Рішення

від 15.07.2021 по справі 907/723/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.2021 м. Ужгород Справа № 907/723/20

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участі секретаря судового засідання Лазар С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Чинадіївського споживчого товариства, смт. Чинадійово Закарпатської області (позивач, споживче товариство)

до малого приватного підприємства благодійний фонд Благодать , смт. Чинадійово Закарпатської області (відповідач-1, БФ Благодать)

до приватного акціонерного товариства Зодча Діадема , м. Київ (відповідач-2, товариство Зодча Діадема)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Мукачево (орган ДВС)

про зняття арешту з майна

без участі представників

Позивач звернувся до суду як власник торгівельного комплексу розташованого у смт. Чинадійово Закарпатської області по вул. Волошина, 59 з вимогами про звільнення зазначеного нерухомого майна з-під арешту, вважаючи такий безпідставним та незаконним.

Відповідачі, належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду справи, в т.ч. відповідач-1 у справі шляхом офіційного оприлюднення оголошення про проведення засідання суду у даній справі у справі на офіційному веб-сайті судової влади України, однак, письмового відзиву на позов не надали, участі уповноважених представників у судовому розгляді справи не забезпечили.

За наведених обставин вважається, що відповідачі не скористалися своїм правом прийняти участь у засіданні суду, подати суду пояснення власної позиції по суті спору, тому суд вправі згідно ст. 178 ГПК України вирішити спір за наявними матеріалами.

Третя особа, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, будь-яких пояснень по суті спірних відносин суду не надала.

Вивчивши матеріали справи, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та звільнення з-під арешту нерухомого майна позивача. При цьому суд виходив із наступного.

Матеріалами справи встановлено, що позивач, відповідно до свідоцтва на право власності виданого 05.03.2001 виконкомом Чинадіївської селищної ради на підставі рішення Чинадіївської селищної ради від 18.10.2000 та зареєстрованого 05.03.2001 Мукачівським міжрегіональним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки в реєстровій книзі 1 за № 17 в , є власником торгівельного комплексу (будівлі та споруди) розташованого по вул. Волошина, 59 у смт. Чинадійово.

Разом з тим, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо зазначеного об`єкта нерухомого майна розташованого наведеною адресою (інформаційна довідка № 223858404 від 14.09.2020) містяться відомості про обтяження цього майна - заборона відчуження, зареєстрована 16.03.2006 Мукачівською районною державною нотаріальною конторою на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження РВ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції АА № 491322 від 03.03.2006, на підставі ухвали господарського суду Закарпатської області по справі № 16/45 та наказу № 16/213 виданих 13.12.05, 24.02.06 господарським судом Закарпатської області. Власником обтяженого майна зазначено мале підприємство Мукачівського благодійного фонду Благодать , код ЄДРПОУ 31692794.

Позивач, у зв`язку з наведеним звернувся до суду з вимогою зняти арешт, вважаючи, що такий накладено помилково, оскільки позивач не був учасником судової справи № 16/45, а арештоване у зазначеній справі майно належить не відповідачу у зазначеній справі, а позивачу у даній справі. Наведеним вважає порушено його право власності, яке підлягає захисту судом.

Матеріалами справи встановлено, що спірне обтяження - арешт нерухомого майна розташованого у смт. Чинадійово Закарпатської області по вул. Волошина, 59 - зареєстровано 16.03.2006 під реєстраційним номером 2973199 у Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна Мукачівською районною державною нотаріальною конторою за заявою органу ДВС - третьої особи у даній справі - та на підставі його постанови від 03.03.2006, що винесена, у свою чергу, на підставі ухвали господарського суду Закарпатської області по справі № 16/45.

У ході судового розгляду справи встановлено та не спростовано ніким з учасників процесу у даній справі, що провадження в справі № 16/45 здійснювалося господарським судом Закарпатської області за позовом ЗАТ Зодча Діадема до малого приватного підприємства Мукачівського районного благодійного фонду Благодать про стягнення з останнього грошової заборгованості і Чинадіївське споживче товариство не було учасником зазначеної справи.

24.02.06 судом у справі № 16/45 постановлено ухвалу про забезпечення позову та накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача у справі - малого приватного підприємства Мукачівського районного благодійного фонду Благодать , місцезнаходження якого як юридичної особи - вул. Волошина, 59 у смт. Чинадійово.

Орган ДВС при примусовому виконанні зазначеної ухвали суду наклав арешт на нерухоме майно за адресою вул. Волошина, 59 у смт. Чинадійово, зазначивши у постанові його власником мале приватне підприємство Мукачівського районного благодійного фонду Благодать , що є помилковим, оскільки як встановлено судом та зазначено вище власником цього майна з 05.03.2001 є позивач у даній справі - Чинадіївське споживче товариство, а мале приватне підприємство Мукачівського районного благодійного фонду Благодать лише зареєстроване за цією адресою як юридична особа. Наведене не спростовано ніким з учасників процесу.

Суд, вирішуючи даний спір, приймає до уваги, що відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Згідно Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформація щодо місцезнаходження юридичної особи вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі відомостей, які надаються юридичними особами державному реєстратору.

Отже, сам по собі факт місцезнаходження юридичної особи, у даному випадку, відповідача у справі - малого приватного підприємства благодійний фонд Благодать , за конкретною адресою не є доказом належності такій юридичній особі на праві власності нерухомого майна за цією адресою. Інших доказів на підтвердження права власності фонду на це нерухоме майно суду не надано.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст. 317 ЦК України право власності передбачає, що власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст. 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, згідно ст. 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов до висновку, що з винесенням постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі від 03.03.2006 про арешт нерухомого майна - у смт. Чинадійово Закарпатської області по вул. Волошина, 59, - порушено право власності позивача на це майно, яке підлягає судовому захисту шляхом звільнення майна з-під арешту. Таким чином, суд визнає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Звільнити нерухоме майно у смт. Чинадійово Закарпатської області по вул. Волошина, 59, яке належить на праві власності Чинадіївському споживчому товариству, смт. Чинадійово Закарпатської області, з-під арешту накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби від 03.03.2006 АА № 491322 на підставі ухвали господарського суду Закарпатської області по справі № 16/45 від 24.02.2006

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 28.07.21

Суддя Ушак І.Г.