Постанова

від 28.07.2021 по справі 687/362/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 липня 2021 року

м. Київ

справа № 687/362/19

провадження № 61-19577св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Чемеровецька районна державна адміністрація Хмельницької області, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 липня 2020 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до державного реєстратора Чемеровецької районна державна адміністрація Хмельницької області (далі - Чемеровецька РДА), Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним наказів, визнання недійсними та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речового права.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку вона є власником земельної ділянки площею 1,0000 га, кадастровий номер 6825288600:05:001:0009. Крім того, її батько ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був власником земельної ділянки площею 1,0000 га, кадастровий номер 6825288600:05:001:0008. Після смерті батька вона

є спадкоємцем усього належного йому майна.

Відомості про вказані земельні ділянки не були внесені до Державного реєстру земель.

У лютому 2019 році вона дізналася, що належна їй земельна ділянка

з кадастровим номером 6825288600:05:001:0009 зареєстрована

за ОСОБА_3 за кадастровим номером 6825288600:05:001:0230 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13 вересня 2018 року

№ 22-6172-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність .

Земельна ділянка з кадастровим номером 6825288600:05:001:0008, яка належала її покійному батьку, зареєстрована за ОСОБА_2

за кадастровим номером 6825288600:05:001:0236 на підставі наказу

ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13 вересня 2018 року

№ 22-6171-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність .

Позивач вважає, що оформлення права власності на землю за іншими особами поза волею власника - позивача є таким, що суперечить частині п`ятій статті 116 ЗК України та порушує права позивача на володіння, користування та розпорядження відповідними земельними ділянками.

З урахуванням уточнених позовних вимог просила суд визнати недійсними наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13 вересня 2018 року

№ 22-6172-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність та наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13 вересня 2018 року № 22-6171-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Чемеровецької РДА про державну реєстрацію речового права від 04 жовтня 2018 року за ОСОБА_2 ; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Чемеровецької РДА про державну реєстрацію речового права від 04 жовтня 2018 року за ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 17 лютого 2020 року позов задоволено. Визнано недійсним наказ ГУ Держгеокадастру

у Хмельницькій області від 13 вересня 2018 року № 22-6171-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки

у власність . Визнано недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13 вересня 2018 року № 22-6172-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність . Скасовано рішення державного реєстратора від 04 жовтня 2018 року, індексний номер 43334109 про реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825288600:05:001:0230 за ОСОБА_3 . Скасовано рішення державного реєстратора від 04 жовтня 2018 року індексний номер 43334440 про реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825288600:05:001:0236 за ОСОБА_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції, дійшов висновку, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2

у порушення вимог чинного законодавства передано у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, які належали ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , тому оскаржувані накази порушують права

та інтереси позивача та підлягають визнанню недійсними. Враховуючи,

що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули право власності на земельні ділянки незаконно, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності підлягають задоволенню.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 29 липня 2020 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про скасування рішень державного реєстратора за індексними номерами 43334109 та 43334440 скасовано і прийнято в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі

є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржувану постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що визнання протиправним та скасування рішення, запису про державну реєстрацію права на земельну ділянку

в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою

є захистом права позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою за якою зареєстровано таке право.

Судом застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18, від 04 квітня 2018 року

у справі № 817/1048/16, від 18 квітня 2018 року у справі № 804/1001/16.

Постанова апеляційного суду оскаржена в частині відмови в задоволенні позову про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речового права, а тому відповідно до статті 400 ЦПК України оскаржувана постанова в частині визнання недійсними наказів ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області не є предметом касаційного перегляду.

Доводи інших учасників справи

У березні 2021 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду відзив

на касаційну скаргу, у якому просила оскаржувану постанову залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

У квітні ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відповідь на відзив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 687/362/19, витребувано її з Чемеровецького районного суду Хмельницької області та зупинено виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 29 липня 2020 року до закінчення її перегляду

в касаційному порядку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_4 03 березня 2008 року на підставі розпорядження від 08 листопада 2004 року № 523 видано державний акт серії ЯВ № 013757 на право власності на земельну ділянку площею 1,0000 га, розташовану на території Циківської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області, за межами населеного пункту, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6825288600:05:001:0008.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Спадкоємцем його майна останнього є його донька ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,0000 га, яка розташована

на території Циківської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області, за межами населеного пункту, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6825288600:05:001:0009.

Відомості щодо належної позивачу та її батькові земельної ділянки не були внесені до Державного земельного кадастру.

Згідно з наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13 вересня 2018 року № 22-6171-СГ, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та надано

у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,0000 га для ведення особистого селянського господарства.

На підставі цього наказу державний реєстратор Чемеровецької РДА здійснив реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 6825288600:05:001:0236, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 02 жовтня 2018 року № 28222767.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла. Спадкоємцем її майна

є її донька ОСОБА_3 .

Згідно з наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13 вересня 2018 року № 22-6172-СГ, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі і надано

у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,0000 га для ведення особистого селянського господарства.

На підставі цього наказу державним реєстратором Чемеровецької РДА здійснено реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку за кадастровим номером 6825288600:05:001:0230, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 02 жовтня 2018 року № 28222504.

Згідно із повідомленням відділу у Чемеровецькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 18 січня 2019 року № 31-22-0.34-39/117-19 відповідно до графічних матеріалів, які містяться у технічній документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки працівникам соціальної сфери с. Цикова ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на території Циківської сільської ради:

- на земельну ділянку площею 1,0000 га з кадастровим номером 6825288600:05:001:0008, яка належить ОСОБА_4 , зареєстрована земельна ділянка площею 1,0000 га з кадастровим номером 6825288600:05:001:0236, яка надана у власність у 2018 році ОСОБА_2

- на земельну ділянку площею 1,0000 га за кадастровим номером 6825288600:05:001:0009, яка належить ОСОБА_1 зареєстрована земельна ділянка площею 1,0000 га за кадастровим номером 6825288600:05:001:0230, яка надана у власність у 2018 році ОСОБА_3 .

Відповідно до повідомлень про відмову в наданні відомостей з Державного земельного кадастру № РВ-6800487862019, № РВ-6800487882019 від 16 травня 2019 року державним кадастровим реєстратором відділу у Чемеровецькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр , Порядку ведення Державного земельного кадастру відмовлено ОСОБА_1 у наданні відомостей з Державного земельного кадастру у зв`язку з відсутністю запитуваних відомостей, а саме

у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 6825288600:05:001:0008 та 6825288600:05:001:0009 зареєстровані інші земельні ділянки.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої, другої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України ) завданням цивільного судочинства

є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон

№ 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей

до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється

і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У частині другій статті 26 Закону № 1952-IV (в редакції, чинній до 16 січня

2020 року, яка діяла на час звернення до суду з позовом у цій справі) унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав

до 01 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Проте згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону № 1952-IV викладено в новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV

(в редакції, чинній з 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону,

а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно

до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, в розумінні положень наведеної норми в чинній редакції, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону № 1952-IV в попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів,

на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є: судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною

чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Викладене дає підстави для висновку про те, що з 16 січня 2020 року такого способу захисту порушених речових прав, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, закон не передбачав, тому висновки суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_1 необхідно було застосувати саме вказаний спосіб судового захисту, який на час перегляду цієї справи

в апеляційному порядку в практичному аспекті не зміг би забезпечити

і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, касаційним судом відхиляються.

Водночас у пункті 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству визначено, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно

та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно

та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно

та їх обтяжень до набрання чинності цим Законом.

За змістом цієї правової норми виконанню підлягають судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними

чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому починаючи з 16 січня 2020 року цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною в Законі № 1952-IV.

Подібні правові висновки наведені в постановах Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19-ц.

Зважаючи на істотну зміну з 16 січня 2020 року матеріально-правового регулювання спірних реєстраційних відносин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішенням місцевого суду, яким скасовано рішення суб`єкта державної реєстрації щодо державної реєстрації права власності на земельні ділянки, забезпечено ефективний захист порушених прав позивача.

Таким чином, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення в частині задоволення позову про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на зазначене оскаржувана постанова апеляційного суду у частині позовних вимог ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності підлягає скасуванню із залишенням в силі у цій частині рішення суду першої інстанції, у решті постанова апеляційного суду залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку

з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання касаційної скарги ОСОБА_1 сплатила 6 147,20 грн судового збору, тому ці витрати підлягають стягненню з відповідачів у рівних частинах.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 липня 2020 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до Чемеровецької районної державної адміністрації Хмельницької області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_3 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речового права скасувати, у цій частині залишити в силі рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області.

Стягнути із Чемеровецької районної державної адміністрації Хмельницької області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 2 049 (дві тисячі сорок дев`ять) грн 06 коп. з кожного на відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Поновити дію постанови Хмельницького апеляційного суду від 29 липня 2020 року у не скасованій частині.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. С. Жданова

А. Ю. Зайцев

В. М. Коротун