Постанова

від 01.07.2021 по справі 280/411/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2021 року м. Дніпросправа № 280/411/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.03.2021 року (головуючий суддя Сіпака А.В.)

у справі №280/411/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 19.01.2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району щодо перерахування та невиплати ОСОБА_1 , суми разової щорічної грошової допомоги до 05 травня 2016 року, 05 травня 2017 року, 05 травня 2018 року, 05 травня 2019 року, 05 травня 2020 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком на перше січня 2018, 2019, 2020 рр. відповідно з урахуванням вже виплачених сум;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , здійснити перерахунок та виплату суми разової щорічної грошової допомоги до 05 травня 2016 року, 05 травня 2017 року, 05 травня 2018 року, 05 травня 2019 року, 05 травня 2020 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком на перше січня 2016, 2017, 2018, 2019 2020 рр. відповідно з урахуванням вже виплачених сум. Також просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500грн.

Позов обґрунтовано тим, що позивач має право на пільги встановлені законодавством України для учасників бойових дій, визначені Законом України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» . Відповідно до статті 12 цього Закону йому має щорічно до 5 травня виплачуватись разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Однак, не зважаючи на прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020, відповідачем, протягом 2016 - 2020 років, щорічна разова грошова допомога до 5-го травня була виплачена позивачу в розмірі меншому, ніж це передбачено законом. Стосовно витрат на професійну правничу допомогу, то позивач зазначив, що у зв`язку із порушенням його прав, останній при зверненні до суду з вказаним позовом поніс судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500грн., які підлягають стягненню із відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.03.2021 року позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району щодо перерахування та невиплати ОСОБА_1 суми разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком на перше січня 2020 року, з урахуванням вже виплачених сум;

- зобов`язано Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 суми разової щорічної грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком на перше січня 2020 року, з урахуванням вже виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3000 (три тисячі) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району.

В іншій частині вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката - відмовлено. Рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог обґрунтовано тим, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2020 році становить 8190 грн. (1638грн. х 5). Сума недоотриманих позивачем коштів становить 6800грн. Виплата позивачу разової грошової допомоги у сумі 1390 грн. не відповідає ст.12 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі. Водночас, з 27.02.2020 року положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України вважається неконституційним, а тому прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18) не змінює правових відносин між сторонами, що мали місце у 2016-2019 роках.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то суд вказав, що така послуга як: складання та направлення до УСЗН ЗМР по Шевченківському району щодо перерахування та невиплати частини суми разової грошової допомоги до 05 травня 2016-2020 рр. відповідно з урахуванням вже виплачених сум, 2 адвокатських запитів у розмірі 500грн. є необґрунтованою. Разом з цим, підтвердженню документальними доказами та обгрунтованою є надана адвокатом послуга за складання позовної заяви із підготуванням додатків до неї у сумі 3000грн., відтак дійшов висновку про часткове задоволення клопотання позивача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених вимог, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що Закон відповідно до якого позивач отримує пільги та разову допомогу до 5 травня є чинним. Відповідно до частини 5 ст. 12 ЗУ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу (в редакції станом на виплату допомоги) учасникам бойових дій дійсно передбачено, окрім інших пільг, виплату разової допомоги до 5 травня в розмірі, який встановлюється постановою КМУ. Зазначає, що Управління керується Бюджетним кодексом України. Управління є органом місцевого самоврядування, якому надаються законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Ці повноваження визначені, насамперед, Бюджетним кодексом України, Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу , відповідними постановами КМУ. Зауважує, що в межах повноважень, визначених Конституцією України, Управління не має права самостійно вийти за їх межі: внесення змін до Державного бюджету України щодо збільшення бюджетних асигнувань на виплату цієї допомоги, затвердити їх, надати завдання щодо її виплати. Жодним нормативно-правовим актом не покладено на управління функцію визначення розміру цієї щорічної грошової допомоги. До того ж, Управління не має повноважень щодо надання центральним органам виконавчої влади пропозицій, заявок відносно збільшення розміру допомог не передбачених законодавством. Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу визначено, що фінансування витрат щорічної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відтак, підстави для перерахування позивачеві грошової допомоги до 5 травня в іншому розмірі, ніж нарахована і виплачена у розмірі у відповідача - відсутні.

Як в частині відмови у задоволенні позову, так і в частині часткового задоволення клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, рішення суду першої інстанції учасниками справи не оскаржується.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 26.07.2016. (а.с.19)

Позивачу як учаснику бойових дій виплачено разову грошову допомогу до 05 травня в розмірі: за 2016 рік - 920 грн., за 2017 рік - 1200 грн., за 2018 рік - 1265 грн., за 2019 рік - 1295 грн., за 2020 рік - 1390 грн. (а.с.24)

26.10.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі, який передбачений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 2016 по 2020 роки. (а.с. 21)

Листом від 24.11.2020 №К-1665 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для виплатити останньому допомоги у збільшеному розмірі. (а.с. 25)

Не погодившись з нарахуванням та виплатою йому щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Статтею 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008) зазначено: … Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. … .

Оскільки позивач має статус учасника бойових дій, то він підпадає під дію норм зазначеного закону.

Згідно з ч.1 ст.17-1 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Відповідно до ч.4 ст.17-1 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

У Рішенні Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020 зазначено: … Конституційний Суд України вирішив:

1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення« Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту« (Відомості Верховної Ради України, 1993р., №45, ст.425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. 2. Окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення« Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту« (Відомості Верховної Ради України, 1993р., №45, ст.425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. … .

Отже, норма яка встановлює, що Кабінетом Міністрів України встановлюється порядок та розміри виплат - визнана неконституційною. Таким чином тільки законом, а не постановою КМУ може бути врегульовано дане питання.

Частиною 1 ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно з ст.7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік у 2020 році установлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.

Відповідно до ст.8 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік у 2020 році установлено мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 4723 гривні, з 1 вересня - 5000 гривень; (…).

У п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 за №112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» зазначено: 1. Установити, що:

1) у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат). Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах:

особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:

I групи - 4120 гривень;

II групи - 3640 гривень; I

II групи - 3160 гривень;

учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень;

особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 4120 гривень;

членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 900 гривень;

учасникам війни та колишнім в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 570 гривень; … .

Натомість, враховуючи Рішення Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно не виплачена позивачу разова грошова допомога до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій відповідно до приписів ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008), а саме в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Аналогічне застосування норм права здійснено Великою Палатою Верховного Суду при розгляді зразкової справи №440/2722/20 (Пз/9901/14/20) у постанові від 13.01.2021.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що відповідач не доплатив позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій.

Як вбачається з часина 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині судових витрат на професійну правничу допомогу учасниками справи не оскаржується, то відсутні підстави для перегляду рішення суду першої інстанції в цій частині.

Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: а , б , в , г пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.03.2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 01.07.2021 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: а , б , в , г пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

В повному обсязі постанова виготовлена 08.07.2021.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова