Постанова

від 28.07.2021 по справі 520/4786/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року

м. Київ

справа № 520/4786/19

адміністративне провадження № К/9901/35044/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року у складі судді Бідонька А.В. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Жигилія С.П., Чалого І.С., Перцової Т.С. у справі №520/4786/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІМПЕКС" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМІМПЕКС" у березні 2019 року звернулося до суду з позовом у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області №1138676/30754152 від 11.04.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 25.03.2019;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 25.03.2019 № 4, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМІМПЕКС" датою її подання, а саме - 29.03.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яке прийняте протокольно про віднесення ТОВ "ПРОМІМПЕКС" до переліку ризикових підприємств за критерієм пункту 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Харківській області виключити ТОВ "ПРОМІМПЕКС" із критерію ризикових за критерієм пункту 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 06.08.2019 позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДФС у Харківській області про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1138676/30754152 від 11.04.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 25.03.2019, поданою ТОВ "ПРОМІМПЕКС". Зобов`язав Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 25.03.2019 №4, подану ТОВ "ПРОМІМПЕКС". У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Суд першої інстанції виходив з того, що рішення суб`єкта владних повноважень - Комісії ГУ ДФС в Харківській області №1138676/30754152 від 11.04.2019 не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість.

Приймаючи рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що віднесення платника податків до ризикових є дискреційними повноваженнями податкового органу. Скасування спірного протоколу не буде мати наслідком поновлення порушених прав позивача щодо зупинення реєстрації податкових накладних та відповідно відновлення такої реєстрації.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.11.2019 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 скасував в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняв в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ "ПРОМІМПЕКС" задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення Комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яке прийняте протокольно про віднесення ТОВ "ПРОМІМПЕКС" до переліку ризикових підприємств за критерієм пункту 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку. Зобов`язав Головне управління ДФС у Харківській області виключити ТОВ "ПРОМІМПЕКС" із критерію ризикових за критерієм пункту 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 залишив без змін.

Суд апеляційної інстанції ухвалюючи рішення виходив з того, що критерії ризиковості платника податку мають ознаки регуляторного акта, оскільки встановлюють норми права, передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, так як спрямовані на правове регулювання відносин щодо визначення платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, сформованих таким платником податків. Проте як свідчать матеріали справи, критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України, а відтак уважаються такими, що не набрали чинності і не можуть бути застосовані. Крім того, відповідачем ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не надано матеріали, на підставі яких ТОВ "ПРОМІНВЕСТ" віднесено до ризикових платників податків, та іншу інформацію, що розглядалась Комісією, які згідно Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків обов`язково додаються до протоколу засідання Комісій. Також колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення похідної вимоги про зобов`язання Головного управління ДФС у Харківській області виключити ТОВ "ПРОМІМПЕКС" з переліку ризикових платників податків, оскільки законодавчо не визначено обов`язку відповідача у разі скасування рішення Комісії судом вчинити дії по його видаленню з АІС Податковий блок.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

ТОВ ПРОМІМПЕКС було укладено з ЗМ Poland Sp.z о.о. дистриб`юторський договір № 3M-5933 від 31.12.2018 (а.с. 48-57).

Відповідно до умов договору 13.13.2019 компанія ЗМ Poland Sp.z о.о. відвантажила на адресу ТОВ ПРОМІМПЕКС 245 рулонів Стрічки клейкої для дорожньої розмітки STAMARK A380IES WHT 6 IN X 100 YDS 1/CTN (15,24 cm x 91,44м) , що підтверджується попереднім повідомленням № EE 807000/2019/904657 від 20.03.2019, інвойсом 9232043631 від 13.03.2019 та CMR № 2480.

25 березня 2019 року товар був розмитнений, що підтверджується ДЕ 807170/2019/017603 від та доставлений на склад ТОВ ПРОМІМПЕКС за адресою: м. Харків, провулок Вишневий, 3, м. Харків, згідно з умовами договору (а.с. 46).

Також ТОВ ПРОМІМПЕКС був підписаний договір № 610/17 від 12.06.2017 (а.с. 58-59) та додаткова угода № 1 від 31.12.2017 (а.с. 64) із ТОВ МІЛЕНІУМ (ЄДРПОУ 31797349) на послуги по декларуванню та митному оформленню товарів, про що свідчить акт здачі-прийому виконаних робіт по митному оформленню № ОУ-0000017 від 25.03.2019 (а.с. 35) на суму 9705,94 грн, у т.ч. ПДВ 1617,66 грн, рахунком-фактурою № СФ-0000020 від 25.03.2019 (а.с. 91) на суму 9705,94 грн, у т.ч. ПДВ 1617,66 грн та платіжним дорученням № 77 від 26.03.2019 (а.с. 84).

ТОВ ПРОМІМПЕКС був підписаний договір поставки № 0403 від 04.03.2019 (а.с. 62-63) з ТОВ АГРО ПУЛЬС СЕРВІС (ЄДРПОУ 41328729).

Відповідно до умов договору поставки, товар (стрічки клейка для дорожньої розмітки) у кількості 116 рулонів на загальну суму 3 501 701,28 грн, у т.ч. ПДВ 583 616,88 грн, відвантажено на складі продавця за адресою: м. Харків, пров. Вишневий, 3, про що свідчить видаткова накладна № 9 від 25.03.2019 (а.с. 40) та рахунок на оплату № АП000000017 від 25.03.2019 (а.с. 90).

Оплата товару здійснена частково, про що свідчить виписка за рахунками за 25.03.2019 (а.с.42).

Позивачем було складено податкову накладну № 4 від 25.03.2019 (а.с. 21) в електронній формі та направлено для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрацію зазначеної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено через її відповідність вимогам п.п. 1.6. п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податків". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію.

Комісією ГУ ДФС України в Харківської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 11.04.2019 прийнято рішення № 1138676/30754152 про відмову в реєстрації податкової накладної (а.с. 22-23).

Відповідно до вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання/транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання/передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погодившись з зазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Матеріали справи свідчать, що рішенням засідання Комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ТОВ "ПРОМІМПЕКС" включено до переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок за критерієм ризиковості платників податків відповідно до п.1.6 наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником , що підтверджується витягом з протоколу засідання комісії № 42 від 19.02.2019 (т. 2 а.с. 76).

У порядку денному зазначеного Витягу з протоколу № 42 від 19.02.2019 вказано про розгляд службової записки управління аудиту ДФС у Харківській області від 15.02.2019 № 367/20-40-14-21-18 щодо внесення до переліку ризикових платників підприємства ТОВ "ПРОМІМПЕКС".

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Головне управління ДФС у Харківській області 13.12.2019 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 (повний текст виготовлено 25.11.2019) та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 в частині задоволених позовних вимог.

Доводи касаційної скарги відповідача ґрунтуються на тому, що внесення платників податку до переліку ризикових платників податків не порушує прав таких суб`єктів, оскільки безпосередньо не породжує певних правових наслідків і не має обов`язкового характеру, а є лише результатом проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС (ДПС) та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації і відображенням певної інформації бази даних контролюючого органу.

Позивачем було подано відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість прийнятих судами попередніх інстанцій судових рішень, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 61.1. статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

За приписами пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пунктів 74.1, 74.3 статті 74 вказаного Кодексу податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.16 цієї ж статті реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на час виникнення спірних правовідносин визначав Порядок №117.

Пунктом 2 Порядку №117 визначено, що у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пунктів 5-7 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції (крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку), реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 цього ж Порядку, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг контролюючий орган виявляє ризики порушення норм податкового законодавства, які проявляються у ймовірності складання та надання податкових накладних з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ж ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер для останніх.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної), так само як і протокол Комісії, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Колегія суддів з огляду на викладене вважає також за необхідне зазначити, що віднесення Комісією контролюючого органу підприємства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є лише передумовою для можливого здійснення подальших дій, в т.ч. зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, при вирішенні питання реєстрації якої відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що у правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна правова позиція неодноразово та послідовно була викладена Верховним Судом у постановах від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18, від 20 листопада 2019 року по справі №480/4006/18, від 3 березня 2020 року по справі №240/3665/19, від 05 серпня 2020 року по справі № 280/3439/19 та від 18 лютого 2021 року по справі №240/3662/19, від 18 червня 2021 року по справі №810/3581/18.

Таким чином, використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДФС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Отже, колегія суддів уважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції щодо необхідності скасування рішення Комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених або про відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом протоколу № 42 від 19.02.2019.

Також, колегія суддів не підтримує висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про зобов`язання Головного управління ДФС у Харківській області виключити ТОВ "ПРОМІМПЕКС" з переліку ризикових платників податків, оскільки вона є похідною.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Зважаючи на обсяг повноважень Суду касаційної інстанції, оскільки доводи касаційної скарги податкового органу ґрунтуються лише на невірно обраному позивачем способі захисту своїх порушених прав в частині оскарження рішення Комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених або про відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом протоколу № 42 від 19.02.2019 та зобов`язання Головного управління ДФС у Харківській області виключити ТОВ "ПРОМІМПЕКС" з переліку ризикових платників податків, судом касаційної інстанції рішення попередніх інстанцій в частині позовних вимог щодо скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1138676/30754152 від 11 квітня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 25 березня 2019 року, поданої ТОВ "ПРОМІМПЕКС" код ЄДРПОУ 30754152 та зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 25 березня 2019 року № 4, подану ТОВ "ПРОМІМПЕКС" код ЄДРПОУ 30754152 не переглядались.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції не було надано належну правову оцінку всім доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи, а також мало місце неправильне застосування норм матеріального права, що в цілому призвело до скасування судового рішення, що відповідало закону.

Згідно із статтею 352 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на викладене, ураховуючи те, що висновки суду ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, оскаржувана постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року підлягає скасуванню, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року - залишенню в силі.

Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2019 року було зупинено виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №520/4786/19 в частині задоволених позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління ДФС у Харківській області виключити ТОВ "ПРОМІМПЕКС" із критерію ризикових за критерієм пункту 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до ч. 3 ст.375 КАС України Суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

За таких обставин, з огляду на те, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року підлягає скасуванню, Суд не вбачає підстав для поновлення виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №520/4786/19 у частині задоволених позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління ДФС у Харківській області виключити ТОВ "ПРОМІМПЕКС" із критерію ризикових за критерієм пункту 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359, 375 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області - задовольнити частково.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року - скасувати, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року - залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко