Ухвала

від 27.07.2021 по справі 949/70/21

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/70/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2021 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши заяву представника Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про повернення із державного бюджету 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору,

В С Т А Н О В И В :

14 липня 2021 року від представника позивача Чепіги Д.О. надійшло клопотання з проханням повернути 50 відсотків сплаченого судового збору, посилаючись на те, що рішенням суду їх позовні вимоги задоволено. В мотивувальній частині даного рішення зазначено, що відповідачка позов визнала, а у разі визнання позову відповідачем суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Дослідивши матеріали справи, судом дійшов такого висновку.

25 січня 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду зпозовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,.

При зверненні до суду, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2270 грн.

09 липня 2021 року рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області вищевказаний позов було задоволено та ухвалено рішення, котрим вирішено стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк", заборгованість за кредитним договором №б/н від 17 січня 2007 року у розмірі 11505,45 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот п`ять гривень 45 коп.), а також судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2270 грн.

Тобто, розподіл судових витрат при ухваленні зазначеного рішення проведено відповідно до вимог частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судом, при ухваленні зазначеного рішення, з відповідача стягнуто на користь позивача повну суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2270 гривень, що становить 100 відсотків його розміру.

У своїй заяві АТ КБ "Приватбанк", як на підставу повернення йому 50 відсотків сплаченого судового збору, посилається на норми частини 1 статті 142 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а також на практику Верховного Суду, зокрема постанову від 17 червня 2020 року у справі №755/6872/17.

Відповідно до рішення від 09 липня 2021 у справі №949/70/21, позивач АТ КБ "Приватбанк" отримав повне відшкодування понесеного судового збору, а тому його судові витрати повністю компенсовані за рахунок стягнення з відповідача на підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з чим застосовувати положення частини 1 статті 142 Цивільного процесуального кодексу України про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, підстав немає.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача судового збору, суд, зважаючи на відсутність клопотання учасника судового процесу про повернення з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору у зв`язку з визнанням позову відповідачем, вирішив питання щодо стягнення судового збору на підставі статті 141Цивільного процесуального кодексу України задля реалізації принципу процесуальної економії, що полягає у "розумному пом`якшенні процесуальних формальностей та прискоренні процесу".

За таких обставин, беручи до уваги те, що питання про розподіл між сторонами судових витрат було вирішено під час ухвалення рішення суду, тобто до звернення до суду із заявою представником АТ КБ "ПриватБанк" про повернення 50 відсотків сплаченого судового збору на підставі частини 1 статті 142 Цивільного процесуального кодексу України, підстав для задоволення заяви немає.

Суд зауважує, що повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору при наявності рішення суду про стягнення судового збору у повному обсязі призведе до подвійного отримання позивачем 50 відсотків судового збору.

Що стосується постанови Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №755/6872/17, на яку посилається заявник у своїй заяві, то Верховний суд прийняв відмову приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" від позовних вимог визнав нечинним рішення суду першої інстанції та рішення суду апеляційної інстанції, провадження у справі закрив, у зв`язку з чим повернув "ОСОБА_1" з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 960 грн., сплаченого ним при поданні касаційної скарги. Однак, обставини цивільної справи 949/70/21 за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є зовсім іншими.

За наведених вище обставин, заява представника позивача про повернення 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, по справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 258, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про повернення із державного бюджету 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду Отупор К.М.