,7 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0168941 - відмовлено.

Стягнуто з Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської на користь ОСОБА_1 4966,76 грн судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що при видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , на ім`я ОСОБА_4 , нотаріус не вчинив дії на встановлення можливого існування заповіту спадкодавця. Суд прийшов до висновку про незаконність оскаржуваного свідоцтва та наступних розпоряджень Семенівської РДА та державного акту на земельну ділянку.

З вказаним рішенням не погодився ОСОБА_4 та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Вважає, що позивач не надала доказів того, що вона фактично вступила в управління та володіння майном та подала, у встановлені законом строки заяву про прийняття спадщини.

Вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно надав перевагу довідці виданій в 2019 році, про місце проживання спадкодавця, так як посадові особи Устимівської сільської ради, на момент смерті спадкодавця, не виконували посадові обов`язки та про обставини і факт проживання померлого в 2000 році знати не могли

Зазначає, що суд першої інстанції допустив порушення прав відповідача на майно, яким він відкрито користується з 2007 року. Зазначає, що наявна помилка державних органів щодо не вчасної реєстрації заповіту в спадковому реєстрі, не може бути підставою для позбавлення його володіння майном.

В апеляційній скарзі вказує, на невірність застосування судом ст. 261 ЦК України. ОСОБА_1 достеменно було відомо про смерть спадкодавця 07.09.2000 році, проте з позовом звернулася лише в 2020 році.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Трембач В.В., з апеляційною скаргою не погоджується, вважає рішення районного суду законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

Вказує, що свідоцтво про право на спадщину видане на ім`я ОСОБА_4 є недійсним, оскільки видане особі, яка не мала права на спадкування. Зазначає, що спадкоємство за законом має місце, коли воно не змінено заповітом.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с. 8).

05.08.1999 року ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений секретарем виконкому Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, згідно якого заповідач заповів усе своє майно ОСОБА_1 .. Згідно витягу про реєстрацію вказаний заповіт в спадковому реєстрі зареєстровано 30.01.2007 за № 41640095 (т. 1 а.с. 9, 10).

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Семенівської державної нотаріальної контори з метою оформлення земельної частки (паю) розміром 4,7 га в умовних кадастрових гектарах розташованої на території Устимівської сільської ради, як спадкового майна, але нотаріусом було повідомлено, що племінником померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , на підставі рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 13.04.2004, було подано заяву до Семенівської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, в зв`язку з чим було відкрито спадкову справу № 413/2004 та видано свідоцтво про право на спадщину на майно померлого (а.с.18).

Встановлено та не заперечується сторонами у справі, що на підставі рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 13.07.2004 року, Семенівською державною нотаріальною конторою 04.10.2004 року, ОСОБА_2 , видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка залишилась після смерті його дядька ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 64, 100). Згідно вказаного свідоцтва, спадковим майном є земельна частка (пай), площею 4,7 умовних кадастрових гектарів, що належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату серії ПЛ №0168941 від 01.09.1997 (а.с. 65).

Розпорядженням Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області № 630 від 16.12.2005 посвідчено право власності на земельну ділянку державним актом за сертифікатом на право на земельну частку (пай) площею 3,86 га, розташованої на території Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, стосовно ОСОБА_2 , рядок № 180 додатку № 1 (т. 1 а.с. 15).

Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 3,86 га, кадастровий номер 5324588000:00:001:0237, розташовану на території Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, серія ЯА № 915328, що виданий 15.01.2007 Семенівською районною державною адміністрацією Полтавської області, засвідчує право власності ОСОБА_2 на таку ділянку (т. 1 а.с. 66, 67). Запис про державну реєстрацію права власності на підставі вказаного акту внесено 03.05.2019, № 1826678553245 (а.с. т. 1 16,17).

Із копії матеріалів спадкової справи на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 № 413/2004 вбачається, що останній проживав постійно у с. Шепелівка Семенівського району Полтавської області з 1939 року, проживав одиноко. Спадкоємців першої черги немає. Залишився живий племінник ОСОБА_2 , син померлого брата ОСОБА_5 , який 04.10.2004 року звернувся з заявою про прийняття спадщини (т. 1 а.с.96-104).

Із заявою про прийняття спадщини, 10.12.2019 року звернулась ОСОБА_1 . Листом державного нотаріуса Семенівської державної нотаріальної контори від 10.12.2019 їй повідомлено, що заява про прийняття спадщини за заповітом не була вчасно подана та роз`яснено право спадкоємця звернутися до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини або вступу у спадщину яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 18).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при видачі ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , нотаріус не здійснив перевірку можливого існування заповіту спадкодавця. Суд прийшов до висновку про незаконність оскаржуваного свідоцтва та наступних розпоряджень Семенівської РДА та державного акту на земельну ділянку.

Колегія суддів з таким висновком суду погодитися не може, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли під час дії Цивільного кодексу Української РСР, які суд обґрунтовано застосував при вирішенні спору.

Згідно статті 524, частини першої статті 527, статей 529, 530 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, зазначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Відповідно до статей 548, 549 ЦК Української РСР для оформлення спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Виникнення права на спадщину залежить від вчинення певних дій - фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном або подання державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини. Від вчинення таких дій спадкоємці за законом не звільняються .

За змістом статті 549 ЦК Української РСР діями, що свідчать про прийняття спадщини є: фактичний вступ спадкоємця в управління або володіння спадковим майном (спільне проживання спадкоємця з померлим безпосередньо перед смертю, що встановлюються за його паспортом, де присутній штамп про його реєстрацію зі спадкоємцем в одному будинку, довідкою ЖЕД про реєстрацію спадкодавця на день його смерті та з ким); подання заяви про прийняття спадщини в установлений законом шестимісячний строку для прийняття спадщини.

На підставі статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

З урахуванням викладених норм матеріального права слід дійти висновку, що правом на оспорення свідоцтва про право на спадщину іншого спадкоємця наділяється особа, яка має право на спадкування (прийняла спадщину у встановленому законом порядку) та це право порушується іншою особою, що отримала відповідне свідоцтво на спадщину.

Встановлено, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 в установлений законом шестимісячний строк із заявою про її прийняття не зверталася. Листом державного нотаріуса Семенівської державної нотаріальної контори від 10.12.2019, ОСОБА_1 було роз`яснено її право звернутися до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини або вступу у спадщину яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 . Але ОСОБА_1 наданим правом не скористалась. До суду з заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини не зверталася.

Відповідно до положень статті 550 ЦК Української РСР строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними.

З огляду на встановлені у справі обставини та вимоги статті 548 ЦК Української РСР , колегія суддів приходить до висновку, про те, що відсутність встановлених обставин про прийняття ОСОБА_1 , у встановлений законом строк, спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , унеможливлює визнання недійсним оспорюваного свідоцтва про право власності за законом в порядку спадкування, виданого відповідачу у справі. Подання ОСОБА_1 даного позову є передчасним.

Позивач не позбавлений можливості захистити порушене право на спадкування іншим шляхом.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст 367, п.2 ч.1 ст. 374, п. 3, 4 ч.1 ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 18 березня 2021 року- скасувати, ухвалити нове.

В задоволенні позову за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області, третя особа Семенівська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання недійсним розпорядження у частині передачі земельної ділянки у приватну власність, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 5 044,81 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

В разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27.07.2021 року.

Головуючий: Т.В. Одринська

Судді: О.О. Панченко

В.П. Пікуль