Постанова

від 29.07.2021 по справі 240/22281/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/22281/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Наталія Миколаївна

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

29 липня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати п. 2 резолютивної частини рішення Коростишівської міської ради Житомирської області від 22.10.2020 №1162 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким їй було відмовлено у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 29,5594 га, яка розташована на території Квітневого старостинського округу Коростишівської міської ради, для сінокосіння та випасання худоби;

- зобов`язати Коростишівську міську раду Житомирської області надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо надання (передачі) в користування (оренду) зі зміною цільового призначення з "16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)" на "Для сінокосіння та випасання худоби" земельної ділянки з кадастровим номером: 1822583000:16:000:0114 площею 29,5594 га шляхом прийняття відповідного рішення;

- зобов`язати Коростишівську міську раду Житомирської області виключити земельну ділянку з кадастровим номером: 1822583000:16:000:0114 площею 29,5594 га з переліку, затвердженого рішенням Коростишівської міської ради від 23.07.2019 №783 "Про затвердження переліку земельних ділянок, розташованих на території Коростишівської об`єднаної територіальної громади, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами";

- розподілити судові витрати.

В обґрунтування позову зазначила, що наявність рішення про включення земельної ділянки до Переліку для продажу на аукціоні не передбачена у виключному переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, зазначеному у ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послалася на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на її думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 звернулась до Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області із клопотанням від 27.08.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення з додатками.

Згідно пункту 2 рішення 101 сесії Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області сьомого скликання від 22.10.2020 №1162 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення орієнтованою площею 29,5594 га, яка розташована на території Квітневого старостинського округу Коростишівської міської ради, для сінокосіння та випасання худоби з метою надання її у користування на умовах оренди, у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка включена до переліку для продажу на аукціоні відповідно до рішення 77 сесії Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області сьомого скликання від 23.07.2019 №783 "Про затвердження переліку земельних ділянок, розташованих на території Коростишівської об`єднаної територіальної громади, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами".

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі в оренду (користування) земельної ділянки за кадастровим номером 1822583000:16:000:0114 площею 29,5594 га, оскільки включення земельної ділянки до Переліку земельних ділянок, розташованих на території Коростишівської об`єднаної територіальної громади, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами, слід розцінювати як невідповідність місця розташування бажаної земельної ділянки вимогам законів, що є підставою відмові у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою. Щодо вимоги про зобов`язання відповідача виключити земельну ділянку з кадастровим номером: 1822583000:16:000:0114 площею 29,5594 га з переліку, затвердженого рішенням Коростишівської міської ради від 23.07.2019 №783 "Про затвердження переліку земельних ділянок, розташованих на території Коростишівської об`єднаної територіальної громади, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами, суд першої інстанції відмовив в цій частині позову з підстав відсутності обґрунтування таких позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Згідно з положеннями частини 3 статті 22 ЗК України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

За визначенням частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 2 статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Приписами ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з положеннями пункту 34 ст. 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 59 Закону №280/97-ВР визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З огляду на зазначені положення статті 123 ЗК України слідує, що передбачено лише дві дії органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування на клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у користування - надати дозвіл або мотивовану відмову.

Згідно з положеннями частини 1 ст. 134 ЗК України, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 135 ЗК України передбачено, що земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з положеннями частини 3 ст. 136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку, що Земельним кодексом України прямо передбачено заборону відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги.

Отже, включення у передбаченому законодавством порядку спірної земельної ділянки до Переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, виключає можливість передачі цієї земельної ділянки її розпорядником (відповідачем) до завершення торгів.

Водночас, як встановлено з матеріалів справи 27.08.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною її цільового призначення.

Однак, відповідно до рішення 77 сесії Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області сьомого скликання від 23.07.2019 №783 "Про затвердження переліку земельних ділянок, розташованих на території Коростишівської об`єднаної територіальної громади, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами" спірна земельна ділянка включена до такого Переліку.

Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що ч. 3 ст. 136 ЗК України закріплено заборону відчужувати, передавати в заставу, надавати у користування до завершення торгів земельні ділянки, які включені до переліку державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги.

Дійсно, включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги не передбачено серед підстав для відмови, визначених у частині сьомій статті 118 КАС України, проте така підстава для відмови передбачена у статті 136 ЗК України.

Водночас, Верховний Суд розглядав справи, де поставало таке ж питання, і у постанові від 03.04.2018 у справі № 815/3059/17 та дійшов висновку, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Ця правова позиція була підтримана в інших постановах Верховного Суду, зокрема, від 23.01.2020 у справі №620/1058/19, від 28.10.2020 у справі №819/1976/17, від 22.10.2020 у справі №815/7279/16, від 01.07.2021 у справі №440/3609/20, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.

Застосовуючи цей підхід до справи, що розглядається, Суд звертає увагу, що на момент розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняття відповідачем рішення з цього питання, землі, яких стосувалася заява, було включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які можуть бути продані на земельних торгах.

В силу приписів частини третьої статті 136 ЗК України це є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зважаючи на це, відповідач правомірно відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Правова позиція щодо застосування норм права у схожих правовідносинах також викладена Верховним Судом у постанові від 13.04.2021 у справі №818/1470/18.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі в оренду (користування) земельної ділянки за кадастровим номером 1822583000:16:000:0114 площею 29,5594 га, оскільки включення земельної ділянки до Переліку земельних ділянок, розташованих на території Коростишівської об`єднаної територіальної громади, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами, слід розцінювати як невідповідність місця розташування бажаної земельної ділянки вимогам законів, що є підставою відмові у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що позивач не позбавлена права вибрати іншу земельну ділянку сільськогосподарського призначення та звернутися до відповідача для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Оцінюючи позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виключити земельну ділянку з кадастровим номером: 1822583000:16:000:0114 площею 29,5594 га з переліку, затвердженого рішенням Коростишівської міської ради від 23.07.2019 №783 "Про затвердження переліку земельних ділянок, розташованих на території Коростишівської об`єднаної територіальної громади, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не наведено жодних підстав в обґрунтування таких вимог.

Враховуючи зазначені обставини колегія суддів зауважує, що такі дії відносяться до дискреційних повноважень відповідача, а з огляду на відсутність будь яких обґрунтованих та належних доводів чи підстав для вчинення таких дій, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволені позовних вимог в цій частині.

Суд першої інстанції надав оцінку всім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та врахував усі аргументи сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.

Відповідно статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на висновки суду апеляційної інстанції та приписи статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Смілянець Е. С.