Рішення

від 16.06.2021 по справі 472/227/21

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/227/21

Провадження №2-о/472/15/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 року смт. Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.

з участю секретаря

судового засідання - Фок О.Л.

заявника - ОСОБА_1 ,

представуника заявника - адвоката Губської Ю.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання № 3 смт. Веселинове в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Степівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, Веселинівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення фактів, що мають юридичне значення ,

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2021 року ОСОБА_1 (далі - заявник) звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, яка обґрунтована наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Широколанівка Веселинівського району Миколаївської області померла ОСОБА_2 . Її смерть була зареєстрована 16 серпня 2010 року Кубряцькою сільською радою Веселинівського району Миколаївської області, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 08, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Внаслідок її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України, увійшли усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, зокрема, до складу спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_2 , увійшло:

- право власності на земельну ділянку площею 6,62 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4821781200:02:000:0125, розташовану в межах території Кубряцької сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, яке було посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК № 029280, виданим 30 серпня 2004 року Веселинівською РДА Миколаївської області та зареєстрованим в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010401001021;

- право власності на земельну ділянку площею 0,2335 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4821781201:03:010:0260, розташовану по АДРЕСА_1 , яке було посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим 03 березня 2010 року Кубряцькою сільською радою Веселинівського району Миколаївської області та зареєстрованим в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011048000012.

Оскільки дітей, у ОСОБА_2 не було, чоловік помер раніше, батьки та сестра померлої - ОСОБА_3 , також померли раніше, а брат - ОСОБА_4 відмовився від прийняття спадщини на її користь, вона - ОСОБА_1 , є єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після її смерті.

Про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 вона подала відповідну заяву до Веселинівської держаної нотаріальної контори. На підставі її заяви про прийняття спадщини та заяви ОСОБА_4 про відмову від прийняття спадщини на її користь, нотаріус завів спадкову справу за № 25/2011.

23 лютого 2021 року вона звернулася до Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, проте нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав недоведеності нею родинних відносин зі спадкодавцем. У зв`язку з цим нотаріус рекомендував їй звернутися до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_2 .

Зважаючи на те, що вона не має можливості в досудовому порядку довести родинні відносини між нею та спадкодавцем, а встановлення цього факту має для неї юридичне значення, оскільки підтверджує її право на спадкування після ОСОБА_2 , вона була вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та представник заявника - адвокат Губська Ю.О. заяву підтримали в тому ж обсязі і з тих же підстав, просили суд задовольнити заяву в повному обсязі.

Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. До суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти заяви не заперечують.

Заслухавши пояснення заявника ОСОБА_1 , представника заявника Губської Ю.О. , показання свідка ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що заява підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 1956 року мати заявника - ОСОБА_7 , 1926 р. н., проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у с. Радівка Калинівського району Вінницької області.

За час спільного проживання у них народилося двоє дітей. Зокрема, в 1957 році народилася сестра заявника - ОСОБА_9 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Радівка Калинівського району Вінницької області народилася ОСОБА_10 .

Народження заявника було зареєстровано 14 серпня 1960 року Радівською сільською радою Калинівського району Вінницької області, про що в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис за № 27. Вказане підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданим 09.02.2011 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Калинівського управління юстиції Вінницької області.

У зв`язку з тим, що батьки заявника проживали без реєстрації шлюбу і батько не звертався до відділу ДРАЦС про визнання батьківства, в графі Батько інформація про батька відсутня. Заявнику було присвоєно прізвище матері - ОСОБА_1 , а по батькові ОСОБА_1 , тобто за іменем біологічного батька заявника. Вказане підтверджується свідоцтвом про народження та повним витягом з ДРАЦС про народження заявника.

За життя батько визнав своє батьківство по відношенню до заявника та її сестри, проте через те, що як мати, так і батько вважали, що для офіційного визнання батьківства необхідно перебувати в зареєстрованому шлюбі, до органів ДРАЦС останні не зверталися та спільної заяви про внесення змін до актового запису про народження заявника не подавали. Та, незважаючи на цю обставину, батьки заявника продовжували проживати разом, вести спільне господарство, утримувати та виховувати заявника та її сестру. ОСОБА_8 визнав заявника своєю донькою, а вона визнавала його своїм батьком. У них були доброзичливі відносини, за життя батька вони постійно спілкувалися з ним та з його родичами, підтримували один одного.

ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Радівка Калинівського району Вінницької області ОСОБА_8 у віці 59 років помер. Факт його смерті підтверджений довідкою, виданою Радівською сільською радою № 99 від 11.02.2011 р., та повним витяг з ДРАЦС про реєстрацію смерті ОСОБА_8 .

Зважаючи на те, що батько заявника помер, заявник вимушена була звернутися до суду з заявою про встановлення факту батьківства ОСОБА_8 по відношенню до неї.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, передбаченим у ч.1 ст. 58 Конституції України, правовідносини регулюються нормами права, які діяли на час їх виникнення.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Сімейний кодекс України. Оскільки він не має зворотної сили до правовідносин, що виникли, судом застосовуються положення діючого на той час законодавства.

Згідно з положенням постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при вирішенні даної категорії справ слід виходити з дати народження дитини та керуватися законодавством, яке діяло на той час.

Станом на 1960 рік порядок реєстрації народження регулювався Кодексом законів про сім`ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану УРСР від 30 травня 1926 року, в редакції Указу Президії ВР УРСР від 15 вересня 1945 року.

Відповідно до ст. 3 Основ законодавства СРСР і союзних республік про шлюб та сім`ю, у тому разі коли дитина народилась до 1 жовтня 1968 року , її ймовірний батько помер і батьківство не було оформлене у добровільному порядку, факт визнання батьківства може бути встановлений у судовому порядку.

Виходячи з роз`яснень, що містяться у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 від 12 червня 1998 року Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України", суд може встановити факт визнання батьківства за наявності таких підстав як: дитина була народжена, а не зачата до 1 жовтня 1968 року ; ймовірний батько дитини помер; дитина знаходилась на утриманні померлого; померлий визнавав себе батьком дитини.

Згідно зі ст. 53 КПШС України підставою для встановлення батьківства може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства.

Відповідно до ст. 53 КПШС: В разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття .

Згідно з ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана матір`ю дитини, її опікуном (піклувальником), іншими особами, які утримують та виховують дитину, або самою дитиною, яка досягла повноліття.

Відповідно до ППВСУ № 3 від 15.05.2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів та висновку Верховного Суду України по цивільній справі № 6-20цс-15 від 25.02.2015 року: При розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС України, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини .

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, ч. 1 ст. 76 ЦПК України.

Спільне проживання матері заявника - ОСОБА_7 та батька заявника - ОСОБА_8 та ведення ними спільного господарства в судовому засіданні встановлено та підтверджено наступними доказами, які були дослідженні судом:

- Витягом з погосподарської книги № 8 за 1961 -1963 роки, з якого вбачається, що ОСОБА_8 та мати заявника - ОСОБА_7 , а також ОСОБА_9 та заявник, ОСОБА_13 , проживали разом однією сім`єю. При цьому необхідно звернути увагу на те, що вказаний витяг мітить інформацію про відношення перелічених осіб до голови двору, зокрема, заявник є онукою, а її мати - ОСОБА_7 вказана як невістка.

- Доказом батьківства ОСОБА_8 відносно заявника є довідка № 152 від 23.02.2011 р., видана Радівською сільською радою про те що ОСОБА_7 (мати заявника) дійсно проживала з ОСОБА_8 однією сім`єю і мала двох дітей.

- Довідкою № 99 від 11.02.2011 р., виданою Радівською сільською радою про те, що заявник дійсно є дочкою ОСОБА_8 .

- Письмовими поясненнями жителів с. Радівка, які добре знали сім`ю заявника, знали про їхні з батьком відносини та достовірно знали, що ОСОБА_8 був батьком заявника, а вона його дочкою. Вказані письмові пояснення надані громадянами ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_4 , їх особи встановлено та їх підписи завірені секретарем виконавчого комітету Радівської сільської ради Калинівського району Вінницької області.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе встановити факт того, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , був батьком заявника, а заявник - ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , була його дочкою.

Крім того, заявник просить суд встановити й факт родинних відносин між нею та ОСОБА_2 , а саме, що вона - ОСОБА_18 була двоюрідною племінницею ОСОБА_2 , а та була її двоюрідною тіткою.

В досудовому порядку заявник не має можливості підтвердити родинні відносини з ОСОБА_2 , оскільки документи про народження її батька - ОСОБА_8 та діда - ОСОБА_19 не збереглися. Зважаючи на це, вона вимушена просити суд встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_2 .

Судом встановлено наступне.

Приблизно в 1898 році між ОСОБА_20 та ОСОБА_21 було укладено шлюб, який було внесено до метричної книги.

В сім`ї ОСОБА_22 та ОСОБА_23 народилося троє дітей, а саме: ОСОБА_19 , приблизно 1899-1900 р. н.; ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

В свою чергу ОСОБА_19 був одружений з ОСОБА_26 . ІНФОРМАЦІЯ_10 від цього шлюбу у них народився син - ОСОБА_8 (батько заявника). Свідоцтво про його народження на сьогоднішній день не збереглося.

ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , був одружений з ОСОБА_27 . В родині ОСОБА_28 народилося троє дітей: ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 ; ОСОБА_30 та ОСОБА_4 .

10 грудня 1966 року ОСОБА_31 вийшла заміж за ОСОБА_32 , у зв`язку з чим змінила прізвище з ОСОБА_31 на ОСОБА_31 , (підтверджується копією свідоцтва про одруження) . Зважаючи на те, що чоловік ОСОБА_2 був уродженцем с. Кубряки Веселинівського району Миколаївської області, де й постійно проживав, після реєстрації шлюбу подружжя переїхало на постійне місце проживання до с. Кубряки Веселинівського району Миколаївської області.

Оскільки з тіткою заявник були в гарних відносинах та постійно підтримували родинні відносини, вже будучи в дорослому віці, приблизно в 1977 році, заявник переїхала жити до неї. Спочатку вона проживала разом з тіткою в її будинку, а після одруження, заявник зі своїм чоловіком, почали проживати у власному будинку. Та незважаючи на це, вони з тіткою постійно спілкувалися та підтримували одна одну, так як фактично інших близьких родичів у них в с. Кубряки не було.

В 2009 році ОСОБА_2 почала хворіти. З метою здійснення належного догляду за тіткою, заявник почала разом з нею проживати, вказане підтверджується довідкою № 57, виданою 14.02.2011 р. Кубряцькою сільською радою Веселинівського району Миколаївської області .

Незважаючи на те, що заявник з ОСОБА_2 та іншими родичами по батьковій лінії постійно підтримували родинні відносини, через відсутність актових записів про народження ОСОБА_19 та ОСОБА_8 , наразі вона позбавлена можливості підтвердити родинні відносини між нею та двоюрідною тіткою.

Однак даний факт родинних відносин між ними підтверджений сукупністю досліджених доказів, а саме:

- Заявою ОСОБА_4 про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 на користь двоюрідної племінниці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ;

- Матеріалами спадкової справи № 25/2011, заведеної Веселинівською державною нотаріальною конторою Миколаївської області;

- Довідкою № 57, виданою 14.02.2011 р. Кубряцькою сільською радою Веселинівського району Миколаївської області, з якої вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 проживала в АДРЕСА_1 і разом з нею проживала її племінниця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ;

- Письмовими поясненнями ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , підписи, яких засвідчені секретарем виконкому Радівської сільської ради Калинівського району Вінницької області.

- Показаннями свідка ОСОБА_6 , який в судовому засіданні показав, що заявник була племінницею ОСОБА_2 , а остання її тіткою.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе встановити факт того, що заявник була двоюрідною племінницею ОСОБА_2 , а остання її двоюрідною тіткою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Степівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, Веселинівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення фактів, що мають юридичне значення, - задовольнити повністю .

Встановити факт батьківства ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с. Радівка Калинівського району Вінницької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Радівка Калинівського району Вінницької області, відносно ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженки с. Радівка Калинівського району Вінницької області.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженкою с. Радівка Калинівського району Вінницької області, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , уродженкою с. Радівка Калинівського району Вінницької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Широколанівка Веселинівського району Миколаївської області, а саме, шо ОСОБА_2 була двоюрідною тіткою ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 була її двоюрідною племінницею.

Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 25 червня 2021 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко