Рішення

від 27.07.2021 по справі 914/241/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2021 справа № 914/241/21

За позовом: Заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі виконавчого комітету Винниківської міської ради, м. Львів, м. Винники Львівської області,

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу ЖБК Злагода , м. Львів, м. Винники Львівської області,

за участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів,

про: стягнення збитків у розмірі 3 571 986, 36 грн

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання А.П. Полянський

За участю представників сторін:

прокуратури: Р.В. Панькевич - прокурор;

позивача: не з`явився ;

відповідача: В.Н.Залуцький - адвокат;

третьої особи: Р.І. Нагорняк - представник.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі виконавчого комітету Винниківської міської ради до Обслуговуючого кооперативу ЖБК Злагода про стягнення збитків у розмірі 3 571 986, 36 грн.

Ухвалою суду від 02.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.03.2021. В подальшому розгляд справи відкладено на 22.03.2021. Ухвалою суду від 22.03.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі№914/241/21 на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 19.04.2021. В підготовчому засіданні 19.04.2021 оголошено перерву до 05.05.2021. Ухвалою суду від 05.05.2021 залучено до участі у справі виконавчий комітет Львівської міської ради в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, відкладено підготовче засідання на 13.05.2021. Ухвалою суду від 13.05.2021 закрито підготовче провадження у справі № 914/241/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.05.2021.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав наведених в позовній заяві, відповіді на відзив. В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач ухиляється від виконання покладеного на нього законом та рішенням виконкому Винниківської міської ради обов`язку укласти з органом місцевого самоврядування договір пайової участі та сплати пайового внеску, чим порушує норми містобудівного законодавства та права територіальної громади, що призвело до ненадходження до місцевого бюджету коштів в сумі 3 571 986, 36 грн.

Невжиття Винниківською міською радою та її виконавчими органами (з серпня 2019 року) ефективних та достатніх заходів по захисту майнових прав та інтересів територіальної громади (якій було достовірно відомо про таке порушення), в частині наповнення місцевого бюджету за рахунок коштів пайової участі є підставою для представництва прокуратурою в суді інтересів територіальної громади.

Відтак, прокурор звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача збитків - упущеної вигоди внаслідок ухилення відповідачем від укладення договору пайової участі у розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури міста Винники та сплати коштів у сумі - 3 571 986, 36 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав наведених в позовній заяві, відповіді на відзив. Як зазначає позивач, що укладення замовником договору про пайову участь між ОК ЖБК Злагода та Виконавчим комітетом Винниківської міської ради в силу прямої вказівки закону є обов`язком відповідача, від виконання якого він ухилявся, строк, визначений законом для укладення договору пайової участі протягом 15 днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва експлуатацію, встановлено саме для добровільного виконання стороною такого обов`язку. Невиконання згаданого зобов`язання не звільняє замовників від укладення договору.

Як зазначає позивач, така бездіяльність відповідача є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Винниківська міська рада була позбавлена права отримати відповідну суму коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту, яка підпадає під визначення упущеної вигоди, яку могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, відповідач зазначає про відсутність повноважень прокурора на звернення з позовною заявою в інтересах Винниківської міської ради та про необґрунтованість звернення з вимогою про стягнення збитків. Як вбачається з відзиву на позовну заяву відповідач зазначає наступне:

- відсутність повноважень прокурора на звернення з позовом в інтересах Винниківської міської ради. Самого лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви, на думку відповідача, недостатньо;

- позивач (прокурор) в якості підстав для задоволення позовних вимог зазначає як норми матеріального права, які регулюють відповідальність за договірні відносити, так і, які регулюють відповідність за спричинення шкоди, що є взаємовиключними;

- посилання позивача на ухилення (бездіяльність) ОК ЖБК Злагода від укладення Договору про пайову участь не підтверджені належними та допустимими доказами.

Ознайомившись з відзивом відповідача Обслуговуючого кооперативу ЖБК Злагода на позовну заяву, прокуратурою 05.05.2021 (вх. №10487/21) подано до суду пояснення, в яких просить задоволити позов у повному обсязі обґрунтовуючи наступним.

Щодо відсутності повноважень прокурора на звернення з позовом в інтересах Винниківської міської ради, то , як зазначає прокурор Винниківській міській раді та її виконавчим органам було відомо, що відповідач протягом тривалого часу (з серпня 2019 року) ухиляється від виконання покладеного на нього законом та вищевказаним рішенням виконкому обов`язку укласти з органом місцевого самоврядування договору пайової участі та сплати пайового внеску, чим порушує норми містобудівного законодавства та права територіальної громади, що призвело до ненадходження до місцевого бюджету коштів в сумі 3 571 986, 36 грн.

Як зазначає прокурор, невжиття Винниківською міською радою та її виконавчими органами з серпня 2019 року ефективних та достатніх заходів по захисту майнових прав та інтересів територіальної громади, якій було достовірно відомо про таке порушення, в частині наповнення місцевого бюджету за рахунок коштів пайової участі є підставою для представництва прокуратурою в суді інтересів територіальної громади.

Прокурор стверджує, що вказані обставини свідчать про нездійснення Винниківською міською радою та її виконавчими органами протягом тривалого періоду захисту інтересів держави, що має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень та підтверджує наявність підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Щодо суті спору про стягнення збитків, то в поданому поясненні прокурор зазначає про те, що обов`язок відповідача протягом 15-ти днів з часу прийняття вказаного рішення укласти договір про пайову участь був передбачений ч. 2 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п. 3 рішення виконавчого комітету Винниківської міської ради №315 від 02.08.2019. Таким чином, на думку прокурора, між позивачем та відповідачем виникли зобов`язальні правовідносини на підставі закону та рішення виконавчого комітету. Отже, доводи відповідача про те, що між ним та позивачем не було укладено договору, а відтак не підлягали застосуванню норми ст. ст. 611, 614 ЦК України, є помилковими. Крім цього, вказані норми регулюють правові наслідки та відповідальність за порушення зобов`язання загалом, а не лише договору.

В судовому засіданні представник третьої особи позовні вимогі підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні 27.07.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Прокурор повідомив, що Львівською місцевою прокуратурою №1 за результатами вивчення інформації щодо повноти та своєчасності сплати пайових внесків на створення і розвиток інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури м. Винники встановлено, що Обслуговуючий кооператив ЖБК Злагода згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є орендарем земельної ділянки загальною площею 0,5300 га (у тому числі під забудовою 0,0844 га, інше 0,4456 га) кадастровий номер 4610160300:04:004:0092, що належить Виниківській міській раді.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим комітетом Винниківської міської ради 12.02.2016 прийнято рішення №46, яким надано Обслуговуючому кооперативу ЖБК Злагода містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на проектування та будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими побутовими приміщеннями на земельній ділянці по вул. Сахарова (к/н 4610160300:04:004:0092) у м.Винники (а.с. №25).

Разом з тим, згаданим рішенням виконавчим комітетом зобов`язано:

- відповідача отримати у встановленому порядку технічні умови на інженерне забезпечення об`єкта містобудування (п. 3.1 рішення) укласти Договір про пайову участь з виконкомом Винниківської міської ради (п. 3.3 рішення);

- зареєструвати в Департаменті державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Декларацію про початок виконання будівельних робіт (п. 3.4 рішення).

Рішенням Виконавчого комітету Винниківської міської ради від 22.04.2016 №120 затверджено технічні умови №2 від 20.04.2016 на централізоване водопостачання та водовідведення ЖБК Злагода по вул. Сахарова для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями господарського призначення площа забудови 0,0844 га (а.с.26).

Згідно відомостей веб-сайту Держархбудінспекції України у травні 2017 ОК ЖБК Злагода зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт ЛВ №083171460967 на об`єкті: Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими побутовими приміщеннями Львівська обл., м. Винники, вул. Сахарова,00 (а.с. 27).

Як вбачається з долученої до матеріалів справи заяви, голова правління ОК ЖБК Злагода 28.12.2018 звернувся до Винниківської міської ради з проханням про проведення розрахунку розміру пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Винники та укладення договору, внаслідок будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Сахарова (а.с.31).

Виконавчий комітет 25.01.2019 на адресу відповідача направив лист №18/04-22/2668 про надання додаткових документів для уточнення площі проектованого об`єкта (а.с.32).

Листом від 09.07.2019 ОК ЖБК Злагода надав позивачу інформацію про загальну площу квартир та копію декларації про початок будівельних робіт (а.с.33).

Виконавчий комітет Винниківської міської ради 02.08.2019 за результатом розгляду заяви голови правління ОК ЖБК Злагода , беручи до уваги декларацію про початок будівельних робіт від 26.05.2017 прийняв рішення №315, яким затвердив розрахунок пайової участі при здійсненні будівництва з багатоквартирного житлового будинку з вбудованими побутовими приміщеннями по вул. Сахарова у м. Винники Львівської обл., к/н 4610160300:04:004:0092 в розмірі - 3 571 986, 36 грн (додаток 1) (а.с.28,29).

Також, даним рішенням відповідачу затверджено графік сплати пайового внеску (додаток 2) (а.с.30).

Відповідно до п. 3 рішення виконавчого комітету №315 від 02.08.2019 відповідача зобов`язано протягом 15-ти днів з часу прийняття рішення укласти договір про пайову участь.

Згідно розрахунку розміру участі ОК ЖБК Злагода у розвитку інженерної інфраструктури (додаток №1 до рішення виконкому №315 від 02.08.2019) розмір пайового внеску складає - 3 571 986, 36 грн.

Відповідно до графіку сплати пайової участі у розвитку інженерної інфраструктури при здійсненні будівництва багатоквартирного будинку з вбудованими побутовими приміщеннями по вул. Сахарова у м. Винники к/н 4610160300:04:004:0092 (додаток №2 до рішення виконкому №315 від 02.08.2019) пайова участь повинна сплачуватись наступними платежами: серпень 2019 - 297 665,53 грн; вересень 2019 - 297 665,53 грн; жовтень 2019 - 297 665,53 грн; листопад 2019 - 297 665,53 грн; грудень 2019 - 297 665,53 грн; січень 2020 - 297 665,53 грн; лютий 2020 - 297 665,53 грн; березень 2020 - 297 665,53 грн; квітень 2020 - 297 665,53 грн; травень 2020 - 297 665,53 грн; червень 2020 - 297 665,53 грн; липень 2020 - 297 665,53 грн. Всього на суму 3 571 986, 36 грн.

Листом від 12.08.2019 №18/04-20/1592 Виконавчий комітет Винниківської міської ради повторно звернулось до ОК ЖБК Злагода про необхідність укладення договору про пайову участь, відповідно до рішення №315 від 02.08.2019 (а.с. 34).

Листом від 23.10.2019 №09/04-23/2097 (на запит Львівської місцевої прокуратури №14.34/106-19-1064 вих-20 від 07.10.2019) виконавчим комітетом Винниківської міської ради повідомлено Львівську місцеву прокуратуру №1 зі сторони відповідача - ОК ЖБК Злагода не виконано вимог пункту 3.1 рішення, не укладено договору про сплату пайової участі між забудовником та Виконавчим комітетом Винниківської міської ради на виконання рішення №315 від 02.08.2019 Про затвердження розрахунку розміру пайової участі при здійсненні будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими побутовими приміщеннями по вул. Сахарова . У листі зазначено, що станом на 01.10.2019 заборгованість відповідача складає 595 311,06 грн (а.с.40).

Листом від 12.06.2020 №09/04-23/982 (на запит Львівської місцевої прокуратури №14.34/106-3029 вих-20 від 12.05.2020) виконавчим комітетом Винниківської міської ради повідомлено Львівську місцеву прокуратуру №1, що всупереч п.3.1 рішення виконавчого комітету №315 від 02.08.2019 договір про пайову участь ОК ЖБК Злагода не уклав, станом на 01.06.2020 заборгованість становить 3 571 986,36 грн (а.с. 41).

Листом від 26.11.2020 №09/04-23-/3063 (на запит Львівської місцевої прокуратури №14.34/106-6514 вих-20 від 22.10.2020) виконавчим комітетом Винниківської міської ради повідомлено Львівську місцеву прокуратуру №1, що договору про пайову участь ОК ЖБК Злагода на підставі п. 3.1 рішення виконавчого комітету №315 від 02.08.2019 не укладено, станом на 01.11.2020 заборгованість складає 3 571 986,36 грн (а.с. 42).

Враховуючи наведене, місцевою прокуратурою 19.01.2021 на адресу Винниківської міської ради направлено повідомлення про намір звернутися з вказаним позовом в інтересах держави в Господарський суд Львівської області (а.с. 38). Копію доказів такого направлення долучено до матеріалів справи (а.с. 39).

Доказів вжиття заходів на захист порушених інтересів держави, зокрема, про самостійне пред`явлення нею відповідної позовної заяви чи про оскарження підстав для представництва, з дня направлення прокуратурою повідомлення, до матеріалів справи не долучено.

Відтак, наведені вище обставили зумовили звернення Львівською місцевою прокуратурою №1 в інтересах держави в особі виконавчого комітету Винниківської міської ради з позовом стягнення збитків у виді упущеної вигоди внаслідок ухилення ОК ЖБК Злагода від укладення договору пайової участі у розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури міста Винники та сплати коштів у сумі 3 571 986,36 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, па прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Виходячи з вимог ст. 1 Закону України Про прокуратуру , прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій. спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави, у випадках, передбачених законом.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру щодо обґрунтування прокурором у позові підстав для самостійного подання позову в інтересах держави виходжу з наступного.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до господарського суду з позовною заявою.

В позовній заяві прокурор обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 2 ст. 23 Закону України Про прокуратуру ).

Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах означає орган. на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Таким органом, відповідно до ст. ст. 6. 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ч.4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.5 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 визначив, що прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до цього рішення Конституційного Суду України під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, на який покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах на захист інтересів держави.

Аналіз положень ст. 53 ГПК України, у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Позивачем у вказаному спорі визначено Винниківську міську раду, яка у відповідності до ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами України.

Окрім того, згідно ст.18-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.03.2018 (справа № 911/620/17), спірні правовідносини пов`язані зі сферою формування та виконання місцевого бюджету, до якого мають своєчасно та в повному обсязі надходити кошти пайової участі на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів його територіальної громади. У спірних правовідносинах інтереси держави та позивача, який представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, повністю збігаються.

Спірні правовідносини пов`язані з формуванням місцевого бюджету, до якого мають своєчасно та в повному обсязі надходити кошти пайової участі на створення і розвиток інженерно-транспортної, соціальної інфраструктури міста Винники, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів територіальної громади.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 (справа №912/2385/18) зазначила, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 77 Постанови). Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (п. 80 постанови).

Невжиття Винниківською міською радою та її виконавчими органами (з серпня 2019 року) ефективних та достатніх заходів по захисту майнових прав та інтересів територіальної громади (якій було достовірно відомо про таке порушення), в частині наповнення місцевого бюджету за рахунок коштів пайової участі є підставою для представництва прокуратурою в суді інтересів територіальної громади.

Вказані обставини свідчать про нездійснення Винниківською міською радою та її виконавчими органами протягом тривалого періоду захисту інтересів держави, що має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень та підтверджує наявність підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду.

У даному випадку прокурор не виступає у якості альтернативного суб`єкта звернення до суду, оскільки згаданий суб`єкт владних повноважень хоча і може захистити інтереси держави, але з позовною заявою про стягнення заборгованості з пайової участі не звертається.

Тому участь прокурора у даній справі, з урахуванням вищезазначеної практики Європейського суду з прав людини, є виправданою, не порушує справедливого балансу та зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу, який полягає у захисті прав великого числа громадян

Як вбачається з листування між Виконавчим комітетом Винниківськї міської ради та Львівською місцевою прокуратурою №1, останні неодноразово звертався з запитом до позивача про надання матеріалів.

Виконавчим комітетом Винниківської міської ради на запити прокуратури надавлася інформація, згідно якої встановлено, що Винниківською міською радою не вжито достатніх заходів, в тому числі позовного характеру до Відповідача щодо стягнення коштів зі сплати пайових внесків, що в свою чергу підтверджує факт неналежного здійснення захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження та обґрунтовує факт звернення в інтересах держави в особі Винниківської міської ради саме прокурором.

Вказані обставини свідчать про нездійснення Винниківськю міською радою захисту інтересів держави, що має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень та підтверджує наявність виключного випадку для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить не неналежно.

В обґрунтування правових підстав для представництва інтересів держави слід зазначити, що Верховний Суд України у постанові від 08.02.2019 у справі 915/20/18 виклав правову позицію з приводу представництва прокуратурою інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування.

А саме, посилаючись на ті ж норми права (п. 3 ст. 131-1 Конституції України. ч.3, 4 ст. 53 Г1ІК України, ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99) суд зазначає, що, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

Тому, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, у тому числі на юридичну допомогу.

Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, якщо правопорушення зачіпає інтереси великої кількості людей або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси чи майно (п. 33 рішення у справі Корольов проти Російської Федерації № 2 від 01.04.2010, заява № 5447/03; п. 35 рішення у справі Менчінська проти Російської Федерації від 15.01.2009, заява №42454/02).

В даному випадку прокурор не виступає у якості альтернативного суб`єкта звернення до суду, оскільки згаданий орган місцевого самоврядування хоча і має повноваження захистити інтереси держави, але не реалізував такі шляхом звернення до суду з позовною заявою про стягнення збитків у виді упущеної вигоди під час ухилення Відповідача від укладення замовником будівництва договору про пайову участь.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевою прокуратурою 19.01.2021 на адресу Винниківської міської ради направлено повідомлення №14.34/106-260вих-21 від 19.01.2021 про намір звернутися з вказаним позовом в інтересах держави до Господарського суду Львівської області, на виконання вимог ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру . Доказів вжиття заходів на захист порушених інтересів держави, зокрема, самостійного пред`явлення Винниківськю міською радою відповідної позовної заяви чи про оскарження підстав для представництва до суду не подано.

Винниківська міська рада є отримувачем коштів пайової участі, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, при цьому, Радою не вжито заходів щодо стягнення з відповідача грошових коштів у вигляді пайової участі, а тому прокурор обґрунтовано звернувся з позовом до суду саме в інтересах селищної ради.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року №3038-VI (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин, далі-Закон), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частиною 2 статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин визначено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3 ст. 40 Закону № 3038-VI).

Відповідно до ч. 8 ст. 40 Закону № 3038-1 розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

На виконання вимог ч. 1 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , 15.07.2016 рішенням сесії Винниківської міської ради №424, затверджено Положення про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Винники (надалі по тексту Положення), яким визначено, що пайова участь - це участь (внесок) замовника у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, що полягає у перерахуванні останнім до прийняття об`єкта будівництва (реконструкції) в експлуатацію до міського бюджету коштів без урахування ПДВ для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Пайова участь сплачується у формі грошового внеску. Пайовий внесок сплачує юридична (фізична) особа або уповноважена нею особа, яка оформляє дозвільні документи на будівництво (реконструкцію), перепланування (розділ II Положення).

Згідно з ч. 9 ст. 40 Закону №3038-VI, п. 2 розділу IV Положення, договір про пайову участь укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня прийняття виконавчим комітетом Винниківської міської ради рішення про затвердження розрахунку пайової участі, але до прийняття об`єкта будівництва (реконструкції) в експлуатацію.

У застосуванні наведеної норми суд звертається до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 01.02.2017 року у справі №922/753/16 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 року у справі №904/914/18, згідно з яким аналіз положень ч.ч. 2, 3, 9 ст. 40 Закону дає підстави для висновку, що обов`язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов`язок пов`язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

Водночас, наведені норми Закону та пункти положення, які за своїм змістом є ідентичними, встановлюють, що величина пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі (розрахунку, який є невід`ємною частиною договору), укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

З урахуванням наведених положень законодавства встановлено, що Відповідачем у травні 2017 зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт ЛВ №083171460967 на об`єкті: Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими побутовими приміщеннями Львівська обл., м. Винники, вул. Сахарова,00 , а отже, на нього поширюється дія Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Як зазначалось вище, на момент здійснення робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими побутовими приміщеннями по вул. Сахарова у м. Винники Львівської обл., к/н 4610160300:04:004:0092, діяли норми Закону, які зобов`язували замовника будівництва сплатити пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту до введення об`єкта будівництва в експлуатацію, у зв`язку з чим відповідач, як замовник будівництва, повинен був укласти з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Винниківської міської ради і сплатити пайові внески.

Згідно зі ст. 4 Закону України Про архітектурну діяльність , під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.

За змістом ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , замовником є фізична або юридична особа, що має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала у встановленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно п. 2 розділу І Положення, забудовник (замовник) - юридична (фізична) особа - суб`єкт містобудування, який одержує дозвільні документи на проектування та будівництво, здійснює замовлення проектно-кошторисної, землевпорядної документації та подав в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Оскільки відповідач є орендарем земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 4610160300:04:004:0092), на якій здійснює будівництво, рішенням №46 від 12.02.2016 виконавчий комітет надав ОК ЖБК Злагода містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на проектування та будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими побутовими приміщеннями на земельній ділянці по вул. Сахарова (к/н 4610160300:04:004:0092) у м.Винники. Даним рішенням виконавчий комітет зобов`язав відповідача укласти договір про пайову участь (п.3.3 рішення).

Рішенням №120 від 22.04.2016 виконавчий комітет затвердив технічні умови №2 від 20.04.2016 на централізоване водопостачання та водовідведення ЖБК Злагода по вул. Сахарова для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями господарського призначення площа забудови 0,0844 га.

У травні 2017 ОК ЖБК Злагода зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт ЛВ №083171460967 на об`єкті: Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими побутовими приміщеннями Львівська обл., м. Винники, вул. Сахарова,00 .

До матеріалів справи долучено звернення відповідача від 28.12.20218 до позивача із пропозицією про проведення розрахунку розміру пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Винники та укладення договору, внаслідок будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Сахарова.

Рішенням № 315 від 02.08.2019 виконавчий комітет затвердив відповідачу розрахунок розміру пайової участі при здійсненні будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими побутовими приміщеннями по вул. Сахарова у м. Винники Львівської обл., к/н 4610160300:04:004:0092 в розмірі - 3 571 986 грн. 36 коп. (дод.1) та графік сплати, у якому визначено кінцевий термін сплати пайової участі - липень 2020 року.

А відтак, відповідач, в силу приписів частин 2, 9 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , зобов`язаний був укласти договір та здійснити сплату пайових внесків, визначених у рішенні виконавчого комітету Винниківської міської ради.

Відповідно до ч. 10 ст. 40 Закону №3038-УІ, п.1 розділу XII Положення, кошти, що надходять від сплати пайових внесків, спрямовуються виключно на фінансування об`єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Винники.

Оскільки Законом №3038-УІ саме на замовника покладено обов`язок укладення договору про пайову участь та сплати відповідних коштів. А тому, неукладення договору відповідачем свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів територіальної громади міста Винники.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною першою статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

За змістом ч. 1 ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до п.4-1 ч.1 ст.71 Бюджетного кодексу України, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку місцевого бюджету.

Частиною 3 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл. селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

За змістом статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

В силу ч. 2 ст. 217 ГК України, відшкодування збитків є одним із видів господарських санкцій, що застосовуються у випадку порушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інженернотранспортної та соціальної інфраструктури м. Винники, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов`язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про розрахунок розміру пайової участі та укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Винниківська міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Отже, невнесення відповідачем коштів пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста є збитками, тобто об`єктивним зменшенням майнових благ територіальної громади м. Винники.

Наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Внаслідок цього (причинно-наслідковий зв`язок) Винниківська міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущена вигода .

Невиконання відповідачем положень законодавства не повинно призводити до настання бажаного для нього результату внаслідок такого невиконання у вигляді звільнення від платежу та надавати майнові переваги порівняно із іншими законослухняними особами.

Неукладення договору свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів територіальної громади.

Таким чином, наявні усі елементи складу правопорушення у діях відповідача: протиправної поведінки у вигляді бездіяльності у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій, наявності у позивача збитків у вигляді упущеної вигоди, причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками та вини відповідача, а сукупність наведених елементів є підставою для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду України від 01.02.2017 у справі №3-1441 , та постанові від 22.03.2017 справа №908/312/16.

Таким чином, Виниківська міська рада недоотримала кошти пайової участі у створені і розвитку інфраструктури населеного пункту у сумі 3 571986,36 грн, що є не одержаними нею доходами, які вона могла одержати б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності - ОК ЖБК Злагода , що в силу приписів частини другої статті 224 ГК України є упущеною вигодою.

Отже, за наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що ОК ЖБК Злагода зобов`язаний був укласти Договір про пайову участь, проте не виконав і не вжив дій, які б свідчили про намір виконати своє зобов`язання.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами не спростовані відповідачем.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду надані прокурором докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відтак, приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу ЖБК Злагода (адреса розташування юридичної особи: 79495, Львівська область, м. Винники, вул. Звенигородська, буд. 2 А; код ЄДРПОУ: 33894493) на користь Винниківської міської ради (79495, Львівська область, м. Винники, вул. Галицька, буд. 20; код ЄРПОУ 26256292) кошти у сумі 357 1986,36 грн.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу ЖБК Злагода (адреса розташування юридичної особи: 79495, Львівська область, м. Винники, вул. Звенигородська, буд. 2 А; код ЄДРПОУ: 33894493) на розрахунковий рахунок № 35211093000774 УДКСУ у м. Києві, МФО 820172, ідентифікаційний код юридичної особи - 02910031, отримувач - прокуратура Львівської області, сплачений прокуратурою Львівської області за подання позову до суду судовий збір в сумі 53579,80 грн.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ЙV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04.08.2021.

Суддя Н.Є. Березяк