Справа № 760/16789/21
Провадження № 2/760/8523/21
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
06 липня 2021 року м. Київ
Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Страхова компанія ІНГО , Товариства з обмеженою відповідальністю Утіл Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК ЕКО Світ , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до АТ Страхова компанія ІНГО , ТОВ Утіл Груп , ТОВ ТПК ЕКО Світ , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, в якому просить стягнути солідарно з АТ Страхова компанія ІНГО , ТОВ Утіл Груп , ТОВ ТПК ЕКО Світ , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 :
- майнову шкоду на загальну суму 75873,79 грн, яка складається з вартості невідшкодованої частини відновлювального ремонту автомобіля марки КІА SPORTAGE , реєстраційний номер НОМЕР_1 у сумі 67873,79 грн та вартості проведення авто товарознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку власнику автомобіля марки КІА SPORTAGE , реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП
-моральну шкоду у розмірі 12000 грн;
-судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 908 грн;
-витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30200 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 червня 2021 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Як убачається зі змісту ч.1 ст.184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Позовна заява подається до суду із дотриманням вимог ст.175, 177 ЦПК України.
Частиною 3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною 5 ст.177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України з огляду на таке.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду позовом, в якому просит стягнути солідарно з АТ Страхова компанія ІНГО , ТОВ Утіл Груп , ТОВ ТПК ЕКО Світ , ОСОБА_2 на його користь майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП, моральну шкоду, а також судові витрати.
Однак, при цьому позивач не зазначив, якою саме нормою закону передбачений такий спосіб захисту. Адже законодавство України не передбачає солідарного обов`язку страховика, страхувальника, винуватця ДТП і власника забезпеченого транспортного засобу щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілого.
Відповідно до ст.541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.
Натомість правовідносини з АТ Страхова компанія ІНГО є договірними, а з ТОВ Утіл груп - випливають із зобов`язання з відшкодування шкоди (позадоговірні зобов`язання), вимоги ж до ТОВ ТПК ЕКО Світ заявлені у зв`язку з тим, що вказане товариство є власником автомобіля (джерела підвищеної небезпеки).
Крім того, у позовній заяві відсутнє обґрунтування позовних вимог до кожного з відповідачів.
Як вбачається з правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) а також 03 жовтня 2017 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) у разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон № 1961-IV). Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).
Крім того, статею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , роз`яснено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.
Однак позивачем не зазначено:
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Таким чином, позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки позивачем не вказано в чому полягає заподіяна йому моральна шкода; якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно кожним з відповідачів; з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір шкоди в сумі 12000 грн; якими доказами підтверджуються обставини, щодо заподіяння моральної шкоди кожним з відповідачів; а також не додано таких доказів до позовної заяви.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 95, 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Страхова компанія ІНГО , Товариства з обмеженою відповідальністю Утіл Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК ЕКО Світ , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз`яснити позивачу, що якщо у встановлений цією ухвалою строк вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України будуть виконані, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Солом`янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2021 |
Оприлюднено | 02.08.2021 |
Номер документу | 98684256 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Аксьонова Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні