Постанова

від 27.07.2021 по справі 331/1618/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 27.07.2021 Справа № 331/1618/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/2252/21 Головуючий у 1-й інстанції: Антоненко М.В.

Є.У.№ 331/1618/20 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27липня 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Дашковської А.В.,

секретар: Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Шанс , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Мельник Олена Геннадіївна, про визнання права власності на спадщину за законом,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Шанс на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 квітня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ТОВ Компанія Шанс , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу, про визнання права власності на спадщину за законом.

Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 , після смерті якого залишилася спадщина, яку вона прийняла, подавши відповідну заяву приватному нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу Мельник О.Г.

Спадкоємцем першої черги крім неї є мати померлого - ОСОБА_5 , яка також прийняла спадщину і набула прав спадкоємця.

На день смерті ОСОБА_4 був власником п`ятдесяти часток у Статутному капіталі ТОВ Компанія Шанс , вартістю 17 269,50 грн., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказане майно згідно вимог ст. 1218 ЦК України увійшло до складу спадщини.

03 травня 2019 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладено договір про поділ спадщини, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Мельник О.Г. Відповідно до п. 3 цього Договору ОСОБА_1 , серед іншого, спадкує 50 часток у Статутному капіталі ТОВ Компанія Шанс , що становить 50% відсотків Статутного капіталу Товариства та складає 17 269,50 гривень.

08 травня 2019 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Мельник О.Г. відмовлено спадкоємцю ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 з тих підстав, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань спадкодавець ОСОБА_4 до переліку засновників (учасників) ТОВ Компанія Шанс не входить, його частка у статутному капіталі перереєстрована на іншого засновника.

Посилаючись на вищенаведені обставини, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на спадщину за законом, яка складається із 50 часток у Статутному капіталі ТОВ Компанія Шанс , ідентифікаційний код юридичної особи 30077507, місцезнаходження:69067, місто Запоріжжя, вулиця Радіаторна, будинок 48 а, та складає 17 269 (сімнадцять тисяч двісті шістдесят дев`ять) гривень 50 копійок.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 квітня 2021року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадщину за законом, яка складається із 50 (п`ятдесяти часток) у Статутному капіталі ТОВ Компанія Шанс , ідентифікаційний код юридичної особи 30077507, місцезнаходження: 69067, місто Запоріжжя, вулиця Радіаторна, будинок 48 а, що становить 50% (п`ятдесят) відсотків Статутного капіталу Товариства та складає 17 269 (сімнадцять тисяч двісті шістдесят дев`ять) гривень 50 копійок.

Стягнуто з ТОВ Компанія Шанс , на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 1261,20 грн.

Судове рішення мотивовано тим, що частка у статутному капіталі товариства, що належала ОСОБА_4 на день його смерті, увійшла до складу спадкового майна, позивачка як спадкоємець першої черги прийняла спадщину після смерті свого батька, а отже у відповідності до ст.ст.148, 1218, ч.5 ст.1268, ст.1261 ЦК України і ст.ст.54, 55 Закону України Про господарські товариства , який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, вона набула право власності на спірне майно.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у позові ТОВ Компанія Шанс зазначає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на зібраних у справі доказах.

Зокрема, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03 травня 2019 єдиним учасником ТОВ Компанія Шанс є ОСОБА_2 , розмір внеску якого у статутному капіталі складає 34 539 грн., що дорівнює 100% статутного капіталу товариства. Належних і допустимих доказів на підтвердження права власності спадкодавця на 50% статутного капіталу товариства позивач суду не надала.

Вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права. Вказує, що рішенням загальних зборів товариства від 25.04.2016 відмовлено спадкоємцям померлого учасника товариства у прийнятті до ТОВ Компанія Шанс та ухвалено про виплату спадкоємцям у разі їх звернення до ТОВ частки у майні товариства, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті, та частки прибутку, одержаного товариством на день смерті учасника товариства відповідно до частки майна, що йому належала у складеному капіталі товариства. З метою уникнення зменшення розміру статутного капіталу єдиний учасник товариства ОСОБА_2 вніс додатковий вклад до статутного капіталу товариства у розмірі 17 269, 50 грн.

Оскаржуваним рішенням суд першої інстанції, на думку відповідача, фактично без належних правових підстав примусово вилучив у ОСОБА_2 належну йому частку у статутному капіталі товариства.

Вважає, що договір про поділ спадкового майна є неналежним доказом у справі, крім того, не може бути предметом договору спадкове майно, яке на час укладення договору було відсутнє.

На думку відповідача, у справі відсутній предмет спору, позивачем порушено строки позовної давності. Суд допустився порушень норм процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги - неспроможними. Судом встановлено, що ОСОБА_4 був учасником ТОВ Компанія Шанс і на момент його смерті був власником 50 часток у статутному капіталі, які увійшли до складу спадкового майна. Позивачка прийняла спадщину в установленому законом порядку, а отже у відповідності до ст. 1268 ч.5 ЦК України все спадкове майно, у тому числі і частка у статутному капіталі, належать їй. В матеріалах спадкової справи є довідка ТОВ Компанія Шанс від 09.02.2015, в якій зазначено, що товариство має статутний капітал 34 539 грн., ОСОБА_4 як учасник товариства мав 50 часток у статутному капіталі, які внесені повністю.

Вважає помилковими посилання товариства на пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки приватний нотаріус відмовив спадкоємцю у видачі свідоцтва про право на спадщину 09.05.2019, з відповідним позовом до суду остання звернулася у квітні 2020, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Із заявою про вступ у члени ТОВ ОСОБА_1 не зверталася, отже вона як спадкоємиця померлого учасника товариства має право на спадщину у вигляді частки у статутному капіталі товариства.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 (а.с.7), після смерті якого відкрилася спадщина.

Спадкоємцями першої черги є донька померлого ОСОБА_1 (а.с.6), яка 21.06.2014 звернулась до Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Мельник О.Г. із заявою про прийняття спадщини (а.с.99), та мати померлого ОСОБА_5 , яка 08.07.2014 також подала заяву про прийняття спадщини(а.с.100).

На день смерті ОСОБА_4 був власником п`ятдесяти часток у Статутному капіталі ТОВ Компанія Шанс , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.10).

03 травня 2019 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладено нотаріально посвідчений договір про поділ спадщини, відповідно до п.3 якого ОСОБА_1 серед іншого спадкує 50 (п`ятдесят часток у Статутному капіталі ТОВ Компанія Шанс , ідентифікаційний код юридичної особи 30077507, місцезнаходження:69067, місто Запоріжжя, вулиця Радіаторна, будинок 48 а, що становить 50% відсотків Статутного капіталу Товариства та складає 17 269,50 грн. (а.с.101-102).

08 травня 2019 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Мельник О.Г. відмовлено спадкоємцю ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на спадкове майно, що складається з 50 часток у Статутному капіталі ТОВ Компанія Шанс , ідентифікаційний код юридичної особи 30077507, місцезнаходження:69067, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Радіаторна, будинок 48 а (а.с.103-104).

У постанові про відмову у вчинені нотаріальної дії від 09.05.2019 зазначено, що оригінали документів у спадкоємця відсутні. За даними, отриманими з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 09.05.2019 ОСОБА_4 до переліку засновників (учасників) ТОВ Компанія Шанс не входить, його частка у Статутному капіталі перереєстрована на іншого засновника. В матеріалах спадкової справи в наявності є дві довідки, видані ТОВ Компанія Шанс , та підписані директором Бугровою Ю.А., які були надані на запит приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Мельник О.Г.: вихідний 090201/15 від 09.02.2015 року, в якій зазначено, що ТОВ Компанія Шанс має Статутний капітал 34539,00 гривень, одна частка дорівнює 345,39 гривень. ОСОБА_4 як учасник вищевказаного товариства мав 50 часток у Статутному капіталі. Частка учасника Товариства внесена повністю. Долі в майні не мав; та вихідний 0902/15 від 09.02.2015 аналогічного змісту. Враховуючи те, що документи необхідні для встановлення належності зазначеного спадкодавцю спадкового майна відсутні та в відомостях, наявних в реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не співпадає інформація з наданими довідками - свідоцтво про право на спадщину видати не можливо.

В судовому засіданні вивчено та оголошено довідки № 090201/15 від 09.02.2015 р. та № 0902/15 від 09.02.2015 року (а.с. 105-106).

Судом встановлено, та сторонами не заперечувалося, що ОСОБА_4 станом на день своєї смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 , був учасником ТОВ Компанія Шанс , мав 50 часток у Статутному капіталі, що складало 17 269,50 гривень.

Згідно положень статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

В той же час, ст. 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є не споживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Таким чином, право на участь в товаристві не входить до спадщини, в той час, як майнові права на частку в статутному капіталі можуть спадкуватись.

Права правонаступників (спадкоємців) померлого учасника товариства з обмеженою відповідальністю регулюються нормами цивільного законодавства (статті 147, 148 ЦК України, Закону України Про господарські товариства , який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та положеннями статуту товариства.

Частиною п`ятою статті 147 ЦК України передбачено перехід до спадкоємця фізичної особи - учасника товариства з обмеженою відповідальністю, частки учасника (спадкодавця) у статутному капіталі, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки зі спадкоємцями учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 148 ЦК України, спадкоємець, як і учасник, який вийшов із товариства, набуває право одержати вартість частини майна, пропорційно частці у статутному капіталі. За домовленістю між спадкоємцем (учасником) та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Статтею 54 Закону України Про господарські товариства встановлено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Статтею 55 Закону України Про господарські товариства визначено, що при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку зі смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника.

У пункті 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин судам роз`яснено, що за змістом статей 130, 147 і 166 ЦК України та статей 55 і 69 Закону України Про господарські товариства , якими передбачено спадкування саме частки учасника господарського товариства, у разі смерті (ліквідації) учасника ТОВ (ТДВ) спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Частиною п`ятою статті 147 ЦК України закріплено право учасників ТОВ або ТДВ передбачити у статуті товариства необхідність отримання згоди інших учасників товариства на перехід частки у статутному капіталі до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи.

Після набуття частки в статутному капіталі у спадкоємців (правонаступників) виникає переважне право вступу до цього товариства, передбачене статтею 55 Закону України Про господарські товариства .

Прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) до складу учасників ТОВ (ТДВ) належить до компетенції загальних зборів учасників товариства. Отже, лише після прийняття вищим органом ТОВ (ТДВ) позитивного рішення спадкоємець (правонаступник) частки у статутному капіталі може стати учасником відповідного товариства. У свою чергу, товариство може відмовитися від прийняття спадкоємця (правонаступника) до складу учасників. Чинне законодавство не обмежує ТОВ (ТДВ) у такому праві.

У разі відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до ТОВ (ТДВ) або відмови товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала померлому учаснику, реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Отже, існує законодавчо визначений порядок переходу до спадкоємця фізичної особи-учасника товариства з обмеженою відповідальністю, частки учасника (спадкодавця) у статутному капіталі, його вступу до товариства та виплати грошової компенсації.

Відповідачем на підтвердження факту зменшення статутного капіталу ТОВ Компанія Шанс на спірну частку не надано суду жодного письмового доказу.

Натомість, до апеляційної скарги товариством додано копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ Компанія Шанс від 25.04.2016, рішенням яких відмовлено спадкоємцям померлого учасника товариства у прийнятті до ТОВ Компанія Шанс , ухвалено про виплату спадкоємцям у разі їх звернення до ТОВ частки у майні товариства, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті, та частки прибутку, одержаного товариством на день смерті учасника товариства відповідно до частки майна, що йому належала у складеному капіталі товариства. Цим же рішенням ухвалено, що з метою уникнення зменшення розміру статутного капіталу єдиний учасник товариства ОСОБА_2 повинен внести додатковий вклад до статутного капіталу товариства у розмірі 17 269, 50 грн. (т.1, а.с.236).

Проте, належних і допустимих доказів на підтвердження факту внесення ОСОБА_2 додаткового вкладу у розмірі 17 269, 50 грн. до статутного капіталу товариства останній суду не надав, хоча за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.04.2021 ОСОБА_2 є єдиним засновником ТОВ Компанія Шанс , розмір статутного капіталу становить 34 539 грн.

Доказів виплати спадкоємцям померлого учасника товариства ОСОБА_4 частки у майні товариства, що належала останньому на день його смерті, або внесення відповідних коштів на депозитний рахунок, відкритий на ім`я спадкодавця, відповідачі ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надавали.

Згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Встановивши наявність підстав у ОСОБА_1 для звернення із вказаним позовом, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що остання як спадкоємець першої черги після смерті ОСОБА_4 , який був учасником ТОВ Компанія Шанс , прийняла спадщину, до складу якої увійшли і майнові права на відповідну частку, а отже у відповідності до ч.5 ст.1268 ЦК України набула право власності на спадкове майно.

Доводи апеляційної скарги про пропуск позивачем строку позовної давності є неспроможними, оскільки главою 89 ЦК України не визначено строку, протягом якого спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину або захистити своє порушене право у судовому порядку, якщо органи нотаріату відмовили у видачі такого свідоцтва.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права і що оскаржуваним рішенням суд першої інстанції фактично вилучив у ОСОБА_2 внесену ним після смерті ОСОБА_4 частку у статутний капітал товариства, є безпідставними.

Належних і допустимих доказів на підтвердження факту внесення такої частки у статутний капітал товариства ОСОБА_2 суду не надавав.

Предметом судового спору у цій справі є частка у статутному капіталі, яка належала ОСОБА_4 на час його смерті, а не на день розгляду справи по суті.

Рішення загальних зборів засновників ТОВ Компанія Шанс від 25.04.2016, яким ухвалено про внесення ОСОБА_2 додаткового вкладу до статутного капіталу, не є підставою для позбавлення позивачки права на спадщину у вигляді майнових прав на частку у статутному капіталі товариства, яка належала спадкодавцю на день його смерті.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права передбачений законом і відповідає засадам цивільного законодавства.

Посилання в апеляційній скарзі на недоведеність позовних вимог, є неспроможними, оскільки суперечать фактичним обставинам справи і зібраним у справі доказам.

Доводи апеляційної скарги про те, що спадковий договір не відповідає вимогам цивільного законодавства, є безпідставними. Вказаний договір не є предметом судового спору у цій справі, у передбаченому законом порядку недійсним не визнавався, а отже в силу вимог ст.204 ЦК України він є правомірним.

Інші доводи апеляційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а фактично стосуються переоцінки доказів.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Разом з тим, оскільки на час вирішення справи у суді за офіційними даними, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, єдиним засновником ТОВ Компанія Шанс значиться відповідач ОСОБА_2 , а предметом спору у цій справі є майнові права ОСОБА_4 як учасника товариства, що належали йому на день його смерті, судова колегія вважає за необхідне на підставі ст.376 ЦПК України змінити оскаржуване рішення, зазначивши, що позивач набула право на спадщину на частку у майні товариства, що належала спадкодавцю на день його смерті.

Керуючись ст. ст.374,375,382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Шанс задовольнити частково

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 квітня 2021 року у цій справі змінити, визнавши за ОСОБА_1 право на спадщину за законом після смерті її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 50 (п`ятдесят) часток у Статутному капіталі ТОВ Компанія Шанс , що становило 50% (п`ятдесят) відсотків Статутного капіталу Товариства та складало 17 269, 50 грн., які належали спадкодавцю на час відкриття спадщини.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови складено 28 липня 2021 року.

Головуючий І.В. Кочеткова

Судді: А.В. Дашковська

О.М. Кримська