Рішення

від 22.06.2021 по справі 160/4671/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року Справа № 160/4671/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:c головуючого судді Врони О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.03.2021 року № 123661/2-2407-0417 ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визначення ОСОБА_1 , код ІПН НОМЕР_1 суми податкового зобов`язання за платежем "Орендна плата з фізичних осіб 18010900" за податковий період липень-грудень 2018 року та за 2019 рік у розмірі 192330,96 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 15.03.2021 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення щодо зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб (код платежу 18010900) у податковому періоді за липень-грудень 2018 року та за 2019 рік у розмірі 192331,00 гривень. Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за позивачем 03.07.2018 року зареєстровано право оренди щодо земельної ділянки площею 59,1898 га, кадастровий номер 121481000:01:016:0001, номер запису про інше речове право №26932333. Отже, на думку позивача, право оренди щодо вищевказаної земельної ділянки у нього виникло саме з 03.07.2018 року і з цього часу податковий орган повинен був нараховувати орендну плату.15.05.2019 року державним реєстратором Чаплинської сільської ради Петриківського району Єрмолаєм Р.В. запис про інше речове право №26932333 від 03.07.2018 року припинено у зв`язку із допущеною помилкою Головним Управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області при укладення договору оренди землі, а саме не вірно зазначено місце розташування земельної ділянки - Олександрівська сільська рада Петриківського району , при цьому вищевказана земельна ділянка знаходиться на території Олександрівської сільської ради Дніпропетровського району. Земельна ділянка площею 59,1898 га, кадастровий номер 121481000:01:016:0001 перебувала в оренді позивача з 03.07.2018 року по 15.05.2019 року. Отже, відповідач повинен був нарахувати оренду плату: за 2018 рік - з липня по грудень 2018 року та за 2019 рік - з січня по травень 2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк, протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли документи від позивача на виконання ухвали від 05.04.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

25.05.2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що між позивачем (Орендар) та Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (Орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки №21/23-06/18ДО від 23.06.2018 року. Згідно цього договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 59,1898 га, в тому числі ріля площею 59,1898 га з кадастровим номером 1221481000:016:0001 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства. Відповідач вказує, що відповідно до положень п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489 Про затвердження Порядку нормативної грошової оціни земель населених пунктів із змінами та доповненнями. На підставі чого, позивачу було сформовано податкове повідомлення-рішення №123661/1-2407-0417 від 15.03.2021 року з орендної плати з фізичних осіб за 2018-2019 рік на суму 192331, 00 грн. На думку відповідача, що спірне податкове повідомлення-рішення №123661/2-2407-0417 від 15.03.2021 року винесене на підставі та у спосіб передбачений чинним законодавством.

06.06.2021 року позивач надав письмову відповідь на відзив відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

23.06.2018 року між ОСОБА_1 (Орендар) та Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (Орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки №21/23-06/18ДО від 23.06.2018 року.

Згідно умов цього договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 59,1898га. в тому числі ріля площею 59,1898 га з кадастровим номером 1221481000:016:0001 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства.

Відповідно до п.8 договору договір укладено на строк 14 (чотирнадцять) років.

Згідно п.9 договору орендна плата здійснюється Орендарем у грошовій формі (в національній валюті).

Орендна плата на рік установлюється відповідно до розділу XII Податкового кодексу України в розмірі 8% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно п.14 договору розмір орендної плати переглядається щорічно.

Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за позивачем 03.07.2018 року зареєстровано право оренди щодо земельної ділянки площею 59,1898 га, кадастровий номер 121481000:01:016:0001, номер запису про інше речове право №26932333.

Судом встановлено, що 15.05.2019 року державним реєстратором Чаплинської сільської ради Петриківського району Єрмолаєм Р.В. припинено запис про інше речове право №26932333 від 03.07.2018 року, у зв`язку із допущеною помилкою Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області при укладення договору оренди землі, а саме не вірно зазначено місце розташування земельної ділянки - Олександрівська сільська рада Петриківського району , при цьому вищевказана земельна ділянка знаходиться на території Олександрівської сільської ради Дніпропетровського району.

15.03.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №123661/2-2407-0417, згідно якого визначено суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб (код платежу 18010900) у податковому періоді: липень-грудень 2018 року - 64110,36 грн. та 2019 рік - 128220,64 грн., за земельну ділянку за кадастровим номером 1221481000:016:0001.

Не погодившись з прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням №12366/2-2407-0417 від 15.03.2021 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Так, спірним у цій справі є визначення, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Положенням ч.2 ст.19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

У підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Відповідно вимог ПК України, а саме п. 286.5 ст. 286, нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно із пункту 269.1. статті 269 ПК України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Пунктом 270.1. статті 270 ПК України визначено, що об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до пункту 286.2. статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно із пунктом 287.1 ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7 ст. 287 ПК України).

Згідно з положеннями пунктів 288.1 - 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

За пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 Податкового кодексу України.

Аналізуючи наведені вище положення п.п.14.1.72., п.п.14.1.73. п.14.1 ст.14, п.269.1.-269.2. ст.269, п.270.1.1. - 270.1.2., п.270.1. ст.270, п.291.2. ст.291, п.п.297.1.4. п.297.1. ст.297 ПК України, встановлено, що платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Судом встановлено, що згідно відомостей Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за позивачем, ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку, 03.07.2018 року було зареєстровано право оренди щодо земельної ділянки площею 59,1898 га, кадастровий номер 121481000:01:016:0001, номер запису про інше речове право №26932333.

Таким чином, право оренди щодо вищевказаної земельної ділянки у нього виникло саме з 03.07.2018 року.

15.05.2019 року державним реєстратором Чаплинської сільської ради Петриківського району Єрмолаєм Р.В. здійснено запис про припинення речового права №26932333 від 03.07.2018 року, у зв`язку із допущеною помилкою Головним Управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області при укладення договору оренди землі, а саме не вірно зазначено місце розташування земельної ділянки - Олександрівська сільська рада Петриківського району при цьому вищевказана земельна ділянка знаходиться на території Олександрівської сільської ради Дніпропетровського району.

Таким чином, враховуючи наведене, встановлено, що земельна ділянка площею 59,1898 га, кадастровий номер 121481000:01:016:0001 перебувала в оренді позивача з 03.07.2018 року по 15.05.2019 року.

Отже, податковий орган повинен був нарахувати оренду плату: за 2018 рік - з липня по грудень 2018 року та за 2019 рік - з січня по травень 2019 року.

Відповідно до п.269.1. ст.269, п.270.1. ст.270, п.287.1. ст.287, п.286.6. ст.286, п.287.8. ст.287, п.286.1. ст.286 ПК України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.14.1.42. п.14.1. ст.14 ПК України дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

З аналізу викладених норм вбачається, що для цілей оподаткування земельним податком особа повинна мати статус землевласника/землекористувача, набутого у встановленому чинним законодавством порядку.

Отже, обов`язок сплати земельного податку виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею.

За статтями 125 і 126 цього Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України від 01.07.2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон № 1952) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однією із загальних засад державної реєстрації прав є обов`язковість державної реєстрації у Державному реєстрі прав, що визначено п. 2 ч. 1 ст.3 Закону № 1952.

Відповідно до ч.3 ст. З Закону № 1952 речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, роли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених ст. 28 цього Закону.

Згідно зі ст. 20 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV Про оренду землі укладений договір оренди підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Частиною 1 ст. 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як вже зазначалося вище, згідно відомостей Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за ОСОБА_1 03.07.2018 року зареєстровано право оренди щодо земельної ділянки площею 59,1898 га, кадастровий номер 121481000:01:016:0001, номер запису про інше речове право №26932333.

Тобто, право оренди щодо вищевказаної земельної ділянки виникло у ОСОБА_1 саме з 03.07.2018 року і з цього часу податковий орган повинен був нараховувати оренди плату.

Таким чином, враховуючи наведене вище, в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України, відповідачем протиправно було прийнято повідомлення-рішення від 15.03.2021 року № 123661/2-2407-0417 про оплату орендної плати з фізичних осіб за податковий період 2019 рік, тобто нараховано оренду плату за 12 місяців 2019 року, при цьому залишено поза увагою дату державної реєстрації припинення оренди земельної ділянки (15 травня 2019 року).

Посилання податкового органу на положення вимог Закону Укураїни Про плату за землю , є неналежними, оскільки вказаний закон втратив чинність.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, у відповідача були відсутні правові підстави для нарахуванням орендної плати на загальну суму 192331,00 гривень.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення №123661/2-2407-0417 від 15.03.2021 року не відповідає положенням ч. 2 ст. 2 КАС України, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 2884,96 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням від 15.04.2021 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2884,96 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-250, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.03.2021 року №123661/2-2407-0417 ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визначення ОСОБА_1 , код ІПН НОМЕР_1 суми податкового зобов`язання за платежем "Орендна плата з фізичних осіб 18010900" за податковий період липень-грудень 2018 року та за 2019 рік у загальному розмірі 192 331,00 гривень.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати з оплати судового збору у сумі 2884,96 гривень.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона