Ухвала

від 28.07.2021 по справі 2-1152/10

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 2-1152/10

Провадження № 4-с/711/79/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді: Скляренко В.М.,

при секретарі: Слабко Ю.М.,

за участі:

державного виконавця Горбатюк В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси скаргу Акціонерного товариства Сбербанк на неправомірні дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган Оксани Василівни та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство Сбербанк звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси зі скаргою на неправомірні дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган Оксани Василівни та про зобов`язання вчинити дії.

В обгрунтування скарги вказує, що на виконанні в державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Вельган О.В. знаходиться виконавчий документ - виконавчий лист, виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси по справі №2-1152/2010 про солідарне стягнення із ТОВ Торговий дім Бахмачконсервмолоко та ОСОБА_1 на користь АТ Дочірній банк Сбербанк Росії заборгованості в сумі 6 060 000 грн. та судових витрат в сумі 1 730 грн., а всього 6 061 730 грн.

03.08.2018 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Дана постанова АТ Сбербанк була оскаржена до суду.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа № 2-1152/10, провадження 4-с/711/29/21 скаргу АТ Сбербанк задоволено. Визнано неправомірними дії головного держаного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Вельган О.В. по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 03.09.2018 року (ВП №49809490). Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Вельган О.В. від 03.09.2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу (ВП №49809490). Зобов`язано відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Черкаській області поновити виконавче провадження по стягненню боргу на користь Акціонерного товариства Сбербанк з ОСОБА_1 за виконавчим листом Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.06.2013 року у справі №2-1152/10 та вжити всіх передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів для стягнення боргу.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 41 Закону України Про виконавче провадження , у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Всупереч вказаної норми закону судове рішення не виконано, виконавче провадження не відновлено, постанова про це Державним виконавцем не винесена.

А тому, просить:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Вельган О.В. по невинесенню постанови про відновлення виконавчого провадження по стягненню боргу на користь Акціонерного товариства Сбербанк з ОСОБА_1 за виконавчим листом Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.06.2013 року у справі №2-1152/10 та невжиттю всіх передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів для стягнення боргу;

- зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Вельган О.В. або іншу уповноважену особу вказаного підрозділу винести постанову про відновлення виконавчого провадження по стягненню боргу на користь Акціонерного товариства Сбербанк з ОСОБА_1 за виконавчим листом Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.06.2013 року у справі №2-1152/10 та вжити всіх передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів для стягнення боргу.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.06.2021 року скаргу прийнято про провадження та призначено судове засідання.

В судове засідання представник скаржника АТ Сбербанк - Кошлій Р.В. не з`явився, але 26.07.2021 року направив до суду заяву про розгляд скарги у відсутність представника скаржника. Також, до даної заяви додав копію постанови державного виконавця від 22.06.2021 року про відновлення виконавчого провадження ВП №49809490.

В судовому засіданні представник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатюк В.П. просила відмовити в задоволенні скарги. При цьому пояснила, що дійсно ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.04.2021 року було зобов`язано відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Черкаській області поновити виконавче провадження по стягненню боргу на користь Акціонерного товариства Сбербанк із ОСОБА_1 за виконавчим листом Придніпровського районного суду м. Черкаси №2-1152/10 від 03.056.2013 року. Однак, державний виконавець дізнався про існування вказаної ухвали лише після надходження до відділу ДВС 18.06.2021 року від АТ Сбербанк даної скарги і відразу ж відновив виконавче провадження, що стверджується відповідною постановою. Тому, бездіяльності з боку державного виконавця допущено не було.

В судове засідання ОСОБА_1 та представник ТзОВ Торговий дім Біхмачконсервмолоко не з`явилися, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду скарги були повідомлені в установленому законом порядку.

В судове засідання представник Державної прикордонної служби не з`явився, але 19.07.2021 року в.о. начальника Є.Власов направив до суду заяву про розгляд справи без участі представника Державної прикордонної служби.

Заслухавши пояснення представника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатюк В.П., дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Згідно з ч. 1 ст. 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України та частини другої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції .

За положеннями статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Черкаській області (правонаступником якого є відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)) Вельган О.В. знаходилося виконавче провадження ВП №49809490 з примусового виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі №2-1152/10 про солідарне стягнення із ТОВ Торговий дім Бахмачконсервмолоко та ОСОБА_1 на користь АТ Дочірній банк Сбербанк Росії заборгованості в сумі 6 060 000 грн. та судових витрат в сумі 1 730 грн., а всього 6 061 730 грн. (боржник за даним виконавчим провадженням ОСОБА_1 ).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Черкаській області Вельган О.В. від 03.09.2018 року виконавчий документ повернутий стягувачу. Вказані обставини встановлені ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.04.2021 року (а.с. 11-15).

Також, в судовому засіданні встановлено, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.04.2021 року скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Черкаській області Вельган О.В. від 03.09.2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу. Даною ухвалою також зобов`язано відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області поновити виконавче провадження по стягненню боргу на користь Акціонерного товариства Сбербанк з ОСОБА_1 за виконавчим листом Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.06.2013 року у справі №2-1152/10 та вжити всіх передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів для стягнення боргу.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

Статтею 41 Закону України Про виконавче провадження визначено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В. отримала скаргу АТ Сбербанк від 14.06.2021 року разом з вищевказаною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.04.2021 року 18.06.2021 року та відразу ж - 22.06.2021 року винесла постанову про відновлення виконавчого провадження ВП №49809490 з виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі №2-1152/10 про солідарне стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ Дочірній банк Сбербанк Росії заборгованості в сумі 6 060 000 грн. та судових витрат в сумі 1 730 грн., а всього 6 061 730 грн. Тому, відповідно, підстав для зобов`язання її в судовому порядку відновити вищевказане виконавче провадження ВП №49809490 в судовому порядку немає.

Що стосується вимог скарги про визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В. по невинесенню постанови про відновлення виконавчого провадження по стягненню боргу на користь Акціонерного товариства Сбербанк з ОСОБА_1 за виконавчим листом Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.06.2013 року у справі №2-1152/10 та невжиттю всіх передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів для стягнення боргу, то суд зазначає наступне.

Як вбачається із ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.04.2021 року (справа №2-1152/10, провадження 4-с/711/29/21) державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В., чи інший державний виконавець цього відділу, участі в судовому засіданні при розгляді скарги не брали. Доказів того, що до даного відділу ДВС надходила ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.04.2021 року значно раніше, аніж та яка надійшла 18.06.2021 року разом зі скаргою скаржника, і державний виконавець Вельган О.В. не виконала її та проявила бездіяльність, суду не надано.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

А тому, з урахуванням вищевикладеного та доказів, якими обґрунтовується скарга, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги і в цій частині.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст. ст. 3, 12, 80, 81, 259 , 260 , 261 ,263, 447-453 ЦПК України , ст. ст. 15, 16 ЦК України, Законом України Про виконавче провадження , суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні скарги Акціонерного товариства Сбербанк на неправомірні дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган Оксани Василівни та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 28.07.2021 року.

Головуючий: В.М. Скляренко