Постанова

від 27.07.2021 по справі 640/25211/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/25211/19 Головуючий у І інстанції - Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бі Еф Джі Промоушен на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бі Еф Джі Промоушен до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування Наказу від 12 грудня 2019 року № 1792 та вимог про демонтаж конструкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Бі Еф Джі Промоушен звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Наказ № 1792 від 12.12.2019 Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині демонтажу рекламних конструкцій, які належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Бі Еф Джі Промоушен";

- визнати протиправними та скасувати вимоги Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.12.2019 № 014156-19, 014151-19, 014157-19, 014152-19, 014153-19, 014154-19, 014155-19 про демонтаж конструкцій, які належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Бі Еф Джі Промоушен".

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що розміщення рекламних конструкцій на об`єктах та території залізничного транспорту не являється розміщенням зовнішньої реклами і не потребує отримання дозволу органу місцевого самоврядування. Розміщення реклами на транспорті погоджується лише з власниками об`єктів транспорту або уповноваженими ними органами (особами), а тому відповідно винесений Відповідачем наказ про демонтаж являється протиправним.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю Бі Еф Джі Промоушен подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бі Еф Джі Промоушен , в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БІ ЕФ ДЖІ ПРОМОУШЕН" є юридичною особою, яка здійснює свою господарську діяльність за наступними видами: код КВЕД 73.11 Рекламні агентства (основний); код КВЕД 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; код КВЕД 74.90.

12.12.2019 Управлінням з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на офіційному сайті було оприлюднено Наказ № 1792 від 12.12.2019 року "Про демонтаж рекламних засобів", серед яких конструкції Позивача, які з 2017 року розміщуються на території земель транспорту (у відповідності до cт. 18 Закону України "Про рекламу") відповідно до укладених з AT "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" Договорів під номерами № 115/114-3-175143/НЮ від 15.02.2017, № ПЗ/ДН-6-1906 від 25.03.2019, № ПЗ/П4-2-195542/НЮ від 28.03.2019, № ПЗ/ПЧ-З-195547/НЮ від 28.03.2019 та № ПЗ/РПЦ-195623/НЮ від 09.04.2019.

Вказаному вище Наказу передували скеровані на адресу Позивача вимоги № 012459-19 від 20.11.2019, № 012458-19 від 20.11.2019, № 012456-19 від 20.11.2019, № 012453-19 від 20.11.2019, № 012463-19 від 20.11.2019, № 012462-19 від 20.11.2019, № 012461-19 від 20.11.2019, № 012460-19 від 20.11.2019, № 012452-19 від 20.11.2019, № 012464-19 від 20.11.2019, № 012466-19 від 20.11.2019, № 012465-19 від 20.11.2019, № 012457-19 від 20.11.2019 про усунення зазначених в них порушень, а саме здійснення демонтажу конструкцій, які було встановлено самовільно.

Зазначені вимоги прийнято у зв`язку з встановленими в актах обстеження від 06.11.2019, від 11.11.2019 та від 14.11.2019 порушеннями, а саме самовільно встановлених Позивачем рекламних щитів.

Пізніше, на поштову адресу Позивача були надіслані Вимоги Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та акти обстеження від 19.12.2019 з доданими фотокартками рекламних засобів та вимог № 014156-19, № 014151-1.9, № 014157-19, № 014152-19, № 014153-19, № 014154-19, № 014155-19 від 19.12.2019 про демонтаж конструкцій з огляду на самовільне встановлення рекламних засобів.

Вважаючи права порушеними через прийняття Відповідачем вказаних вимог та наказу, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що за способом розміщення реклама Позивача, визначена в оскаржуваних частинах наказу № 1792 від 12.12.2019 та вимогах, є зовнішньою рекламою, а не рекламою на транспорті, у зв`язку з чим її розміщення потребує отримання дозволу у порядку, визначеному статтею 16 Закону України "Про рекламу". Оскільки Позивачем не було надано доказів отримання такого дозволу, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваних наказу та вимог Відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про рекламу" визначає декілька видів реклами, зокрема, за способом її розміщення реклама поділяється на зовнішню, внутрішню, рекламу на транспорті, рекламу на телебаченні і радіо тощо.

Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про рекламу":

- зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

- реклама на транспорті - реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену.

Згідно з положеннями ч. 1 статті 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 18 Закону України "Про рекламу" передбачено, що розміщення реклами на транспорті погоджується лише з власниками об`єктів транспорту або уповноваженими ними органами (особами). При погодженні розміщення реклами на транспорті втручання у форму та зміст реклами забороняється. Розміщення реклами на транспорті повинно відповідати вимогам безпеки та правил дорожнього руху.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що реклама на транспорті є окремим видом реклами і має певні відмінності від інших видів, зокрема, зовнішньої реклами, та має окремий порядок регулювання розповсюдження реклами. Для розміщення реклами на транспорті дозвіл виконавчого комітету органу місцевого самоврядування не потрібен, необхідне лише погодження з власником об`єктів транспорту або уповноваженими ним органами. Натомість, розміщення зовнішньої реклами в обов`язковому порядку потребує отримання дозволу виконкому відповідної місцевої ради.

Отже, для оцінки правомірності рішень Відповідача щодо здійснення демонтажу рекламних конструкцій Позивача за розміщення реклами без дозволу, необхідно встановити правовий режим рекламної конструкції.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 19 лютого 2013 року у справі № 21-18а13.

Позиція Позивача обґрунтована тим, що реклама, розміщена ТОВ "БІ ЕФ ДЖІ ПРОМОУШЕН", належить до реклами на транспорті, у зв`язку з чим, в силу вимог статті 18 Закону України "Про рекламу", її розміщення не потребує дозволу, отже, рішення Відповідача, які ґрунтуються на висновку про самовільне розміщення реклами, тобто без наявності відповідного дозволу, є протиправними та підлягають скасуванню. Висновок Позивача щодо віднесення його реклами до реклами на транспорті обґрунтовано тим, що вона розміщена на землях залізничного транспорту, зокрема, землях АТ "Українська залізниця", з яким Позивачем було укладено договори про надання рекламних послуг, які фактично складають територію підприємств транспорту загального користування (залізничного транспорту).

Проте, суд першої інстанції правомірно не погодився з наведеною позицією ТОВ "БІ ЕФ ДЖІ ПРОМОУШЕН" та встановив наступне.

В постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 815/4570/17 встановлено, що буквальне тлумачення понять "зовнішня реклама" та "реклама на транспорті", визначення яких міститься у статті 1 Закону України "Про рекламу", у системному зв`язку з положеннями статей 9, 11 Закону України "Про транспорт", статті 6 Закону України "Про залізничний транспорт", що визначають правовий режим майна та земель транспорту (залізничного транспорту), та положеннями Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 (далі - Типові правила), дозволяє встановити, що ідентифікуючою ознакою зовнішньої реклами є її розміщення на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях або на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання. Разом з тим, реклама на транспорті розміщується на зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту або території підприємств транспорту загального користування.

Відповідно до п. 2 Типових правил, дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці; спеціальні конструкції - це тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Як вбачається з матеріалів справи, реклама ТОВ "БІ ЕФ ДЖІ ПРОМОУШЕН" не розміщена на зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування Укрзалізниці, а знаходиться на спеціальній рекламній конструкції (щит, що стоїть окремо, суцільний), яка тимчасово розміщена шляхом монтажу на земельних ділянках регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця".

Отже, реклама ТОВ "БІ ЕФ ДЖІ ПРОМОУШЕН", визначена в оскаржуваних вимогах та наказі Відповідача, є зовнішньою рекламою, а не рекламою на транспорті, у зв`язку з чим її розміщення потребує отримання дозволу у порядку, визначеному статтею 16 Закону України "Про рекламу".

У пункт 3 Типових правил визначено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до п. 4 Типових правил на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.

Згідно з п. 24 Типових правил виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

Відповідно до п. 44 Типових правил рекламні засоби забезпечуються маркуванням із зазначенням на каркасі рекламного засобу найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номера його телефону, дати видачі дозволу та строку його дії.

А згідно з п. 47 Типових правил розповсюджувач зовнішньої реклами, винний у порушенні цих Правил, несе відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом п. 5 ст. 16 Закону України Про благоустрій населених пунктів визначено, що на об`єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами.

ТОВ Бі Еф Джі Промоушен у встановленому законодавством порядку щодо отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами не зверталось та самовільно встановило рекламні засоби на території міста Києва.

Відповідно до п. 5 Типових правил для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.

Рішенням Київської міської ради від 06.07.2017 № 733/2895 Про організаційно-правові заходи, пов`язані з регулюванням діяльності з розміщення зовнішньої реклами та вирішенням питань, пов`язаних з розміщенням вивісок у місті Києві, реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва визначено, що функції з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами, вирішення питань, пов`язаних з розміщенням вивісок та реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва покладено на Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Положенням про Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим розпорядженням від 30.01.2017 № 85 визначено, що основними завданнями Управління є регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами, вирішення питань, пов`язаних з розміщенням вивісок та реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва, а також вирішення питань щодо розміщення соціальної реклами чи іншої інформації соціального характеру в межах наданих повноважень.

Відповідно до п.п. 6.23 п. 6 зазначеного Положення Управління з питань реклами відповідно до визначених повноважень приймає рішення про демонтаж засобів зовнішньої реклами, вивісок, реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади м. Києва, організовує проведення відповідних робіт.

Згідно з п. 1.10.12. і 1.10.13 розділу І Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 № 207 (далі - Порядок) робочий орган організовує та здійснює обстеження місць розміщення зовнішньої реклами, організовує їх інвентаризацію; у встановленому порядку приймає рішення про демонтаж рекламних засобів та організовує проведення відповідних робіт.

Підстави та випадки для примусового демонтажу рекламних засобів визначені розділом III Порядку, зокрема є виявлення самовільно встановлених рекламних засобів.

Відповідно до п. 3.5. розділу III Порядку у разі потреби демонтажу рекламних засобів Робочий орган (Відповідач) складає перелік рекламних засобів, що підлягають демонтажу, затверджує його наказом та направляє до КП "Київреклама" або балансоутримувача місця розташування для забезпечення його виконання.

Відповідно до п. 3.6. розділу III Порядку у випадках, зазначених у пункті 3.3 цього Порядку, крім випадку, коли розповсюджувача зовнішньої реклами неможливо встановити, розповсюджувач зовнішньої реклами самостійно за власний рахунок у термін, зазначений у Вимозі Робочого органу, демонтує рекламні засоби та проводить відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

Згідно п. 3.9. розділу III Порядку, організацію демонтажу або демонтаж здійснює КП "Київреклама" або балансоутримувач місця на підставі наказу Робочого органу відповідно до цього Порядку.

Демонтаж рекламних засобів здійснюється в межах технічних можливостей КП "Київреклама" або балансоутримувача місця з дотриманням вимог з безпеки виконання робіт та охорони праці без повідомлення розповсюджувача зовнішньої реклами про час здійснення демонтажу.

Відповідно до положень п. 1.12. розділу І Порядку, КГ1 "Київреклама", зокрема, здійснює обстеження місць розміщення рекламних засобів (зокрема і місць, де планується їх розміщення) відповідно до виданих у встановленому порядку дозволів, погоджень, вимог їх розміщення та експлуатації, укладених договорів на право тимчасового користування місцями, складає акти обстежень та надає Робочому органу матеріали щодо осіб, які порушили вимоги, встановлені цим Порядком, та пропозиції з питань розміщення рекламних засобів та організовує або здійснює демонтаж рекламних засобів згідно з ним Порядком.

КП Київреклама листами від 07.11.2019 № 196-4450/КР, від 12.11.2019 № 196-4487/КР, від 15.11.2019 № 196-4520/КР, від 18.11.2019 № 196-4523/КР надано Відповідачу матеріали щодо осіб, які порушили вимоги, встановлені цим Порядком, зокрема Позивача, та складено відповідні Акти обстеження.

20.11.2019 Відповідачем на адресу Позивача направлено вимоги щодо усунення порушень правил розміщення зовнішньої реклами, які зафіксовані в Акті обстеження.

З урахуванням наведеного, видані Відповідачем Наказ № 792 від 12.12.2019 та вимоги від 19.12.2019 №014156-19, 014151-19, 014157-19, 014152-19, 014153-19, 014154-19, 014155-19 про демонтаж конструкцій, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Бі Еф Джі Промоушен" є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Товариства з обмеженою відповідальністю Бі Еф Джі Промоушен , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бі Еф Джі Промоушен залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко