Постанова

від 27.07.2021 по справі 621/915/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року

м. Харків

справа № 621/915/20

провадження № 22-ц/818/2145/21

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Хорошевського О.М.

суддів - Котелевець А.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря Колесникова О.О.

Учасники справи:

позивач - Фермерське господарство Строгого Олександра Федоровича

відповідачі - ОСОБА_1 , Фермерське господарство Русіна Івана Михайловича

третя особа - Центр надання адміністративних послуг при Зміївській районній державній адміністрації

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 16 грудня 2020 року, постановлене суддею Шаховою В.В., у справі за позовом Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Русіна Івана Михайловича третя особа - Центр надання адміністративних послуг при Зміївській районній державній адміністрації про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування його державної реєстрації, визнання попереднього договору оренди земельної ділянки поновленим ,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ФГ Строгого О.Ф. звернулось до суду з позовом в якому просило визнати недійсним договір оренди земельної ділянки без номеру від 19.02.2020 року, який був укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Русіна І.М., дата державної реєстрації іншого речового права (в державному реєстрі прав) 13.03.2020 року, номер запису про інше речове право ( в державному реєстрі прав) 35964379;скасувати державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6321782000:01:004:0212, дата державної реєстрації іншого речового права (в державному реєстрі прав) 13.03.2020 року, номер запису про інше речове право 35964379 (в державному реєстрі прав), яка була здійснена ОСОБА_2 , державним реєстратором Зміївської районної державної адміністрації Харківської області; визнати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6321782000:01:004:0212, який був укладений між ФГ Строгого О.Ф. та ОСОБА_1 03 січня 2005 року поновленим на 7 років (з дня державної реєстрації права оренди) на умовах, визначених в договорі оренди земельної ділянки від 03 січня 2005 року та в додатковій угоді, яка була надіслана на ім`я ОСОБА_1 листом - повідомленням № 96 від 25 березня 2019 року;стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03 січня 2005 року між Фермерським господарством Строгого О.Ф. та власником земельної ділянки з кадастровим номером 6321782000:01:004:0111 ОСОБА_1 був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки. Цей договір було зареєстровано в Зміївському районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 01 липня 2009 року , про що у Державному реєстрі земель вчинений запис за № 040969100004. Строк дії договору оренди землі закінчився 01 липня 2019 року. Орендар земельної ділянки ФГ ОСОБА_3 належним чином виконував умови договору оренди, що підтверджується відсутністю будь яких претензій з боку орендодавця за весь час дії договору, тому на підставі положень п. 5 Договору оренди, ст. 33 Закону України Про оренду землі , 29 березня 2019 року направив орендодавцю земельної ділянки ОСОБА_1 лист - повідомлення № 96 від 25.03.2019 року з пропозицією поновлення договору оренди земельної ділянки, до якого було додано проект додаткової угоди до договору оренди. Заперечень від ОСОБА_1 на цю пропозицію до ФГ ОСОБА_3 не надходило. За 2017 р., 2018 р., 2019 р. ОСОБА_1 отримувала від ФГ ОСОБА_3 орендну плату за орендовану земельну ділянку. ФГ ОСОБА_3 після закінчення строку дії договору оренди землі продовжує користуватися земельною ділянкою. 26 березня 2020 року позивачу з інформації, яка міститься в Державному земельному кадастрі про право власності та речові права на земельну ділянку стало відомо, що відповідачі ОСОБА_1 та ФГ Русіна І.М. уклали між собою договір оренди земельної ділянки, яка перебуває в орендному користуванні у ФГ ОСОБА_3 . З інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що між відповідачами укладений договір оренди земельної ділянки 19 лютого 2020 р., інше речове право зареєстроване державним реєстратором Пашук В.В., Зміївська районна державна адміністрація; індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 51647060 від 17.03.2020 р. Укладання договору оренди земельної ділянки між відповідачами, на думку позивача, свідчить про порушення переважного права ФГ Строгого О.Ф. як орендаря земельної ділянки, яке підлягає захисту в судовому порядку, тому просило позов задовольнити .

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 16 грудня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено .

В апеляційній скарзі голова ФГ Строгий О.Ф. просить рішення суду першої інстанції скасувати як незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове яким задовольнити позовні вимоги в повному обсяці.

Скарга містить посилання на те, що ФГ було належним чином повідомлено ОСОБА_1 про намір скористатись своїм переважним правом на укладення договору на новий строк разом із додатковою угодою, що свідчить про добросовісне звернення орендаря до орендодавця.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами не підтверджена процедура повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк.

Судова колегія з таким висновком суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до державного акту серія РЗ №819905 від 27 червня 2003 р. виданого на підставі розпорядження Зміївської райдержадміністрації №145 від 28.03.2003 р. ОСОБА_1 (орендодавець) є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6321782000:01:004:0111, яка розташована на території Геніївської селищної ради.

03 січня 2005 року між Фермерським господарством Строгого О.Ф. та власником земельної ділянки з кадастровим номером 6321782000:01:004:0111 ОСОБА_1 був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки. Цей договір було зареєстровано в Зміївському районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 01 липня 2009 року, про що у Державному реєстрі земель вчинений запис за № 040969100004.

Згідно п.5 договору оренди, його укладено строком на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 34 договору встановлено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Таким чином, строк дії договору оренди землі закінчився 01 липня 2019 року.

До позовної заяви ФГ Строгого О.Ф. надано копію листа - повідомлення № 96 від 25.03.2019 року в якому ОСОБА_1 запропонованно поновлення договору оренди земельної ділянки та додано проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Проте, доказів належного відправлення зазначеного повідомлення, а роазом із тим і доказів отримання ОСОБА_1 зазначеного листа суду надано не було.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 Закону «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Належним доказом отримання листа-повідомлення та додаткової угоди є повідомлення про їх вручення орендодавцю, яких матеріали справи не містять.

Встановивши, що на виконання пункту 5 договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами, позивач належним чином не повідомив орендодавця про намір продовжити договір оренди земельної ділянки, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не впливають на правильність ухваленого судом першої інстанції рішення і не можуть бути визнані підставою для скасування оскаржуваного рішення, тому колегія суддів їх відхиляє.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України судова колегія вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 375 , 382, 384 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича залишити без задоволення .

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 16 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.М. Хорошевський

Судді: А.В. Котелевець

В.Б. Яцина

Повне текст постанови складено 30 липня 2021 року.