Ухвала

від 27.07.2021 по справі 918/1034/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

УХВАЛА

"27" липня 2021 р. Справа №918/1034/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г. , при секретарі судового засідання Фесюка О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

у справі за заявою Головного управління ДПС У Рівненській області про відкриття провадження у справі про банкрутство

боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ АРТ" (33000, м. Рівне, вул. Кавказька, буд. 2; код ЄДРПОУ 41018901)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2020 року на розгляд Господарського суду Рівненської області надійшла заява Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ АРТ".

Ухвалою суду від 23.02.2021 року відкрито провадження у справі № 918/1034/20 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ АРТ" (33000, м. Рівне, вул. Кавказька, буд. 2; код ЄДРПОУ 41018901), введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ АРТ" (33000, м. Рівне, вул. Кавказька, буд. 2; код ЄДРПОУ 41018901) до 23.08.2021 року. Розпорядником майна призначено - арбітражного керуючого Беляновського Романа Юрійовича. Проведення попереднього засідання суду призначено на 27 квітня 2021 року.

07.06.2021 року через відділ канцелярії від арбітражного керуючого надійшло клопотання, в якому просить сплатити арбітражному керуючому Беляновському Р. Ю. за виконання повноважень розпорядника майна у справі №918/1034/20 про банкрутство ТОВ "ОЛ АРТ" заборгованість в сумі 14 863 грн. 00 коп. за рахунок кредитора - Головного управління ДПС у Рівненській області.

Постановою від 22 червня 2021 року визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛ АРТ" (33000, м. Рівне, вул. Кавказька, 2, код. 41018901) та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 23 червня 2022 року включно.

Також, постановою від 22 червня 2021 року затверджено звіт розпорядника майна арбітражного керуючого Беляновского Р.Ю. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 23.02.2021 року по 03.06.2021 року на суму 59 760 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 12 липня 2021 року призначено до розгляду клопотання ОСОБА_1 про стягнення з кредитора Головного управління ДПС у Рівненській області заборгованості в сумі 14 863 грн. 00 коп. за виконання повноважень розпорядника майна у справі №918/1034/20 на 27 липня 2021 року. Запропоновано Головному управлінню ДПС у Рівненській області надати суду письмові пояснення із запереченням або погодженням клопотання про стягнення з кредитора заборгованості в сумі 14 863 грн. 00 коп. за виконання повноважень розпорядника майна у справі №918/1034/20.

27 липня 2021 року через відділ канцелярії Головне управління ДПС у Рівненській області подало клопотання в якому просило суд провести розгляд справи без участі уповноваженого представника останньої, а також подало письмові пояснення, в яких не зазначило причин не погодження комітетом кредиторів звіту розпорядника майна про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат.

У судовому засіданні 27 липня 2021 року арбітражний керуючий, боржник та кредитор не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

В обґрунтування поданого клопотання про стягнення грошової винагороди з кредитора, арбітражний керуючий Беляновський Р.Ю. зазначає, що в порядок денний зборів кредиторів ТОВ "ОЛ АРТ" було включено питання про схвалення звіту розпорядника майна №01-20/164 про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 23.02.2021 р. по 03.06.2021 p., схвалення розміру грошової винагороди та розміру понесених витрат розпорядника майна. Єдиним кредитором боржника - Головним управлінням ДПС у Рівненській області, прийнято рішення про відмову в схваленні вищевказаного звіту розпорядника майна, а також розміру грошової винагороди та витрат.

Арбітражний керуючий зазначає що рішення кредитора, не обґрунтоване та суперечить вимогам законодавства України про банкрутство. Арбітражний керуючий вказує, що рішення зборів та комітету кредиторів носять для суду рекомендаційний характер, а отже прийняте рішення не може слугувати перешкодою для суду у виплаті грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат.

Головне управління ДПС у Рівненській області не надало суду будь яких заперечень щодо безпідставності або ж недоведеності наданого арбітражним керуючим клопотання про стягнення витрат.

Розглянувши вищезазначене клопотання про стягнення витрат з кредитора, суд зазначає наступне.

Щодо розміру та порядку сплати грошової винагороди, судом встановлено та матеріалами справи стверджено, Головним управлінням ДПС у Рівненській області, при поданні до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, авансовано грошову винагороду арбітражного керуючого у розмірі 45 000 грн. 00 коп. В процесі розгляду справи на підставі ухвал господарського суду від 27.04.2021 р., 18.05.2021 р. та 08.06.2021 р. арбітражному керуючому сплачено грошову винагороду у розмірі 45 000 грн.00 коп. за період з 23.02.2021 р. по 31.05.2021 р.

Як зазначалося судом вище, постановою від 22 червня 2021 року судом був затверджений розмір грошової винагороди розпорядника майна TOB "ОЛ АРТ" за період виконання повноважень в розмірі 59 760,00 грн.

Вбачається, що сума коштів, авансованих заявником при подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство є недостатньою для сплати винагороди арбітражного керуючого за увесь період виконання повноважень.

Таким чином, грошова винагорода арбітражного керуючого у розмірі 14 760 грн. 00 коп. є невиплаченою та не може бути сплаченою за рахунок коштів, авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду. Також витрати, понесені розпорядником майна, у сумі 103 грн.00 коп. залишаються не відшкодованими.

Розглядаючи клопотання про стягнення з кредитора витрат, суд враховує наступні норми права.

Згідно з частиною першою статті 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі (абзац 6 частини другої статті 30 КУзПБ).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 30 КУзПБ встановлено, право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Згідно з абзацом 7 частини другої статті 30 КУзПБ у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Частиною п`ятою статті 30 КУзПБ передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Таким чином, Кодексом визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Судом встановлено, що боржник немає можливості здійснювати господарську діяльність. Продаж майна банкрута можливий на стадії ліквідаційної процедури чи процедури погашення боргів боржника - фізичної особи.

У цій справі відсутні рішення комітетом кредиторів про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не приймалося.

Водночас, суд зазначає, що згідно з абзацом 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

Суд з урахуванням матеріалів справи відзначає, відповідно до протоколу № 1 зборів кредиторів ТОВ "ОЛ АРТ", серед іншого схвалено звіт розпорядника майна боржника, визнано його роботу задовільною. Будь - які претензії та зауваження щодо обсягу та чи якості виконаної роботи розпорядником майна у єдиного кредитора відсутні.

Суд звертає увагу на те, що вказаний звіт (в частині визнання роботи задовільною) погоджено єдиним присутнім на зборах кредиторів, кредитором Головним управлінням ДПС у Рівненській області у повному обсязі та без зауважень.

Також, вбачається, що в протоколі № 1 зборів кредиторів ТОВ "ОЛ АРТ" на порядку денному слухалось питання щодо нарахування та виплати грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат, вбачається що комітет кредиторів не проголосував та не погодив витрати для арбітражного керуючого. Разом з тим, в протоколі відсутня будь яка мотивація відмови в погодженні витрат.

Судом встановлено, що вказаний протокол комітету кредиторів боржника № 1 від 03 червня 2021 року не скасований а рішення прийняті останнім є чинними.

Окрім того, слід зазначити, що кредитор за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвалу суду про затвердження звітів розпорядника майна про нарахування і виплату грошової винагороди.

Згідно ч. 6 ст. 30 КУзПБ, звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування втрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, арбітражний керуючий Беляновський Р.Ю. подав на затвердження судом звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди розпорядника майна ТОВ "ОЛ АРТ".

Який, як зазначалося вище, був затверджений судом постановою від 22 червня 2021 року.

Із змісту ч. 5 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства слідує, що оплата послуг ліквідатора за період виконання ним своїх повноважень може здійснюватися й з фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, якщо такий створено комітетом кредиторів боржника. При цьому, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд вправі застосувати такий принцип до розподілу між кредиторами витрат, пов`язаних з проведенням процедури розпорядження майном (в тому числі на виплату грошової винагороди ліквідатора), за відсутності у боржника коштів від господарської діяльності, від реалізації його майна та рішення комітету кредиторів про утворення фонду для оплати грошової винагороди розпоряднику майна чи відшкодування його витрат, оскільки законодавцем виключається можливість безоплатного надання послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Вбачається, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника (аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/32824/15).

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, вона повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам (висновки щодо застосування цих норм права викладені у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 912/1783/16).

У зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, станом на час подання арбітражним керуючим клопотання стягнення сум грошової винагороди та здійснення витрат розпорядника майна, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень розпорядника майна у справі на кредиторів у справі, є правомірним.

Також, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 01 серпня 2018 року у справі № 912/1783/16, від 04 жовтня 2018 року по справі № 916/1503/17 та від 30 січня 2019 року по справі № 910/32824/15).

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що КУзПБ встановлює, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу (абзац 6 ч. 2 ст. 30). Ця норма є загальною для усіх процедур, передбачених цим Кодексом.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29 червня 2004 року заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Войтенко проти України" від 29 червня 2004 року (заява № 18966/02) Високий суд нагадує практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, § 40, ЄСПЛ 2002-III; "Ясіуньєне проти Латвії", заява № 41510/98, § 45, 6 березня 2003 року) - п. 53.

Відповідно, відмова судом у задоволенні клопотання арбітражного керуючого про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів за умови потенційної можливості виявлення майнових активів банкрута у майбутньому, а також за умови попереднього затвердження звітів про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого нівелює стадію виконання судових рішень.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №12/23-Б.

Крім того, твердження про необхідність здійснення оплати послуг ліквідатора виключно за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, за наявності потенційної можливості виявлення майнових активів банкрута є необґрунтованими, оскільки приписи законодавства про банкрутство визначають декілька джерел для здійснення оплати цих послуг, в тому числі за рахунок коштів кредиторів.

Відтак, виходячи з наведених законодавчих положень та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого Беляновського Р.Ю. про стягнення з кредитора витрат та покладення обов`язку оплати послуг за виконання повноважень розпорядника майна у справі № 918/1034/20 за рахунок кредитора, а саме з Головного управління державної податкової служби у Рівненській області.

Отже, зважаючи на викладені обставини, до стягнення з кредитора підлягають наступні суми основної грошової винагороди, а саме: з Головного управління державної податкової служби у Рівненській області - 14 760 грн. 00 коп. грошової винагороди арбітражного керуючого та 103 грн. 00 коп. витрат по справі.

Керуючись ст.ст. 12, 30, 60, Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання арбітражного керуючого Беляновського Р.Ю. про стягнення грошової винагороди - задовольнити.

2. Стягнути з Головного управління ДПС у Рівненській області (33022 м. Рівне, вул. Відінська, 12, код. 43142449) на користь арбітражного керуючого Беляновському Романа Юрійовича (рахунок: НОМЕР_1 в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 333391, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: 33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 2, 10 поверх) за виконання повноважень розпорядника майна у справі №918/1034/20 про банкрутство ТОВ "ОЛ АРТ" 14 760 (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят) грн. 00 коп. грошової винагороди арбітражного керуючого (розпорядника майна) та 103 (сто три) грн. 00 коп. витрат по справі №918/1034/20 понесені арбітражним керуючим (розпорядником майна).

3. Видати наказ після набрання законної сили даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду, через місцевий суд, що її постановив, протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/ .

Ухвала підписана 28 липня 2021 року.

Суддя Вадим Торчинюк