Ухвала

від 20.07.2021 по справі 569/11352/21

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Справа № 569/11352/21

1-кс/569/5011/21

20 липня 2021 року Рівненський міський суд Рівненської області

у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, капітан Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, капітан Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 за погодженням із прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Рівненської обласної ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, а саме: земельної ділянки за адресою: Рівненська обл., Володимирецький р-н., с/рада Балаховицька, (реєстраційний номер 225747656208, кадастровий номер:5620880600:04:007:0578, площею 3, 46 га), що на праві приватної власності належить ОСОБА_5 з метою забезпечення конфіскації майна ОСОБА_5 та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, позбавити останнього та всіх інших осіб, які мають відношення до вказаного майна, можливості розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання вказав, що слідчими третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021240000000015 від 06.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246, ч. 3 ст. 368 КК України.

Із матеріалів клопотання вбачається, що відповідно до ст.7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу та згідно ст.1 цього ж Кодексу перебувають під охороною держави.

ОСОБА_5 , відповідно до наказу директора Державного підприємства ДП «Рафалівське лісове господарство» № 285-к від 11.12.2019 переведений на посаду в.о. лісничого Рафалівського лісництва ДП «Рафалівське лісове господарство».

Згідно «Положення про державну лісову охорону», затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 976 від 16.09.2009 та Додатку до нього, лісничий входить до складу державної лісової охорони, а Держлісоохорона має статус правоохоронного органу.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» передбачено, що правоохоронні органи органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Згідно з Приміткою до ст. 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, якими особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Основними завданнями держлісоохорони є здійснення контролю за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, запобіганням злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин, організація та координація заходів з охорони державного мисливського фонду.

При реалізації зазначених вище повноважень, згідно з вимогами ст. 19 Конституції України, як службова особа державної лісової охорони ОСОБА_5 зобов`язаний діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України, законами України та іншими діючими нормативно-правовими актами, у тому числі й керівними документами Держлісагентства та «Положення про державну лісову охорону» щодо припинення, запобігання та не допущення лісопорушень.

Разом з цим, згідно посадової інструкції ОСОБА_5 зобов`язаний: здійснювати керівництво виробничо-господарською діяльністю лісництва. Забезпечувати виконання виробничих завдань, ефективне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; забезпечувати розробку і доведення планових завдань до працівників лісництва забезпечувати контроль за їх виконанням; Безпосередньо керувати роботами по: заготівлі лісового насіння, вирощуванні посадкового матеріалу в розсадниках, створенню лісових культур; охороні лісу від самовільних рубок, випасу худоби, попередженню лісових пожеж. захисту лісу від шкідників і хвороб, боротьбі з браконьєрством. та іншими лісопорушеннями; здійсненню заходів по забезпеченню належного санітарного стану в лісах; складати та перевіряти правильність та своєчасне оформлення протоколів про лісопорушення та їх копії направляти у лісгосп; забезпечувати раціональну розробку деревини; забезпечувати ведення по лісництву встановленої технічної документації, належний облік і достовірність звітності, збереження товарно-матеріальних цінностей і грошових засобів; проводити роботу по належному утриманню і охороні заповідних об`єктів і лісових територій; при виконанні лісокультурних, лісогосподарських, лісосічних, та інших робіт на території лісництва, лісничий зобов`язаний ознайомити виконувачів робіт з місцем проведення робіт, вимогами щодо виконання робіт, обсягів і термінів проведення робіт; лісничий безпосередньо приймає виконані роботи і несе відповідальність за якість та терміни їх виконання.

Лісничий має право: представляти за дорученням адміністрації лісгоспу інтереси лісництва в правоохоронних органах, інших державних організаціях і установах в справах про лісопорушення, лісових пожежах, а також по інших питаннях; перевіряти документи на право рубки лісу, проведення полювання, сінокосіння, випасу худоби в інших користувачів лісу; призупиняти незаконну рубку лісу, інші порушення в лісі, а також роботи на землях держлісфонду, якщо вони здійснюються без належного дозволу або не у відповідності з цілями, які передбачені лісорубним квитком, або іншим документом на лісокористування; складати акти (протоколи) про лісопорушення і лісові пожежі, порушення правил і строків полювання направляти їх у відповідні органи для притягнення винних осіб до відповідальності; зупиняти на території лісового фонду транспортні засоби та проводити їх огляд згідно чинного законодавства; доставляти особу, яка порушила лісове законодавство, в органи внутрішніх справ або в органи місцевого самоврядування у разі неможливості встановлення його особи на місці вчинення правопорушення для складення протоколу про адміністративне правопорушення; вилучати в установленому законом порядку в громадян і юридичних осіб, які порушили лісове законодавство, документи, добуті деревину та інші продукти лісу, знаряддя їх добування, а також транспортні засоби, що були знаряддям правопорушення.

В порушення вищевказаних вимог посадової інструкції ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді в.о. лісничого Рафалівського лісництва ДП «Рафалівське лісове господарство», з метою незаконного збагачення, діючи умисно, з використанням своїх службових повноважень з метою одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої влади та службового становища, при наступних обставинах.

Так,у травні2021року ОСОБА_5 ,перебуваючи привиконанні службовихобов`язків в.о.лісничого Рафалівського лісництва ДП «Рафалівське лісове господарство», з метою незаконного збагачення, висловив вимогу до ОСОБА_6 про передачу йому неправомірної вигоди за відвантаження лісодеревини кругляка породи сосна з розрахунку 1000 грн. за 1 метр кубічний поза аукціоном та без укладення договору на відпуск лісопродукції.

ОСОБА_6 , будучи постановленим в умови, за яких відмова від надання ОСОБА_7 неправомірної вигоди унеможливить отримання лісодеревини, погодився на вимогу останнього.

В подальшому у ході проведення зустрічей із ОСОБА_6 . ОСОБА_5 висловив останньому вимогу надати йому неправомірну вигоду для себе, пообіцявши при цьому забезпечити безпеку від працівників лісової охорони на території ввіреного йому Рафалівського лісництва ДП «Рафалівське лісове господарство».

Надалі 31.05.2021 у ході зустрічі у смт. Рафалівка Вараського району, Рівненської області близько 15 год. 30 хв. неподалік магазину «Наш двір», що по вул. Залізничній, наголосив ОСОБА_6 про передачу йому неправомірної вигоди у сумі 12000 гривень за відвантаження лісодеревини кругляка породи сосна об`ємом 12 метрів кубічних, поза аукціоном, повторно зазначивши, що працівники лісової охорони не будуть перешкоджати вивезенню вказаної деревини із території Рафалівського лісництва ДП «Рафалівське лісове господарство».

02.06.2021 близько 08 год. 00 хв. ОСОБА_5 повторно надав вказівку службовим особам ввіреного йому лісництва про завантаження автомобіля марки «ЗИЛ 131» лісодеревиною породи сосна. Близько 10 год. 40 хв. вказаний автомобіль був завантажений лісодеревиною породи сосна загальним об`ємом 12 метрів кубічних та виїхав із лісогосподарства. Після завантаження вищевказаних лісоматеріалів, 02.06.2021 близько 11 год. 20 хв. на узбіччі автомобільної дороги поблизу с. Полиці Вараського району Рівненської області ОСОБА_5 одержав від ОСОБА_6 раніше обумовлену суму заздалегідь ідентифікованих грошових коштів у розмірі 12200 гривень в якості неправомірної вигоди за безперешкодний відпуск лісоматеріалів (ділова деревина породи «сосна») та забезпечення безперешкодного виїзду із території Рафалівського лісництва ДП «Рафалівське лісове господарство».

Відразу після одержання зазначених грошових коштів ОСОБА_5 було викрито у вчиненні злочину працівниками правоохоронних органів та затримано в порядку ст. 208 КПК України, при цьому грошові кошти, отримані в якості неправомірної вигоди в сумі 12 200 гривень, вилучено.

Отже, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно земельна ділянка за адресою: Рівненська обл., Володимирецький р-н., с/рада Балаховицька, (реєстраційний номер 225747656208, кадастровий номер: 5620880600:04:007:0578, площею 3, 46 га) на праві приватної власності належить ОСОБА_5 .

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, просили задоволити та відповідно до вимог ч.2 ст.172 КПК України проводити розгляд без повідомлення власника майна.

Заслухавши слідчого, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити із наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За змістомст. 170 КПК Україниарешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ст.170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Згідно п.4 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до ч.7 ст.170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктами 3 та 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України - арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Як убачається із п.7 ч. 2 ст.131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна.

Враховуючи, те що слідчим та прокурором доведено, що з метою забезпечення конфіскацій майна як виду покарання, забезпечення відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, за таких обставин слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення даного клопотання та накладення арешту на земельної ділянки за адресою: Рівненська обл., Володимирецький р-н., с/рада Балаховицька, (реєстраційний номер 225747656208, кадастровий номер:5620880600:04:007:0578, площею 3, 46 га), що на праві приватної власності належить ОСОБА_5 .

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 131-132, 170-173, 174, 175 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме: земельної ділянки за адресою: Рівненська обл., Володимирецький р-н., с/рада Балаховицька, (реєстраційний номер 225747656208, кадастровий номер:5620880600:04:007:0578, площею 3, 46 га), що на праві приватної власності належить ОСОБА_5 та позбавити останнього та всіх інших осіб, які мають відношення до вказаного майна, можливості розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні, проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна.

Роз`яснити, що відповідно до ч.1ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя