Ухвала

від 28.07.2021 по справі 923/1143/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 923/1143/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О. Р. - головуючого, Кондратової І. Д., Стратієнко Л. В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Херсонобленерго"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 (колегія суддів у складі: Савицького Я.Ф., Головея В.М., Разюк Г.П.)

у справі за позовом Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (далі - АТ "Херсонобленерго")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Україна" (далі - ТОВ "Торговий Дім Україна")

про стягнення 35 116,47 грн,

В С Т А Н О В И В:

1. Господарський суд Херсонської області рішенням від 19.01.2021 позов АТ "Херсонобленерго" до ТОВ "Торговий Дім Україна" про стягнення 35 116,47 грн вартості необлікованої електричної енергії, нарахованої згідно з рішенням комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, задовольнив.

2. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 17.05.2021 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким у позові відмовив.

3. 07.06.2021 АТ "Херсонобленерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

4. Дослідивши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

5. Згідно з ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

6. Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

7. Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 цього Кодексу, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

8. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК).

9. Згідно з ч. 7 ст. 12 ГПК для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

10. Скаржник оскаржує судове рішення, яким вирішено спір про стягнення 35 116,47 грн, а тому воно не підлягає касаційному оскарженню.

11. Скаржник зазначає, що касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи та справа має виняткове значення для нього (підпункти а), б), в) п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК).

12. На обґрунтування вказаного скаржник зазначає, що з урахуванням змін і доповнень до ГПК, внесених Законом від 15.01.2020 №460-ІХ, справи у подібних правовідносинах не підлягають касаційному оскарженню, у зв`язку із чим АТ "Херсонобленерго" позбавлене можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням при розгляді інших справ, в тому числі і при розгляді подібних справ; з посиланням на принцип правової визначеності, скаржник зазначає, що вказане свідчить про наявність значного суспільного інтересу та виняткового значення для нього касаційного перегляду справи №923/1143/20, метою якого стане формування єдиної правозастосовчої практики в подібних правовідносинах, які будуть застосовуватись скаржником у його діяльності.

13. Фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики може мати спірне правове питання, яке тривалий час неоднаково вирішується судами.

14. Скаржник не наводить жодних аргументів, які б свідчили про неоднозначність правозастосовчої практики у питанні застосування норм, зазначених ним у касаційній скарзі нормативних актів. Тому наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

15. Твердження скаржника що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, останній не обґрунтовує посиланням на те, про які саме обставини йдеться та у якій саме справі такі обставини потребують спростування.

16. Винятковість вказаної справи для скаржника та значний суспільний інтерес, на які посилається скаржник, жодним чином ним не обґрунтовані.

17. Верховний Суд вважає, що незгода із судовим рішенням не свідчить про винятковість справи, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника та безпідставне стягнення коштів з нього внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання відповідних наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

18. Верховний Суд дослідив та оцінив ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства. З урахуванням цього, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи та що справа має виняткове значення для скаржника.

19. Верховний Суд зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". Незгода з рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.

20. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

21. Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

22. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

23. Оскільки касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію пп. а), б), в), г) п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК, колегія суддів вважає, що скаржником не дотримано умову допуску цієї справи до касаційного оскарження.

24. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Херсонобленерго" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 у справі №923/1143/20, оскільки скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

25. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на її подання, яке підлягає залишенню без розгляду, оскільки суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №923/1143/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Херсонобленерго" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді І. Кондратова

Л. Стратієнко