Постанова
від 20.07.2021 по справі 904/4748/20
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2021 року м.Дніпро Справа № 904/4748/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. (доповідач),

суддів Кузнецової І. Л., Кощеєва І.М.

Секретар судового засідання Григоренко А.А.

Представники сторін:

від відповідача (в режимі відеоконференції): Сова Ю. В. головний спеціаліст відділу представництва у суді, розпорядження № 433-к від 06.09.2019 р.;

від позивача: не з`явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 (повне рішення складено 23.11.2019, суддя Татарчук В.О.) у справі № 904/4748/20

за позовом приватного акціонерного товариства Суха балка (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

до Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

про визнання укладеною додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

Приватне акціонерне товариство Суха балка звернулось з позовом до Криворізької міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 2016156 від 13.04.2016 державна реєстрація права оренди від 23.04.2016 № 14358219 у запропонованій позивачем редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА №1

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 2016156 від 13.04.2016

м. Кривий Ріг __


2018

Криворізька міська рада (код ЄДРПОУ 33874388, юридична адреса: 50101, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1) в особі


, який діє на підставі
, іменований в подальшому Орендодавець , з одного боку, та приватне акціонерне товариство Суха балка 50029, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, б.5 (прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, найменування юридичної особи, юридична адреса орендаря) в особі генерального директора Баша Віталія Олександровича, (якщо фізична особа, то паспортні дані, ідентифікаційний код), іменоване в подальшому Орендар , яке діє на підставі Статуту, з другого боку, уклали цю додаткову угоду про наступне:

1. У зв`язку з внесенням змін Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VШ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році до ст. 284 Податкового кодексу України та зміни розміру річної орендної плати Орендодавець та Орендар дійшли згоди викласти:

Пункт 7 Договору оренди земельної ділянки № 2016156 від 13.04.2016 в наступній редакції:

Річна орендна плата з 01 січня 2018 року вноситься Орендарем в розмірі 18887 грн 00 коп. (вісімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень 00 коп.) виключно у грошовій формі.

абз. 2 п. 7 Договору оренди земельної ділянки № 2016156 від 13.04.2016 в наступній редакції:

Обчислення розміру орендної плати здійснюється на підставі ст. 289 Податкового кодексу України у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки на підставі витягу з технічної документації (або довідки), виконаний управлінням Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області та рішень міської ради від 24.06.2015 № 3728 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу , № 1862 від 12.07.2017 Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році .

2. Всі інші умови Договору оренди земельної ділянки № 2016156 від 13.04.2016 залишаються незмінними.

3. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки № 2016156 від 13.04.2016 і набирає чинності після підписання сторонами.

Додаткова угода укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу.

Додаток: Розрахунок розміру орендної плати за землю, що підлягає до сплати у 2018 році ПрАТ Суха балка до договору оренди земельної ділянки.

Реквізити та підписи сторін

Орендодавець Орендар

Криворізька міська рада приватне акціонерне товариство

Суха балка

50101, Дніпропетровська область 50029, Дніпропетровська область

м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1 м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5

ідентифікаційний код 33874388 ідентифікаційний код 00191329


/
/
/
/В.О.Баш

м.п. м.п.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- з 01.01.2018 набрали чинності зміни до Податкового кодексу України щодо плати за землю за земельні ділянки, а саме: з 01.01.2019 відповідно до пункту 284.4 Податкового кодексу України, плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25% податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу;

- необхідно привести умови договору щодо розміру орендної плати у відповідність до змін податкового законодавства України, шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди;

- відповідач безпідставно ухиляється від укладення додаткової угоди.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 у даній справі позов задоволено.

Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №201616 від 13.04.2016, державна реєстрація права оренди від 23.04.2016 №14358219.

Рішення мотивовано тим, що позивачем доведено використання відповідної земельної ділянки, яка надана йому в оренду, саме з метою видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, що підтверджується Спеціальними дозволами на користування надрами № 592 від 05.08.1996 та № 599 від 06.08.1996, виданими Державною службою геології та надр України з метою продовження видобування залізних руд в районі поля шахти ім. Фрунзе та Ювілейна , а також актами про надання позивачу гірничого відводу шахт ім. Фрунзе № 3317 від 02.04.2018 та Ювілейна № 3318 від 02.04.2018.

В основу оскаржуваного рішення покладено те, що стаття 284 Податкового кодексу України регулює особливості оподаткування плати за землю.

Згідно з підпунктом 147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Наведене дозволяє погодитись з твердженням позивача про те, що поняття плати за землю має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком.

Також суд відзначив, що імперативні приписи Податкового кодексу України мають пріоритет в частині визначення розміру орендної плати. Відтак, положення пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України встановлюють розмір плати за землю відповідної категорії у вигляді орендної плати, що має наслідком внесення відповідних змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок визначених категорій.

Доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Криворізька міська рада звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 у справі № 904/4748/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що: - земельна ділянка за договором № 2016156 від 13.04.2016 надана в оренду ПрАТ СУХА БАЛКА для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, що пов`язані з користуванням надрами для розміщення магістрального повітропроводу, в той час чк, ст. 284 Податкового кодексу України передбачає: Плата за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до ст. ст. 274, 277 Податкового кодексу України.

- Податковим законодавством окремо встановлено межі розміру річної орендної плати за :емлю та окремо земельного податку. При цьому, пунктом 284.4. статті 284 ГІК України чітко зизначено 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статті 274 і 277 цього Кодексу, тобто, дана норма має застосовуватись у випадку сплати землекористувачем саме податку, обчислюваного відповідно до статті 274 Кодексу, а не орендної плати, яка обчислюється зідповідно до статті 288 Кодексу. Зазначаючи, що позивач відповідно до Договору оренд;: земельної ділянки, не є постійним землекористувачем, а є орендарем земель комунальної власності, тобто є платником плати за землю у формі орендної плати, а не у формі земельного податку, то на нього, як на платника саме орендної плати, не розповсюджуються пільги щодо плати за землю, встановлені для платників земельного податку.

- Криворізька міська рада, в межах дискреційних повноважень відповідно до приписів діючого законодавства України, встановила розмір орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності. При цьому умови затвердженої судом Додаткової угоди, яка є предметом спору в даній справі не узгоджуються з рішенням міської ради № 1862 від 12.07.2011 7 . крім того ст. 288 ПК України, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, імперативно не вказує на можливість застосування п. 284.4. ст. 284 ПК України при визначенні розміру орендної плати.

- Питання оподаткування земельних ділянок, наданих в оренду, плата за які справляється у формі орендної плати, врегульовані ст. 288 ПК України, яка у свою чергу не передбачає жодних спеціальних ставок орендної плати за земельні ділянки надані для гірничодобувних підприємств, а у статті 284.4 ГІК України імперативно встановлено: 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до ст. 274 і 277 цього Кодексу , тобто дана норма має застосовуватись у випадку сплати землекористувачем саме податку, обчислюваного відповідно до ст. 274 Кодексу, а не орендної плати, яка обчислюється відповідно до ст. 288 ПК Кодексу.

Визначення у спірній додатковій угоді дати обчислення розміру орендної плати з 01.01.2018 є таким, що суперечить приписам ст. 631 Цивільного кодексу України та ст. 187 Господарського кодексу України.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

ПрАТ СУХА БАЛКА надано відзив в якому зазначено, що господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, травильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2020 було відкрито провадження за апеляційною скаргою Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2021 року провадження за апеляційною скаргою Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 року у даній справі було зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 921/530/18 зі спору, що виник з подібних правовідносин.

16.02.2021 року Велика Палата Верховного Суду винесла постанову у справі № 921/530/18, якою касаційну скаргу Збаразької міської ради залишено без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 04 березня 2020 року та рішення Господарського суду Тернопільської області від 11 грудня 2019 року у справі № 921/530/18 залишено без змін.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2021 року провадження за апеляційною скаргою Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 року у даній справі поновлено. Розгляд справи призначено в судове засідання на 08.06.2021р. о 15:30.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2021 розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 20.07.2021р. о 12:00 год.

У судовому засіданні 20.07.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

13.04.2016 між Криворізькою міською радою (орендодавець) та ПАТ Євраз Суха балка (орендар) (правонаступник - позивач) укладено договір оренди земельної ділянки № 2016156.

Відповідно до пункту 1 договору, орендодавець на підставі рішення міської ради від 24.02.2016 № 367 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, що пов`язані з користуванням надрами (код 11.01) для розміщення магістрального повітропроводу, яка знаходиться у Жовтневому районі, ділянка 4, м. Кривого Рогу.

Згідно з пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,6872 га.

Кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:04:027:0022 (п. 4 договору).

Пунктом 7 договору передбачено, що річна орендна плата з 01.01.2016 вноситься орендарем в розмірі 64144,65грн виключно у грошовій формі.

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов`язаний щорічно відповідно до інформації Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати здійснюється на підставі статті 289 Податкового кодексу України у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки на підставі витягу з технічної документації, виконаного управлінням Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області на рішень міської ради від 24.06.2015 №3728 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу , №3727 Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу .

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.

Відповідно до п. 8 договору, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії.

Пунктом 11 договору визначено, що розмір та сума орендної плати переглядається з внесенням змін до договору у разі:

- затвердження базової вартості 1 кв.м. земель міста та зміни даної базової вартості;

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів річної орендної плати за землю, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами;

- в разі зміни або скасування понижувального коефіцієнту;

- в інших випадках, передбачених законодавством та договором.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні фактичні обставини справи та положення діючого законодавства України.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельних ділянок.

Так матеріалами справи встановлено, що на підставі рішення міської ради від 24.02.2016 №367, 13.04.2016 між Криворізькою міською радою та ПАТ Суха Балка був укладений договір оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 23.04.2016 №14358219) терміном на 5 років, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, що пов`язані з користуванням надрами (код 11.01) для розміщення магістрального повітропроводу, яка знаходиться у Жовтневому районі, ділянка 4, м. Кривого Рогу.

Таким чином, цільове призначення та мета використань орендованої земельної ділянки за зазначеним договором є саме розміщення магістрального повітропроводу.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", статтю 28 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4. наступного змісту - плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать також і про те, що спірна земельна ділянка, позивачу, для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин не надавалась, метою її використання є розміщення магістрального повітропроводу. Отже, застосування до визначення розміру орендної плати п. 284.4 ст. 284 ПК України є безпідставним.

Висновки ж суду першої інстанції про те, що усі земельні ділянки, які надаються у користування гірничодобувним підприємствам використовуються останніми з метою видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки позивач у справі, як юридична особа, не обмежений нормами чинного законодавства у своєму праві виступати орендарем земельних ділянок з метою використання, відмінним від видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.

Відповідно до пункту 7 договору обчислення розміру орендної плати здійснюється на підставі ст.289 Податкового кодексу Україна у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки згідно витягу з технічної документації, виконаного управлінням Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області, та рішень міської ради від 24.06.2015 №3728 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу , №3727 Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу .

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору.

Пунктом 11 договору передбачено, що розмір та сума орендної плати переглядається з внесенням змін до договору, у тому числі, у разі зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв.м земель міста, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Матеріалами встановлено, що 12.07.2017 Криворізькою міською радою було прийняте рішення №1862 Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році .

Відповідно до вказаного рішення, для земель промисловості за кодом 11.01 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами) з 01.01.2018 встановлено річний розмір орендної плати у вигляді 1% від нормативної грошової оцінки земель міста.

В подальшому 27.06.2018 Криворізькою міською радою було прийняте рішення №2816 Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році .

Відповідно до вказаного рішення, для земель промисловості за кодом 11.01 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами) з 01.01.2019 встановлено річний розмір орендної плати у вигляді 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста.

Відповідно до рішення міської ради від 26.06.2019 №3897 Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році для земель промисловості за кодом 11.01 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами) з 01.01.2019 встановлено річний розмір орендної плати у вигляді 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста.

Згідно з ч. 1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Таким чином Криворізька міська рада, в межах дискреційних повноважень відповідно до приписів діючого законодавства України, встановила розмір орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що умови запропоновані позивачем у Додатковій угоді, яка є предметом спору в даній справі, не можуть бути прийняті Криворізькою міською радою, оскільки не узгоджуються з рішенням міської ради від 12.07.2017 №1862, при цьому ст. 288 ПК України, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, імперативно не вказує на можливість застосування п.284.4. ст. 284 ПК України при визначенні розміру орендної плати.

Запропоновані позивачем до Договору оренди земельної ділянки №2013562 від 27.12.2013, повністю відповідають положенням пунктів 274.1 ст.274, ст.284 та 288.5 ст.288 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає таким, що прийнятий з порушенням норм матеріального права.

Так, в силу вимог п. 284.4. ст. 284 ПК України плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

Проте, дана норма не може бути застосована до договірних відносин які склались між сторонами - Криворізькою міською радою та ПАТ Криворізький залізорудний комбінат на підставі вказаного вище договору оренди земельної ділянки з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельни ділянок та землекористувачі.

Землекористувачами, як визначено підпунктами 14.1.73. пункту 14.1 статті 14 ПК України, є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закон надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

З урахуванням підпунктів 14.1.72. та 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 ПКУ, власник, земельних ділянок, земельних часток (паїв) та постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за землю.

При цьому підставою для нарахування земельного податку, як встановлено п. 286.1 ст. 286 ПК України, є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за землю (пунк 288.1. статті 288 ПК України ) - договір оренди земельної ділянки.

Так, відповідно до пункту 288.2. статті 288 ПК України платником орендної плати - орендар земельної ділянки.

Відповідно до пункту 288.3. статті 288 ПК України об`єктом оподаткування є земельні ділянка, надана в оренду.

Згідно з пунктами 288.1., 288.4. статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір і умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому, пунктом 288.5 статті 288 ПК України імперативно визначено наступне - розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та - не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ); не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ); тощо.

Згідно з п.274.1 ст.274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Таким чином, податковим законодавством окремо встановлено межі розміру річної орендної плати за землю та окремо земельного податку.

Статтею визначено - 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до ст.274 і 277 цього Кодексу, тобто дана норма має застосовуватись у випадку сплати землекористувачем саме податку, обчислюваного відповідно до ст.274 Кодексу, а не орендної плати, яка обчислюється відповідно до ст. 288 Кодексу.

Пункт 284.4. статті 284 ПК України розповсюджується на гірничодобувні підприємства лише для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.

Як вже зазначалось, за договором оренди земельної ділянки від 27.12.2013 №2013562, земельна ділянка надана позивачу у користування для розміщення магістрального повітропроводу, що є відмінним від передбаченої ст.284.4 Кодексу мети використання земельної ділянки гірничодобувним підприємством.

Так, згідно зі ст.12 Гірничого закону України відведення землі під розташування гірничого підприємства проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, а надання гірничого відводу - Кодексом України про надра.

Відповідно до ст. 66 Земельного кодексу України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.

Надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому по рядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.

Статтею 17 Кодексу України Про надра визначено, що гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Отже, земельні ділянки у межах наданого гірничого відводу можуть використовуватись гірничими підприємствами для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин та розробкою родовищ корисних копалин.

З огляду на предмет спору у даній справі апеляційна інстанція вважає за необхідне також зазначити щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права стосовно визначення строку, з якого вважаються прийнятими зміни до договору оренди, а саме з 01.01.2018 року.

Так, відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є:

- об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно із статтею 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до статей 759, 762 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документі підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських

договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмам -

телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини 2 статті 181 Господарського кодексу України статті 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний доумент, він надаєтьс другій стороні у двох примірниках.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарсько і договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна і сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначають: я нормами Цивільного кодексу України (частина 8 статті 181 Господарського кодексу України).

Статтею 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори, які виникаю при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладенні яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду і разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певнш господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договорі якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плаї за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельно ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодею України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індекс інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірван договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором а законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадк встановлених договором або законом.

Частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо дого змінюється або розривається в судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняєт: з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до частин 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуют ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноважені органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни пі укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором законом.

Згідно приписів ст. 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не давав згоди щодо визначення розміру орендної плати з 01.01.201 тобто з дати, яка передує даті укладання спірної додаткової угоди №1 та загалом заперечує проти укладення спірної додаткової угоди №1.

Колегія суддів констатує, що визначення у спірній додатковій угоді № 1 дати обчислення розміру орендної плати з 01.01.2018р. є таким, що суперечить приписам ст. 631 Цивільного кодексу України та ст. 187 Господарського кодексу України.

Згідно приписів діючого законодавства обчислення іншого розміру орендної плати можливе з дня набрання чинності рішенням господарського суду по даній справі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Так само і частиною 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Вказані норми не є суто декларативними - їх необхідно розуміти не лише як положення законодавства, які надають особам безумовне право подавати апеляційну скаргу на рішення судів, які розглянули відповідну справу як суди першої інстанції, але і враховувати, що вони визначають принципи самого судочинства, які покладають на суд певні обов`язки з розгляду таких скарг і перегляду відповідних судових рішень (з урахуванням обмежень інстанційного перегляду).

Зокрема, частина 1 ст. 269 ГПК України визначає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому законодавець у ст. 282 ГПК України закріпив, що постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням: а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду.

Відповідно до положень ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на оцінці наданих учасниками справи доказів в підтвердження своїх вимог або заперечень, та на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Колегія суддів звертає увагу на те, що хоча поняття "обґрунтованого" рішення не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент учасників справи, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення, проте суд у будь-якому випадку, навіть без відображення окремих аргументів у своєму рішенні (якщо він вважає їх такими, що не впливають на правильне рішення спору або не відносяться до суті справи), повинен, під час розгляду справи, надати оцінку всім аргументам учасників справи в силу імперативних приписів статті 236 ГПК України, особливо тим, оцінка яких є необхідною для правильного вирішення спору.

Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник спростував наведені висновки суду першої інстанції та довів неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, а відтак, прийняв неправильне рішення, що є підставою для скасування рішення, задоволення апеляційної скарги. У справі слід ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача у справі.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької міської ради задовольнити.

Рішення рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 у справі №904/4748/20 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Суха Балка на користь Криворізької міської ради 3 153 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.08.2021р.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І. Л. Кузнецова

Суддя І.М. Кощеєв

Дата ухвалення рішення20.07.2021
Оприлюднено03.08.2021
Номер документу98700040
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —904/4748/20

Рішення від 10.08.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Рудь Ірина Анатоліївна

Ухвала від 01.08.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Рудь Ірина Анатоліївна

Ухвала від 04.07.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Рудь Ірина Анатоліївна

Ухвала від 07.06.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Рудь Ірина Анатоліївна

Ухвала від 02.06.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Рудь Ірина Анатоліївна

Ухвала від 20.03.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Рудь Ірина Анатоліївна

Постанова від 09.02.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Зуєв В.А.

Ухвала від 26.01.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Зуєв В.А.

Ухвала від 12.01.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Зуєв В.А.

Ухвала від 23.12.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Зуєв В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні