Постанова

від 21.07.2021 по справі 909/894/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2021 р. Справа №909/894/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.

Суддів: Кравчук Н.М.

Кордюк Г. Т.

при секретарі Карнидал Л. Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Родчин І.В.,

від відповідача: не з`явились

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень регіональної філії "Львівська залізниця" Л-НЮ-1/1472 від 26.04.2021 (вх.№ ЗАГС 01-05/1596/21 від 05.05.2021)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.04.2021 (повний текст складено та підписано 08.04.2021), суддя Кобецька С.М.

у справі №909/894/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Памібро", смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область;

до відповідача: Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень регіональної філії "Львівська залізниця", м. Івано-Франківськ;

про визнання права власності на залізничну під`їзну колію,

за зустрічним позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, в особі регіональної філії "Львівська залізниця", м. Львів;

до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Памібро", смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область;

про витребування частини під`їзної колії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 01.04.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Памібро" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень регіональної філії "Львівська залізниця" про визнання права власності на залізничну під`їзну колію - задоволено. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Памібро" право власності на залізничну під`їзну колію довжиною 180 метрів погонних в смт. Брошнів-Осада по вул.Січових Стрільців під`їзної колії №12 на станції Рожнятів. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Памібро" 2 130,39грн (дві тисячі сто тридцять грн 39коп.) - судового збору. В задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Памібро" про витребування частини під`їзної колії довжиною 180м під`їзної колії №12 загальною довжиною 930,1м, що знаходиться на станції Рожнятів Львівської залізниці по вул.Січових Стрільців в смт. Брошнів-Осад - відмовлено. Судові витрати за зустрічним позовом залишено за Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця".

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, відповідач оскаржив таке в апеляційному порядку.

У апеляційній скарзі відповідач вказав, що у відповідності до технічного паспорту 12-ї дистанції колії від 01.06.2005, інвентарної картки обліку основних засобів №17, інструкцій з обслуговування та організації руху на під`їзній колії ВАТ "Брошнівський лісокомбінат" 1976 року, 2000 року залізнична під`їзна колія довжиною 180м., є частиною залізничної під`їзної колії №12 загальною довжиною 930,1м станції Рожнятів з моменту її введення в експлуатацію в цілому з 1963 року перебуває на балансі у Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця", а згідно з передавальним актом ДТГО "Львівська залізниця" від 03.08.2015, наказом АТ "Українська залізниця" №047 від 01.12.2015 верхня будова під`їзної колії №12 Брошнівського лісокомбінату ст. Рожнятів ввійшла до статутного капіталу регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" і є загальнодержавною власністю та входить до єдиної транспортної системи. А отже, на думку апелянта, право власності на спірне майно є визначеним. Просить суд відмовити в задоволенні позову. Вимоги зустрічного позову апелянт обґрунтовує незаконним включенням спірної під`їзної колії до переліку майна ВАТ "Брошнівський лісокомбінат" для продажу, що встановлено постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 04.06.2008 у справі №1-79, і як наслідок незаконним придбанням позивачем на прилюдних торгах вказаного майна, що належить відповідачу. Просить суд витребувати у ТОВ "Памібро" частину під`їзної колії довжиною 180м під`їзної колії №12 загальною довжиною 930,1м, що знаходиться на станції Рожнятів Львівської залізниці по вул.Січових Стрільців в смт. Брошнів-Осада на підставі статей 387, 388 Цивільного кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив доводи останньої, просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому зазначив, що ТОВ "Памібро" на підставі протоколу проведених прилюдних торгів №1 від 06.10.1999, біржової угоди купівлі-продажу приміщень на торгах від 07.10.1999, зареєстрованої на біржі за №11, акту передачі проданого арештованого майна на аукціоні від 14.11.2000, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 18.08.2015 є власником залізничної під`їзної колії довжиною 180 м.п., що розташована на належній позивачу земельній ділянці площею 3,0735га з кадастровим номером 2624855400:01:001:0204, за адресою вул.Січових Стрільців, 52-а в смт. Брошнів-Осада, Рожнятівського району, Івано-Франківської області.

Представник апелянта в судове засідання не з`явився, причини неявки не вказав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.

Апеляційний господарський суд, розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, дійшов висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведених 06.10.1999 Прикарпатською універсальною товарною біржею прилюдних торгів з продажу майна, на яке накладено стягнення згідно чинного законодавства, Спільне українсько-російське підприємство "Памібро" (16.12.2019 проведено державну реєстрацію зміни найменування юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю "Памібро") став переможцем лоту №1 з ціною продажу 307 000,00грн - незавершеного будівництва цеху м"яких меблів (залізнична вітка, довжиною 180 п.м., огорожа залізобетонна - 364п.м. на земельній ділянці площею 20 720м.кв.) по вул.С.Стрільців, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, що зафіксовано у протоколі №1 від 06.10.1999, затвердженому начальником Управління юстиції Рожнятівського району (а.с.7-8).

Відповідно між Прикарпатською універсальною товарною біржею (біржа), Приватним підприємством "Карлів" (член біржі) від імені та в інтересах Управління юстиції Рожнятівського району (служба) та Спільним українсько-російським підприємством "Памібро" (покупець) укладено біржову угоду купівлі-продажу приміщень на торгах від 07.10.1999. Згідно з умовами цієї угоди продавець передає у власність покупця незавершене будівництво цеху м`яких меблів ВАТ "Брошнівський лісокомбінат" (залізнична вітка, довжиною 180 п.м., огорожа залізобетонна - 364п.м. на земельній ділянці площею 20 720м.кв.) по вул.Січових Стрільців, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, а покупець приймає вказані приміщення і сплачує їх вартість. Вказаний в цій угоді об`єкт продано за 307 000,00грн, з яких 30 548,80грн гарантійний внесок (комісійна винагорода біржі та виконавчий збір ДВС) та 276 451,20грн - заборгованість перед Пенсійним фондом, яка сплачується покупцем протягом 12 місяців нерівними частинами щомісячно з моменту підписання акту приймання-передачі усіх об`єктів. Передача об`єкту продавцем і прийняття покупцем підтверджується актами прийому-передачі, які засвідчуються сторонами. Право власності на майно переходить до покупця з моменту реєстрації цієї угоди на біржі (пункти 1.1., 1.4.,1.8., 2.1., 2.2., 3.2. угоди). Угоду зареєстровано на Прикарпатській універсальній товарній біржі 07.10.1999 за номером №11 (а.с.9-10).

Виконуючи умови угоди, державний виконавець ВДВС Рожнятівського районного управління юстиції в присутності директора ВАТ "Брошнівський лісокомбінат" передав, а покупець СП "Памібро" прийняв об`єкт - незавершене будівництво цеху м`яких меблів /залізничну гілку, довжиною 180 п.м., огорожу залізобетонну - 364п.м. на земельній ділянці площею 20 720м.кв. по вул.Січових Стрільців, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівського району, Івано-Франківської області. Згідно довідки Рожнятівського Пенсійного фонду України покупцем повністю сплачено вартість об"єкта. Вказане засвідчено сторонами у підписаному та скріпленому печатками акті приймання передачі проданого арештованого майна на аукціоні від 14.11.2000, затвердженому начальником відділу державної виконавчої служби Рожнятівського районного управління юстиції (а.с.11).

Свідоцтвом про придбання майна з прилюдних торгів від 18.08.2015, зареєстрованим в реєстрі за №1033, приватним нотаріусом Рожнятівського районного нотаріального округу посвідчено належність ТОВ УРСП "Памібро" на праві власності залізничної гілки (під`їзної колії) 180 метрів погонних, вартістю 587 500,00грн за адресою вул.Січових Стрільців, 52А/3 в смт. Брошнів-Осада, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, що раніше належала ВАТ "Брошнівський лісокомбінат" (а.с.12).

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.05.2009 між Брошнів -Осадською селищною радою (продавець) та ТОВ УРСП "Памібро" (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Рожнятівського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №1132 (а.с. 30-31) та державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №855404 від 05.06.2009 (а.с.32-33), ТОВ УРСП "Памібро" є власником земельної ділянки площею 3,0735га з кадастровим номером 2624855400:01:001:0204, що знаходиться за адресою вул.Січових Стрільців, 52-а в смт. Брошнів-Осада, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, на якій розміщений об"єкт нерухомості - майновий комплекс по виробництву паперових мішків, зареєстрований в Івано-Франківському ОБТІ 23.04.2008 за №18976750.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань основним видом діяльності юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Памібро", (вул. С.Стрільців, 52А/3, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77611, ідентифікаційний код 24679870) є виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари.

У відповідності до акта комісійного відбору місця облаштування навантажувально-розвантажувальної платформи на під`їзній колії ТОВ УРСП "Памібро" по станції Рожнятів від 25.02.2015, погодженого начальником ВП "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця", затвердженого головним інженером - першим заступником начальника ДТГО "Львівська залізниця" (а.с.24-26), комісією у складі головного інженера ВП "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень", начальника комерційного відділу ДН-4, начальника відділу перевезень ДН-4, інженера з ремонту ПЧ-12, начальника станції Рожнятів, інженера комерційного відділу ДН-4 встановлено, що під`їзна колія ТОВ УРСП "Памібро" (колії 12, 14, 15) довжиною 1 659,21м є продовженням діючої під`їзної колії ДП "Брошнівське лісове господарство", знаходиться на балансі ПЧ-12, на даний час не експлуатується, колії технічно несправні (зарослі кущами, кущова гнилість шпал, часткова розкомплектованість стрілочних переводів, часткова відсутність кріплення) і закриті для руху; під`їзна колія довжиною 180м згідно акта приймання передачі проданого арештованого майна на аукціоні від 14.11.2000 обліковується на балансі ТОВ УРСП "Памібро"; частина колії №12 проходить в межах дії державного акта серія ЯЖ №855404 від 05.06.2009 на право власності ТОВ УРСП "Памібро" на земельну ділянку. Комісією вирішено привести технічний стан під`їзної колії до вимог Правил технічної експлуатації залізниць України та отримати в ДТГО "Львівська залізниця" технічні умови на проектування, проект погодити з ВП "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень", ВП "Івано-Франківська дирекція колії" та причетними службами залізниці. Згідно з техніко-економічним обґрунтуванням начальника ВП "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" (а.с.28) є можливим та економічно доцільним облаштування навантажувально- розвантажувальної платформи на території ТОВ УРСП "Памібро" по станції Рожнятів.

На підставі договору підряду №ЛП-15402н/НСО від 16.03.2015 (а.с.180-182) ДТГО "Львівська залізниця" (підрядник) за замовленням ТОВ УРСП "Памібро" (замовник) власними силами здійснив ремонт під`їзної колії №12 на станції Рожнятів, а саме роботи з заміни дерев`яних шпал в кількості 1500 штук із використанням матеріалів замовника та планування обочин земляного полотна бульдозером.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничим об`єднанням "Проектно-інжинірингова компанія" у 2020 році розроблено Товариству з обмеженою відповідальністю "Памібро" технічний паспорт під`їзної колії ТОВ "Памібро" на ст. Рожнятів регіональної філії "Львівська залізниця" (а.с.13-23), згідно якого колія №12 від початку вістряків СП до ПК 7+50,1 та стрілочний перевід №46 знаходиться на балансі ВП "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень". Колія №12 від ПК 7+50,1 до упору знаходиться на балансі ТОВ "Памібро".

На неодноразові звернення №557 від 23.07.2019, №611 від 20.08.2019, №654 від 24.09.2019, №243 від 22.07.2020 ТОВ "Памібро" до Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" про затвердження інструкції про обслуговування і організацію руху на під`їзній колії та укладення договору про подачу та забирання вагонів (а.с.40-41, 43, 45, 47) відповідач вказує на неналежність оформлення інструкції про обслуговування і організацію руху на під`їзній колії, а надісланий пакет документів повертає ТОВ "Памібро" на доопрацювання (відповіді №ДН-4-2/1747 від 07.08.2019, №ДН-4-2/1990 від 10.09.2019, №ДН-4-2/3471 від 11.11.2019, а.с.42, 44, 46).

Інструкція про обслуговування і організацію руху на під`їзній колії ТОВ "Памібро" по станції Рожнятів (а.с.34-37) залишилась не затвердженою ВСП "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Львівська залізниця", а договір про подачу та забирання вагонів не укладений між сторонами.

Одночасно відповідно до технічного паспорту під`їзної колії №12 Брошнівського лісокомбінату ст.Рожнятів, складеного 01.06.2005 начальником Івано-Франківської дистанції колії (а.с.121-129) під`їзна колія №12 Брошнівського лісокомбінату загальною протяжністю 933,5п.м. примикає до під`їзної колії №9, починається від вістря вістряків стрілочного переводу №46, знаходиться на балансі Івано-Франківської дистанції колії.

Передавальним актом ДТГО "Львівська залізниця" від 03.08.2015, затвердженого Міністром інфраструктури України від 18.08.2015 (а.с130-134), визначено, що правонаступництво всього майна, усіх прав та обов`язків Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" після його реорганізації шляхом злиття переходить до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця ".

Наказом ПАТ "Українська залізниця" №047 від 01.12.2015 (а.с.135) наділено регіональну філію "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" майном та земельними ділянками згідно з додатком. Додатком до наказу ПАТ "Українська залізниця" №047 від 01.12.2015 (а.с.136-138) верхню будову під`їзної колії №12 Брошнівського лісокомбінату ст. Рожнятів ринковою вартістю 250 101,00грн станом на 31.07.2014 з попереднім (старим) інвентарним номером 020122063 віднесено до статутного фонду регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця".

Згідно з інвентарною карткою обліку основних засобів №17 (а.с.139) об`єкт - верхня будова під`їзної колії №12 Брошнівського лісокомбінату ст. Рожнятів з інвентарним номером 0920201001188, первинною балансовою вартістю 250 101,00грн, ліквідаційною вартістю 250 101,00грн, побудовано у 1963році.

Предметом судового розгляду у першій інстанції була вимога ТОВ "Памібро" про визнання права власності на залізничну під`їзну колію довжиною 180 м.п. в смт. Брошнів-Осада по вул.Січових Стрільців під`їзної колії №12 на станції Рожнятів та зустрічна вимога АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" про витребування у ТОВ "Памібро" частини під`їзної колії довжиною 180м під`їзної колії №12 загальною довжиною 930,1м, що знаходиться на станції Рожнятів Львівської залізниці по вул.Січових Стрільців в смт. Брошнів-Осада.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (статті 316, 317, 319 Цивільного кодексу України).

Стаття 41 Конституції України проголошує принцип непорушності права власності та неможливість протиправного його позбавлення. Аналогічні положення встановлено статтею 321 Цивільного кодексу України.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, яка для України набрала чинності 11.09.1997 та є частиною національного законодавства України, гарантовано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Законом встановлено способи захисту права власності. Одним із таких способів захисту є визнання права власності у судовому порядку. Так, за приписами статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто, передумовою для звернення з позовом про визнання права власності на майно на підставі названої статті є сумніви у належності позивачеві цього майна, які виникають у інших осіб, неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв`язку з наявністю таких сумнівів чи втрата належних правовстановлюючих документів на майно.

Право власності, як і будь-яке інше суб`єктивне право, виникає при наявності певних юридичних фактів та конкретних обставин, з якими закон пов`язує виникнення права власності на конкретне майно у певних осіб. Підстави виникнення права власності поділяються на такі, що не залежать від прав попереднього власника на майно, тобто первісні, та похідні, за якими право власності на майно переходить до власника від його попередника в порядку правонаступництва.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З огляду на те, що набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні вищевказаної правової норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав та у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 Цивільного кодексу України. Така ж правова позиція дотримана у постановах Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №902/869/17, від 20.02.2020 у справі №5006/5/39б/2012.

Крім того згідно з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 27.03.2019 у справі № 27/193, від 11.06.2019 у справі № 918/1400/14, від 05.12.2019 у справі № 914/73/18, вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 Цивільного кодексу України, слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Таким чином, передумовами та матеріальними підставами для захисту власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно, оскільки підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України є саме оспорення або невизнання існуючого права, а не намір набути таке право за рішенням суду. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.06.2019 у справі №910/10126/18, від 20.02.2020 у справі №5006/5/39б/2012.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір щодо залізничної гілки, довжиною 180 п.м. по вул.Січових Стрільців, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівського району, Івано-Франківської області придбаної позивачем на прилюдних торгах, проведених Прикарпатською універсальною товарною біржею 06.10.1999 з продажу майна, на яке ВДВС Рожнятівського районного управління юстиції накладено стягнення згідно чинного законодавства.

Порядок реалізації арештованого майна затверджено наказом Міністерства юстиції України № 42/2 від 15.07.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України № 480/3773 від 19.07.1999.

Відповідно до пункту 1.2 цього Порядку реалізація арештованого майна здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу на комісійних і інших договірних началах та шляхом продажу на аукціоні.

Державна виконавча служба укладає з організатором аукціону договір, яким доручає реалізацію майна організатору аукціону за визначену комісійну винагороду (пункт 3.1. Порядку).

Аукціон - продаж майна, за яким його власником стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2.3. Порядку).

Пунктом 4.10. Порядку обумовлено, що під час аукціону ведеться протокол в якому зазначається стартова ціна та продажна ціна майна, пропозиції покупців і відомості про покупця, який запропонував у ході аукціону найвищу ціну (переможець аукціону). Протокол підписують ліцитатор та переможець аукціону.

У відповідності до пункту 7.1. Порядку право власності на майно переходить до переможця аукціону після повного розрахунку за придбане майно.

Придбання арештованого або заставленого нерухомого майна з прилюдних торгів (аукціонів) оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва (підпункт 1.1. пункту 1 глави 12 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595).

Разом з тим, як вказують приписи пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (стаття 328 Цивільного кодексу України).

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Правові умови створення та діяльності товарних бірж на території України урегульовано Законом України "Про товарну біржу" введеним в дію постановою Верховної Ради України № 1957-XII від 10.12.1991.

Товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій. Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку (стаття 1 вказаного Закону).

Згідно з статтею 15 Закону України "Про товарну біржу" біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угода, зареєстрована на біржі, не підлягає нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Як вказують приписи частини 1 статті 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Документальними доказами, які містяться в матеріалах справи, зокрема протоколом прилюдних торгів з продажу майна, на яке накладено стягнення згідно чинного законодавства №1 від 06.10.1999, затвердженим начальником Управління юстиції Рожнятівського району; біржовою угодою купівлі-продажу приміщень на торгах від 07.10.1999, зареєстрованою на Прикарпатській універсальній товарній біржі за №11, актом передачі проданого арештованого майна на аукціоні від 14.11.2000, затвердженим начальником ВДВС Рожнятівського районного управління юстиції; свідоцтвом про придбання майна з прилюдних торгів, виданим 18.08.2015 приватним нотаріусом Рожнятівського районного нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за №1033, перед судом доведено наявність у ТОВ "Памібро" права власності на залізничну під`їзну колію довжиною 180 м.п., що є частиною під`їзної колії №12 на станції Рожнятів, яка знаходиться на належній позивачу земельній ділянці площею 3,0735га з кадастровим номером 2624855400:01:001:0204, за адресою вул.Січових Стрільців, 52-а в смт. Брошнів-Осада, Рожнятівського району, Івано-Франківської області у відповідності до державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №855404 від 05.06.2009.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що ні з акта від 25.02.2015, погодженого начальником ВП "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця", затвердженого першим заступником начальника ДТГО "Львівська залізниця", яким в т. ч. визнано можливим та економічно вигідним облаштування навантажувально-розвантажувальної платформи на під`їзній колії ТОВ "Памібро" по станції Рожнятів, ні з листів відповідача №ДН-4-2/1747 від 07.08.2019, №ДН-4-2/1990 від 10.09.2019, №ДН-4-2/3471 від 11.11.2019, не вбачається заперечення останнім права власності позивача на залізничну під`їзну колію довжиною 180 м.п., що є частиною під`їзної колії №12 на станції Рожнятів.

При цьому судом взято до уваги приписи частини 1 статті 182, частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України, які вказують на те, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. В даному спірному випадку судом встановлено відсутність прямої вказівки закону, яка б зобов`язувала позивача здійснити державну реєстрацію права власності на спірне майно, позаяк згідно з частиною 4 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права та їх обтяження на споруди, що є приналежністю головної речі або складовою частиною речі, зокрема на залізничні колії - не підлягають державній реєстрації.

Одночасно при вирішенні спору судом враховано презумпцію правомірності правочину, закріплену у статті 204 Цивільного кодексу України. Біржова угода купівлі-продажу приміщень на торгах від 07.10.1999, зареєстрована на Прикарпатській універсальній товарній біржі за №11 відповідає вимогам, встановленим статтею 15 Закону України "Про товарну біржу", укладена між сторонами з дотриманням правил, регламентованих частинами 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України, а тому є правомірною, оскільки її недійсність прямо не встановлена законом, а доказів визнання її недійсною - суду не подано.

Судом відхиляються посилання відповідача на постанову Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 04.06.2008 у справі №1-79. Так, постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 04.06.2008 у справі №1-79 звільнено голову правління ВАТ "Брошнівське лісове господарство" від кримінальної відповідальності обумовленої частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України та закрито кримінальну справу, а статтею 75 Господарського процесуального кодексу України не визначено такої підстави для звільнення від доказування, та й зрештою згідно з частиною 8 цієї правової норми обставини, встановлені ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом. При цьому із постанови Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 04.06.2008 у справі №1-79 вбачається, що призначений 17.02.2000 наказом №11/к голова правління ВАТ "Брошнівське лісове господарство" підписав 14.11.2000 акт передачі проданого 06.10.1999 на аукціоні арештованого майна. Доказів оскарження, визнання недійсними проведених 06.10.1999 прилюдних торгів чи будь-яких інших належних і допустимих доказів в розумінні статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження обставин пов`язаних з незаконним включенням залізничної вітки, довжиною 180 п.м. до переліку майна ВАТ "Брошнівський лісокомбінат", на яке накладено стягнення - відповідачем суду не пред`явлено. Водночас докази подані позивачем (а.с.200-210) свідчать про протилежне.

Слід сказати, що основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економіці і соціальній сфері України регулює Закон України "Про залізничний транспорт" .

Відповідно до статті 5 Закону України "Про залізничний транспорт" магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об`єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт, є державною власністю, закріплюються за АТ "Укрзалізниця" на праві господарського відання та не підлягають приватизації.

Положеннями статті 21 Закону України "Про залізничний транспорт" обумовлено, що відносини підприємств залізничного транспорту з власниками залізничних під`їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належить до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом залізниць України та укладеними на його основі договорами. Власники залізничних під`їзних колій, споруди та устаткування, вантажно-розвантажувальних комплексів, які не належать до залізничного транспорту загального користування за своїми пропускними і вантажопереробними можливостями, повинні забезпечувати необхідні обсяги перевезень, навантаження і розвантаження транспортних засобів, їх зберігання та ефективне використання.

Згідно з частиною 7 статті 10 Закону України "Про залізничний транспорт" будівництво і реконструкція залізничних станцій та інших об`єктів залізничного транспорту, пов`язаних з будівництвом або реконструкцією промислових підприємств, здійснюються за рахунок коштів підприємств або коштів, передбачених у Державному бюджеті України на зазначені цілі.

Статтею 64 Статуту залізниць України визначено, що до залізничних під`їзних колій належать колії, що з`єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і які належать підприємствам, підприємцям, організаціям та установам незалежно від форм власності, а також громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності. Під`їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

Таким чином, системний аналіз вказаних правових норм дозволяє зробити висновок про можливість перебування залізничних колій, зокрема під`їзних колій, які призначаються для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств, у власності підприємств, підприємців, організацій та установ різних форм власності. При цьому їх утримання здійснюється за рахунок коштів підприємств. Така ж правова позиція дотримана у постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №923/609/17.

На момент реалізації на прилюдних торгах спірної залізничної гілки, довжиною 180 п.м., під`їзна залізнична колія №12 ст.Рожнятів не експлуатувалась. Вказане в т.ч. вбачається з технічного паспорта під`їзної колії №12 Брошнівського лісокомбінату ст.Рожнятів від 01.06.2005, акта комісійного відбору місця облаштування навантажувально-розвантажувальної платформи на під`їзній колії ТОВ УРСП "Памібро" по станції Рожнятів від 25.02.2015, згідно з яким під`їзна колія на даний час не експлуатується, колії технічно не справні (зарослі кущами, кущова гнилість шпал, часткова розкомплектованість стрілочних переводів, часткова відсутність кріплення) і закриті для руху. Натомість відповідач на замовлення ТОВ "Памібро" та за рахунок позивача здійснив ремонт під`їзної колії №12 на станції Рожнятів, у відповідності до умов укладеного між сторонами договору підряду №ЛП-15402н/НСО від 16.03.2015, що, в свою чергу, забезпечило ефективне використання залізничної колії №12 станції Рожнятів в цілому.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність захисту права позивача, яке не визнається відповідачем, шляхом визнання за ТОВ "Памібро" права власності на залізничну під`їзну колію довжиною 180 м.п. в смт. Брошнів-Осада по вул.Січових Стрільців під`їзної колії №12 на станції Рожнятів, а наслідком є задоволення первісного позову.

Що стосується зустрічної вимоги відповідача до позивача про витребування частини під"їзної колії довжиною 180м під`їзної колії №12 загальною довжиною 930,1м, що знаходиться на станції Рожнятів Львівської залізниці по вул.Січових Стрільців в смт. Брошнів-Осада, то у суду відсутні правові підстави для її задоволення.

Правила статті 387 Цивільного кодексу України надають право власнику витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Під незаконним володінням розуміється фактичне володіння річчю, якщо воно не має правової підстави (володіння вкраденою річчю) або правова підстава якого відпала (минув термін дії договору найму), або правова підстава якого недійсна (володіння, установлене в результаті недійсного правочину).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

При цьому частиною 2 статті 388 Цивільного кодексу України встановлено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Вказана правова норма в імперативному порядку вказує на дві обставини, які у своїй сукупності визначають умови, за яких витребування майна є неможливим, а саме: 1) добросовісність набувача; 2) продаж майна у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Застосовуючи положення частини 2 статті 388 Цивільного кодексу України про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо такі торги були визнані недійсними, позаяк відповідно до частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача. Така ж правова позиція дотримана у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 639/7253/18.

Водночас у позовах про витребування майна з підстав, передбачених статтями 387-388 Цивільного кодексу України до предмету доказування входять: встановлення дійсного власника спірного майна, його правового статусу; встановлення підстав для його витребування у особи, яка володіє спірним майном; наявність саме спірного майна у незаконному володінні відповідача; відсутність правових підстав у відповідача для володіння спірним майном. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 у справі №915/856/16.

Одночасно, як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №906/655/18 для застосування приписів статті 388 Цивільного кодексу України необхідною умовою є доведення насамперед того факту, що особа є власником майна. Тобто, особа яка звертається до суду з вимогою про витребування майна з незаконного володіння, як у добросовісного так і у недобросовісного набувача, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у незаконному володінні.

Правилами статті 67 Статуту залізниць України регламентовано, що відкриття для постійної експлуатації новозбудованої залізничної під`їзної колії і подання на цю колію рухомого складу допускається після прийняття цієї залізничної колії в експлуатацію комісією за участю представника Держнаглядохоронпраці і встановлення залізницею порядку обслуговування під`їзної колії. На кожну залізничну під`їзну колію складається масштабний план з нанесенням на нього розташування вантажних фронтів і механізмів, а також технічний паспорт, поздовжній профіль і креслення споруд. Подача вагонів на залізничні під`їзні колії у період їх будівництва допускається на умовах тимчасової угоди між залізницею та підприємством, якому належить під`їзна колія, або будівельною організацією, які несуть відповідальність за збереження вантажу, рухомого складу, вчасне повернення його і безпеку руху.

Аналогічні положення містяться і в пунктах 1.3., 1.4., 1.5. Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, згідно з якими відкриття для постійної експлуатації новозбудованої залізничної під`їзної колії і подача на цю колію рухомого складу допускається після прийняття її в експлуатацію комісією за участю представника Міністерства праці та соціальної політики і встановлення залізницею порядку обслуговування під`їзної колії. Відповідність під`їзної колії узгодженому з залізницею проекту засвідчується актом, який складається комісією за участю уповноважених представників залізниці і власника під`їзної колії, яка призначається залізницею відповідно до статті 67 Статуту залізниць. Підписання акта свідчить про прийняття даної під`їзної колії в експлуатацію. На кожну під`їзну колію після закінчення її будівництва і здачі в експлуатацію підприємством складається Інструкція про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії, яка затверджується залізницею відповідно до статті 67 Статуту залізниць. Власник під`їзної колії має технічний паспорт, масштабний план під`їзної колії, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій і креслення штучних споруд. У технічному паспорті та в додатках до нього вказується характеристика рейок, шпал, баласту, земляного полотна, штучних споруд, вагових приладів, пристроїв і механізмів, призначених для навантаження, вивантаження, очищення, промивання і підготовки для навантаження залізничних вагонів, маневрових пристроїв, лебідок, локомотивного і вагонного господарства, промислових станцій, гірок, напівгірок, витяжних колій, засобів СЦБ і зв`язку, які використовуються у поїзній і маневровій роботі, та інших пристроїв і механізмів, призначених для роботи з вагонами і локомотивами залізниць. Один примірник цієї документації передається залізниці при прийнятті під`їзної колії в експлуатацію. Після здачі в експлуатацію нових об`єктів або їх ліквідації в технічний паспорт вносяться відповідні зміни, про що власники під`їзних колій повідомляють залізницю у декадний термін.

Отже, належними доказами, що можуть підтверджувати права на залізничні під`їзні колії, є акт введення в експлуатацію та встановлення залізницею порядку обслуговування залізничних під`їзних колій для новозбудованої залізничної колії, акт відповідності під`їзної колії узгодженому з залізницею проекту, масштабний план, технічний паспорт, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій, креслення штучних споруд. Така ж правова позиція дотримана у постановах Верховного Суду від 24.06.2019 у справі № 910/10126/18, від 25.07.2019 у справі № 923/609/17.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наявності права власності на під`їзну колію довжиною 180м під`їзної колії №12 загальною довжиною 930,1м, що знаходиться на станції Рожнятів Львівської залізниці по вул.Січових Стрільців в смт. Брошнів-Осада - відповідачем не доведено. Поданий суду технічний паспорт під`їзної колії №12 Брошнівського лісокомбінату ст.Рожнятів, складений начальником Івано-Франківської дистанції колії, датований 01.06.2005, в той час, як відповідач стверджує, що спірна залізнична колія з моменту її введення в експлуатацію в цілому перебуває на балансі у Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" з 1963 року, а прилюдні торги з продажу майна ВАТ "Брошнівський лісокомбінат", на яке накладено стягнення відбулись 06.10.1999. Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії ВАТ "Брошнівський лісокомбінат" - не є правовстановлюючими документами, в розумінні статті 67 Статуту залізниць України та пунктів 1.3, 1.4, 1.5 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, датовані 1976, 2000 роками. Інвентарна картка обліку основних засобів №17 без дати її складення та підпису особи, відповідальної за достовірність зазначених у ній відомостей - є неналежним доказом в підтвердження права власності на залізничну колію, а зазначений у ній акт введення в експлуатацію № 1160 від 01.02.1963 - в матеріалах справи відсутній. Передавальний акт ДТГО "Львівська залізниця" від 03.08.2015, наказ ПАТ "Українська залізниця" №047 від 01.12.2015 щодо віднесення до статутного фонду регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" верхньої будови під`їзної колії №12 Брошнівського лісокомбінату ст.Рожнятів стосується процесу реорганізації Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" та не можуть бути прийняті та розцінені судом як беззаперечні докази належності спірної залізничної колії відповідачу з 1963 року.

ТОВ "Памібро" придбано спірну залізничну гілку, довжиною 180 п.м. на прилюдних торгах з продажу майна ВАТ "Брошнівський лісокомбінат", на яке накладено стягнення у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа Арбітражного суду Івано-Франківської області №15606 про стягнення з ВАТ "Брошнівський лісокомбінат" на користь Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі заборгованості в сумі 276 451,20грн, доказів визнання вказаних прилюдних торгів недійсними - матеріали справи не містять, а отже позивач є добросовісним набувачем вказаного майна і таке майно не може бути витребувано на підставі спеціальної норми права частини 2 статті 388 Цивільного кодексу України, яка вказує на те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Виходячи з аналізу правових норм, визначених Господарським процесуальним кодексом України, Конституцією України, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального, процесуального права та фактичними обставинами справи, достовірно встановленими судом, і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України , no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Судові витрати, в силу ст.129 ГПК України , покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень регіональної філії "Львівська залізниця" Л-НЮ-1/1472 від 26.04.2021 (вх.№ ЗАГС 01-05/1596/21 від 05.05.2021) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.04.2021 у справі № 909/894/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.07.2021

Головуючий -суддя Плотніцький Б.Д.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Кордюк Г. Т.