Рішення

від 22.07.2021 по справі 450/2431/17

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/2431/17 Провадження № 2/450/236/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2021 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кукси Д.А.

при секретарі Оленич О.І.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа Пустомитівська міська рада Львівської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): позивачка, ОСОБА_1 є власником житлового будинку під АДРЕСА_1 . ПП Центр ринкових досліджень було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель. Рішенням Пустомитівської міської ради № 1431 від 06.05.2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 та передано у власність земельну ділянку (кадастровий номер - 4623610100:02:001:0243), площею 0,1136 га. Вказана земельна ділянка межує з земельною ділянкою Відповідача. Це підтверджується також державним актом на право власності на земельну ділянку від 11.12.2006 року, серія ЯД № 489326 виданого ОСОБА_4 на земельну ділянку, площею 0,1383 га, кадастровий номер якої 4623610100:02:001:0094. Відповідач самовільно збільшив площу належної йому земельної ділянки. Таке збільшення відбулося за рахунок захоплення частини земельної ділянки, яка належить позивачці. Внаслідок такого захоплення відповідачем створено позивачці та членам її сім`ї нестерпні умови проживання. Факт самовільного захоплення земельної ділянки підтверджується повідомленнями Пустомитівської міської ради Пустомитівського району Львівської області, відповідно до яких комісія встановила факт недопущення ОСОБА_4 ОСОБА_1 до користування частиною земельної ділянки, що їй належить на праві власності у відповідності до правовстановлюючих документів.

Представник позивачки та сама позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.

Позиція відповідача: відповідач своїм правом на відзив не скористався, в судовому засіданні його представник заперечив проти позову.

Позиція третьої особи: представник третьої особи Пустомитівської міської ради в судове засідання не з`явився, однак подав в суд клопотання в якій просить слухати справу без присутності представника Пустомитівської міської ради, позовні вимоги підтримує.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

11 вересня 2017 року ухвала про відкриття провадження у справі; 24 жовтня 2017 року клопотання третьої особи Пустомитівської міської ради про слухання справи без присутності їхнього представника та визнання позову; 31 жовтня 2017 року заява представника відповідача про зупинення провадження поданій справі до вирішення справи № 450/3338/16-ц; 15.11.2017 року заява представника позивача про зупинення розгляду даної справи до вирішення справи № 450/3338/16-ц; 15.11.2017 року ухвала про зупинення провадження по справі; 02.10.2019 року клопотання представника позивача про поновлення провадження у справі та долучення попереднього розрахунку на професійну правову допомогу; 17.10.2019 року клопотання третьої особи Пустомитівської міської ради про слухання справи без присутності їхнього представника; 11.03.2020 року клопотання позивачки про призначення земельно-технічної експертизи; 12.03.2020 року клопотання представника відповідача про призначення земельно-технічної експертизи; 12.03.2020 року ухвала про поновлення провадження у справі; 12.03.2020 року ухвала про призначення земельно-технічної експертизи; 12.03.2020 року ухвала про призначення земельно-технічної експертизи; 11.05.2021 року ухвала про поновлення провадження у справі; 07.07.2021 року заява представника відповідача про виклик експерта в судове засідання; 07.07.2021 року протокольною ухвалою суду відмовлено у виклику експерта.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4 , ч. 2 ст. 5 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 22565696 від 04.06.2014 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок під АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок набутий позивачкою на підставі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.12.2006 року, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14135859 від 04.04.2007 року.

Судом встановлено, що 06 грудня 2013 року рішенням Пустомитівської міської ради № 1308 Про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,110 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 . На підставі цього рішення ПП Центр ринкових досліджень було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, яка розташована в АДРЕСА_1 .

06 травня 2014 року рішенням Пустомитівської міської ради № 1431 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення її у власність ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку (кадастровий номер земельної ділянки - 4623610100:02:001:0243), площею 0,1136 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4601125052014 від 25.03.2014 року суміжним землекористувачем земельної ділянки ОСОБА_1 від літери В до літери Г є відповідач ОСОБА_4 .

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 11.12.2006 року, серія ЯД № 489326 ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,1383 га в АДРЕСА_2 , призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, кадастровий номер земельної ділянки 4623610100:02:001:0094.

Позивачка стверджує, що відповідач за рахунок її земельної ділянки збільшив площу своєї земельної ділянки шляхом встановлення огорожі. В наслідок такого захоплення відповідачем земельної ділянки позивачки створено нестерпні умови проживання для позивачки та членів її сім`ї.

Відповідно до повідомлення Пустомитівської міської ради Пустомитівського району Львівської області № 02-12/1070 від 14.09.2016 року та № 02-12/665 від 12.07.2017 року комісія встановила факт недопущення ОСОБА_4 . ОСОБА_1 до користування частиною земельної ділянки, що їй належить на праві власності у відповідності до правовстановлюючих документів.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України ,власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України , органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Згідно ч. 1 ст. 159 Земельного кодексу України , земельні спори розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви.

У відповідності до ст. 211 Земельного кодексу України самовільне зайняття земельних ділянок є одним з порушень, за які громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Згідно вимог ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316 , 317 , 319 , 321 ЦК України ).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16 , 386 , 391 ЦК України .

В ході судового розгляду судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення Пустомитівської міської ради № 1431 від 06.05.2014 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання її у власність ОСОБА_1 і анулювання права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 кадастровий номер 4623610100:02:001:0243.

Судом встановлено, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 серпня 2019 року у справі № 450/3338/16-ц, яке постановою Львівського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року залишено без змін - в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Згідно зположень ст. 76ЦПК України доказами є будь-які дані,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 ст. 77 ЦПК України , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України , обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно норм ст. 80 ЦПК України , достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В даній справі ухвалою від 12.03.2020 року судом призначено дві земельно-технічні експертизи за клопотання позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_5 . Однак, відповідач ОСОБА_4 не оплатив рахунок вартості за проведення експертизи, тому експертом вирішувалося тільки питання заявлені позивачкою ОСОБА_1 .

Так, згідно висновку судової земельно-технічної експертизи від 10.02.2021 року № 2075/2076 проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_4 площею 0,1383 га., цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 4623610100:02:001:0094 накладається на земельну ділянку ОСОБА_1 площею 0,1136 га., цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4623610100:02:001:0243. Площа накладання становить 0,0050 га., геометричні розмірі ділянки по периметру в метрах - 24.25; 1.60; 5.31; 1.27; 8.17; 1.34; 5.10; 0.83; 3.22 (див. рис. № 5).

За таких обставин, з врахуванням меж судового розгляду, встановлених частиною першою статті 13 ЦПК України , оцінивши в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позову та зобов`язання відповідача усунути перешкоди позивачці в користуванні її земельною ділянкою шляхом демонтажу огорожі, розташованої по межі земельних ділянок.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути 7 177,60 грн. понесених та документально підтверджених судових витрат (судовий збір та проведення експертизи), що підтверджується квитанцією №0.0.837838879.1 від 29.08.2017 року про сплату судового збору та розрахунком вартості експертизи від 05.11.2020 року №20-2075, у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 259 , 263-265, 268 ЦПК України , суд, -

ухвалив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити.

Зобов`язати ОСОБА_4 усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою, площею 0,1136 га кадастровий номер 4623610100:02:001:0243, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що знаходиться в АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу огорожі, розташованої по межі від В до Г, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4601125052014 від 25.03.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору у розмірі 640 гривень та витрат за проведення судової експертизи у розмірі 6 537 (шість тисяч п`ятсот тридцять сім гривень) 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 .

Третя особа: Пустомитівська міська рада Львівської області, м. Пустомити, вул. Грушевського, 60.

СуддяД. А. Кукса