Рішення

від 21.07.2021 по справі 160/3753/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року Справа № 160/3753/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерні Світлотехнічні Технології до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ :

15.03.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерні Світлотехнічні Технології (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000044/l від 08.09.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00181, №UA100120/2020/000047/2 від 14.09.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00189, №UA100000/2020/000360/2 від 05.10.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA 100120/2020/00223.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем було подано митні декларації разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому, відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач не погоджується із вказаними рішеннями та картками відмови та вважає їх протиправними та такими, що не відповідають вимогам законодавства, у зв`язку з чим, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 р., адміністративний позов залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з виправленням позивачем вказаних в ухвалі суду від 16.03.2021 р.недоліків позовної заяви, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2021р., відкрито у справі провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 25.05.2021р. та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до протоколу судового засідання від 25.05.2021р. підготовче судове засідання відкладено до 13.07.2021 р., у зв`язку із задоволенням судом клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

12.07.2021р. позивач надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до протоколу судового засідання від 13.07.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.07.2021р.

20.07.2021р. від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просив надати копію адміністративного позову, продовжити строк надання відзиву на адміністративний позов та перенести судове засідання.

Відповідно до протоколу судового засідання від 21.07.2021р. у задоволенні клопотання відповідача відмовлено, та продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що 28.04.2021р. на офіційну електронну адресу відповідача судом було направлено копію ухвали від 27.04.2021р. та позов з додатками. Також, засобами електронного зв`язку відповідач належним чином був повідомлений про місце, дату та час проведення судових засідань, що підтверджується матеріалами справи, а отже, суд вважає подане відповідачем клопотання від 20.07.2021р. необґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 липня 2018 року між ТОВ Інженерні Світлотехнічні Технології (покупець) та компанією AVKUN TRADING, LLC (постачальник) укладено зовнішньоекономічний договір поставки № 09.07.18р.(далі-Договір).

Відповідно до умов Договору, з урахуванням додаткових угод: покупець замовляє, а постачальник, будучи торговим представником виробників електричної та освітлювальної фурнітури, за їх дорученням та від свого імені, постачає товар на умовах цього договору; назва товару, кількість і ціна зазначаються у рахунках на кожну партію товару відповідно; оплата товару покупцем за договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця; в ціну товару включені вартість тари та упаковки; поставка товару буде здійснюватися партіями, які узгоджуються з покупцем на умовах СІР-Дніпро (Інкотермс 2010); умови поставки можуть бути змінені за згодою сторін та вказуються у рахунках-фактурах на відповідну партію товару; вантажовідправником за дійсним договором може виступати третя сторона; датою поставки вважається дата прибуття транспортного засобу з товаром у місце вивантаження.

Згідно з Договором та на підставі відповідних супровідних документів (проформ- інвойсів, комерційних інвойсів, міжнародних транспортних докуметів та інших документів), на умовах СІР-Дніпро позивачу надійшли товари торговельних марок VIKO, DE-РА (країна виробництва - TR (Туреччина).

З метою здійснення митного оформлення товару позивачем було подано відповідачу митні декларації №UA100120/2020/633094 від 08.09.2020 р., №UA100120/2020/633403 від 14.09.2020 р. та №UA100120/2020/634315 від 01.10.2020 р.

За відповідними митними деклараціями позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, а саме - за ціною Договору.Так, на підтвердження обгрунтованості заявлених у митних деклараціях митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з деклараціями позивачем було надано до митному органу документи, що перелічені у графі 44 ЕМД, а саме:

- по ЕМД №UA100120/2020/633094 від 08.09.2020 року: декларацію митної вартості №1659 (номер якої наведено у гр.7 ЕМД), рахунок-проформа (Proforma invoice )-ІNVOICE №040920-1 від 04.09.2020р. (код документу 0325), рахунок-фактура (інвойс) (Commercial іnvoice) ІNVOICE №040920-1 від 04.09.2020р. (код документа 0380), автотранспортна накладна (Road consignment note) міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №720440 від 04.09.2020 р. (код документа 0730), книжка МДП (TIR carnet)-CARNET TIR YX.82944428 від 04.09.2020р. (код документа 0952), документ про походження товару (Declaration of origin) ІNVOICE №040920-1 від 04.09.2020р (код документа 0862), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією -Висновок експерта №ГО-1997 від 08.09.2020 року (код документа 3016), некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (комерційна пропозиція) OFFER б/н від 02.09.2020р. (код документа 3022), страховий поліс - INSURANCE POLICY № 97022010000209 від 04.09.2020р. (код документа 3530), зовнішньоекономічний договір (Контракт) -Договір поставки №09.07.18 від09.07.2018 (код документа4100), доповнення до зовнішньоекономічного договору (Контракту) додаткові угоди (коди документів 4103), інші некласифіковані документи (код документа 9000), в тому числі: лист б/н від 08.09.2020р. про надання декларантом всіх документів, судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019р.у справі №160/1992/19 (код документа 9504), судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі 160/1992/19 (код документа 9504); судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - ухвала Верховного Суду від 14.08.2020р. у справі 160/1992/19 (код документа 9504);

- по ЕМД №UA100120/2020/633403 від 14.09.2020 р.: декларацію митної вартості №1671 (номер якої наведено у гр.7 ЕМД), рахунок-проформа (Proforma invoice )-ІNVOICE №080920-1 від 08.09.2020р. (код документу 0325), рахунок-фактура (інвойс) (Commercial іnvoice) ІNVOICE №080920-1 від 08.09.2020р. (код документа 0380), автотранспортна накладна (Road consignment note) міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №720443 від 09.09.2020 р. (код документа 0730), документ про походження товару (Declaration of origin) ІNVOICE №080920-1 від 08.09.2020р. (код документа 0862),висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією -Висновок експерта №ГО-2054 від 14.09.2020 року (код документа 3016), копія некласифікованого документа, який підтверджує заявлену митну вартість (комерційна пропозиція) OFFER б/н від 04.09.2020р. (код документа 3022), страховий поліс - INSURANCE POLICY № 97022010000212 від 09.09.2020р. (код документа 3530), зовнішньоекономічний договір (Контракт) -Договір поставки №09.07.18 від 09.07.2018 (код документа4100), доповнення до зовнішньоекономічного договору (Контракту) додаткові угоди (коди документів 4103), інші некласифіковані документи (код документа 9000), в тому числі: лист б/н від 14.09.2020р. про надання декларантом всіх документів, судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019р.у справі №160/1992/19 (код документа 9504), судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі 160/1992/19 (код документа 9504); судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - ухвала Верховного Суду від 14.08.2020р. у справі 160/1992/19 (код документа 9504);

- по ЕМД №UA100120/2020/634315 від 01.10.2020 р.: декларацію митної вартості №1733 (номер якої наведено у гр.7 ЕМД), рахунок-проформа (Proforma invoice )-ІNVOICE №250920-1 від 25.09.2020р. (код документу 0325), рахунок-фактура (інвойс) (Commercial іnvoice) ІNVOICE №250920-1 від 25.09.2020р. (код документа 0380), автотранспортна накладна (Road consignment note) міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №720432 від 28.09.2020 р. (код документа 0730), книжка МДП (TIR carnet)-CARNET TIR YX.82944460 від 28.09.2020р. (код документа 0952), документ про походження товару (Declaration of origin) ІNVOICE №250920-1 від 25.09.2020р. (код документа 0862), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією -Висновок експерта №ГО-2209 від 30.09.2020 року (код документа 3016), копія некласифікованого документа, який підтверджує заявлену митну вартість (комерційна пропозиція) OFFER б/н від 23.09.2020р. (код документа 3022), страховий поліс - INSURANCE POLICY № 97022010000228 від 28.09.2020р. (код документа 3530), заява декларанта від 01.10.2020р. у вигляді внесення коду до гр.44 ЕМД про те, що товари не включено в Реєстр радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, заборонених до застосування та ввезення на територію України (код документу 5019), заява декларанта від 01.10.2020 у вигляді внесення коду до гр.44 ЕМД про те, що до продукції не входять технічні засоби, призначені для передавання та/або приймання радіосигналів радіослужбами (код документу 5020), зовнішньоекономічний договір (Контракт) -Договір поставки №09.07.18 від 09.07.2018 (код документа4100), доповнення до зовнішньоекономічного договору (Контракту) додаткові угоди (коди документів 4103), інші некласифіковані документи (код документа 9000), в тому числі: лист б/н від 05.10.2020р. про надання декларантом всіх документів, судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019р.у справі №160/1992/19 (код документа 9504), судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі 160/1992/19 (код документа 9504); судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - ухвала Верховного Суду від 14.08.2020р. у справі 160/1992/19 (код документа 9504).

Проте, Київською митницею Держмитслужби було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000044/l від 08.09.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00181, №UA100120/2020/000047/2 від 14.09.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00189, №UA100000/2020/000360/2 від 05.10.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA 100120/2020/00223.

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000044/l від 08.09.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00181, №UA100120/2020/000047/2 від 14.09.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00189 обґрунтовані тим, що пунктом 3.8 зовнішньоекономічного договору № 09.07.18 від 09.07.2018 зазначено, що у вартість товару включено вартість тари і упаковки, хоча відповідно до умов поставки СІР в обов`язки продавця входить експортна очистка; доставка до пункту завантаження, завантаження на судно, морське перевезення, вивантаження з судна, доставка до місця призначення, страхування. Для підтвердження заявленої митної вартості товарів необхідно надати документи відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу та додаткові документи відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України. Декларантом 08.09.2020 р. та 14.09.2020р. надіслано повідомлення про відмову у подачі на вимогу митниці додаткових документів відповідно до частин 2, 3 статті 53 Кодексу.

Митна вартість товару визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості 2 ґ резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів:

-№1 за ЕМД №UА807200/2020/013225 від 31.08.2020 на рівні 6.16 USD/кг.; №2 за ЕМД №UA500070/2020/223004 від 25.06.2020 на рівні 8.01 USD/кг.; №3 за ЕМД №UA110160/2020/007439 від 14.07.2020 на рівні 8.02 USD/кг.;

-№1 за ЕМД №UA110160/2020/007439 від 14.07.2020 на рівні 8.02 USD/кг.; №2 за ЕМД №UA807200/2020/012899 від 25.08.2020 на рівні 6.16 USD/кг.; №3 за ЕМД №UA500500/2020/502008 від 15.08.2020 на рівні 3.35 USD/кг.; №5 за ЕМД №UA100320/2020/621914 відД6.06.2020 на рівні 7.13 USD/кг.; №6 за ЕМД №UA110150/2020/014224 від 28.08.2020 на рівні 4.64 USD/кг.

В обґрунтування рішення №UA100000/2020/000360/2 від 05.10.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA 100120/2020/00223 обгрунтовано тим, що в Контракті не зазначено щодо маркування товарів торговельною маркою VIKO. Згідно із даними всесвітнього ресурсу інтелектуальної власності wipo.int власником торгівельної марки VIKO є ецьке підприємство Panasonic Life Solutions Electrik San. Ve Tic.A.S., Отже, можливо відсутні відомості щодо врахування складової митної вартості, що передбачена п.З частини 10 статті 58 МКУ, оскільки декларантом не підтверджено право розпорядження товарами торгівельної марки VIKO.В експертному висновку від 30.09.2020 №ГО-2209 зазначено, що він базується на порівняльному підході, що передбачає вивчення попиту та пропозицій на відповідному ринку. Разом з тим, експертний висновок від 30.09.2020 №ГО-2209 посилається на дані азійського ринку. Експертом не проаналізовано ціну пропозицій подібпих/аналогічпих товарів на турецькому ринку та вплив інших характеристик на ціну товарів, а саме: наявність попередньої оплати, обсяг замовленої партії, тощо. Зазначимо, що ціни азійського ринку пропонуються на умовах FOB-nopmu Китаю, проте оцінювана партія товарів тачається за умовами СІР-Дніпро. Експертом не здійснено розрахунок доставки товарів до м. Дніпро. Отже, враховуючи зазначене, висновок не може бути підставою для визначення митної вартості товарів. Надана декларантом комерційна пропозиція б/н від 23.09.2020 постачальника AVKUN TRADING ,LLG прийнята до уваги митного органу, проте враховуючи відсутність документів виробника товарів, за якою можливо порівняти запропоновані ціни вона не може бути підставою для визнання заявленої декларантом митної вартості товарів. Надіслана копія страхового полісу № 97022010000228 не містить дані щодо застрахованої особи та початок її дії починається 29.09.2020р., що пізніше ніж передання товарів продавцем відповідно до умов СІР згідно інкотермс. Декларант надіслав лист щодо неподання інших документів. Митна вартість визначена із эанням резервного методу відповідно до статті 64 МКУ з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з ними принципами і положеннями ГАТТ, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів вартостях (МД від 23.09.2020 №UA500500/2020/507064(т1) , від 07.07.2020 №UA500020/2020/2189983 (т.2). від 14.07.2020 №UA 10160/2020/007439 (т.З), від 17.08.2020 №UA500080/2020/15078 (т5). від 30.09.2020 №UA500020/2020/228813 (т6), від 26.09.2020 №UA 500080/2020/17272 (т7), від 10.09.2020 №UA500080/2020/16367 (т8).

Позивач не погоджується із вищевказаними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови та вважає їх такими, що не відповідають вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 р.

Так, положеннями статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з частиною1 статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 337 МК України передбачено, що Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Так, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою відповідно до статті VІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ Оцінка товару для митних цілей ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно з п. 1 ч. 4 та ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1та ч. 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з ст..57 МК Українивизначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).ьКожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Таким чином, з огляду на законодавчовстановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Суд звертає увагу на те, що сумніви відповідача у достовірності відомостей про митну вартість товарів обґрунтовані тим, що надані декларантом документи не підтвердили митну вартість товарів через те, що не містили відомостей щодо її складових, в тому числі витрат на транспортування та страхування при використанні сторонами умов поставки СІР-Дніпро (в редакції Інкотермс-2010).

Наведені відповідачем доводи, суд вважає необґрунтованими внаслідок їх спростування наявними в матеріалах справи документами, наданими декларантом під час проведення митних процедур, а також безпосередньо самими умовами поставки СІР-Дніпро (в редакції Інкотермс-2010).

Оскільки за офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс-2010 термін CIР означає, що постачальник здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим, і саме він, постачальник, зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення та прийняти на себе обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Враховуючи викладене, поставка товару на умовах CIР передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати на перевезення, витрати на страхування, вартість тари і упаковки, які впливають на митну вартість товару, тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування, тобто фактурна вартість дорівнює митній вартості. Так само, як не потребують додаткового документального підтвердження і умови поставки, які визначені офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс-2010.

Беручи до уваги те, що товар поставлено за базисом поставки CIР-Дніпро ("фрахт/перевезення та страхування оплачено до (назва місця призначення)", в редакції Інкотермс 2010, а також виходячи зі змісту пункту 3.8 договору, відповідно до якого ціна товару сформована згідно з умовами поставки в редакції Інкотермс 2010, що наведені в рахунках на відповідну партію товару, і до неї включені також вартість тари та упаковки, суд вказує, що незазначення у договорі про зарахування даних витрат до загальної суми контракту (ціни товару) у інший спосіб, ніж передбачений пунктом 3.8 договору, протилежного не доводить, оскільки сторони контракту, узгодивши умови поставки товару згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, тим самим встановили, що витрати на страхування, транспортування, вартість тари і упаковки входять до ціни товару.

Зазначене свідчить про те, що додаткові витрати на страхування та транспортування товару до погодженого сторонами місця призначення, згідно з вимогами частини десятоїстатті 58 МК України, позивач не поніс, у зв`язку з чим вимоги контролюючого органу про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є безпідставними, а коригування митної вартості, заявленої позивачем, на цій підставі - необґрунтованим.

Згідно з приписами частини першоїстатті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012 року №5007-VI, під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб`єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Статтею 6 Указу Президента України від 25.08.1994 № 475/94 "Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів"встановлено, що при здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції.

З аналізу наведених норм права вбачається, що ціна імпортованого товару повинна відповідати цінам, що склалися на ринку експорту на ідентичний або аналогічний товар, тобто на товар, який є однаковим або подібним за характеристиками, торговельною маркою, артикулом та має однакову собівартість виробництва.

Судом встановлено, що у кожному з висновків експерта Дніпропетровської ТПП, що долучені до матеріалів справи, проаналізована ринкова вартість товару на ринку експорту з використанням відповідної нормативно-законодавчої бази, зокрема, Міжнародного стандарту оцінки" (2003 р., 6 видання), та проведено аналіз цінової інформації ринку з використанням загальнодоступної інформації з інтернету.

Суд зазначає, що кожний з висновків експерта ґрунтується на повних та об`єктивних даних, і дослідження проведено у повній відповідності до вимог чинного законодавства України. Відтак, митним органом безпідставно поставлено під сумнів надані декларантом висновки фахівця в цій галузі. Дослідження проведені методом співставлення дійсних цін на товар у їх понятті, визначеному у статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, тому зауваження митного органу, на думку суду, є необґрунтованими та безпідставними.

Суд зазначає, що Верховним Судом з аналогічних правовідносин здійснено наступний правовий висновок, висловлений у постанові від 06.11.2018 року у справі №810/2593/15: Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правиламистатті 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні`методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно ізЗаконом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України ), однак таке своє право не реалізувала.

Таким чином, суд вважає, що у сукупності з іншими наданими декларантом документами, кожен відповідний висновок Дніпропетровської ТПП в межах цієї справи також підтверджує задекларовану митну вартість.

З наведеного видно, що всі документи, які декларант надав відповідачу, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, і не мають розбіжностей, а відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари. Так, ціна товарів та їх загальна вартість підтверджується рахунками-фактурами (інвойсами), співпадає з ціною, зазначеною підприємством-постачальником у своїх комерційних пропозиціях. Висновки експерта Дніпропетровської ТПП підтверджують ринкову вартість поставленого товару на рівні цін, зазначених у супровідних документах.

У спірному рішенні №UA 100000/2020/000360/2 від 05.10.2020 року відповідач зазначив про можливу відсутність відомостей щодо врахування складової митної вартості, що передбачена п.З ч10 ст.58 МКУ, оскільки декларантом не підтверджено право розпорядження товарами торгівельноїмарки VІКО , однак, суд вважає, що такі доводи відповідача є лише його власними припущеннями, які не належать до переліку доказів в розумінні ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, суд не погоджується з доводами відповідача про те, що комерційна пропозиція б/н від 23.09.2020 постачальника AVKUN TRADING, LLG не може бути підставою для визнання заявленої декларантом митної вартості товарів, та пропонує позивачу надати каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, оскільки у позивача відсутні об`єктивні підстави отримання комерційної пропозиції безпосереднього виробника товару, так як позивач придбавав товар не у безпосреднього виробника.

Суд зазначає, що відповідні комерційні пропозиції Компанії-експортера за Договором № 09.07.18 від 09.07.2018р. перебували у складі усіх інших документів, використаних Дніпропетровською Торгово-Промисловою палатою України у сукупності досліджень, здійснених її відповідним спеціалістом для встановлепня виправданості вказаної у контракті, кожному відповідному інвойсі та відповідній ціновій пропозиції ціни на товар, її відповідності ринковій вартості. Крім того, подання комерційної пропозиції митному органу одночасно з митною декларацією не передбачено нормами ч.2 ст.53 Митного кодексу України, а обумовлено виключно у виняткових випадках тільки згідно з іншими нормами Митного кодексу Уккраїни (зокрема, ч.3 ст.53 МКУ).

Суд вважає необгрунтованими зауваження відповідача стосовно того, що копія страхового полісу № 97022010000228 не містить дані щодо застрахованої особи та початок її дії починається 29.09.2020, що пізніше ніж передання товарів продавцем відповідно до умов СІР згідно інкотермс, оскільки, дата 29.09.2020р., на яку посилається відповідач, це дата початку перебігу періоду страхування (графа « Inception» ), яка настала відразу після передачі постачальником товару саме перевізнику. Дата ж складання цього документу (графа Date of issue: 28/09/2020 ) відповідає даті фактичного передання товару перевізнику. Страховик є суб`єктом іншої, відмінної від України, держави, а отже є доцільним поширювати дію нормативно-правових актів України на будь-які документи, які оформлені поза межами митної території України.

Щодо неподання декларантом додаткових документів суд зазначає, що у цьому випадку, їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, на думку суду, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогамстатті 58 Митного кодексу України.

За таких обставин, вимоги митного органу про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості на цій підставі необґрунтованим, здійсненим з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 Митного кодексу Українита всупереч правилам, визначеним ст.58 цього Кодексу.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у постанові від 22.04.2019 року у справі №815/6242/17, відповідно до якої розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другоїстатті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, кожне спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати кожне з них обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 MК України.

У постанові від 29.01.2019 р. у справі № 815/6827/17 Верховний Суд зазначив, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Питання коригування митної вартості товару на підставі інформації про вищий рівень цін з внутрішньої електронної бази даних митниці - Єдиної автоматизованої інформаційної системи, а також витребування додаткових документів при визначені митної вартості товару, також досліджувалось Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи№ 825/648/17 від 08 лютого 2019 року (адміністративне провадження №К/9901/16592/18 (ЄДРСРУ № 79698949). За результатами дослідження Верховний Суд вказує на те, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. При цьому, варто врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим, така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів,які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Суд вважає, що надані позивачем документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за резервним методом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000044/l від 08.09.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00181, №UA100120/2020/000047/2 від 14.09.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00189, №UA100000/2020/000360/2 від 05.10.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA 100120/2020/00223 є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в загальному розмірі 23645,55 грн., що документально підтверджується копіями платіжних доручень № 2766 від 22.02.2021р. на суму 16700,00 грн. та № 2842 від 17.03.2021р. на суму 6945,55 грн.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 23645,55 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерні Світлотехнічні Технології (провул. Коновальця Євгена, буд. 13, оф. 35, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 41648343) до Київської митниці Держмитслужби (бул. Вацлава Гавела, буд.8-А, м.Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправними та скасування рішень- задовольнити.

Визнати визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000044/l від 08.09.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00181, №UA100120/2020/000047/2 від 14.09.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00189 та №UA100000/2020/000360/2 від 05.10.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA 100120/2020/00223.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерні Світлотехнічні Технології судові витрати зі осплати судового збору сумі 23645,55 грн. (двадцять три тисячі шістсот сорок п`ять гривень опятдесят п`ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) М.В. Дєєв

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді І.В.Калита

03.08.2021

Рішення не набрало законної сили 03 серпня 2021 р.

Помічник судді І.В. Калита