Ухвала від 27.07.2021 по справі 559/261/20

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

27 липня 2021 року м.Рівне

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 07 липня 2021 року, якою частково задоволено скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність інспектора сектору дізнання Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12019180040000838,

в с т а н о в и в :

Ухвалою слідчогосудді Дубенськогоміськрайонного судуРівненської областівід 07липня 2021року частковозадоволено скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність інспектора сектору дізнання Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12019180040000838.

Зобов`язано інспектора сектору дізнання Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12019180040000838, розглянути належним чином у встановлений КПК України термін клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 : від 09.03.2021 про витребування доказу; від 19.03.2021 та від 14.05.2021 про тимчасовий доступ до документів; від 31.05.2021 про допит свідка.

В іншій частині у задоволенні скарги було відмовлено.

Не погодившись з вказаним судом рішенням, адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_2 , в якій просив суд вказану ухвалу скасувати в частині відмови у задоволенні вимоги щодо зобов`язання інспектора сектору дізнання Дубенського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 здійснити проведення допиту свідків, витребування доказу, звернення до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до документів та постановити в цій частині нову ухвалу, задовольнивши його вимоги в повному обсязі.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона подане на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, з огляду на таке.

Положеннями ч.1 ст.309 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) визначений перелік ухвал слідчого судді, постановлених під час досудового розслідування, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Вказаний перелік є виключним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд, стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, тож Кримінальний процесуальний кодекс України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.

Зокрема правові позиції, викладені у постановах від 17 жовтня 2018 року (справа №646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа №161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

При цьому, в офіційному тлумаченні ч.2 ст.55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Відповідно до положень ст.24 КПК, кожному громадянину гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Указана позиція узгоджується й з висновками Європейського Суду з прав людини, викладеними, зокрема, в рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України», про те, що спосіб, у який ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних і касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.

Як вбачається з апеляційної скарги адвоката ОСОБА_3 , він оскаржує ухвалу слідчого судді, якою було розглянуто його скаргу на бездіяльність інспектора сектору дізнання по суті та частково її задоволено.

Водночас,ч.2ст.309КПК визначено,що підчас досудовогорозслідування можутьбути оскарженів апеляційномупорядку ухвалислідчого суддіпро повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

Згідно припису ч.4 ст.399 КПК, суддя доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.309, 399 КПК України суддя, -

у х в а л и в:

Відмовитиу відкриттіпровадження заапеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 07 липня 2021 року, якою частково задоволено скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність інспектора сектору дізнання Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12019180040000838, повернувши апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня отримання її копії.

Суддя ОСОБА_1