Постанова

від 28.07.2021 по справі 640/2779/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2779/20 Головуючий у І інстанції - Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Епель О.В., Степанюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Їститут до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Їститут звернулося до суду з даним позовом, в якому просило:

- скасувати рішення № 35/26-15-04-13-19 від 10.01.2020 року;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо виключення Товариства з обмеженою відповідальністю Їститут з реєстру платників єдиного податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві включити Товариство з обмеженою відповідальністю Їститут до реєстру платників єдиного податку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління ДПС у м. Києві в порушення вимог абз. 3 пп.299.10 ст. 299 ПК України виключило товариство з реєстру платників податків, а отже рішення № 35/26-15-04-13-19 від 10.01.2020 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення № 35/26-15-04-13-19 від 10.01.2020 року Головного управління ДПС у м. Києві.

Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо виключення Товариства з обмеженою відповідальністю Їститут з реєстру платників єдиного податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві включити Товариство з обмеженою відповідальністю Їститут до реєстру платників єдиного податку

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що у разі якщо громадські організації отримують доходи від операцій з надання товарів виконання робіт, надання послуг особам іншим, ніж засновники (члени, учасники) таких неприбуткових організацій, такі доходи не звільняються від оподаткування.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до Витягу з реєстру платників єдиного податку №1926563403429 Товариство з обмеженою відповідальністю Їститут 29.11.2019 року внесено до реєстру платників єдиного податку з 01.01.2020 року

Згідно Статуту засновником (учасником) товариства є первинна профспілкова організація Державного підприємства Сервісно-видавничий центр .

10 січня 2020 року ГУ ДПС у м. Києві винесеноРішення 35/26-15-04-13-19 про виключення з реєстру платників єдиного податку ТОВ Їститут (податковий номер: 43094579).

Підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку зазначено здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання абзац 3 п. 299.10 ст. 299 Кодексу та абзац 5 п.298.2 ст. 298 Кодексу.

Рішенням встановлено, що ТОВ Їститут застосовує спрощену систему оподаткування в порушення вимог пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, оскільки має засновника Первинна профспілкова організація Державного підприємства Сервісно-видавничий центр ЄДРПОУ 37973002 (частка у статутному фонді 100%), яке не є платником єдиного податку.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача про анулювання реєстрації платника єдиного податку та виключення з реєстру платників єдиного податку, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що в разі наявності у статутному капіталі особи менше 25%, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, або в разі повної відсутності статутного капіталу, обмеження передбачені п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПК України застосовуватись не можуть.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 291.2. ст. 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3. ст. 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За правилами пункту 291.4. статті 291 ПК України, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група; 2) друга група; 3) третя група; 4) четверта група.

Зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

Відповідно до підпункту 291.5.5 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку суб`єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

При цьому, до моменту набрання чинності Господарським кодексом України (до 01 січня 2004 року) юридичні особи могли створюватися відповідно до чинного законодавства із формуванням статутного фонду або без його формування. Тобто, у суб`єктів господарювання, в яких статутний фонд не сформовано (не передбачено), частку засновників (учасників) у статутному фонді визначити неможливо.

У разі, якщо засновниками суб`єкта господарювання прийнято рішення (до 01 січня 2004 року) не формувати (не створювати) статутний фонд, на нього не поширюється обмеження щодо частки засновників у статутному фонді такого суб`єкта господарювання.

З наведеного слідує, що у разі наявності у статутному капіталі особи менше 25%, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, або в разі повної відсутності статутного капіталу, обмеження передбачені п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ застосовуватись не можуть.

Так, з матеріалів справи вбачається, що підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку зазначено здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання абзац 3 п. 299.10 ст. 299 Кодексу та абзац 5 п.298.2 ст. 298 Кодексу.

Зокрема, рішенням відповідача № 35/26-15-04-13-19 від 10.01.2020 року встановлено, що ТОВ Їститут застосовує спрощену систему оподаткування в порушення вимог пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, оскільки має засновника Первинна профспілкова організація Державного підприємства Сервісно-видавничий центр ЄДРПОУ 37973002 (частка у статутному фонді 100%), яке не є платником єдиного податку.

Одночасно, судом першої інстанції встановлено, а апелянтом не спростовано, що Первинна профспілкова організація Державного підприємства Сервісно-видавничий центр ЄДРПОУ 37973002 є неприбутковою організацією, входить до складу Всеукраїнської профспілкової організації податкових органів та діє на підставі його статуту. При цьому, у первинної профспілкової організації відсутній статутний капітал.

Аналізуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що у разі, якщо засновниками суб`єкта господарювання, які не є платниками єдиного податку, прийнято рішення не формувати (не створювати) статутний капітал, на нього не можуть поширюватись обмеження щодо частки засновників у статутному фонді такого суб`єкта. А отже, на суб`єкта господарювання, засновником якого є неприбуткова організація (громадська, благодійна), у яких не передбачено статутний капітал, не поширюється обмеження щодо частки засновників (учасників) у статутному фонді такої юридичної особи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що податковим органом не можуть бути застосовані до позивача положення підпункту 291.5.5 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Епель

А.Г.Степанюк