Рішення

від 20.07.2021 по справі 902/199/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" липня 2021 р. м. Вінниця Cправа № 902/199/21

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Шейгець І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, вул. 600-річчя, буд. 19, м. Вінниця, 21021, код - 37979894

до: Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод", вул. Соборна, 14, смт Тростянець, Вінницька область, 24300, код - 05459157

про стягнення 8 189,25 грн

В С Т А Н О В И В :

03.03.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (вх.канц. № 204/21 від 03.03.2021 року) Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод" про стягнення 8 189,25 грн збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву (вх.канц. № 204/21 від 03.03.2021 року) передано на розгляд судді Міліціанову Р.В.

Ухвалою суду від 09.03.2021 року відкрито провадження у справ № 902/199/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

31.03.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому Державне підприємство "Тростянецький спиртовий завод" просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наявність судових рішень, якими скасовано припис Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 24.02.2020 року про виявлені порушення у ході проведення перевірки щодо дотримання підприємством вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Ухвалою суду від 31.03.2021 року призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні з викликом сторін на 13.04.2021 року.

31.03.2021 року на електронну адресу суду від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву (вих. № 37 від 26.03.2021 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

02.04.2021 року від представника позивача на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх.канц. № 01-34/3063/21 від 02.04.2021 року), в якій останній підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

02.04.2021 року на адресу суду засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вих. № 37 від 26.03.2021 року).

12.04.2021 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вих. № 45 від 12.04.2021 року).

13.04.2021 року до суду представником відповідача подано клопотання № 46 від 12.04.2021 року про долучення до матеріалів справи доказів.

В судовому засіданні 13.04.2021 року оголошено перерву до 11.05.2021 року.

16.04.2021 року засобами поштового зв`язку від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вих. № 45 від 12.04.2021 року), в яких останній не погоджується з доводами позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову.

27.04.2021 року від представника позивача на виконання вимог суду надійшов лист (вх.канц. № 01-34/3909/21 від 27.04.2021 року). Додатком до листа додано ряд документів.

11.05.2021 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання № 52 від 11.05.2021 року) про долучення до матеріалів справи доказів. В якості додатків останнім додано ряд документів.

Ухвалою суду від 13.05.2021 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 03.06.2021 року.

В судовому засіданні 03.06.2021 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/199/21 для судового розгляду по суті на 20.07.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 04.06.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

19.07.2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання №77 від 19.07.2021 року, в якому останній в зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні просить суд проводити розгляд справи за його відсутності. Також, у клопотанні останній просить суд, під час розгляду справи врахувати поданий відзив та заперечення.

20.07.2021 року до суду представником позивача подано клопотання (вх.канц. № 01-34/6505/21 від 20.07.2021 року), в якому останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити позов повністю.

В судовому засіданні 20.07.2021 року представник відповідача правом участі не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

При цьому, суд зазначає, що перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В якості правових підстав заявлених позовних вимог позивач зазначає , що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у період з 11.02.2020 року по 21.02.2020 року Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод" за місцем здійснення діяльності смт. Тростянець, Вінницька область, вул. Соборна, 14.

Під час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у період з 11.02.2020 року по 21.02.2020 року встановлено, що Державним підприємством "Тростянецький спиртовий завод" в процесі господарської діяльності за адресою Соборна 14 смт. Тростянець, здійснено засмічення виробничими та побутовими відходами земельної ділянки площею 6м.кв, які розміщенні на відкритому ґрунті у несанкціонованому місці, що є порушенням вимог природоохоронного законодавства. За результатами перевірки складено акт №126/ВН від 21.02.2020 року.

В подальшому складено Протокол про адміністративне правопорушення № 010577 від 12.02.2020 року відносно ОСОБА_1 . Згідно протоколу винесена постанова № 02/005 від 24.02.2020 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

За твердженнями позивача своїми діями Державне підприємство "Тростянецький спиртовий завод" наніс державі збитків, заподіяні внаслідок засмічення земель, на суму 8 189,25 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач не погоджується з доводами, викладеними у позовній заяві, вважає їх суперечливими, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач зазначає, що згідно із Актом № 126/ВН від 21.02.2020 року складеного Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання ДП "Тростянецький спиртовий завод" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, було виявлено порушення, а саме те, що на території основного виробництва розміщено побутові відходи на відкритому грунті у несанкціонованому місці, що призвело до засмічення земельної ділянки. Розміри засміченої земельної ділянки площею 6 м.кв.

За результатами перевірки складено акт №126/ВН від 21.02.2020 року та винесено припис.

Вважаючи вищевказаний припис незаконним та протиправним, ДП "Тростянецький спиртовий завод" звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування припису.

11.11.2020 року Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято рішення в страві № 120/4242/20-а, за яким задоволено позовну заяву Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод". Визнано протиправним та скасувано припис від 24.02.2020 року складений Державною екологічною інспекцію України у Вінницькій області.

Зазначене рішення оскаржувалось в апеляційному порядку

25.30.2021 року Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду в справі № 120/4242/20-а якою апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області залишено без задоволення, а Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.11.2020 року залишено без змін.

Враховуючи вище викладене, накладені стягнення Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області є незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив позивач зазначає матеріально-правовою підставою позову визначені статі 153, 224 Господарського кодексу України, 58 - 63, 96, 164, 211 Земельного кодексу України, 12, 20-2, 47, 55, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", 17, 33, 42, 43 Закону України "Про відходи", 35, 45, 46 Закону України "Про охорону земель".

В силу вимог природоохоронного законодавства скасування припису судом не звільняє відповідача від відшкодування шкоди, заподіяної державі та навколишньому природному середовищу засміченням земель.

Поданими до суду матеріалами справи підтверджується, що відповідач допустив засмічення земельної ділянки відходами площею 6 м.кв., що відображено в Акті № 126/ВН результатів здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, а також Актом обстеження засміченої земельної ділянки від 12.02.2020 року.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464, акт перевірки - це документ, який є, зокрема, носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства та його дотримання, а відтак, зазначений акт слід розцінювати, як належний доказ, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства. А тому акт Державної екологічної інспекції у Вінницькій області № 126/ВН результатів здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства є належним доказом у справі, який встановлює факт засмічення відповідачем визначеної земельної ділянки.

Отже, відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує , що 05.02.2020 року Державною екологічною інспекцією у Вінницької області було видано Направлення № 095 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод".

Підстава для здійснення перевірки вказано: доручення Прем`єр-міністра України № 2777/1/1-20 від 29.01.2020 року та лист Державної екологічної інспекції України № 850/2./8-20 від 05.02.2020 року щодо здійснення позапланового заходу державного нагляду.

Предмет перевірки: дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Інформація про здійснення попереднього заходу: позапланова перевірка 04.06.2019 року.

У період з 10.02.2020 року по 21.02.2020 року посадовими особами Державної екологічної інспекції України у Вінницькій області було проведено позапланову перевірку Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод" на дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Згідно Акта обстеження засміченої земельної ділянки від 12.02.2020 року встановлено, що на земельній ділянці, яка перебуває в постійному користуванні у Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод" виявлено несанкціоноване розміщення відходів (будівельні відходи, залишки від харчових продуктів) на відкритому ґрунті у несанкціонованому місці, що призвело до її засмічення.

Згідно із Акта від 21.02.2020 року № 126/ВН складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, було виявлено наступні порушення:

1. Первинний облік забору води з артезіанської свердловини не здійснюється в журналі згідно водовимірювальної апаратури. На артезіанській свердловині відсутня водовимірювальна апаратура;

2. На підприємстві не забезпечено відбір проб підземних вод із спостережних свердловин згідно вимог ДСТУ 150 5667-11:2005 (настанови щодо відбирання проб підземних вод Наказ №57 від 03.03.2005р.) тому відповідно не вживаються заходи щодо попередження забруднення підземних вод;

3. На території підприємства відсутня зливова каналізація водовідведення дощових та снігових стічних вод та відсутній організований їх випуск;

4. На території основного виробництва за адресою вул. Соборна, 14, смт. Тростянець, Вінницька область розміщено виробництва та побутові відходи на відкритому ґрунті у несанкціонованому місці, що призвело до засмічення земельної ділянки. Розміри засміченої земельної ділянки площею 6 м2;

5. Під час перевірки на проммайданчику смт. Тростянець, вул Соборна, 14, виявлено стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме ділянки зберігання, пелет лушпиння соняшнику, опалювальний пункт, накопичувач барди, тощо, які експлуатуються за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

6. Підприємством не виконано умови дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №524155100-51/1 від 09.07.2018 року щодо здійснення контролю за дотриманням встановлених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин (речовини у вигляді суспендованих твердих частинок) на джерелі викиду №1- труба котельні у 2019 року; №524155100-50 від 19.10.2017 року щодо зменшення викидів забруднюючих речовин, які супроводжуються неприємним різким запахом, що періодично завдає суттєвих незручностей за межами об`єкту. При цьому, 19.02.2020 року Сьомим апеляційним адміністративним судом прийнято рішення анулювати дозвіл №524155100-50 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 19.10.2017 року;

7. Не визначено склад і властивості відходів, що утворюються;

8. Не ведеться первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються;

9. Допускається зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах;

10. Не здійснюється контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів;

11. Не забезпечується професійна підготовка, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами;

12. Паспорт місця видалення відходів ведеться з порушеннями (невідповідність даних в паспорті МВВ щодо об`ємів відходів, що утворюються);

13. Не подається статистична звітність про відходи;

14. Реєстрові карти об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів складені з порушеннями (не на всі відходи складено реєстрові карти об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (в тому числі відходи, що утворюються в процесі спалювання паливних пелет, відходи- ємності для зберігання небезпечних хімічних речовин та інш.), не проведено щорічного перегляду реєстрових карт);

15. Не здійснюється моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів.

На підставі виявлених в ході перевірки порушень, відповідачем 24.02.2020 року винесено Припис, згідно якого позивача зобов`язано усунути виявлені порушення, шляхом:

1. На території основного виробництва за адресою вул. Соборна, 14 в смт. Тростянець ліквідувати (та в подальшому не допускати) засмічення виробничими та побутовими відходи земельної ділянки площею 6м2;

2. Забезпечити постійний контроль за якістю підземних вод із спостережувальних свердловин в районі бардополів (відбір проб вод із спостережних свердловин здійснювати згідно вимог ДСТУ КО 5667-11:2005 (Наказ № 57 від 03.03.2005));

3. Обладнати на території підприємства мережу зливової каналізації та організувати місце випуску дощових та снігових стічних вод;

4. Встановити водовимірювальну апаратуру та забезпечити первинний облік забору води в журналі;

5. Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме: ділянки зберігання пелет лушпиння соняшнику, опалювальний пункт, накопичувач барди, навантаження/ розвантаження пелет, КНС тощо, на проммайданчику (вул. Соборна, 14, смт. Тростянець, Вінницька область);

6. Виконати умови діючих дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №524155100-51/1 від 09.07.2018 року та №524155100-50 від 19.10.2017 року) не здійснювати викидів в атмосферне повітря без дозволу;

7. Визначити склад і властивості відходів, що утворюються (в тому числі відходи - барда мелясна);

8. Запровадити та вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються;

9. Не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах;

10. Здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів;

11. Забезпечити професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами;

12. Забезпечити ведення паспорта місця видалення відходів відповідно до законодавства. Щорічний перегляд паспорта МВВ провести за результатами спостережень, контрольних замірів, додаткових робіт тощо;

13. Забезпечити подання статистичної звітності про відходи;

14. Реєстрові карти об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів вести відповідно до законодавства: скласти реєстрові карти об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів на всі види відходів, що утворюються та забезпечити проведення щорічного перегляду реєстрових карт;

15. Здійснювати моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів.

Згідно протоколу винесена постанова № 02/005 від 24.02.2020 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Вважаючи вищевказаний припис незаконним та протиправним, ДП "Тростянецький спиртовий завод" звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування припису.

11.11.2020 року Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято рішення в страві № 120/4242/20-а, за яким задоволено позовну заяву Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод". Визнано протиправним та скасувано припис від 24.02.2020 року складений Державною екологічною інспекцію України у Вінницькій області.

25.30.2021 року Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду в справі № 120/4242/20-а якою апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області залишено без задоволення, а Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.11.2020 року залишено без змін.

За твердженнями позивача своїми діями Державне підприємство "Тростянецький спиртовий завод" наніс державі збитків, заподіяні внаслідок засмічення земель, на суму 8 189,25 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права масності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з частиною 1 статті 149, статтею 151 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, перераховуються на рахунок місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища за місцем заподіяння екологічної шкоди".

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно із частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду є заподіяння майнової шкоди.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Суд виходить з того, що обов`язок з доведення наявності усіх ознак складу цивільного правопорушення є правовою підставою нарахування та стягнення шкоди покладено на контролюючий орган, тобто на позивача.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Позивач в якості доказів завдання збитків внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства посилається на Акт проведення планового (позапланового заходу державного нагляду (контролю) №126/ВН від 21.02.2020 року, Протокол про адміністративне правопорушення №010577 від 12.02.2020 року, Постанову про накладення адміністративного стягнення №02/005 від 24.02.2020 року, Акт обстеження засміченої земельної ділянки від 12.02.2020 року та План схему (а.с. 13-59).

Представник позивача доводив, що саме зазначеними доказами, які були зібрані в ході проведення позапланової перевірки Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод" на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Однак, достовірність даних доказів спростовано при розгляді інших судових справ.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24.06.2020 року у справі №127/6360/20 (а.с. 123-131), яке залишено без змін Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 року, визнано протиправною та скасовано постанову № 02/005 від 24.02.2020 якою посадову особу Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод" притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ст. 52, 82 КУпАП а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.

Тому, суду не доведено. що шкода природоохоронному середовищу завдана внаслідок протиправних та винних дій посадових осіб Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод".

Крім того, Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.11.2020 року у справі № 120/4242/20-а, яке залишено без змін Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 року, визнати протиправним та скасувати Припис від 24.02.2020, складений Державною екологічною інспекцію України у Вінницькій області, за результатом проведення позапланової перевірки Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод" на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд враховує висновки наведених судових рішень в аспекті встановлення фактичних обставин щодо наявності підстав для проведення позапланової перевірки Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод" в цілому.

Так, при розгляді справи № 120/4242/20-а встановлено, що згідно Направлення на перевірку № 095 від 05.02.2020 підставою для перевірки позивача було дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються виключно ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Натомість, направлення від 05.02.2020 № 095 не містить питань необхідність перевірки яких, стала підставою для здійснення такої перевірки, при цьому зазначено в загальному - "дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством "Тростянецький спиртовий завод", що включає в себе набагато ширше коло питань, які б могли бути підставою для перевірки.

За висновками судів першої та апеляційної інстанції дії з проведення перевірки Державного підприємство Тростянецький спиртовий завод є незаконними.

Суд враховує встановлені при розгляді справи № 120/4242/20-а обставини щодо обсяг заходів з перевірки, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 75 ГПК України

Господарський суд при розгляді справи щодо відшкодування шкоди може надати самостійну оцінку доказам, які підтверджують факт завдання шкоди, зокрема Направленню №095 від 05.02.2020 року на проведення перевірки, Наказу №48-П від 05.02.2020 року, Дорученню Прем`єр Міністра України №66/2-3/20 від 29.01.2020 року, Листа Державної екологічної інспекції України №850/2./8-20 від 05.02.2020 року (а.с. 114-118).

Суд констатує, що позивачем не надано жодних нових доказів, котрі було зібрано вході проведення позапланового заходу.

Державна екологічна інспекція України у Вінницькій області наділена повноваженнями на проведення перевірок на дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері екологічної безпеки.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 877-V визначено, що підставою для здійснення позапланового заходу є серед іншого доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

З матеріалів справи встановлено, що перевірка діяльності позивача була проведена за дорученням Прем`єр-міністра України, тому вказане доручення дає право відповідачу на проведення відповідних перевірок.

Водночас, незважаючи на право проведення перевірок відповідач повинен дотримуватися вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно зі ст. 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає відповідний наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, і предмет перевірки, та на підставі якого оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, що підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Як вбачається з Направлення на перевірку № 095 від 05.02.2020 підставою для перевірки позивача було дотримання вимог природоохоронного законодавства (а.с. 114).

Натомість, направлення від 05.02.2020 № 095 не відповідає вимогам абз. 9 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V, не містить питань необхідність перевірки яких, стала підставою для здійснення такої перевірки, при цьому зазначено в загальному - "дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством "Тростянецький спиртовий завод", що включає в себе набагато ширше коло питань, які б могли бути підставою для перевірки.

Підстави проведення перевірки, зазначені в документах на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але й для суб`єкта господарювання, що безпосередньо пов`язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів.

У справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Таким чином, позивач не дотримався принципу "належного урядування", оскільки чіткої підстави з обов`язковим зазначенням питань у направленні на проведення заходу державного нагляду (контролю) не було, як не було вказано у наказі на проведення перевірки.

Суд також враховує, що частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однією з гарантій дотримання вказаними органами таких вимог є впровадження ним таких процедур та правил, які надавали б зацікавленій особі можливість перебачити наслідки своїх дій та мінімізували ризик помилок при застосуванні таких процедур.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Лелас проти Хорватії"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").

Враховуючи преюдиційні висновки, викладені у судових рішення у межах справи № 120/4242/20-а, та оцінку наявних справі доказів, суд доходить висновку про відсутність достатніх правових підстав для початку проведення Державною екологічною інспекцією України у Вінницькій області позапланової перевірки Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод" на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Тому, фіксування результатів такої перевірки шляхом складання відповідних документів, зокрема Акту перевірки та додатків до нього (Акту обстеження земельної ділянки і Плану схеми) здійснено з порушення вимог законодавства.

В силу вимог ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Тому, суд критично оцінює надані позивачем докази на підтвердження факту завдання шкоди навколишньому середовищу, розміру завданої шкоди, а також обставинам наявності винних дій Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод".

Суд також наголошує, що неприпустимим є використання в якості належних доказів. які зібрані в ході протиправного заходу державного контролю.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).

Доктрина плодів отруйного дерева (fruit of the poisonous tree) сформульована Європейським судом з прав людини у справах Гефген проти Німеччини , Тейксейра де Кастро проти Португалії , Шабельник проти України Балицький проти України , Нечипорук і Йонкало проти України , Яременко проти України .

Зазначена доктрина неодноразово підтримана правовими висновками Верховного Суду (висновки Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справах №488/2433/15, №676/3183/15-к.).

Суд виходить з того, що доктрину плодів отруйного дерева можливо застосовувати не лише при оцінці доказів у кримінальних справах, а також і при вирішення господарських справ у випадку надання оцінки правовим наслідкам проведення заходу державного контролю всупереч вимогам законодавства.

Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж ( Гефген проти Німеччини ). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.

На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.

У рішеннях у справах Балицький проти України , Тейксейра де Кастро проти Португалії , Шабельник проти України ЄСПЛ застосував різновид доктрини плодів отруйного дерева , яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших.

Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

Дану позицію підтверджено висновками постанови КГС ВС від 06.02.2020 року у справі № 910/2503/18.

Тобто, у випадку встановлення незаконності проведення перевірки, що встановлено судами адміністративної юрисдикції та в ході розгляду даної справи, суперечитиме вимогам ГПК України врахування в якості належних доказів, котрі зібрані у ході проведення такого протиправного заходу контролю.

Отже, належними та допустимими засобами доказування позивачем не доведено наявності усіх елементів складу деліктного цивільного правопорушення вимог природоохоронного законодавства зі сторони Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод" .

Надавши оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, витрати зі сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн слід залишити за позивачем відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, буд. 19, м. Вінниця, 21021, код - 37979894) до Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод" (вул. Соборна, 14, смт Тростянець, Вінницька область, 24300, код - 05459157) про стягнення 8 189,25 грн збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 2 270,00 грн залишити за позивачем.

3. Копію судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом та засобами електронного зв`язку за наступними адресами: vinndei@gmail.com, mykomel2020@gmail.com, tr_spirt@ukr.net; arbitr.gonta@gmail.com.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складе 30 липня 2021 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. 600-річчя, буд. 19, м. Вінниця, 21021)

3 - відповідачу (вул. Соборна, 14, смт Тростянець, Вінницька область, 24300)