Постанова

від 27.07.2021 по справі 200/4498/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року справа №200/4498/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Геращенко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Шевченківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 33 Покровської міської ради Донецької області ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року (повний текст складено 09 жовтня 2020 року в м. Слов`янськ) у справі № 200/4498/20-а (суддя І інстанції - Голуб В.А.) за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Шевченківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 33 Покровської міської ради Донецької області ради про застосування заходів реагування, -

У С Т А Н О В И В:

04 травня 2020 року позивач, Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 33 Покровської міської ради Донецької області про застосування заходів реагування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за наслідком проведення перевірки відповідача встановлено низку порушень нормативно-правових актів України у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Посилаючись на приписи статті 67 Кодексу цивільного захисту України позивач зазначив, що наявність цих порушень є підставою застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) наведеного об`єкту. У зв`язку із чим просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Шевченківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 33 Покровської міської ради Донецької області, розташованої за адресою: Донецька обл., м. Покровськ, смт. Шевченко, вул. Шкільна, 2 до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації вищезазначеного об`єкту.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 200/4498/20-а позов задоволено, внаслідок чого застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Шевченківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 33 Покровської міської ради Донецької області, розташованої за адресою: Донецька обл., м. Покровськ, смт. Шевченко, вул. Шкільна, 2 до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації вищезазначеного об`єкту.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища, відповідно до п. 32 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України. Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

В даному випадку виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж. Ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (далі - ГУ ДСНС України у Донецькій області), є юридичною особою(а.с.64-65).

Відповідач - Шевченківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 33 Покровської міської ради Донецької області (код ЄДРПОУ 25703263), є юридичною особою (а.с.70-71).

У період з 22.01.2020 року по 23.01.2020 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , листа першого заступника Голови ДСНС України Мельчуцького О.Г. від 11.12.2019 року № 02-17767/261, доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 року № 44205/1/1-19, наказу ДПРЗ-9 ГУ ДСНС України у Донецькій області від 11.12.2019 року № 184 «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) об`єктів з масовим перебуванням людей» проведено позапланову перевірку приміщень та території Шевченківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 33 Покровської міської ради Донецької області, розташованої за адресою: Донецька обл., м. Покровськ, смт. Шевченко, вул. Шкільна, буд. 2 (а.с.58-62).

Актом перевірки суб`єкту господарювання - Шевченківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 33 Покровської міської ради Донецької області, щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 23.01.2020 року № 16 (далі - Акт) встановлені порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за № 252/26697 (далі - ППБУ), а саме:

1. Приміщення не обладнано системою протипожежного захисту.

2. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням.

3. Приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки.

4. Допускається захаращення шляху евакуації з першого поверху різними матеріалами.

5. Не проведено заміри опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

6. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не обробленню засобами вогнезахисту, які забезпечують першу групу вогнезахисної ефективності.

7. Відсутній акт проведення прихованих робіт під підвісною стелею (санвузол 1-го поверху), що підтверджує їх ізолювання від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу.

8. Відсутній акт проведення прихованих робіт під підвісною стелею (санвузол 2-го поверху), що підтверджує їх ізолювання від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу.

9. Допускається в приміщенні, де перебувають люди, улаштування на вікнах грат такими, що не розкриваються, не розсуваються, не знімаються.

10. Всі пожежні щити, які знаходяться у приміщеннях та на території об`єкта, не доукомплектовано засобами пожежогасіння.

11. Будівлю не забезпечено адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), який необхідно встановити на фасаді будівлі або інших видимих місцях і який повинен бути освітлюваним у темний час доби.

12. Керівником об`єкту не забезпечено технічне обслуговування засобів протипожежного захисту (перезарядка вогнегасників).

13. З метою забезпечення безпечного евакуювання та надання інформації щодо правил поведінки в умовах обмеженої видимості або повної темряви (аварійного відключення освітлення) при загрозі виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, аварії, стихійного лиха, катастрофи, загрози здійснення терористичного акту тощо) системи евакуаційні фотолюмінісцентні не розроблені відповідно до ДСТУ 7313:2013. Плани евакуації та позначення шляхів евакуації не виконано на основі фотолюмінісцентних матеріалів.

14. Для приміщення котельної не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою» , а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» , які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

15. Переносні вогнегасники не розміщені шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; установлювання в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби, підставки, на пожежні щити (стенди) (кабінет інформатики).

16. Під час експлуатації об`єктів рівень пожежної безпеки, установлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, був знижений (зрізані пожежні крани).

17. Біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм не встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева).

18. Оператори котельні, прийняті на роботу, пов`язану з підвищеною пожежною небезпекою попередньо не пройшли спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум).

19. Для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу не проводиться 1 раз на рік випробування на тиск та витрату води з оформленням акту.

20. Не проведено навчання керівного складу підприємства і фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту на територіальних курсах підвищення кваліфікації керівних кадрів Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Донецької області.

21. Працюючий персонал не забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання згідно діючих нормативних актів (а.с.13-34).

Станом на 14.05.2020 року, відповідачем було усунуто низку порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:

• Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням.

• Приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки.

• Допускається захаращення шляху евакуації з першого поверху різними матеріалами.

• Допускається в приміщенні, де перебувають люди, улаштування на вікнах грат такими, що не розкриваються, не розсуваються, не знімаються.

• Всі пожежні щити, які знаходяться у приміщеннях та на території об`єкта, не доукомплектовано засобами пожежогасіння.

• Будівлю не забезпечено адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), який необхідно встановити на фасаді будівлі або інших видимих місцях і який повинен бути освітлюваним у темний час доби.

• Для приміщення котельної не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою» , а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» , які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

• Переносні вогнегасники не розміщені шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; установлювання в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби, підставки, на пожежні щити (стенди) (кабінет інформатики).

• Біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм не встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева).

• Оператори котельні, прийняті на роботу, пов`язану з підвищеною пожежною небезпекою попередньо не пройшли спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум).

• Для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу не проводиться 1 раз на рік випробування на тиск та витрату води з оформленням акту (а.с.117-124).

В свою чергу, 24.07.2020 року позивачем знову було проведено перевірку усунення порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої було складено акт (а.с.147-153).

Отже, не усунутими залишились наступні порушення:

• Приміщення не обладнано системою протипожежного захисту.

• Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не обробленню засобами вогнезахисту, які забезпечують першу групу вогнезахисної ефективності.

• Керівником об`єкту не забезпечено технічне обслуговування засобів протипожежного захисту (перезарядка вогнегасників).

• З метою забезпечення безпечного евакуювання та надання інформації щодо правил поведінки в умовах обмеженої видимості або повної темряви (аварійного відключення освітлення) при загрозі виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, аварії, стихійного лиха, катастрофи, загрози здійснення терористичного акту тощо) системи евакуаційні фотолюмінісцентні не розроблені відповідно до ДСТУ 7313:2013. Плани евакуації та позначення шляхів евакуації не виконано на основі фотолюмінісцентних матеріалів.

• Не проведено навчання керівного складу підприємства і фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту на територіальних курсах підвищення кваліфікації керівних кадрів Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Донецької області.

• Працюючий персонал не забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання згідно діючих нормативних актів.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частиною 2 ст. 12 Закону № 877-V передбачено, що у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

Відповідно до п.п.29, 33 та 43 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Відповідно до пп.32-33 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України, пожежа - неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Отже, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або підвищують ризик розвитку пожеж.

Згідно з п.21 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до ч.1 ст.64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України).

Частиною 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених відповідних заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

У постанові Верховного Суду від 18.09.2018 року по справі № 826/12258/14 зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому, згідно з п.35-36 постанови Верховного Суду від 28.02.2019 по справі № 810/2400/18 недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до п. 41 постанови Верховного Суду від 31.07.2019 року по справі № 2040/6351/18 законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

У п. 48 постанови Верховного Суду від 04.06.2019 року по справі № 809/443/16 та п.45 постанови Верховного Суду від 31.07.2019 року по справі № 2040/6351/18 зазначено, що посилання позивача на те, що ним усунуто частину виявлених порушень не свідчить про минування загрози життю та здоров`ю людей та, як наслідок, відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування.

Верховний Суд у п. 55 постанови від 03.04.2020 року по справі № 806/77/18 зазначив, що необладнання приміщень закладу системою протипожежного захисту, незабезпечення приміщення системою оповіщення людей про пожежу за об`єктивним критерієм є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 року в справі № 814/2356/17, від 07.08.2019 року в справі № 810/1820/18.

Верховний Суд у п.33 постанови від 31.03.2020 року у справі № 160/998/19 ствердив: "Оскільки порушення пожежної безпеки не були усунуті в повному обсязі, а ті, які залишились, можуть створювати загрозу життю або здоров`ю учнів та персоналу навчального закладу, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування."

Порушення, які залишились не усунуті відповідачем, на переконання суду, є суттєвими, що, у свою чергу, не дасть людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння, дають підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Шевченківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 33 Покровської міської ради Донецької області.

Суд зазначає, що при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення діяльності відповідача судом має враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування обсягу та ступеню тяжкості допущених порушень, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Надаючи оцінку виявленим під час контролюючого заходу та відображеним у акті перевірки порушенням, суд дійшов висновку про те, що у сукупності порушення відповідача у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту повинні кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, працюючих в навчальному закладі та дітей, які є вихованцями даного навчального закладу, оскільки можуть призвести до займання та розповсюдження вогню в приміщеннях вказаного закладу.

Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 06.12.2019 року по справі №806/3108/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні положення передбачено приписами ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", за якими висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, оскільки на час розгляду спірних правовідносин у суді доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не надано, а виявлені порушення продовжують створювати загрозу життю та здоров`ю людей, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

У постанові Верховного Суду від 18.09.2018 року по справі № 826/12258/14 зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до першого речення ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у навчальних закладах.

Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 року по справі № 810/2400/18 .

Суд зазначає, що підставою для застосування заходів реагування є встановлення порушень у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, незалежно від їх кількості. Відсутність в матеріалах справи документів, які б спростовували факт тривання порушень у сфері пожежної безпеки у будівлі навчального закладу, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей свідчить про наявність підстав для застосування заходів реагування, передбачених Кодексом цивільного захисту України.

Враховуючи те, що виявлені порушення в організації роботи з питань пожежної безпеки відповідачем усунуті не в повному обсязі, носять тривалий характер і створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для застосовування до відповідача таких заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) як повне зупинення експлуатації (роботи) об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 23.01.2020 року № 16.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Шевченківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 33 Покровської міської ради Донецької області ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 200/4498/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 200/4498/20-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 27 липня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В.Геращенко