Ухвала

від 04.08.2021 по справі 904/4750/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/4750/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства Суха Балка

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021 у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства Суха Балка

до Криворізької міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 04.01.2016 №2016117,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Приватне акціонерне товариство Суха Балка (далі - ПрАТ Суха Балка , скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021 у цій справі, повний текст якої складений 25.05.2021. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 20.07.2021.

До касаційної скарги додана заява про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.07.2021 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г. М., Краснов Є. В.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно з цією процесуальною нормою суд касаційної інстанції у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008, № 3236/03, § 41)).

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Натомість заява ПрАТ Суха Балка про поновлення строку на касаційне оскарження не дає правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання скаржника з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Оскаржувана постанова Центрального апеляційного господарського суду ухвалена 24.05.2021, повний текст якої складено 25.05.2021, отже останнім днем строку, встановленого для касаційного оскарження цієї постанови, є 14.06.2021.

Скаржник касаційну скаргу подав у відділення АТ Укрпошта 09.07.2021. Скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 20.07.2021 про що свідчить відбиток календарного штампу про одержання вх. № 7012/2021 від 20.07.2021 на першому аркуші цієї скарги.

До касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій скаржник зазначає про те, що неодноразово звертався до судів із клопотаннями про отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, на підтвердження чого додав копії клопотань з доказами їх відправки. При цьому ПрАТ Суха Балка вказує на те, що отримало копію оскаржуваного судового рішення лише 05.07.2021 з посиланням на те, що такі докази додаються. Однак матеріали касаційної скарги та заяви про поновлення строку на касаційне провадження не містять доказів отримання копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021 скаржником саме 05.07.2021.

Колегія суддів зазначає, що надані скаржником копії супровідних листів суду першої інстанції про направлення ПрАТ Суха Балка копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021 з вхідним номером ПрАТ Суха Балка про отримання оскаржуваної постанови 05.07.2021 не підтверджує таку дату отримання, оскільки відмітки про отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції 05.07.2021 проставлені скаржником особисто на перших аркушах супровідних листів про направлення оскаржуваного рішення, який є зацікавленою особою.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Оскаржувана постанова Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021 у справі № 904/4750/20 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 27.05.2021 за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97172798.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної норми права вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Отже, саме лише посилання на дату отримання копії судового рішення, за відсутності відповідних доказів на підтвердження його отримання чи неотримання, не дає підстав суду визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними.

Таким чином, скаржником не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови та не наведено існування обставин, що унеможливили її оскарження.

Оскільки наведені обставини не обґрунтовані неналежними доказами, вони не можуть вважатися причиною, яка дійсно б перешкоджала звернутися в передбачений законом строк до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у зв`язку з чим наведені підстави для поновлення процесуального строку визнаються неповажними.

За таких обставин суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановити чи дотримано скаржником строк для подання касаційної скарги, встановлений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на що ПрАТ Суха Балка слід надати докази, що підтверджують дату отримання ним оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (копію конверту суду, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення тощо) або навести інші підстави для поновлення строку.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 1 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Звідси скаржник має вказати яку саме конкретно визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частину тощо якої статті та якого нормативно-правового акта) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому полягає саме неправильне застосування або порушення даної норми права.

Більше того, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (п. 4.6. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).

Натомість у касаційній скарзі ПрАТ Суха Балка не зазначено в чому саме полягає неправильне застосування або порушення судами попередніх інстанцій норм права, не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Абзацом 1 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Відповідно до абзацу 2 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Проте у касаційній скарзі не зазначено постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, а також не зазначено постанови Верховного Суду, в якій міститься висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, від якого необхідно відступити.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ПрАТ Суха Балка без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Суха Балка на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021 у справі № 904/4750/20 залишити без руху.

2. Встановити Приватному акціонерному товариству Суха Балка строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду касаційної інстанції.

3. Роз`яснити Приватному акціонерному товариству Суха Балка , що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Г. М. Мачульський

Є. В. Краснов