Постанова

від 29.07.2021 по справі 540/1214/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2021 року

Київ

справа №540/1214/19

адміністративне провадження №К/9901/23045/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №540/1214/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Херсон-Ремстройлюкс до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року (суддя Войтович І.І.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2020 року (головуючий суддя - Стас Л.В., судді: Шеметенко Л.П., Турецька І.О.),

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Херсон-Ремстройлюкс (далі у тексті - позивач, ТОВ Херсон-Ремстройлюкс ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі у тексті - відповідач, ГУ ДПС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 травня 2019 року №00001571422, №0001561422, №0001551422, №0001541422, №0004471307, №0004481307, 30004461307, рішення від 13 травня 2019 року №0004501305, вимогу про сплату боргу №Ю-0004491307.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення, допущені контролюючим органом при призначенні та проведенні документальної позапланової перевірки, а також безпідставністю висновків акта перевірки про нереальність господарських відносин з ТОВ Баркус , ПП Райтерс , ПП Бібор .

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2020 року, адміністративний позов задоволено.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що відповідно до наказу ГУ ДПС від 19 грудня 2018 року №1483 було призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Херсон-Ремстройлюкс з 26 грудня 2018 року, яку не видалось за можливе провести у зв`язку із відпусткою керівника, про що складено відповідний акт. Наказом ГУ ДПС від 2 січня 2019 року №5 перенесено строк проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Херсон-Ремстройлюкс з 28 січня 2019 року.

Посадові особи ГУ ДПС провели позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Херсон-Ремстройлюкс з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої складено акт від 8 лютого 2019 року № 20/21-22-14-01/35788254.

Перевіркою встановлено порушення:

- пунктів 44.1, 44.2, 44.3, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пункту 1 статті 2, статей 4, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пунктів 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 624008 грн;

- пунктів 44.1, 44.2, 44.3, 44.6 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 524825 грн та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, на загальну 40676 грн;

- пункт 2.3 статті 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15 грудня 2004 року, а саме перевищено граничну суму готівкових розрахунків одного підприємства з іншим підприємством/підприємцем протягом одного дня за одним або кількома документами;

- пункт 46.1 статті 46, підпункт 49.18.1 пункт 49.18 статті 49 ПК України, а саме несвоєчасно надано податкову звітність з ПДВ за листопад 2016 року;

- підпункт б пункту 176.2 статті 176 ПК України, внаслідок чого не відображено сум доходу, нарахованого та сплаченого на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за період з 4 кварталу 2015 року по 4 квартал 2017 року;

- підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, пункти 171.1, 171.2 статті 171, підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, а саме встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб у періоді, що перевірявся, у сумі 9280,56 грн;

- пункту 1 частини першої статті 7, частини другої статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , пункту 1 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449, пунктів 1, 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435, внаслідок чого занижено базу нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено заниження єдиного внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період, що перевірявся, на суму 11851,84 грн;

- пункту 1 частини першої статті 7, частини другої статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , а саме платником не утримано єдиного внеску всього у розмірі 99,22 грн;

- підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, пунктів 171.1, 171.2 статті 171, підпункту 168.1.1, пункту 168.1 статті 168, підпункту 1.1 пункту 16 підрозділу 10 розділу XX ПК України, внаслідок чого встановлено заниження сплати військового збору у періоді, що перевірявся, у сумі 720 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки 13 травня 2019 року контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001541422, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 780010 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 624008 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - на 56002 грн;

- №0001551422, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 656031,25 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням - на 524825 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - на 31206,25 грн;

- №0001561422, яким позивачу зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, на 40676 грн;

- №00001571422, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 170 грн;

- №0004461307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 15930,93 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням - на 9280,56 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - на 6650,37 грн;

- № 0004471307, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 510 грн;

- № 0004481307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 1289,70 грн, у тому числі за основним платежем - на 720 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - на 569,70 грн.

Крім того, контролюючим органом 13 травня 2019 року складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ю-0004491307 на суму 11951,06 грн та прийнято рішення №0004501307, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 5975,53 грн.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджені необхідними первинними документами. Відсутність товарно-транспортних накладних, а також достатньої кількості матеріальних та трудових ресурсів у контрагентів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про необґрунтоване одержання податкової вигоди покупцем.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

За змістом касаційної скарги підставою касаційного оскарження вказано пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме розгляд справи судом апеляційної інстанції без участі представника апелянта, якого не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи. Ці обставини є підставою для скасування постанови апеляційного суду та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції згідно з вимогами підпункту 3 частини третьої статті 353 КАС України.

Ухвалою Верховного Суду від 5 жовтня 2020 року відкрито провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС з метою перевірки доводів щодо порушення судами норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України - судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 КАС України.

При цьому Верховний Суд не знайшов підстав для відкриття касаційного провадження з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме в частині наведених у касаційній скарзі доводів про неврахування судами попередніх інстанцій про вирішенні спору висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10 квітня 2020 року (справа №816/4409/15), від 10 березня 2020 року (справа №816/91/17), від 16 квітня 2020 року (справа №813/3474/15), від 20 лютого 2020 року (справа №806/6791/13-а), від 6 травня 2020 року (справа №640/4687/19), від 30 червня 2020 року (справа №826/14126/18), від 31 січня 2020 року (справа №840/3461/18), від 11 червня 2020 року (справа №816/1109/18), від 19 березня 2019 року (справа №804/15542/13-а). Відтак, наведені скаржником доводи у зазначеній частині касаційному розгляду не підлягають.

Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

З огляду на реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, на підставі статті 52 КАС України колегія суддів здійснила заміну Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на правонаступника - Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, для якого усі дії, вчинені в адміністративному процесі, обов`язкові в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Надаючи оцінку визначеній скаржником підставі касаційного оскарження, що апеляційний суд розглянув справу за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів зазначає таке.

У статті 6 Конвенції закріплено принцип доступу до правосуддя, що є здатністю особи безперешкодно отримати судовий захист за наслідками незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Тобто праву особи на судовий захист кореспондує обов`язок суду з дотримання встановлених законом процедур розгляду відповідних категорій справ.

Згідно з частиною першою статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Частиною першою статті 11 КАС України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Кодекс адміністративного судочинства України встановлює для судів певну процедуру надсилання процесуальних документів учасникам справи, а також необхідність їх виклику та заслуховування в судовому засіданні.

Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями (частина перша статті 124 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 124 КАС України повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

За загальним правилом, наведеним у частині третій статті 124 КАС України (з урахуванням особливостей, передбачених підпунктом 15.1 пункту 15 розділу VІІ Перехідні положення КАС України), судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром зі зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами.

Згідно з частиною першою статті 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

Відповідно до частин першої та другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 307 КАС України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

Частина перша статті 311 КАС України встановлює, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі:

1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю;

2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;

3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З аналізу наведених норм КАС України слідує, що передумовою для розгляду справи судом є належне сповіщення всіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи (у сукупності), якщо така справа відповідно до вимог КАС України повинна розглядатись з їх повідомленням. Належність означає інформування учасників справи у спосіб та за формою, передбаченою процесуальним законодавством.

Крім того, законодавцем встановлено виключний перелік випадків, за наявності яких апеляційний суд має право ухвалити рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З матеріалів справи вбачається, що загальний розмір позовних вимог у цій справі становить 1512744,47 грн.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року вирішено розгляд справи № 540/1214/19 здійснювати в порядку загального позовного провадження (том 1 а.с.1).

У поданій на рішення суду першої інстанції апеляційній скарзі ГУ ДПС було заявлено клопотання про розгляд справи за участю його представника (том 2 а.с.22).

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 21 січня 2020 року відкрив апеляційне провадження за скаргою ГУ ДПС та призначив справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 12 березня 2020 року о 10:30 год (том 2 а.с.49, 50).

Копії вказаних ухвал були отримані уповноваженою особою ГУ ДПС 24 січня 2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том 2 а.с.51).

Зі змісту довідки без дати її складення, підписаної секретарем Худик С.А., слідує, що у зв`язку із знаходженням судді Стас Л.В. з 12 березня 2020 року на лікарняному будь-які процесуальні дії щодо розгляду справи за апеляційною скаргою не вчинялися. Розгляд справи був перенесений у письмове провадження на 23 березня 2020 року. Сторони сповіщені про перенесення телефонограмами на телефони, які містяться у матеріалах справи (том 2 а.с.53).

Колегія суддів зазначає, що, окрім наведеної довідки, у матеріалах справи відсутні будь-які процесуальні документи, які б свідчили про прийняття судом апеляційної інстанції вмотивованого рішення про подальший апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження, так само як і відсутні у справі телефонограми, складені секретарем судового засідання у підтвердження факту повідомлення сторін у справі про наступні час і дату судового засідання.

Суд касаційної інстанції зауважує, що дана справа виходячи із критерію складності справи та положень пункту 4 частини четвертої статті 12 КАС України правильно була розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження та початково призначена судом апеляційної інстанції до розгляду у судовому засіданні із викликом учасників, враховуючи наявність клопотання апелянта про розгляд справи за його участі. Відтак, в подальшому перехід судом до розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін мав би бути відповідним чином вмотивований з урахуванням вимог частини першої статті 311 КАС України.

При цьому приписи статті 129 КАС України визначають, що суд надсилає учаснику судового процесу текст повістки на його електронну пошту, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку лише за умови звернення такого учасника справи до суду із відповідною заявою та за умови відсутності у нього офіційної електронної адреси.

В той же час, матеріали цієї справи не містять заяви представника відповідача про повідомлення суду щодо відсутності офіційної електронної адреси та прохання направити текст повісток засобами, передбаченими приписами статті 129 КАС України.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження, незважаючи на наявність клопотання від апелянта про розгляд справи у відкритому судовому засіданні та належність цієї справи до категорії справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, є порушенням судом норм КАС України. Суд апеляційної інстанції не виконав процесуальну вимогу щодо належного повідомлення учасника справи про дату, час та місце розгляду справи як передумови для апеляційного перегляду справи по суті.

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на усне слухання . Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Екбатані проти Швеції" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.

Право учасників справи, зокрема, бути належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання та на участь у судових засіданнях (за виключенням випадків, що стосується окремих категорій справ), відповідає основним засадам адміністративного судочинства, таким як, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин справи.

В межах даної справи апеляційним судом не було забезпечено дотримання таких прав відповідача, хоча ця справа є такою, що розглядається виключно за правилами загального позовного провадження, а тому повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання є обов`язковим. У справах даної категорії суд може провести розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення сторін лише у разі, якщо учасники справи не прибули у судове засідання, будучи належним чином повідомлені про його проведення, або у разі відсутності від них клопотань про розгляд справи за їх участю або участю їх представників. Викладене свідчить про обґрунтованість визначеної скаржником підстави касаційного оскарження за пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Частиною четвертою зазначеної статті встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи те, що порушення норм процесуального права допустив лише суд апеляційної інстанції, постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2020 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до апеляційного суду.

Оскільки справа направляється на новий розгляд, відповідно до частини шостої статті 139 КАС України суд касаційної інстанції не вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.

Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, задовольнити частково.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2020 року у справі №540/1214/19 скасувати.

Справу №540/1214/19 направити до П`ятого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко