Ухвала

від 29.07.2021 по справі 728/1334/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/4823/261/21 Слідчий суддя ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2021 рокум. Чернігів

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю: прокурора ОСОБА_6

власника майна ОСОБА_7 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 30 червня 2021 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на екскаватор марки JCB JS160L, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , автомобіль марки КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_3 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , заборонивши будь-яким особам будь-яким способом розпоряджатися та користуватися вказаним майном, та після проведення всіх необхідних слідчих дій передати його на зберігання власникам або законним володільцям.

Екскаватор марки JCB JS160L, д.н.з. НОМЕР_1 , залишити на зберіганні на території ДП «Борзнарайагролісгосп» (м.Борзна, 1-провул.Київський,29).

Автомобіль марки КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_3 , залишити на зберіганні на території СПД№1 ВП №1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області.

Слідчий суддя вказав, що накладення арешту з правообмеженнями у вигляді заборони розпоряджатися та користуватися вказаним майном забезпечить збереження речових доказів, усуне можливість його знищення, перетворення чи відчуження. Разом з тим, для забезпечення досягнення цілей досудового розслідування та збереження вказаної техніки як речових доказів, екскаватор та автомобіль після проведення всіх необхідних слідчих дій слід передати на зберігання власникам або законним володільцям, що буде найменш обтяжливим способом арешту майна і не суперечитиме положенням ч.4 ст.173 КПК України.

Не погодившись із рішенням суду, адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту екскаватор марки JCB JS160L, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 , постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого, зняти накладений судом арешт на екскаватор та свідоцтво про реєстрацію машини та зобов`язати слідчого повернути транспортний засіб власнику. Вважає, що ухвала слідчого судді прийнята з істотним порушенням вимог КПК України та за недоведеністю арешту майна, який при викладених у клопотанні слідчого обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна та гарантованих законодавством інтересами. Вказує, що місцевим судом помилково зроблено висновок про відповідність майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки обґрунтування прийнятого слідчим процесуального рішення про визнання вказаного майна речовим доказом в ухвалі суду першої інстанції не наведено. Також, не вказано, які конкретно сліди правопорушення містить арештований транспортний засіб, та яким чином вказане майно використане, як знаряддя вчинення злочину. Зазначає, що не наведено доказів того, що дане майно має ознаки речових доказів, немає відомостей щодо призначення слідчим будь-якої експертизи. Звертає увагу на те, що в даному кримінальному провадженні відсутній підозрюваний та відповідні процесуальні документи, передбачені ст.ст. 276-279 КПК України, цивільний позов не заявлений. Також вказує, що ОСОБА_7 не надходило повідомлень про звернення слідчого до суду з клопотанням про арешт майна, чим істотно порушено його право на захист. Крім того, клопотання про арешт майна було подано неуповноваженою особою.

Заслухавши доповідь судді; власника майна ОСОБА_7 та його представника, які просили задовольнити апеляційну скаргу з наведених вище підстав; думку прокурора, котрий просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, вважаючи її законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається з матеріалів провадження, слідчим відділу поліції №1 Ніжинського районного відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 24.06.2021 року за № 12021270310000264, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240 КК України.

Підставою для внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204 КК України, слугувало повідомлення на лінію «102» від ОСОБА_9 , жителя м. Борзна, про те, що поряд з с. Високе Борзнянського району, з боку села Малікіне, невстановлені особи незаконно видобувають торф.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За змістом ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 по справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження, 23 червня 2021 року було виявлено факт порушення правил охорони та використання надр з боку невстановлених осіб, які здійснили забір значного об`єму верхнього шару ґрунту на території пасовища, що поряд із колишнім курятником та копанками, які знаходяться на землях, що відносяться до комунальної власності Височанської територіальної громади Ніжинського району.

Разом з тим, у ході огляду місця події було виявлено чотири місця, де здійснювався забір верхнього шару ґрунту, поряд з якими знаходилися екскаватор марки JCB JS160L, д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіль марки КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_3 . При цьому, у ковші екскаватора знаходились залишки ґрунту, аналогічного ґрунту у місцях його забору на території пасовища. Грунт також був у вантажному відділі автомобіля КАМАЗ.

Постановою слідчого СВ відділення поліції № 1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області від 24 червня 2021 року екскаватор марки JCB JS160L, д.н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , зразки ґрунту, вилучені з ковша екскаватора та чотирьох ям на місці зборів ґрунту, було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні ( а.п.14).

Відтак, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, слідчий суддя, при вирішенні питання про арешт даного майна, прийняв рішення відповідно до вимог ст.173 КПК України, з чим погоджується і колегія суддів.

Посилання апелянта на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину є безпідставним, оскільки у даному випадку арешт накладався на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Крім того, Європейська комісія з прав людини у своєму рішенні за скаргою «Феррарі Браво проти Італії» також, зокрема, зазначила, що доведеність факту вчинення злочину та його характеру сама по собі є метою досудового розслідування.

Доводи апеляційної скарги представника власника майна щодо порушень слідчим суддею норм КПК України не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ч.2 ст.172 КПУК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З наявної телефонограми у матеріалах справи вбачається, що місцевим судом вживались заходи щодо виклику власника майна ОСОБА_7 , а тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.

Твердження апелянта про те, що слідчий, який звернувся до місцевого суду з клопотанням про арешт майна, є неуповноваженою особою, є непереконливими.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.171 КПК України, слідчий та прокурор наділені правом звертатись до суду з вказаним клопотанням.

У даному кримінальному провадженні слідчий СВ відділення поліції № 1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_10 звернувся з клопотанням про арешт майна, яке погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_6 .

Таким чином, з урахуванням вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що надані прокурором матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, при цьому звертає увагу на те, що слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У той же час, при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів, належить забезпечувати справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, а також з вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина, якої у даному випадку немає.

Крім того, як слідує з копії розписки, наданої ОСОБА_7 , 13 липня 2021 року він отримав від працівників поліції належний йому екскаватор марки JCB JS160L, д.н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , що не заперечувала в судовому засідання і сторона обвинувачення.

Відтак, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню, з постановленням нової ухвали, про часткове задоволення клопотання слідчого поліції.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 30 червня 2021 року про арешт майна скасувати, в частині накладення арешту на майно - екскаватор марки JCB JS160L, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , та постановити нову ухвалу.

Клопотання слідчого відділення поліції № 1 Ніжинського районного відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_10 - задовольнити частково.

Накласти арешт на екскаватор марки JCB JS160L, д.н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , заборонивши власнику майна ОСОБА_7 відчужувати вказане майно.

В решті цю ж ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4