Постанова

від 26.07.2021 по справі 648/3/18

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи 648/3/18 Головуючий в 1 інстанції Рибас А.В.

Номер провадження 22-ц/819/316/21 Доповідач Орловська Н.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Орловської Н.В.,

суддів: Кузнєцової О.А.,

Майданіка В.В.,

секретар Дундич А.О.

розглянув у відкритомусудовому засіданніу містіХерсоні цивільнусправу заапеляційною скаргою заступника військового прокурора Херсонського гарнізону Південного регіону України на ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2020 року у справі за позовом заступника військовогопрокурора Херсонськогогарнізону ПівденногорегіонуУкраїни в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона до Білозерської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними державних актів та повернення земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

03 січня 2018 року заступник військового прокурора Херсонського гарнізону Додурич С. (далі прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційноговідділу м.Херсона з позовною заявою до Білозерської районноїдержавної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження Білозерської РДА № 419 від 08.05.2003 «Про передачу у власність громадянам земельних ділянок» в частині передачі ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки № 8/7, загальною площею 3,11 га, з кадастровим номером 6520386000:04:003:0039; визнання недійсним державного акту серії ЯА№240999 від 16.10.2007 на право власності на земельну ділянку площею 3,11 га, розташовану на території Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області, з кадастровим номером 6520386000:04:003:0039; зобов`язання ОСОБА_2 повернути державі в особі Міністерства оборони України, Квартирно експлуатаційного відділу м. Херсона земельну ділянку, орієнтовною площею 3,11 га, розташовану на території Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області, з кадастровим номером 6520386000:04:003:0039, межі якої визначено у державному акті серії ЯА№240999 від 16.10.2007.

Крім того, 03 січня 2018 року прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційноговідділу м.Херсона з позовною заявою до Білозерської районноїдержавної адміністрації, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування розпорядження Білозерської РДА № 843 від 16.09.2008 «Про передачу у власність громадянам земельних ділянок» в частині передачі ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки № 8/6, загальною площею 3,11 га, з кадастровим номером 6520386000:04:003:0038; визнання недійсним державного акту серії ЯЕ№940967 від 19.12.2008 на право власності на земельну ділянку площею 3,11 га, розташовану на території Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області, з кадастровим номером 6520386000:04:003:0038; зобов`язання ОСОБА_4 повернути державі в особі Міністерства оборони України, Квартирно експлуатаційного відділу м. Херсона земельну ділянку, орієнтовною площею 3,11 га, розташовану на території Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області, з кадастровим номером 6520386000:04:003:0038, межі якої визначено у державному акті серії ЯЕ№940967 від 19.12.2008. (т.1, а.с.206-214)

Також 03 січня 2018 року прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційноговідділу м.Херсона з позовною заявою до Білозерської районноїдержавної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження Білозерської РДА №664 від 09.08.2005 «Про передачу у власність громадянам земельних ділянок» в частині передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки № 8/8, загальною площею 3,11 га, з кадастровим номером 6520386000:04:003:0040; визнання недійсним державного акту серії ЯБ№893519 від 22.11.2007 на право власності на земельну ділянку площею 3,11 га, розташовану на території Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області, з кадастровим номером 6520386000:04:003:0040; зобов`язання ОСОБА_1 повернути державі в особі Міністерства оборони України, Квартирно експлуатаційного відділу м. Херсона земельну ділянку, орієнтовною площею 3,11 га, розташовану на території Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області, з кадастровим номером 6520386000:04:003:0040, межі якої визначено у державному акті серії ЯБ№893519 від 22.11.2007. (т.2, а.с. 3-11)

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 26.06.2019р. об`єднано в одне провадження справу №648/4/18 за позовом заступника військового прокурора Херсонського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України, Квартирно експлуатаційного відділу м. Херсона до Білозерської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту та повернення земельної ділянки, та цивільну справу № 648/3/18 за позовом заступника військового прокурора Херсонського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України, Квартирно експлуатаційного відділу м. Херсона до Білозерської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту та повернення земельної ділянки. (т.1, а.с. 339)

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 26.06.2019р. об`єднано в одне провадження справу №648/5/18 за позовом заступника військового прокурора Херсонського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України, Квартирно експлуатаційного відділу м. Херсона до Білозерської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту та повернення земельної ділянки, та цивільну справу № 648/3/18 за позовом заступника військового прокурора Херсонського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України, Квартирно експлуатаційного відділу м. Херсона до Білозерської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту та повернення земельної ділянки.

В обґрунтування підстав звернення до суду з даними позовами прокурор зазначив, що відповідно до державного акту на право користування землею серії Б№065433 виконавчим комітетом Білозерської районної ради народних депутатів у 1983 році надано у безстрокове та безоплатне користування Херсонській квартирно-експлуатаційній частині району, правонаступником якої є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона, земельну ділянку площею 32,49 га для використання за спецпризначенням.

Проте,на підставірішення Садівськоїсільської радиБілозерського районуХерсонської областівід 14.04.2000р.№ 77земельна ділянкаплощею 8,49виведена зрозпорядження Херсонської квартирно-експлуатаційної частини району, а розпорядженнями Білозерської РДА Херсонської області № 419 від 08.05.2003 р., № 843 від 16.09.2008 та № 664 від 09.08.2005 земельні ділянки, що входять до складу вищезазначеної вилученої земельної ділянки площею 8,49 га, передано у приватну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відповідно, яким видано державні акти серії ЯА №240999 від 16.10.2008 р., ЯЕ№940967від 19.12.2008та ЯБ№893519від 22.11.2007 про право власності на земельні ділянки площею 3,11 га з кадастровим номером 6520386000:04:003:0039, 6520386000:04:003:0038 та 6520386000:04:003:0040 відповідно.

Вказані розпорядження Білозерської РДА в частині надання земельної ділянки №8/7 загальною площею 3,11 га ОСОБА_2 , земельної ділянки № 8/6 загальною площею 3,11 га ОСОБА_4 та земельної ділянки № 8/8 загальною площею 3,11 га ОСОБА_1 позивач вважає такими, що прийняті з перевищенням наданих законом повноважень, порушують права держави як власника в особі Міністерства оборони України і Квартирно експлуатаційної частини, як належного землекористувача, а тому є незаконними та підлягають скасуванню.

У порушення п. 3.1 «Інструкції про порядок дій та вжиття заходів щодо недопущення самовільного захоплення, незаконного вилучення земель оборони або нерухомого військового майна», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.07.2008 № 348, а також «Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністра оборони України № 744 від 30.12.2016, Квартирно експлуатаційний відділ м. Херсона та Міністерство оборони України заходи представницького характеру з питань захисту інтересів держави на землі Міністерства оборони України, в тому числі на вилучену земельну ділянку загальною площею 8,49 га, не здійснювали, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для їх захисту прокурором шляхом подання даних позовів.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2020 року позов заступника військового прокурора Херсонського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України, Квартирно експлуатаційного відділу м. Херсон до Білозерської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів та повернення земельних ділянок, залишено без розгляду.

Вказане судове рішення мотивовано тим, що відповідно до ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор повинен повідомити відповідний орган про свій намір пред`явити позов в інтересах цього органу з таким розрахунком, щоб останній мав можливість протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно звернутися до суду з позовом, призначити перевірку фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинити дії для виправлення ситуації.

Враховуючи, що пред`явлені позови датовані 28.12.2017 року, а повідомлення прокурора в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» датоване 27.12.2017 року, за відсутності підтвердження отримання зазначеного повідомлення позивачами та за відсутності як відповіді компетентних органів, так і фактичної можливості її надання у зазначений строк, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення прокурором розумного строку та не надання компетентним органам можливості самим звернутися до суду, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

Установивши відсутність у заступника військового прокурораХерсонськогогарнізону повноважень на ведення справи від імені Міністерства оборони України та Квартирно експлуатаційного відділу м. Херсон, суд відповідно до п.2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

В апеляційнійскарзі заступник військового прокурораХерсонськогогарнізону посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, що призвело до прийняття судом неправосудного рішення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 20.09.2017 у справі № 923/475/17 задоволено позовні вимоги заступника військового прокурора в частині визнання недійсним рішення Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області від 14.04.2000 р. № 77 «Про вилучення земельної ділянки військової частини НОМЕР_1 Херсонського гарнізону в запас сільської ради».

Отже, Міністерство оборони України та Квартирно експлуатаційний відділ м. Херсона з 20.09.2017 р. мали усі законні підстави та процесуальну можливість для звернення до суду з відповідними позовними заявами, проте не вжили жодних заходів протягом розумного строку, у зв`язку з чим Військовою прокуратурою Херсонського гарнізону Південного регіону України кваліфіковано зазначені обставини як бездіяльність суб`єктів владних повноважень і з дотриманням ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» подано відповідні позовні заяви.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив, що в силу ч.3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду судового рішення.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, відповідність ухвали суду нормам цивільного процесуального закону, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин третьої та четвертоїстатті 56 ЦПК України(в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185цього Кодексу.

Повноваження прокурора у спірних правовідносинах визначено, зокрема,Конституцією УкраїнитаЗаконом України «Про прокуратуру».

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 131-1 Конституції Українипрокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з положеннями частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»(тутта далів редакції,чинній начас пред`явленняпрокурором позову),прокурор здійснюєпредставництво всуді законнихінтересів державиу разіпорушення абозагрози порушенняінтересів держави,якщо захистцих інтересівне здійснюєабо неналежнимчином здійснюєорган державноївлади,орган місцевогосамоврядування чиінший суб`єктвладних повноважень,до компетенціїякого віднесенівідповідні повноваження,а такожу разівідсутності такогооргану. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповіднодо ч.4ст.23Закону України«Про прокуратуру»наявність підставдля представництвамає бутиобґрунтована прокуророму суді. Прокурорздійснює представництвоінтересів громадянинаабо державив судівиключно післяпідтвердження судомпідстав дляпредставництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Отже,винятковими випадками,за якихпрокурор можездійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Важливим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

У справі, що розглядається, прокурор, звертаючись до суду з позовом відповідно до вимогстатті 23 Закону України «Про прокуратуру», частини четвертоїстатті 56 ЦПК України, обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому полягає порушення інтересів держави, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Крім того, прокурор, обґрунтовуючи підстави для представництва в суді інтересів держави, зазначив, що Міністерством оборони України та Квартирно експлуатаційним відділом м. Херсона тривалий час не вживались заходи щодо захисту інтересів держави, а саме в порушення п. 3.1 «Інструкції про порядок дій та вжиття заходів щодо недопущення самовільного захоплення, незаконного вилучення земель оборони або нерухомого військового майна», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.07.2008 № 348, а також «Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністра оборони України № 744 від 30.12.2016 не подано до суду позовної заяви про скасування відповідного рішення про вилучення земельної ділянки з вимогами стосовно звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не дотримано процедуру, передбачену ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», внаслідок чого компетентний орган не мав можливості самостійно звернутися до суду, що є підставою для залишення позову без розгляду та узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

Проте, апеляційний суд такі висновки суду першої інстанції вважає помилковими з огляду на наступне.

Так, у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) перед Великою Палатою Верховного Суду постали такі питання: 1) чи повинен прокурор доводити бездіяльність компетентного органу або ж достатньо простого посилання на таку бездіяльність у позові при обґрунтуванні підстав для представництва; 2) якими доказами прокурор має доводити бездіяльність компетентного органу; 3) чи зобов`язаний прокурор перед зверненням до суду з`ясовувати причини бездіяльності такого органу або ж достатньо доведення самогофакту бездіяльності без зазначення і доведення суду її причин.

Велика Палата Верховного Суду уточнила висновки, зроблені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах № 923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18 та зазначила, що: «Відповідно до частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомустаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України «Про прокуратуру»,і якщокомпетентний органпротягом розумногостроку післяотримання повідомленнясамостійно незвернувся досуду зпозовом вінтересах держави,то цеє достатнімаргументом дляпідтвердження судомпідстав дляпредставництва.Якщо прокурорувідомі причинитакого незвернення,він обов`язковоповинен зазначитиїх вобґрунтуванні підставдля представництва,яке міститьсяв позові.Але якщоз відповідізазначеного органуна зверненняпрокурора такіпричини з`ясуватинеможливо читакої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Частина четвертастатті 23 Закону України «Про прокуратуру»передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва».

Як встановлено судом, відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б№065433 виконавчим комітетом Білозерської районної ради народних депутатів у грудні 1983 року надано у безстрокове та безоплатне користування Херсонській квартирно експлуатаційній частині району земельну ділянку площею 32,49 га для використання за спецпризначенням. (т.1, а.с.12-14)

Рішенням Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 77 від 14.04.2000 року «Про вилучення земельної ділянки військової частини НОМЕР_1 Херсонського гарнізону в запас сільської ради» вилучено у військової частини НОМЕР_1 Херсонського військового гарнізону в запас сільської ради земельну ділянку площею 8,49 га в зв`язку з невикористанням земельної ділянки за призначенням і добровільною відмовою від цієї земельної ділянки. (т. 1, а.с.15)

08 травня 2003 року Білозерською РДА Херсонської області видано розпорядження № 419 «Про передачу громадянам у власність земельних ділянок», пунктом 2 якого вирішено передати у приватну власність земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель колективної власності колишнього КСП «Промінь», в тому числі, ОСОБА_2 земельної ділянки №8/7 площею 3,11 га.

На підставі вказаного розпорядження 16 жовтня 2007 року Білозерською райдержадміністрацією видано ОСОБА_2 державний акт серії ЯА№240999 на право власності на земельну ділянку площею 3,11 га, кадастровий номер 6520386000:04:003:0039. (т.1, а.с. 24)

09 серпня 2005 року Білозерською РДА Херсонської області видано розпорядження №664 «Про передачу громадянам у власність земельних ділянок», пунктом 2 якого вирішено передати у власність громадян земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель колишньої колективної власності КСП «Садове» згідно з додатком, в тому числі, ОСОБА_1 земельної ділянки № 8/8 площею 3,11 га. (т.2, а.с. 18-19)

На підставі вказаного розпорядження 22 листопада 2007 року Білозерською райдержадміністрацією видано ОСОБА_1 державний акт серії ЯБ№893519 на право власності на земельну ділянку площею 3,11 га, кадастровий номер 6520386000:04:003:0040. (т.2, а.с. 20)

16 вересня 2008 року Білозерською РДА Херсонської області видано розпорядження № 843 «Про передачу у власність земельної ділянки», яким вирішено передати у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 3,11 га (контур № 8, ділянка № 6) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель колишньої колективної власності КСП «Садове». (т.1, а.с.221)

На підставі вказаного розпорядження 19 грудня 2008 року Білозерською райдержадміністрацією видано ОСОБА_4 державний акт серії ЯЕ№940967 на право власності на земельну ділянку площею 3,11 га, кадастровий номер 6520386000:04:003:0038. (т.1, а.с. 222)

За позицією позивача, земельні ділянки з кадастровими номерами 6520386000:04:003:0038, 6520386000:04:003:0039, 6520386000:04:003:0040, які передані у власність ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , є частинами земельної ділянки, площею 8,49 га, вилученої у військової частини НОМЕР_1 Херсонського військового гарнізону в запас сільської ради на підставі рішенням Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 77 від 14.04.2000 року.

У травні2017року заступниквійськового прокурораХерсонського гарнізонув інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області та Білозерської районної ради Херсонської області, у якому просив:

- визнати незаконними та скасувати рішення Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 77 від 14.04.2000 року «Про вилучення земельної ділянки військової частини НОМЕР_1 Херсонського гарнізону в запас сільської ради»;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Білозерської районної ради Херсонської області № 664 від 09.08.2005 року;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ№893519, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1АА002014-010771400172, виданий на розпорядження Білозерської районної ради Херсонської області № 664 від 09.08.2005 року;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Білозерської районної ради Херсонської області №843 від 16.09.2008 року;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серіїЯЕ№940967, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1АА002014-010871400245, виданий на підставі розпорядження Білозерської районної ради Херсонської області №843 від 16.09.2008 року;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Білозерської районної ради Херсонської області №843 від 16.09.2008 року;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №240999, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1АА002014-010771400105, виданий на підставі розпорядження Білозерської районної ради Херсонської області №843 від 16.09.2008 року.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 20 вересня 2017 року у справі № 923/475/17 позов військового прокурора Херсонського гарнізону задоволено частково. Визнано недійсним рішення Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області №77 від 14.04.2000 року «Про вилучення земельної ділянки військової частини НОМЕР_1 Херсонського гарнізону в запас сільської ради». В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинено та роз`яснено, що вказані вимоги мають розглядати судом загальної юрисдикції. (т.1, а.с.26-29)

Зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що розгляд справи здійснювався за участю представників Міністерства оборони України та Квартирно експлуатаційного відділу м. Херсона.

Наведені обставини свідчать про те, що Міністерство оборони України та Квартирно експлуатаційний відділ м. Херсона з 20 вересня 2017 року знали або повинні були знати про порушення інтересів держави внаслідок незаконного вилучення земельної ділянки площею 8,49 га, частини якої імовірно були передані у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , мали повноваження для їх захисту, але не зверталися до суду з відповідним позовом у розумний строк.

27.12.2017 р. Військовим прокурором Херсонського гарнізону направлено на адресу Міністерства оборони України лист №2/6028, яким повідомлено про необхідність захисту інтересів держави шляхом визнання незаконними та скасування розпоряджень Білозерської РДА, визнання недійсними державних актів та повернення земельних ділянок державі в особі Міністерства оборони України та Квартирно експлуатаційного відділу м. Херсона, у зв`язку з чим військовою прокуратурою Херсонського гарнізону Південного регіону України буде пред`явлено позови.

Наведене свідчить про дотримання прокурором вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Та обставина, що зазначений вище лист датований 27 грудня 2017 року, а позов прокурора поданий заступником військового прокурора Херсонського гарнізону 03 січня 2018 року не спростовує допущеної Міністерством оборони України та Квартирно експлуатаційним відділом м. Херсона бездіяльності щодо захисту інтересів держави, про порушення яких йому було відомо або мало бути відомо ще у вересні 2017 року.

Крімтого, суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що Міністерство оборони України та Квартирно експлуатаційний відділ м. Херсона не тільки не оскаржують наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі вказаних органів, а й стверджують про їх обізнаність щодо порушення вказаних інтересів на підставі рішення Господарського суду Херсонської області від 20 вересня 2017 року у справі № 923/475/17, не спростовуючи при цьому власну бездіяльність.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали та доводи учасників справи слід дійти висновку про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви заступника військового прокурора Херсонського гарнізону без розгляду, не встановивши обставини, з якими закон пов`язує можливість вчинення такої процесуальної дії.

У відповідності до п. 1,2 ч.1статті 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

За такихобставин ухваласуду першоїінстанції підлягаєскасуванню знаправленням матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ч.1ст.379 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника військового прокурора Херсонського гарнізону Південного регіону України задовольнити

Ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2020 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.

Повний текст судового рішення складено 28 липня 2021 року.

Головуючий

---

Н.В.Орловська

Судді:

---

О.А.Кузнєцова

---

В.В.Майданік