Ухвала

від 28.07.2021 по справі 400/996/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 липня 2021 року

м. Київ

справа № 400/996/20

адміністративне провадження № К/9901/27182/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Єзерова А.А., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє через представника - адвоката Герман Оксану Степанівну, на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року по справі № 400/996/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Краснопільської сільської ради Березанського району Миколаївської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ТИЛИГУЛЬСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ", Березанська селищна рада про визнання протиправним та скасування рішення від 17.07.2019 р. № 37, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому просили визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 17.07.2019 № 37, мотивуючи його тим, що спірним рішенням відповідач надав дозвіл на розроблення проекту землеустрою третій особі на земельні ділянки, які належать на праві власності позивачам, чим порушив приписи Земельного кодексу України.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, та у випадку відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, позивач ОСОБА_1 , який діє через представника - адвоката Герман Оксану Степанівну, подав касаційну скаргу. У своїй касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Предметом розгляду в цій справі, зокрема, є оскарження рішення суб`єкта владних повноважень стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів і статті 13 КАС України.

За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Частиною ж шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, який, втім не є вичерпним.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням того, що за предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, тому з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності, яка була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження відповідач посилається на положення пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи, що судами в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 380/624/16-ц; від 24.12.2019 у справі № 160/4025/19.

Також, скаржник зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України), посилаючись при цьому на приписи частини 2 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

При цьому, обґрунтовані посилання на наявність обставин, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, підстави непогодження з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Одночасно з цим, колегія суддів зазначає, що частина 4 статті 328 КАС України, у тому числі і її пункт 1, законодавцем визначені як підстави, з яких може бути оскаржене судове рішення, що підлягають касаційному оскарженню (за загальним правилом КАС України або за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 цього Кодексу).

Отже, оскільки ця справа є справою незначної складності в силу приписів пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України, заявником наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не доведена, тому обґрунтуванням підстав оскарження судових рішень, визначеним частиною четвертою статті 328 КАС України колегія суддів оцінки не надає.

Таким чином, оскільки оскаржуване судове рішення прийняте у справі незначної складності за результатом розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і належні обґрунтування щодо їх наявності не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , який діє через представника - адвоката Герман Оксану Степанівну, на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року по справі № 400/996/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Краснопільської сільської ради Березанського району Миколаївської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ТИЛИГУЛЬСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ", Березанська селищна рада про визнання протиправним та скасування рішення від 17.07.2019 р. № 37.

Надіслати заявнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя А.А. Єзеров

Суддя С.Г. Стеценко