Постанова

від 15.07.2021 по справі 522/12520/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2028/21

Номер справи місцевого суду: 522/12520/16-ц

Головуючий у першій інстанції Донцов Д.Ю.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 57

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

при секретарі судового засідання Рибачук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2020 року в цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, суб`єкт оскарження: Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Долинський Микола Миколайович, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство ОТП Банк , ОСОБА_2 , Іноземне підприємство СЖС Україна , -

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2020 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, суб`єкт оскарження: Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Долинський Микола Миколайович, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство ОТП Банк , ОСОБА_2 , Іноземне підприємство СЖС Україна (а.с 1-16).

29 вересня 2020 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси (головуючий-суддя Донцов Д.Ю.) у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, суб`єкт оскарження: Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Долинський Микола Миколайович, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Консалт Солюшенс , ОСОБА_2 , Іноземне підприємство СЖС Україна - відмовлено (а.с 54-56).

22 жовтня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила до Приморського районного суду м. Одеси апеляційну скаргу на ухвалу від 29 вересня 2020 року. Апелянт вважає, що при постановлені зазначеної ухвали, судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Апелянт пояснює, що представник ОСОБА_1 направив приватному виконавцю Долинському М.М. клопотання від 22.07.2020 року щодо зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчими провадженнями № 59822678 та №59821466. На думку апелянта, зазначені ним положення Закону України Про виконавче провадження чітко та однозначно передбачають обов`язок виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у разі звернення заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції було неправильно застосовано до спірних правовідносин Закон України Про виконавче провадження . Також вказує на те, що ані положення Закону України Про виконавче провадження , ані будь-які інші норми права не дають виконавцю повноважень замість суду надавати правову оцінку поданій до суду заяві про заміну вибулої сторони та щодо спірних правовідносин стосовно не зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій. Також, ОСОБА_1 не була повідомлена про дату, час та місце розгляду скарги 29 вересня 2020 року, через що її розгляд повинен був бути відкладений, однак скаргу було розглянуто. Апелянт просить задовольнити апеляційну скаргу, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2020 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність виконавця задовольнити. Визнати бездіяльність приватного виконавця Одеського виконавчого округу Долинського Миколи Миколайовича, що виражена у не зупиненні вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №59822678 та №59821466 на час розгляду судом заяви про заміну сторони виконавчого провадження - незаконною.

22 квітня 2021 року до Одеського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому приватний виконавець зазначив, що йому не надходило жодних документів, які б підтверджували згоду кредитора стосовно заміни сторони боржника у зобов`язанні, а відтак у приватного виконавця були відсутні підстави для зупинення виконавчих дій. Приватний виконавець вказав, що саме звернення до суду щодо заміни сторони у виконавчому провадженні не є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Також приватний виконавець зазначив, що у першу чергу для того, що приватним виконавцем було належним чином замінено сторону у виконавчому провадженні, заінтересованій стороні необхідно не лише подати заяву приватному виконавця, але й надати ухвалу суду про заміну сторони у виконавчому провадженні, чого не було здійснено заявником.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 15, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи з незалежних від суду причин.

В судовому засіданні 15 липня 2021 року представник ТОВ Консалт Солюшенс - Павлишин А.І. в задоволенні апеляційної скарги просив відмовити.

Інші учасники провадження в судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що приватному виконавцю не надано жодних доказів вибуття сторони (боржника) у виконавчому провадженні та згоди кредитора щодо відсутності заперечень проти покладення обов`язку первісного боржника на іншу особу. Суд першої інстанції також встановив, що державним виконавцем вчинено дії в рамках Закону України Про виконавче провадження , а тому підстав для визнання бездіяльності приватного виконавця немає, оскільки доводи скарги не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи (а.с. 56).

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає за потрібне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського М.М. знаходяться виконавчі провадження №59822678 та № 59821466 з примусового виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 травня 2018 року у справі № 522/12520/16-ц за виконавчим листом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась в Приморський районний суд м. Одеси з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме боржника, в якій зазначила, що 05.03.2019 року було укладено договір про переведення боргу №б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передали, а ОСОБА_3 прийняла на себе зобов`язання за кредитним договором ML-502/014/2007/1 від 03.04.2007 року та Договором поруки № SR-502/014/2007/1, у зв`язку з чим виникла необхідність замінити сторону - боржника у виконавчих провадженнях (а.с. 8-9).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.07.2020 року було прийнято заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження до судового розгляду (а.с.7).

Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2020 року ОСОБА_1 звернулась до приватного виконавця Долинського М.М. з клопотанням про зупинення вчинення виконавчих дій (а.с. 5).

Як вбачається з відповіді приватного виконавця від 24.07.2020 року №2626, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , було відмовлено, оскільки останньою не додано жодних доказів вибуття сторони (боржника) у виконавчому провадженні та згоди кредитора щодо відсутності заперечень проти покладання обов`язку первісного боржника на іншу особу (а.с. 6).

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, та розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Відповідно ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", боржник зобов`язаний, зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Відповідно ч. 1, ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Тобто, зупинення виконавчого провадження відбувається тільки у випадку вибуття однієї із сторін у виконавчому провадженні.

Оскільки на момент звернення ОСОБА_1 до приватного виконавця з клопотанням про зупинення виконавчого провадження питання щодо заміни боржника судом вирішено не було, а лише було прийнято заяву до розгляду, то фактично і не відбулося вибуття однієї із сторін у виконавчому провадженні.

Разом з тим, Закон встановлює обмеження на заміну боржника у зобов`язанні поза волею кредитора.

Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 918/600/15 норма статті 520 ЦК України має на меті убезпечити кредитора від непередбачуваного та неочікуваного ризику невиконання зобов`язання внаслідок заміни особи боржника.

Необхідність отримання згоди кредитора на переведення боргу зумовлена тим, що особа боржника завжди має істотне значення для кредитора. Вступаючи у договірні відносини, кредитор розраховує на отримання виконання з огляду на якості конкретного боржника, що полягає у здатності виконати обов`язок, платоспроможності боржника, наявності у боржника майна тощо.

Отже, для заміни боржника у зобов`язанні необхідна воля кредитора щодо відсутності заперечень проти покладення обов`язку первісного боржника на іншу особу.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження згоди кредитора на переведення боргу, а також те, що на момент звернення ОСОБА_1 до приватного виконавця з клопотанням про зупинення виконавчого провадження не відбулася фактична заміна боржника у виконавчому провадженні, то апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 , оскільки в діях приватного виконавця порушень прав скаржника не виявлено.

Апеляційний суд також зазначає, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Також апеляційний суд враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.).

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних висновків суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти дів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький

Повний текст цієї постанови складено 28 липня 2021 року.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

15.07.2021 року м. Одеса