Постанова

від 04.08.2021 по справі 344/18437/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 344/18437/19

адміністративне провадження № К/9901/3853/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №344/18437/19

за позовом Приватного підприємства "Вестхім" до Хриплинської сільської ради Івано-Франківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, треті особи - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, Державна регуляторна служба України, про визнання нечинними рішень та визнання протиправними дій, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Приватного підприємства "Вестхім" на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: судді-доповідача Ніколіна В.В., суддів: Большакової О.О., Пліша М.А.,

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство "Вестхім" звернулося до суду з позовом про визнання нечинними рішень Хриплинської сільської ради №1-29/2015, №2-29/2015 від 10.07.2015, №4-7/2016 від 08.07.2016, №33-16/2017 від 30.06.2017, №1-29/2018 від 27.06.2018, №4-37/2019 від 27.06.2019, №5-6/2016 від 13.05.2016, №40-33/2018 від 21.12.2018 та визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області пов`язаних з формуванням та видачею витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок населеного пункту с. Хриплин на підставі рішення Хриплинської сільської ради №1-29/2015 від 10.07.2015 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Хриплин за період з 01.01.2016 по 15.10.2019.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Підприємство оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушенням строку, встановленого ч.1 ст.295 КАС України, а також у зв`язку з відсутністю документа про сплату судового збору, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, з підстав необґрунтованості заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Не погодившись з вказаною ухвалою від 15 грудня 2020 року ПП "Вестхім" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Зазначає, що апеляційним судом помилково не взято до уваги доводи скаржника, що строк пропуску подачі апеляційної скарги є незначним (4 календарні дні, з яких два дні неробочі), а також посилання щодо самоізоляції працівників з 22.10.2020 по 05.11.2020. Звертав скаржник увагу і на те, що директор Підприємства з 12.10.2020 по 05.11.2020 перебувала у відпустці.

У поданому відзиві Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області просить відмовити у задоволенні скарги, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Як встановлено апеляційним судом, оскаржене в апеляційному порядку судове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду проголошено у відкритому судовому засіданні 18 вересня 2020 року, повний текст якого отримано скаржником 05 жовтня 2020 року.

Апеляційну скаргу на вказане рішення подано 10 листопада 2020 року. Разом з апеляційною скаргою Підприємством було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з тих підстав, що працівники підприємства з метою запобігання коронавірусної хвороби (COVID-19) були відправлені на самоізоляцію на 14 днів з 22 жовтня 2020 року по 5 листопада 2020 року.

Суд апеляційної інстанції визнав неповажними зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження і ухвалою від 24 листопада 2020 року апеляційну скаргу залишив без руху у зв`язку з порушенням строку, встановленого ч.1 ст.295 КАС України, а також у зв`язку із ненаданням документа про спліту судового збору.

На виконання вимог ухвали від 24 листопада 2020 року скаржником подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження. У вказаній заяві зазначав, що причини пропуску строку апеляційного оскарження є поважними, оскільки повний текст оскаржуваного рішення отримано ПП "Вестхім" 05 жовтня 2020 року. Однак у період з 12 жовтня 2020 року по 05 листопада 2020 року директор ПП "Вестхім" перебувала у оплачуваній відпустці. У зв`язку з перебуванням керівника ПП "Вестхім" у відпустці, а також у зв`язку з відсутністю в штаті підприємства юриста, апеляційну скаргу було підготовлено 09 листопада 2020 року, а 10 листопада 2020 року подано до суду. Крім того, власник ПП "Вестхім" 16 листопада 2020 року захворів на правобічну пневмонію, викликану коронавірусом, що унеможливлює сплату судового збору у визначеному судом розмірі у строк, встановлений судом, тому просить продовжити строк для сплати судового збору.

Разом з цим, апеляційний суд визнав неповажними причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, а тому оскаржуваною ухвалою відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів і статті 13 КАС України.

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до приписів статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення викликано, насамперед, специфікою публічно-правових спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у адміністративно-правових відносинах.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, котрі підтверджені належними доказами.

Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечення принципу правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск такого строку.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, керівник підприємства з 12 жовтня 2020 року по 05 листопада 2020 року перебувала у відпустці. А у період з 22 жовтня 2020 року по 05 листопада 2020 року працівники підприємства перебували на самоізоляції з метою запобігання коронавірусної хвороби (COVID-19).

У зв`язку з чим, колегія суддів звертає увагу на те, що 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-IX від 18 червня 2020 року (далі - Закон № 731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та КАС України.

Пунктом 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України, в редакції Закону №731-IX, передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено карантин та обмежувальні заходи, пов`язані із поширенням коронавірусної хвороби.

Отже, Верховний Суд указує на передчасність висновків суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи викладене, Восьмий апеляційний адміністративний суд, ухваливши рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, порушив норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Частиною першою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За наведених вище обставин, ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Вестхім" задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року - скасувати, а справу №344/18437/19 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

Т.Г. Стрелець,

Судді Верховного Суду