Постанова

від 02.08.2021 по справі 640/6012/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6012/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМЕР" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про стягнення пені,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІМЕР" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, що полягає у не перерахуванні ТОВ "Сімер" пені у розмірі 415 594,79 грн, нарахованої відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового Кодексу України;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімер" пеню у розмірі 415 594,79 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2021 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві, що полягає у не перерахуванні ТОВ "Сімер" пені, нарахованої відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового Кодексу України; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімер" пеню у розмірі 397 453,76 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що у квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СІМЕР" подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року, яким суму бюджетного відшкодування у розмірі 1413983 грн., відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, заявлено для повернення на рахунок у банку.

28 серпня 2015 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі акту перевірки №77/1-26-50-15-02-37723801 від 17.06.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000092802, яким відмовлено ТОВ "Сімер" у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2015 в сумі 1 413 983 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

За результатами оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2018 у справі №826/7608/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімер" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2018, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 0000092802 від 28 серпня 2015 року в повному обсязі. Зобов`язано ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві поновити в інтегрованій картці ТОВ "Сімер" заявлену суму бюджетного відшкодування у розмірі 1 413 983 грн.

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімер" звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, в якому просило: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Сімер" узгодженої суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 413 983,00 грн.; - зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві внести відомості щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімер" у розмірі 1 413 983,00 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість; - стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімер" суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ у розмірі 1 413 983 грн. та пеню у розмірі 40 792,44 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Сімер" узгодженої суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 413 983 грн. Зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві внести відомості щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімер" у розмірі 1 413 983 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімер" пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 40 792,44 грн. В решті позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2019 року в частині відмови у задоволенні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Сімер" суми бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ у розмірі 1 413 983 грн скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги в цій частині задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімер" (код ЄДРПОУ 37723801) суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ у розмірі 1413983 (один мільйон чотириста тринадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят три) грн. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімер" (код ЄДРПОУ 37723801) понесені ним судові витрати в розмірі 49 946,00 грн (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот сорок шість) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2019 року залишено без змін.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ на суму 1 413 983 грн була погашена Головним управлінням Казначейства в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи №29(#23986044) від 20.02.2020 на суму 1 413 983,00 грн. та №22 (#18289531) на суму 40 792,44 грн.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України станом на 08.08.2018 виникла заборгованість з відшкодування ПДВ на суму 1 413 983 грн, яка була погашена лише 20.02.2020.

Таким чином, на зазначену суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ у розмірі 1 413 983 грн, з 08.08.2018 по 20.02.2020 нараховувалася пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення.

У зв`язку з невідшкодуванням суми узгодженого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Державного бюджету України пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету перед позивачем.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктом "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу встановлювалось, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Згідно пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судом встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року, яким суму бюджетного відшкодування у розмірі 1 413 983 грн., відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, заявлено для повернення на рахунок у банку.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України встановлювалось, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пункту 200.17 статті 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 р. №26 затверджено ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який визначає механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за формою згідно з додатком.

Відповідно до п. 3, 4 формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства. Орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що сума бюджетного відшкодування у розмірі 1 413 983 набула статусу узгодженої з дня набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2018 у справі № 826/7608/17, а саме: 30.07.2018 та, відповідно, відповідач зобов`язаний був внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. Втім, такі дії відповідачем вчинені не були.

Згідно пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Оскільки зазначені вище суми ПДВ відповідачами у строки, встановлені Податковим кодексом України не відшкодовано, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

Суд звертає увагу, що пеня за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість повинна бути розрахована з облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення такої пені, як це передбачено пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі К/9901/5878/18 (825/1835/15-а), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин згідно частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку пені, позивач обраховує пеню починаючи з 08.08.2018 (дати виникнення бюджетної заборгованості) по 20.02.2020 (дата повного погашення заборгованості), розмір якої складає 456 387,22 грн.

Водночас, судом встановлено, що частина пені на суму 40 792,44 грн, була перерахована на банківський рахунок товариства на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва.

При цьому, суд зауважує, що відповідачем не надано заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку бюджетної заборгованості.

Таким чином, сума пені, яка підлягає перерахуванню ТОВ "Сімер", відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового Кодексу України становить 397 453,76 грн.

Суд зазначає, що суми податку, не відшкодовані або несвоєчасно відшкодовані платникам, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, а отже пеня, яка нараховується на такі суми підлягає стягненню саме з Державного бюджету України, а не з податкового органу, а тому з метою повного і ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне стягнути вищевказані суми пені саме з Державного бюджету України.

Разом з тим, судом не встановлено протиправної бездіяльності Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, що полягає у не перерахуванні ТОВ "Сімер" пені у розмірі 415 594,79 грн, нарахованої відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового Кодексу України, а тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя Г.В.Земляна

суддя В.В.Файдюк