Рішення

від 28.07.2021 по справі 640/18077/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2021 року м. Київ № 640/18077/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства Лойд Транс

до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством Лойд Транс (адреса: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 24, кім. 21, ідентифікаційний код - 31452370) (далі - позивач або ПП Лойд Транс або Підприємство) подано на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження юридичної особи: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 21, ідентифікаційний код - 34926981) (надалі - відповідач або Департамент), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене листом від 08.07.2020 № 064-3599, та яким призупинено дію контрольної картки № 17040102-Дн на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв`язку з встановленням тимчасової огорожі на період будівництва торговельного закладу за адресою: бульв. Перова,12-а;

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене листом від 10.07.2020 № 064-3606 та листом від 20.07.2020 № 064-3828, яким анульовано контрольну картку № 17040102-Дн на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення, в зв`язку з встановленням тимчасової огорожі на період будівництва торговельного закладу за адресою: бульв. Перова, 12-а.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень про зупинення та анулювання контрольної картки не визначено правових підстав прийняття таких рішень.

Разом з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій викладені вимоги про вжиття, до набрання рішенням законної сили, заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2020 відмовлено у задоволенні заяви Про забезпечення позову представника ПП Лойд Транс Єрмоленко Н.М. у адміністративній справі за позовом б/н від 03.08.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/18077/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідач копію ухвали суду від 14.08.2020 разом з позовними матеріалами отримав 25.08.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01051 0537132 9, разом з тим, відзив на позов у встановлений судом строк не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ПП Лойд Транс орендує земельну ділянку № 8000000000:66:081:0058 за адресою бульвар Перова, 12а, у Дніпровському районі міста Києва, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 03.02.2020 № 198742907.

Відповідно до містобудівних умов та обмежень від 09.06.2017 № 1047/17/012/009-17 на бульв. Перова, 12а у Дніпровському районі ПП Лойд Транс є замовником будівництва торговельного закладу.

Згідно з повідомленням про початок будівельних робіт СС1 № КВ061201640119 підрядником є Товариство з обмеженою відповідальністю Аксіон ДТД .

ПП Лойд Транс отримано контрольну картку № 17040102-Дн на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з встановленням тимчасової огорожі на період будівництва торговельного закладу строком з 17.11.2017 по 17.04.2018.

На підставі рахунку № 2020050976 від 28.05.2020 ПП Лойд Транс сплачено 19496,40 грн. за опрацювання КП Київблагоустрій дозвільної та проектної документації, необхідної для подовження контрольної картки № 17040102-Дн на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з встановленням тимчасової огорожі на період будівництва торговельного закладу.

Відповідно до відмітки Департаменту міського благоустрою строк виконання робіт подовжено до 18.12.2020.

07.07.2020 провідним інспектором КП Київблагоустрій складено припис № 2013870, відповідно до якого встановлено порушення ПП Лойд Транс за адресою: м. Київ, Дніпровський район, біля бул. Перова, 12/92. У приписі запропоновано усунути порушення шляхом надання в триденний строк проектно-дозвільної документації. В разі відсутності такої документації запропоновано демонтувати огорожу власними силами. Попереджено про вжиття заходів з чинним законодавством у випадку невиконання вимог припису.

На виконання вимог припису позивачем 08.07.2020 відповідачу та ім`я в.о. директора КП Благоустрій було подано належним чином посвідчені копії дозвільної документації з супровідним листом № 07/07 від 07.07.2020.

Судом встановлено, що на підставі припису від 07.07.2020 № 2013870 з урахуванням протоколу засідання робочої групи щодо розгляду питань демонтажу самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі та елементів благоустрою на території міста Києва, а також демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 10.07.2020 № 86, Департаментом міського благоустрою складено доручення від 10.07.2020 № 064-3605 на демонтаж самовільно встановлених елементів благоустрою.

10.07.2020 КП Київблагоустрій проведено демонтаж тимчасової огорожі на об`єкті будівництва бул. Перова, 12-а.

Вважаючи дії посадових осіб Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та працівників КП Київблагоустрій неправомірними, 13.07.2020 представником ТОВ Лойд Транс було направлено адвокатський запит № 13/07 від 13.07.2020 (вх. № 064/11267 від 14.07.2020) на ім`я директора департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про надання інформації з обґрунтуванням причин призупинення контрольної картки № 17040102-Дн та надання інформації з обґрунтуванням причин демонтажу огорожі та іншого майна, яке знаходилось за адресою бул. Перова 12а у Дніпровському районі м. Києва та місцезнаходження демонтованого майна ПП Лойд Транс .

На запит адвоката надано відповідь № 064-3828 від 20.07.2020 з зазначенням про анулювання дії контрольної картки № 17040102-Дн згідно з п. 15.5.2 Правил № 1051/1051.

У матеріалах справи наявний лист Департаменту міського благоустрою від 08.07.2020 № 064-3599 з повідомленням ПП Лойд Транс та ТОВ Аксіон ЛТД про призупинення дії контрольної картки № 17040102-Дн на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з встановленням тимчасової огорожі на період будівництва торговельного закладу.

Листом від 10.07.2020 № 064-3606 Департамент міського благоустрою повідомив ПП Лойд Транс та ТОВ Аксіон ЛТД про анулювання контрольної картки № 17040102-Дн на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з встановленням тимчасової огорожі на період будівництва торговельного закладу на підставі п. 15.2.2. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051.

Вказані листи було направлено на адресу позивача 15.07.2020, що підтверджується штампами працівника поштового відділення на конвертах № 010440480049 та № 0104404810057.

Позивач, вважаючи рішення відповідача щодо зупинення та анулювання контрольної картки протиправними, звернувся з цим позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачає, що розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України Про благоустрій населених пунктів .

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про благоустрій населених пунктів від 06.09.2005 № 2807-IV (далі - Закон № 2807-IV), благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Згідно зі ст. 5 Закону 2807-IV, управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 10 Закону 2807-IV передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Статтею 34 Закону 2807-IV передбачено, що правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила.

Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.

Правила включають:

1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою;

2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій;

3) вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування;

4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території;

5) вимоги до санітарного очищення території;

6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні;

7) порядок розміщення малих архітектурних форм;

8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів;

9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

Правила не можуть передбачати обов`язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Відповідно до п. 2 та 12 ч. 1 ст. 22 Закону України Про столицю України - місто-герой Київ , у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів, а також приймати рішення про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та знесення самовільно збудованих будівель та споруд без відшкодування витрат, здійснених за час незаконного користування.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 17 Закону 2807-IV встановлено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів.

У відповідності до норм Закону України Про благоустрій населених пунктів та Закону України Про столицю України - місто-герой Київ Київською міською радою рішенням від 25.12.2008 № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва (далі по тексту - Правила благоустрою), які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста.

Відповідно до Розділу І Правил № 1051/1051, контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою - документ встановленої форми згідно з додатком до цих Правил, на підставі якого здійснюються фіксація та контроль за порушенням існуючого благоустрою та його відновленням при виконанні земельних і будівельних робіт та капітальних ремонтів на території міста Києва.

Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою в залежності від виду, обсягу та терміну робіт може бути планова або аварійна.

Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою вводиться на період до затвердження Київською міською радою Порядку видачі дозволів на порушення об`єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів.

Розділом XV Порядку № 1051/1051 визначено порядок оформлення контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою, її зупинення, подовження і закриття.

Так, відповідно до п. 15.1.1. Порядку № 1051/1051, підставою на порушення існуючого благоустрою та його відновлення у місті Києві є контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою. Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення на період виконання земляних і монтажних робіт, пов`язаних з прокладанням, перекладанням, ремонтом, у тому числі ліквідації аварій інженерних мереж і споруд, будівництвом і ремонтом будинків, транспортних магістралей, доріг, площ, інженерних вишукувань, благоустроєм та озелененням територій, надається на підставі письмового звернення замовника (забудовника), в якому повинні бути вказані адреса, назва та характеристика виконуваних робіт. До листа додається заявка встановленої форми (інформація про виконавця робіт і замовника).

За п. 15.1.3. Порядку № 1051/1051, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є органом, який здійснює видачу контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою при виконанні земельних, будівельних та інших робіт та капітальних ремонтів на території м. Києва без будь-яких погоджень та затверджень Київським міським головою та іншими посадовими особами виконавчого органу Київради.

Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою надається на кожен окремий об`єкт за умови відповідності наданої дозвільної та проектної документації законодавчим і нормативним вимогам.

Разом з тим, згідно з п. 15.5.1. Порядку № 1051/1051, дія контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою може бути призупинена при:

- виконанні робіт з порушенням вимог затвердженої проектної документації, містобудівних, будівельних, санітарних норм і правил;

- виявленні неповноти дозвільних документів відповідних організацій або фальсифікації документів;

- виникненні під час виконання робіт загрози населенню та території;

- порушенні прав суміжних землекористувачів, а також інтересів фізичних та юридичних осіб, що охороняються чинним законодавством.

- виникненні заборгованості з оплати пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, за запитом Головного управління економіки та інвестицій;

- невиконанні, в тому числі з порушенням термінів, відповідних приписів Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та підпорядкованих йому структурних підрозділів, приписів районних управлінь (відділів) благоустрою.

У контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою у разі його призупинення вноситься відповідна відмітка про дату та причини призупинення.

Відновлення дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою виконується на підставі письмового звернення підрядної організації до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з підтвердженням усунення порушень та гарантією дотримуватись порядку виконання робіт, встановленого цими Правилами.

Тимчасове призупинення дії дозволу (ордера) не є підставою до подовження (перенесення) терміну його дії.

В той же час, відповідно до п. 15.5.2. Порядку № 1051/1051, зупинення (анулювання) дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою застосовується в разі:

- виникнення непереборних при продовженні робіт загроз безпеці населенню та території;

- значних порушень затвердженої проектної документації, містобудівних, будівельних і санітарних норм і правил у частині забезпечення безпеки населення і територій, недотримання режиму охорони об`єктів культурної спадщини і т. п.;

- невиконання або несвоєчасного виконання виявлених порушень під час призупинення дії ордера;

- невиконання замовником (забудовником) обов`язків згідно з угодою (контрактом) на будівництво або рішення громадських слухань;

- виявлення грубих порушень установленого порядку оформлення ордерів, закінчення терміну дії дозвільної документації, на підставі якої видано ордер;

- значних порушень вимог забезпечення упорядкованого середовища життєдіяльності в період будівництва, які створюють загрозу безпеці населення і території, порушують режим безперервного інженерного забезпечення, транспортного і комунально-побутового забезпечення населення та прилеглих територій;

- звернення Головного управління економіки та інвестицій, в разі відсутності сплати пайової участі або неналежного виконання зобов`язань згідно з договором пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

У разі зупинення (анулювання) дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою власник повертає його до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рішення про скасування або призупинення дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою приймає Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що повідомляє в письмовій формі замовнику (підряднику) та зацікавленим організаціям.

Контроль за виконанням робіт на об`єктах благоустрою здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) шляхом прийняття робіт щодо поновлення благоустрою після його відновлення.

Про прийняття робіт щодо поновлення благоустрою після його відновлення складається акт обстеження про відновлення благоустрою.

Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є органом, який здійснює видачу контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою при виконанні земельних, будівельних та інших робіт та капітальних ремонтів на території м. Києва без будь-яких погоджень та затверджень Київським міським головою та іншими посадовими особами виконавчого органу Київради.

Відповідно до п.п. 6.9 та 6.11 п.6 Положення про Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 січня 2011 року №94 (далі -Положення №94), у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18 грудня 2017 року №1635 Департамент має право видавати, продовжувати термін дії, призупиняти, зупиняти, закривати, анулювати контрольні картки на тимчасове порушення благоустрою на період виконання будь-яких земляних, монтажних, інших робіт, пов`язаних з тимчасовим порушенням благоустрою та подальшим його відновленням.

З урахуванням наведеного, рішення про призупинення та про зупинення (анулювання) контрольної картки приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виключно за наявності підстав, визначених п. 15.5.1. та 15.5.2. Порядку № 1051/1051, про що повідомляється у письмовій формі замовника (підрядника) та зацікавлені організації.

У такому повідомленні повинні міститись підстави, що зумовили зупинення (анулювання) дії контрольної картки та заходи, які необхідно вжити замовнику для усунення причин, на підставі яких зупинено дію ордера.

За висновком суду, оскаржувані позивачем рішення про зупинення (анулювання) дії контрольної картки є індивідуальними актами, що підлягають оцінці судом відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України.

Суд відмічає, що правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, листи Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.07.2020 № 064-3599 та від 10.07.2020 № 064-3606, якими зупинено та анульовано контрольну картку № 17040102-Дн на тимчасове порушення благоустрою, містили лише посилання на загальні пункти 15.5.1. та 15.5.2. Порядку № 1051/1051 без вказівки на конкретне порушення позивачем правил благоустрою та обставин його вчинення, а також без зазначення заходів, необхідних для вжиття для усунення причин, на підставі яких зупинено та анульовано дію картки.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному процесі, не надав суду доказів, які б свідчили про наявність підстав для скасування контрольної картки № 17040102-Дн, виданої позивачу. При цьому, у спірному рішенні відповідачем не зазначено, яку саме норму п.15.5.2 Правил № 1051/1051 порушено позивачем та на підставі яких доказів відповідач дійшов висновку про наявність підстав для анулювання контрольної картки.

У відповідності до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Поняття принципу належного врядування розкрито у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04).

Європейський Суд з прав людини у рішення від 20.10.2011 у вказаній справі підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia) і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania).

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про протиправність прийнятих відповідачем рішень та про обґрунтованість адміністративного позову і наявність правових підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень суд може під час ухвалення рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Тобто, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом, а не обов`язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі.

З урахуванням того, що позивачем в позові не наведено обґрунтувань необхідності застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства Лойд Транс задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене листом від 08.07.2020 № 064-3599, яким призупинено дію контрольної картки № 17040102-Дн на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв`язку з встановленням тимчасової огорожі на період будівництва торговельного закладу за адресою: бульв. Перова,12-а.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене листом від 10.07.2020 № 064-3606 та листом від 20.07.2020 № 064-3828, яким анульовано контрольну картку № 17040102-Дн на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення, в зв`язку з встановленням тимчасової огорожі на період будівництва торговельного закладу за адресою: бульв. Перова, 12-а.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства Лойд Транс (адреса: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 24, кім. 21, ідентифікаційний код - 31452370) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження юридичної особи: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 21, ідентифікаційний код - 34926981) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко