Постанова

від 15.07.2021 по справі 749/1062/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

15 липня 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 749/1062/20

Головуючий у першій інстанції - Шаповал З. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/885/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД в складі:

головуючого судді - Губар В.С.,

суддів - Онищенко О.І., Скрипки А.А.

із секретарем судового засідання - Поклад Д.В.

Позивач - ОСОБА_1

Відповідач - Акціонерне товариство Українська залізниця , регіональній філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (із повідомленням учасників справи) у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Українська залізниця на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 24 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Українська залізниця про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

місце ухвалення судового рішення - м. Сновськ Чернігівської області

дата складання повного тексту судового рішення - 29 березня 2021 року

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень (а.с.22-26) просив скасувати наказ в.о. начальника виробничого підрозділу локомотивного депо Сновськ регіональної філії Південно-Західна залізниця АТ "Українська залізниця" № 30 від 04.12.2020 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині накладення дисциплінарного стягнення на слюсаря з огляду та ремонту локомотивів на пунктах технічного обслуговування 4 розряду ОСОБА_1 і оголошення йому догани.

В обґрунтування позовних вимог посилався, що наказом в.о. начальника виробничого підрозділу локомотивного депо Сновськ регіональної філії Південно-Західна залізниця АТ "Українська залізниця" №30 від 04.12.2020 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності на слюсаря з огляду та ремонту локомотивів на пунктах технічного обслуговування 4 розряду ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Вказує, що дисципілнарне стягнення накладено за неналежне виконання свої посадових обов`язків, грубе порушення вимог технічного обслуговування рухомого складу, а саме порушення пункту 9.2.1, 9.2.2 ЦТ-0187 Правил технічного обслуговування і поточного ремонту тепловозів серії ЧМЕЗ, ЧМЕЗЕ, ЧМЕЗТ . Стягнення накладено за неусунення:

підтікання палива по трубам 2-го, 4-го ТНВД;

підтікання палива по крану відсічного палива, в журналі ТУ-152 стоїть відмітка бр. ПТОЛ основне депо ;

підтікання оливи по оглядових люках дизеля (в журналі ТУ-152 відмітка бригадира ПТОЛ про усунення).

Зазначає, що в журналі ТУ-152 міститься відмітка бригадира ПТОЛ ОСОБА_2 про усунення зазначених підтікань та інших недоліків, визначених в журналі ТУ-152 і саме бригадир ОСОБА_2 здійснював керівництво виконанням зазначених робіт, мав право підпису, яким і засвідчив повне виконання робіт ТО-2. Після такого посвідчення бригадиром ПТОЛ ОСОБА_2 , він, ОСОБА_1 не зобов`язаний виконувати такі роботи, оскільки вони вважаються виконаними.

Також посилається на положення ч.3 ст. 149 КЗпП України та вказує, що роботодавець при обранні виду стягнення не враховував ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника Не було узято до уваги, що позивач має на утриманні малолітню дитину, сплачує комунальні платежі.

Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 24 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано наказ в.о. начальника виробничого підрозділу локомотивного депо Сновськ регіональної філії Південно-Західна залізниця АТ Українська залізниця №30 від 04.12.2020 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на слюсаря з огляду та ремонту локомотивів на пунктах технічного обслуговування 4 розряду ОСОБА_1 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі представник АТ Українська залізниця просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, неправильне застосування орм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що допитані в судовому засіданні свідки, а саме в.о. начальника виробничого підрозділу Сновськ Первакова М.В. та в.о. головного інженера ОСОБА_3 , пояснили, що для усунення виявлених у роботі позивача недоліків, необхідна наявність лише ганчір`я та гаєчного ключа, які були в наявності.

Вказує, що роботодавець надав можливість позивачу належним чином виконати його обв`язки та усунути виявлені порушення, що не було зроблено позивачем.

Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що допущені позивачем порушення при виконання своїх обов`язків виявлені комісією, до складу якої входили посадові особи, які мають необхідний професійний досвід та освіту і які мають право контролювати та визначати недоліки роботи.

Наголошує, що на виконання вимог ст. 149 КЗпП України у позивача були відібрані пояснення, в яких він не зазначив, що усунув виявлені недоліки, які вказані в журналі ТУ-152, а саме зауваження щодо підтікання масла по оглядовим люкам. Вказує, що ОСОБА_2 за безконтрольність за роботою підлеглих позбавлено преміальної опалити.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що слюсар з огляду та ремонту локомотивів на пункті технічного обслуговування ОСОБА_2 , який виконує обов`язки бригадира, не проконтролював роботу ОСОБА_1 та вніс недостовірні дані в журнал ТУ-152 про усунення зауважень. Вказує, що щодо ОСОБА_2 за безконтрольність за роботою підлеглих розглянуто питання про позбавлення преміальної опалит.

На переконання апелянта, позивачем у розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України не надано доказів на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві для скасування наказу про притягення його до дисциплінарної відповідальності. Позивачем також не доведено, що під час роботи він належним чином виконував свої обов`зки.

Судом першої інстанції при ухваленні рішення також не враховано робочу інструкцію позивача та пояснення свідка - інженера технолога ОСОБА_3 .

У встановлений апеляційним судом строк відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 не надійшов.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника АТ Українська залізниця , дослідивши матеріали цивільної справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває у трудових правовідносинах з виробничим підрозділом локомотивного депо Сновськ регіональної філії Південно-Західна залізниця АТ Українська залізниця та займає посаду слюсара 4 розряду з огляду та ремонту локомотивів на пунктах технічного обслуговування.

Як убачається з матеріалів справи, 03.12.2020 року після виконання технічного огляду ТО-2 тепловоза ЧМЕЗ - 5343, під час комісійного огляду в присутності начальника локомотивного депо Сновськ Первакова М.В., головного інженера ОСОБА_4 та інженера 1 категорії ОСОБА_3 , останніми виявлено ряд порушень, зокрема і неусунення:

підтікання палива по трубам 2-го, 4-го ТНВД, в журналі ТУ-152 стоїть відмітка бр. ПТОЛ про усунення, по факту зауваження не усунуто;

підтікання палива по крану відсічного палива, в журналі ТУ-152 стоїть відмітка бр. ПТОЛ основне депо ;

підтікання оливи по оглядових люках дизеля, в журналі ТУ-152 відмітка бригадира ПТОЛ про усунення.

Протоколом оперативної наради при в.о. начальника локомотивного депо Сновськ від 04.12.2020 року розглянуто зауваження, які виявлені під час комісійного огляду 03.12.2020 року тепловоза ЧМЕЗ - 5343. Під час оперативної наради слюсарі з огляду та ремонту локомотивів на пунктах технічного обслуговування ОСОБА_5 та ОСОБА_1 повідомили, що виконали необхідні роботи по технічному обслуговуванню тепловоза ЧМЕЗ-5343 в межах своїх можливостей (Т. 1 а.с. 50-51).

Наказом в.о. начальника виробничого підрозділу локомотивного депо Сновськ регіональної філії Південно-Західна залізниця АТ Українська залізниця № 30 від 04.12.2020 року за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, грубе порушення вимог технічного обслуговування рухомого складу, а саме за порушення пункту 9.2.1, 9.2.2 ЦТ-0187 Правил технічного обслуговування і поточного ремонту тепловозів серії ЧМЕЗ, ЧМЕЗЕ, ЧМЕЗТ , ОСОБА_1 оголошена догана ( а.с. 27-28 т. 1).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив скасувати наказ про оголошення йому догани, посилаючись на положення ст. ст. 139 -142, 147 КЗпП України.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивача безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за те, що він не усунув підтікання паливомастильних матеріалів, тоді як в журналі ТУ-152 міститься відмітка бригадира ПТОЛ ОСОБА_2 , про усунення таких підтікань.

За висновком суду, саме бригадир ОСОБА_2 , несе відповідальність за якість робіт, виконаних його підлеглими, який в свою чергу неналежним чином виконав свої обов`язки, проставивши відмітку про усунення таких підтікань та помолом, а роботодавець притягує до дисциплінарної відповідальності його підлеглого, тобто позивача по справі.

Також судом зазначено, що у наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та в протоколі оперативної наради відсутні конкретні факти, які свідчать про наявність складових дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, враховуючи наступне.

Виходячи із засад ратифікованої Україною 04.02.94 р. Конвенції Міжнародної організації праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 р., положень Конституції України та чинного трудового законодавства, обов`язок доведення правомірності притягнення працівника до відповідальності покладається на роботодавця.

Відповідно до вимог ст.139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно ст.140 КЗпП України, трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Статтею 141 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Згідно ст.142 КЗпП України, трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Приписами ст.147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (ст.147-1 КЗпП України).

Статтею 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Разом з тим, саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частини третьої статті 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Аналіз вказаних норм трудового права дає підстави для висновку, що дисциплінарні стягнення застосовуються у разі порушення саме трудової дисципліни, тобто невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов`язків.

Порушенням трудової дисципліни вважається недотримання під час виробничого процесу правил поведінки, встановлених чинним законодавством, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими інструкціями, наказами і розпорядженнями роботодавця.

Під вчиненням дисциплінарного проступку мається на увазі невиконання чи неналежне виконання працівником з його вини обов`язків, покладених на нього законодавством, колективним договором, трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо за ці діяння не передбачається кримінальна відповідальність.

Перелік трудових обов`язків, недотримання чи не виконання яких може бути підставою для застосування стягнень, визначається посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку, або приписами Статуту у разі, якщо діяльність установи підприємства регулюється саме цим локальним нормативним актом.

Апеляційним судом досліджена робоча інструкція слюсаря з огляду та ремонту локомотивів на пункті технічного обслуговування рухомого складу 4 розряду локомотивного депо Сновськ, з якою ОСОБА_1 ознайомлений 16.10.2020 року (т. 1 а.с.212-215).

Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом також встановлено, що був проведений комісійний огляд тепловоза ЧЕМЗ-5443 після виконання технічного огляду та встановлено ряд порушень, що підтверджується відповідним актом від 03.12.2020 року (т. 1 а.с. 52)..

У підтвердження факту про можливі порушення позивачем пунктів 9.2.1, 9.2.2 ЦТ-0187 Правил технічного обслуговування і поточного ремонту тепловозів серії ЧМЕЗ, ЧМЕЗТ, ЧМЕЗЕ вказано у акті комісійного огляду від 03.12.2020 року.

04.12.2020 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких зазначив, що зауваження машиніста з приводу підтікання палива по трубам 2-го, 4-го ТНВД та крану відсічного палива виконав шляхом підтягування в межах своїх можливостей (т. 1 а.с. 49).

Як убачається з матеріалів справи, в цей же день, 04.12.2020 року, після надання письмових пояснень, видано наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідповідальності у вигляді оголошення догани.

Окрім того, апеляційний суд враховує наступне.

Згідно п. 4.11 Інструкції з технічного обслуговування електровозів і тепловозів в експлуатації, затвердженої наказом Укрзалізниці від 27 грудня 2002 року № 670-ц (т. 1 а.с. 55-57), чисельний і кваліфікаційний склад персоналу ПТОЛ і інших працівників, що виконують ТО-2, повинен встановлюватися по нормативах трудомісткості з урахуванням числа локомотивів, що одночасно оглядаються, їхніх серій і норм тривалості технічного обслуговування. У залежності від місцевих умов допускається залучати персонал ПТОЛ не тільки для операцій, безпосередньо зв`язаних з проведенням ТО-2 локомотивів, а також для ремонту їхніх вузлів і інших необхідних робіт. Перелік ПТОЛ з указанням посади їх керівника (старшого майстра або майстра) і змінного керівника комплексної бригади (майстра вію звільненого бригадира), установлюється начальником залізниці в залежності від місцевих умов (віддаленості від основного депо, кількості локомотивів, що обслуговуються, їх серії). ПТОЛ очолюється старшим майстром (майстром, звільненим бригадиром). На нього покладається відповідальність за загальну організацію роботи ПТОЛ, контроль та дотриманням установленої технології ТО-2, виконання вимог охорони праці і пожежної безпеки, за утриманням обладнання й інвентарю в справному стані, а також за координацію робити з іншими ділянками депо і дистанцією сигналізації і зв`язку, задіяними у проведенні ТО-2 і ремонті вузлів для забезпечення роботи ПТОЛ.

Змінна бригада очолюється майстром (звільненим бригадиром), що контролює виконання обов`язкових робіт, усунення несправностей і особисто здійснює огляд найбільш відповідальних вузлів локомотива. Майстер несе відповідальність за якість робіт, виконаних його підлеглими.

При проведенні ТО-2 майстер безпосередньо організовує взаємодію з працівниками інших ділянок депо і працівниками дистанції сигналізації і зв`язку, задіяними у проведенні ТО-2 і ремонті вузлів локомотивів, а також з черговим по депо і локомотивними бригадами, що здають і приймають локомотиви.

Пунктом 4.15 вказаної інструкції передбачено, що при випуску локомотива з ТО-2 майстер (бригадир) зобов`язаний у журналі форми ТУ-152 поставити штамп - довідку про виконання ТО-2 і заповнити його, а також зробити відмітку про усунення зауважень машиністів з зазначенням свого прізвища і дати.

Як убачається з оспорюваного наказу №30 від 04.12.2020 року та пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні, позивачем: усунуто підтікання палива по трубам 2-го, 4-го ТНВД, оскільки в журналі ТУ-152 стоїть відмітка бр. ПТОЛ ОСОБА_2 , про усунення; не усунуто підтікання палива по крану відсічного палива, оскільки в журналі ТУ-152 стоїть відмітка бр. ПТОЛ ОСОБА_2 , основне депо , оскільки як пояснив останній зазначене підтікання можливо було усунути лише на станції Бахмач; усунуто підтікання оливи по оглядових люках дизеля, оскільки в журналі ТУ-152 відмітка бригадира ПТОЛ ОСОБА_2 , про усунення.

Виходячи із сукупності досліджених обставин та наявних у справі доказів, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що саме бригадир ОСОБА_2 , несе відповідальність за якість робіт, виконаних його підлеглими, зокрема і ОСОБА_1 . При цьому саме ОСОБА_2 який в свою чергу неналежним чином виконав свої обов`язки, проставивши відмітку про усунення підтікань, а дисциплінарна відповідальність у вигляді оголошення догани необґрунтовано покладена на позивача ОСОБА_1 .

Апеляційни й суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку.

Згідно із роз`ясненнями Верховного Суду України, викладеними у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.12.1992 р. №9 Про практику розгляду трудових спорів при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, попередня робота працівника тощо.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути вказано, в чому конкретно полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у скоєнні дисциплінарного проступку не доведена роботодавцем і не підтверджена достовірно належними і допустими та безсумнівними документальними доказами, що виключає накладення дисциплінарного стягнення на позивача. Отже, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді оголошення догани підлягає скасуванню як необґрунтований.

Апеляційний суд також враховує, що самі по собі надані письмові пояснення про те, що ОСОБА_1 зауваження машиніста щодо виявлених порушень виконані в межах можливостей, не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за недоведеністю самого факту порушення.

Будь-які дані, які б об`єктивно і безсумнівно свідчили про систематичне порушення ОСОБА_1 обов`язків працівника, визначених ст. 139 КЗпП України, матеріали справи не містять. Приймаючи рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, відповідач не з`ясував ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок. Досліджені апеляційним судом обставини та наявні у справі докази не дають підстав для однозначного висновку і не підтверджують безсумнівно правомірності оскаржуваного наказу, а відтак застосування до позивача стягнень у вигляді догани за відсутності належних і допустимих безспірних та безсумнівних доказів вини позивача суперечить вимогам трудового законодавства. Отже, порушені трудові права ОСОБА_1 підлягають судовому захисту.

Сукупність досліджених обставин та наявних у справі доказів приводить апеляційний суд до переконання, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, правильно визначив та надав юридичну оцінку правовідносинам між сторонами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи роботодавця не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, яким суд першої інстанції дав правильну і об`єктивну оцінку.

Доводи апеляційної скарги не містять передбачених процесуальним законом підстав для скасування законного і обґрунтованого та правильного по суті і справедливого судового рішення, не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на правильність вирішення спору.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця залишити без задоволення.

Рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 24 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Судді: