Ухвала

від 20.07.2021 по справі 761/9532/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/2509/2021 Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер №761/9532/21 Доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря ОСОБА_5

адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги власника майна ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_7 подану в інтересах ТОВ «КЖС» на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 березня 2021 року у кримінальному провадженні № 12021100100000154 від 18.01.2021, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою частково задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_9 та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100100000154 від 18 січня 2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.190 КК України, а саме: нежитлове приміщення АДРЕСА_1 із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження та розпорядження вказаним об`єктом нерухомого майна.

Слідчий суддя керуючись вимогами ст. 170 КПК України та врахувавши наведені у клопотанні слідчого правові підстави для накладення арешту на вилучене під час обшуку майно, дійшов висновку про його задоволення, оскільки останнє відповідає вимогам ст.98 КПК України.

Апелянти не погоджуючись з рішенням слідчого судді, подали апеляційні скарги у яких просять скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити органу досудового розслідування в накладенні арешту на майно у даному кримінальному провадженні. Апелянти вказують і на те, що клопотання органу досудового розслідування не містить будь-яких обґрунтованих і підтверджених належними засобами доказування доводів щодо доцільності та правомірності застосування таких обмежень майна за вищевказаною адресою. Зазначають, що висновки прокурора та слідчого судді про те, що начебто майно відповідає критеріям речових доказів, відповідно до ст. 98 КПК України, є помилковими, необґрунтованими, нічим не підтвердженими, такими, що не відповідають дійсності. Слідчим суддею жодним чином не досліджено та не встановлено що те приміщення, яке продане з торгів в рамках виконавчого провадження (нежитлове приміщення 44/2 по АДРЕСА_2 ) та те приміщення, яке належить заявнику (квартира АДРЕСА_3 ) є одним і тим же приміщенням. Жодних реальних доказів «шахрайських дій» в ухвалі не наведено. Зазначають апелянти, що жодних фактів та обставин вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.190 КК України матеріали не містять, що в свою чергу слідчий суддя не перевірив. Вказують апелянти, що накладаючи арешт з забороною вчиняти будь які дії слідчий суддя допустив порушення «справедливого балансу» втручання в мирне володіння таким майном ТОВ «КЖС», яке отримало майно в іпотеку з метою забезпечення належного виконання зобов`язань.

В судове засідання прокурор не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за його відсутністю, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що Слідчим відділом Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 12021100100000154 від 18.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи у невизначений слідством день та час, на підставі підроблених документів, шахрайським шляхом, заволоділи квартирою АДРЕСА_4 .

В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування цілком слушно звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно на нежитлове приміщення №44/2, що знаходиться по АДРЕСА_2 , оскільки останнє відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та є метою забезпечення збереження речових доказів.

Перевіривши доводи органу досудового розслідування з приводу необхідності накладення арешту, встановивши достатність даних, які містяться у доданих до клопотання матеріалах та які вказують на обґрунтованість доводів органу досудового розслідування щодо обставин вчинення злочину, врахувавши положення ст.ст. 98,170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання органу досудового розслідування та накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12021100100000154.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді та вважає, що матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків

Відповідно до вимог ст.170 КПК України арешт допускається, зокрема з метою збереження речових доказів. Згідно ч.3 ст.170 КПК України арешт з метою збереження речових доказів може бути накладений на майно будь якої фізичної чи юридичної особи, якщо є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, визначеним ст.. 98 КПК України.

Оскільки з долучених до клопотання органу досудового розслідування документів вбачається факт кримінального правопорушення передбаченого ч.2ст.190 КК України то будь які речі можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні.

Також колегія суддів зважує і на ту обставину, що постановою органу досудового розслідування від 27 січня 2021 року вказане приміщення, визнано речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні.

Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призведе до його відчуження, пошкодження, знищення,

перетворення, а тому доводи апелянтів про законність набуття права власності ОСОБА_8 , не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки вказані обставини підлягають перевірці під час здійснення досудового розслідування.

Що стосується доводів апелянтів про те, що в ухвалі слідчого судді обмежено право власника майна є необґрунтованими, оскільки фактично накладено арешт на майно без заборони користування ним.

За наведеного колегія суддів вважає, що доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтами не надано та колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170- 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 березня 2021 року, якою частково задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_9 та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100100000154 від 18 січня 2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.190 КК України, а саме: нежитлове приміщення АДРЕСА_1 із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження та розпорядження вказаним об`єктом нерухомого майна - залишити без змін, а апеляційні скарги власника майна ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4