Ухвала

від 29.07.2021 по справі 927/930/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

29 липня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/930/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,

розглянувши матеріали справи за заявою

боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТЕЛС ТОРГ»

код ЄДРПОУ 42239259, вул. Гетьмана Полуботка, 7, м. Чернігів, 14000

предмет спору: про порушення справи про банкрутство

Учасники справи не з`явились.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕТЕЛС ТОРГ» звернулось до Господарського суду Чернігівської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, у зв`язку з неспроможністю виконання своїх грошових зобов`язань перед кредиторами.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20 жовтня 2020 року заява прийнята до розгляду з призначенням підготовчого засідання на 28 жовтня 2020 року; встановлено арбітражним керуючим: Пісній Д.В., Сердюку О.О., Пропадущему А.В. строк до 26 жовтня 2020 року для подачі до суду заяв про їх участь у даній справі в порядку ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства; зобов`язано заявника в строк до 26 жовтня 2020 року надати суду докази загрози неплатоспроможності боржника, а саме докази наявної заборгованості боржника перед кредиторами: претензії чи інші заяви кредиторів з вимогами щодо погашення заборгованості, рішення суду щодо стягнення заборгованості тощо.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі №927/930/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТЕЛС ТОРГ» (код ЄДРПОУ 42239259, вул. Гетьмана Полуботка, 7, м.Чернігів, 14000); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТЕЛС ТОРГ» (код ЄДРПОУ 42239259, вул. Гетьмана Полуботка, 7, м. Чернігів, 14000); призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТЕЛС ТОРГ» арбітражного керуючого Пісну Дарію Володимирівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1859 від 02 лютого 2018 року, адреса: вул. Ямська, 45, оф. 5, м. Київ, 03038, реєстраційний номер НОМЕР_1 ); встановлено основну грошову винагороду розпоряднику майна у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна, за рахунок коштів авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду; оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України; встановлено строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 04.12.2020; встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника до 10.12.2020; попереднє засідання призначено на 16.12.2020.

28 жовтня 2020 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство на офіційному веб-порталі судової влади України за №65399.

19 листопада 2020 року на електронну адресу суду від розпорядника майна у даній справі надійшло повідомлення про зміну прізвища ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , у зв`язку з одруженням. До повідомлення додано копію свідоцтва №1859.

Крім того, 19 листопада 2020 року на електронну адресу суду від розпорядника майна у даній справі надійшла заява про зміну адреси листування, в якій розпорядник майна просить суд направляти всю судову кореспонденцію на ім`я ОСОБА_2 на адресу листування: АДРЕСА_1 .

16 грудня 2020 року ухвалою Господарського суду Чернігівської області визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966) до боржника з включенням їх до реєстру вимог кредиторів в розмірі: 4204,00 грн судового збору - до першої черги реєстру вимог кредиторів; 818,90 грн заборгованості по єдиному внеску - до другої черги реєстру вимог кредиторів; 6118439,73 грн основної заборгованості до третьої черги реєстру вимог кредиторів; 448844,00 грн штрафних санкції та пені до шостої черги реєстру вимог кредиторів; визначено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів - 28 грудня 2020 року за адресою місцезнаходження боржника; призначено підсумкове судове засідання на 25 лютого 2021 року.

25 лютого 2021 року постановою Господарського суду Чернігівської області припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТЕЛС ТОРГ» (код ЄДРПОУ 42239259, вул. Гетьмана Полуботка, 7, м. Чернігів, 14000); припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТЕЛС ТОРГ» арбітражного керуючого Бова Дарія Володимирівна; визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕТЕЛС ТОРГ» (код ЄДРПОУ 42239259, вул. Гетьмана Полуботка, 7, м. Чернігів, 14000), з наслідками, передбаченими ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бова Дарію Володимирівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1859 від 02 лютого 2018 року, адреса: 01033, м. Київ, а/с - 145, реєстраційний номер 3355300683); постановлено оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; зобов`язано посадових осіб банкрута протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня призначення ліквідатора передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору; скасовано арешти, накладені на майно, та інші обмеження щодо розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТЕЛС ТОРГ» ; зобов`язано ліквідатора виконати дії, передбачені розділом ІV "Ліквідаційна процедура" Кодексу України з процедур банкрутства та не пізніше ніж за два тижні до закінчення строку ліквідаційної процедури надати господарському суду звіт та ліквідаційний баланс.

Оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури боржника здійснено на офіційному веб-порталі судової влади України 25 лютого 2021 року за №66004.

14 липня 2021 року ліквідатором подано до суду звіт про здійснення ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс.

Крім того, 14 липня 2021 року ліквідатором подано до суду клопотання про нарахування та виплату грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора, у якому ліквідатор, зокрема, просить суд стягнути з ГУ ДПС у Чернігівській області на користь ліквідатора грошову винагороду та витрати на загальну суму 54574,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15 липня 2021 року розгляд звіту ліквідатора та клопотання ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора призначено на 29 липня 2021 року.

До початку судового засідання від ліквідатора на електронну адресу господарського суду з накладенням електронного цифрового підпису надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі ліквідатора.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

Розглянувши заяву ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора, господарським судом встановлено:

Арбітражний керуючий Бова Дарія Володимирівна виконує повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТЕЛС ТОРГ» з 25 лютого 2021 року.

Згідно наданого ліквідатором ліквідаційного звіту у ТОВ СЕТЕЛС ТОРГ відсутнє будь-яке майно.

Враховуючи неможливість здійснити оплату послуг арбітражного керуючого за рахунок наявних у боржника коштів, або коштів, одержаних від продажу майна ТОВ СЕТЕЛС ТОРГ , через відсутність у боржника активів, ліквідатор просить стягнути з кредитора Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966) на користь арбітражного керуючого ОСОБА_2 54574,00 грн грошової винагороди та витрат ліквідатора.

Згідно частини першої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі (абзац 6 частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Згідно з абзацом 7 частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Частиною п`ятою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Таким чином, Кодексом визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Судом встановлено, що у боржника відсутні будь-які активи.

У даній справі рішення комітету кредиторів про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не приймалося.

Питання схвалення звіту ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди в розмірі 54 000,00 грн та відшкодування витрат у процедурі ліквідації в розмірі 574,00 грн було винесено на розгляд комітету кредиторів, згідно протоколу № 3 від 11.06.2021. Проте комітетом кредиторів ТОВ СЕТЕЛС ТОРГ 11 червня 2021 року не прийнято рішення про погодження звіту про нарахування грошової винагороди в сумі 54 000,00грн та затвердження понесених витрат ліквідатора за період виконання повноважень ліквідатора в сумі 574,00 грн.

Згідно протоколу № 3 від 11.06.2021 засідання комітету кредиторів, комітетом схвалено звіт ліквідатора про результати проведення ліквідаційної процедури та прийнято рішення про завершення ліквідаційної процедури та уповноважити ліквідатора звернутись із відповідним клопотанням до суду про ліквідацію боржника.

Водночас, суд зазначає, що згідно з абзацом 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

Вказана позиція суду кореспондується із висновками викладеними у постанові Верховного Суду у справі № 918/454/18 від 16 липня 2020 року.

Слід зазначити також, що кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвалу суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди.

Зі змісту ч. 5 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства слідує, що оплата послуг арбітражного керуючого за період виконання ним своїх повноважень може здійснюватися й з фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, якщо такий створено комітетом кредиторів боржника. При цьому, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд вправі застосувати такий принцип дорозподілу між кредиторами витрат, пов`язаних з проведенням процедури розпорядження майном (в тому числі на виплату грошової винагороди ліквідатора), за відсутності у боржника коштів від господарської діяльності, від реалізації його майна та рішення комітету кредиторів про утворення фонду для оплати грошової винагороди розпоряднику майна чи відшкодування його витрат, оскільки законодавцем виключається можливість безоплатного надання послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

У постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/32824/15 зазначено, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг розпорядника майна в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Суд касаційної інстанції у своїй постанові зазначив, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Разом з тим, Верховний Суд в постанові від 10 липня 2019 року у справі № 15/60-б зазначив, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг розпорядника майна в залежність від обсягу діяльності, від розміру вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Суд також виходить з правової позиції Верховного Суду щодо визначення джерел грошової винагороди арбітражного керуючого, викладеної у постанові від 04 жовтня 2018 року у справі №916/1503/17. Так, Верховний Суд зазначив, що Законом про банкрутство передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого - розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора, разом з тим, Закон не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

Таким чином, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, вона повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам (висновки щодо застосування цих норм права викладені у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі №912/1783/16).

Верховний Суд робить правовий висновок для новітньої історії конкурсного права, що у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі пропорційно на кредиторів, є правомірним.

Отже, у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, станом на час подання арбітражним керуючим заяви про стягнення грошової винагороди та здійснення витрат ліквідатора, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на кредиторів у справі, є правомірним.

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 01 серпня 2018 року у справі № 912/1783/16, від 04 жовтня 2018 року по справі № 916/1503/17 та від 30 січня 2019 року по справі № 910/32824/15).

З огляду на зазначене вище, суд доходить висновку, що Кодекс України з процедур банкрутства встановлює, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу (абзац 6 ч. 2 ст. 30). Ця норма є загальною для усіх процедур, передбачених цим Кодексом.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29 червня 2004 року заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Войтенко проти України" від 29 червня 2004 року (заява №18966/02) Високий суд нагадує практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, § 40, ЄСПЛ 2002-III; "Ясіуньєне проти Латвії", заява № 41510/98, § 45, 6 березня 2003 року) - п. 53.

Відповідно, відмова судом у задоволенні клопотання арбітражного керуючого про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів за умови попереднього затвердження звітів про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого нівелює стадію виконання судових рішень, а саме ухвали Господарського суду Чернігівської області від 23 березня 2021 року.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №12/23-Б.

Той факт, що кредиторами не створено відповідного грошового фонду, право на утворення якого було передбачено попередніми законодавчими актами, що регулювали процедуру ліквідації банкрута, так і чинним Кодексом України з процедур банкрутства, не звільняє кредиторів від обов`язку платити арбітражному керуючому за виконання роботи (позиція Верховного Суду у справі № 918/454/18 від 16 липня 2020 року).

Виходячи з наведених законодавчих положень та встановлених у справі обставин, суд доходить висновку про задоволення заяви арбітражного керуючого Бова Дарії Володимирівни та про покладення обов`язку оплати послуг за виконання повноважень ліквідатора у даній справі у період з 01.03.2021 по 01.06.2021 за рахунок кредитора.

Керуючись ст. 12, 30, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Клопотання арбітражного керуючого Бова Дарії Володимирівни про нарахування та виплату грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора задовольнити.

2.Затвердити звіт ліквідатора ТОВ СЕТЕЛС ТОРГ щодо грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого Бови Дарії Володимирівни, понесених за виконання повноважень ліквідатора у справі №927/930/20.

3.Стягнути з Головного управління ДПС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11 код ЄДРПОУ 43143966) на користь арбітражного керуючого (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1859 від 02 лютого 2018 року, адреса для листування: 01033, м. Київ, а/с - 145, адреса: 04071, Воздвиженська, 29А, оф.1, 04071, реєстраційний номер 3355300683) 54574,00 грн грошової винагороди та витрат ліквідатора.

Ухвала складена та підписана 29 липня 2021 року.

Ухвала в частині пункту 3 резолютивної частини є виконавчим документом, набирає законної сили з 29 липня 2021 року та дійсна для пред`явлення до виконання протягом трьох років.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/