УХВАЛА
28 липня 2021 року
м. Київ
справа № 910/8414/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,
за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 (головуючий суддя Коробенко Г. П., судді Кравчук Г .А., Козир Т. П.) і рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 (суддя Приходько І. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інновація
до Міністерства юстиції України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
про визнання протиправним та скасування наказу,
за участю представників:
позивача - не з`явився,
відповідача - Немирівської А. Г. (у порядку самопредставництва),
третьої особи-1 - не з`явився,
третьої особи-2 - не з`явився,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інновація (далі - ТОВ ФК Інновація ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст) про визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту від 30.08.2019 № 2762/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (далі - наказ Мін`юсту № 2762/5).
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що всупереч положенням пунктів 10, 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128), відповідач не повідомив позивача про час та місце розгляду скарги не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, а також не надав копії скарги та доданих до неї документів у встановленому законом порядку. Також позивач указував, що відповідачем на порушення положень пункту 1 частини другої та пункту 4 частини восьмої статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень розглянуто скаргу Старовойта В. П. за наявності судового спору щодо спірних об`єктів нерухомого майна. Позивач стверджує, що оспорюваним наказом позбавлено позивача права власності на садовий будинок та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на які позивачем було набуто під час реалізації вказаного майна на електронних торгах Державним підприємством Сетам в рамках здійснення виконавчого провадження № 54111883 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК Інновація 3 711 599,06 грн.
3. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 02.02.2021 залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 .
4. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 25.02.2021 залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 .
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
5. Господарський суд міста Києва рішенням від 18.11.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував наказ Мін`юсту № 2762/5. Стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2102,00 грн.
6. Судові рішення мотивовано тим, що оспорюваний наказ Мін`юсту № 2762/5 прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України, без врахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення та з порушенням положень пункту 1 частини другої та пункту 4 частини восьмої статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та пункту 9 Порядку № 1128.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
7. У травні 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Мін`юсту, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у цій справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги і заперечень на неї
8. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
9. На обґрунтування підстав касаційного оскарження Мін`юст посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема статтю 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , пункти 9, 10 Порядку № 1128 без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17.
10. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не було враховано факту виконання Мін`юстом вимог щодо повідомлення заінтересованих осіб про дату, час та місце розгляду скарги Комісією на її офіційному сайті.
11. Мін`юст також стверджує, що суди не взяли до уваги той факт, що представник ТОВ ФК Інновація був присутній під час розгляду скарги Комісією, на підтвердження чого було надано витяг з протоколу № 64 засідання Комісії від 19.08.2019, тобто права позивача щодо забезпечення об`єктивної можливості останнього взяти участь у розгляді скарги, яка безпосередньо стосується його права власності, не було порушено.
12. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
13. У судовому засіданні представник Мін`юсту підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
16. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок Велика Палата Верховного Суду виклала у пункті 60 постанови від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
17. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи та зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися з огляду на таке.
18. Предметом позову у цій справі є вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту № 2762/5, оскільки ТОВ ФК Інновація не було поінформовано про дату засідання Комісії (дату розгляду скарги), ним не було отримано копію скарги та жодного документа з матеріалів цієї скарги.
19. Суди встановили, що наказом Мін`юсту № 2762/5 відповідно до пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , пункту 12 Порядку № 1128 задоволено скаргу Старовойта В. П. в інтересах ОСОБА_1 від 13.06.2018; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.05.2018 № 41181232, № 41181171, прийняті приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Леденьовим І. С.
20. Підставою прийняття вказаного наказу став висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 19.08.2019 (далі - Комісія) за результатами розгляду скарги Старовойта В. П. в інтересах ОСОБА_1 від 13.06.2018, зареєстрованої в Мін`юсті 13.06.2018 за № С-13666.
21. Звертаючись із цим позовом до суду, позивач не погоджується з вищевказаним наказом Мін`юсту № 2762/5, оскільки він є протиправним та підлягає скасуванню, позбавляє позивача права власності на об`єкти нерухомого майна (садовий будинок та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ).
22. Згідно з положеннями статті 7 Закону України від 26.11.2015 № 834-VIII Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Мін`юсту було надано повноваження щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.
23. З 01.01.2016 набув чинності Порядок № 1128, яким визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами відповідно до Законів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (тут і далі в редакції, чинній на момент розгляду вищезазначеної скарги).
24. Наказом Мін`юсту від 12.01.2016 № 37/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 13.01.2016 за № 42/28172, затверджено Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (тут і надалі в редакції, чинній на момент розгляду вищезазначеної скарги).
25. Відповідно до частин першої та другої статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін`юсту, його територіальних органів або до суду. Мін`юст розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Мін`юсту.
26. Пунктом 2 Порядку № 1128 встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або його відповідним територіальним органом.
27. До повноважень Комісії належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
28. Відповідно до частини третьої статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін`юсту та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
29. Згідно з положеннями частини шостої статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за результатами розгляду скарги Мін`юст та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про, зокрема, задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Мін`юсту; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мін`юсті подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
30. Рішення, передбачені підпунктами а , ґ , д і е пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Мін`юстом.
31. Під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови, якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду (пункт 9 Порядку № 1128).
32. Способи повідомлення визначені у пункті 10 Порядку № 1128, відповідно до якого суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту; засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).
33. Згідно з пунктом 11 Порядку № 1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.
34. У разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, ними надається копія відповідного рішення суду на засідання комісії.
35. Зі змісту наведених вище положень можна дійти висновку, що Мін`юст повинен обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Мін`юсту свою позицію щодо доводів скарги.
36. Використане у нормативному приписі пункту 9 Порядку № 1128 слово обов`язково свідчить про істотність вимоги запрошення скаржника, суб`єкта оскарження та заінтересованих осіб для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.
37. Повідомлення суб`єктів оскарження в надмірно стислі строки не можна визнати розумним і прийнятним, щоб вважати суб`єкта оскарження або зацікавлену особу поінформованою про надходження скарги і правоможною на участь у її розгляді.
38. Недотримання порядку розгляду скарги у контексті викладеного, мети, значення і призначення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за наслідками якої один із суб`єктів реєстраційних дій втрачає речове право, а інший набуває, і при цьому відбувається обмеження права першого на можливість щонайменше донести свою позицію про правильність дій державного реєстратора чи суб`єкта державної реєстрації прав, не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.
39. Неприбуття осіб, яких було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
40. Отже, не перешкоджає розгляду скарги неприбуття лише належним чином повідомлених осіб. Якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то, відповідно, це є перешкодою для розгляду такої скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про Комісію, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.01.2016 № 37/5.
41. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 826/19452/16, від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17, від 18.04.2019 у справі № 826/9791/17, від 30.01.2020 у справі № 140/167/19, від 11.11.2020 у справі № 140/168/19, від 18.12.2020 у справі № 807/203/16, від 25.02.2021 у справі № 910/16497/19.
42. При цьому суд апеляційної інстанції врахував висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17 та на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановив, що позивач станом на момент розгляду Комісією скарги Старовойта В. П. в інтересах ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку та садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , однак належним чином про розгляд вказаної скарги повідомлений не був, копії скарги та доданих до неї документів не отримав.
43. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).
44. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики з вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
45. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з положень статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , пунктів 9, 10 Порядку № 1128 про відсутність підстав для розгляду скарги за наявності судових проваджень щодо спірного нерухомого майна та недотримання процедури повідомлення зацікавлених осіб про розгляд скарги.
46. Отже, зміст оскаржуваної постанови переконливо свідчить про те, що апеляційний суд не лише послався, але й цілком обґрунтовано врахував під час вирішення спору правові висновки щодо питання застосування статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , пунктів 9, 10 Порядку № 1128 у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 826/3442/1, тому суд апеляційної інстанції переглянув рішення місцевого господарського суду відповідно до висновку, викладеного у зазначеній постанові Верховного Суду, що у розумінні пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України є достатньою підставою для закриття касаційного провадження у справі № 910/8414/20.
47. Таким чином, підстави для задоволення касаційної скарги і скасування постанови суду першої та апеляційної інстанцій з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України відсутні.
48. Будь-яких інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не зазначив та не обґрунтував у поданій касаційній скарзі.
49. Інші доводи касаційної скарги щодо присутності представника ТОВ ФК Інновація під час розгляду скарги Комісією зводяться до переоцінки доказів та установлених обставин справи, що не входить до повноважень Верховного Суду згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, а тому оцінка їм не надається.
50. За таких обставин наведена скаржником підстава касаційного оскарження не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, тому колегія суддів відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про закриття касаційного провадження у справі № 910/8414/20 за касаційною скаргою Мін`юсту.
Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження у справі № 910/8414/20 за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у цій справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Ю. Уркевич
Судді Г. М. Мачульський
Є. В. Краснов
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.07.2021 |
Оприлюднено | 03.08.2021 |
Номер документу | 98702300 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Уркевич В. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні