Рішення

від 29.07.2021 по справі 539/4008/20

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/4008/20

Провадження № 2/539/131/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року м. Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області, в складі

головуючого судді - Алтухової О.С.,

за участю секретаря - Ануфрієвої Н.М. ,

представника позивача - Пістун К.П.,

представника третіх осіб - Антіховича В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в приміщенні Лубенського міськрайонного суду Полтавської області цивільну справу за позовом Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , треті особи Регіональний офіс водних ресурсів в Полтавській області, Жданівська сільська рада Лубенського району Полтавської області, Сенчанська сільська рада Лохвицького району Полтавської області, про визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , треті особи Регіональний офіс водних ресурсів в Полтавській області, Жданівська сільська рада Лубенського району Полтавської області, про визнання незаконними і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

Позов мотивовано тим, що до прокуратури з листом №02/34/49 від 05.02.2020 звернулася Жданівська сільська рада Лубенського району Полтавської області щодо порушення норм земельного та природоохоронного законодавства. На підставі наведених обставин дані факти перевірялися у межах кримінального провадження №142018171240000184 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України, в ході якого встановлено, що згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 06.12.2019 №12660-СГ ОСОБА_1 надано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 2 га сіножатей із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області за межами населених пунктів, кадастровий номер: 5322882200:04:002:0031.

Рішення про державну реєстрацію права власності прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Ланнівської сільської ради Карлівського району Полтавської області Ляскало Т.О., про що 27.12.2019 внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2000956253228.

Лубенською окружною прокуратурою встановлено, що надання у власність вказаної земельної ділянки відбулося з порушенням вимог законодавства у зв`язку з чим наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 12660-СГ від 06.12.2019 є незаконним та підлягає скасуванню, а земельна ділянка - витребуванню з чужого незаконного володіння у власність держави.

Прокурором встановлено, що надана у приватну власність відповідачу ОСОБА_1 земельна ділянка з кадастровим номером 5322882200:04:002:0031, розташована на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області за межами населених пунктів, включає осушувальний канал О-38 осушувально-зволожувальної системи р. Сулиця.

Згідно з інформацією Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області №380/02-05 від 28.02.2020, встановлено, що поруч із земельними ділянками з кадастровими номерами 5322882200:04:002:0015-0017 та 5322882200:04:002:0028-0033 розташована р. Сулиця - магістральний канал, відкритий транспортуючий канал Т-7 та канали другого порядку О-37 та О-38. При цьому через спірну земельну ділянку з кадастровим номером 5322882200:04:002:0031 проходить канал другого порядку О-38 осушувально-зволожувальної системи р.Сулиця. Даний канал є штучно створеним водним об`єктом.

Річка Сулиця - це природній водний об`єкт, що відповідно до ст.79 Водного кодексу України має статус малої річки . Зарегульоване русло р. Сулиця є магістральним каналом осушувально-зволожувальної системи.

Згідно планів-схем та викопіювань з кадастрової карти на спірній земельній ділянці функціонує побудована за радянських часів система осушувальних каналів, які виконують функцію водовідведення та пониження рівня ґрунтових вод.

Право на землі водного фонду, встановлене ст. 59 Земельного кодексу України, передбачає можливість передачі земель водного фонду у приватну громадян власність лише в одному випадку, а саме при передачі у власність замкненої природної водойми (загальною площею до 3 гектарів) (ч. 2 ст. 59 ЗК України), та виключний перелік випадків передачі земель водного фонду в оренду (ч. 4 ст. 59 ЗК України).

Крім того, з метою збереження та дотримання особливого режиму використання земель водного фонду ст. 61 Земельного кодексу України заборонено розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво.

Також відповідно до ст.63 ЗК України, ст. 91 ВК України для забезпечення експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування каналів зрошувальних і осушувальних систем, гідротехнічних та гідрометричних споруд, водойм і гребель на берегах річок виділяються земельні ділянки смуг відведення з особливим режимом використання. Розміри та режим використання земельних ділянок смуг відведення визначаються за проектами землеустрою, які розробляються і затверджуються в установленому порядку. Земельні ділянки в межах смуг відведення надаються для створення водоохоронних насаджень, берегоукріплювальних та протиерозійних гідротехнічних споруд, будівництва переправ тощо. Поряд з цим, при наданні у власність спірної земельних ділянок та виготовлення технічної документації ОСОБА_1 , смуга відведення не визначалася взагалі.

На даний час, не дивлячись на цільове призначення спірної земельної ділянки (сіножаті), вона розорена та засіяна сільськогосподарськими культурою - кукурудзою.

Таким чином, надання земель водного фонду у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, як це визначено оспорюваними наказами Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області, приписами законодавства не передбачено.

Крім того, у ГУ Держгеокадастру у Полтавській області відсутні повноваження для розпорядження землями водного фонду.

Таким чином земельна ділянка з кадастровим номером 5322882200:04:002:0031, відведена у приватну власність оспорюваним наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області для ведення особистого селянського господарства та розташовані поблизу р. Сулиця, включає в себе землі, які відносяться до земель водного фонду (осушувальний канал та смуга відведення) тобто Головним управління рішення прийнято в порушення вимог Земельного та Водного кодексів України, оскільки землі водного фонду взагалі не можуть передаватися у приватну власність для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ЗК України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування , який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 123 ЗК України передбачено , що особа , зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

На підставі вищевикладеного, прокурором вказує на те, що в ході розслідування кримінального провадження №№142018171240000184 від 26.05.2020 було встановлено, що ОСОБА_1 взагалі не звертався до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, а також нікого не уповноважував на представництво своїх інтересів щодо оформлення права власності на спірну земельну ділянку на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області. Дана обставина вказує на те, що передача спірної земельної ділянки відбулася без належної правової підстави та порушує права та інтереси держави.

Відповідно до чинного законодавства органом, який наділений повноваженнями розпоряджатися землями водного фонду, передбаченому земельним кодексом України є Полтавська обласна державна адміністрація, яка листом №4698/1/01-52 від 25.05.2020 повідомила, що зацікавлена у використанні земель водного фонду виключно до вимог чинного законодавства, однак у зв`язку з відсутністю можливості самостійно звернутися до суду, а саме сплати судового збору, просить прокуратуру здійснити представництво інтересів держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації та звернутися до суду з приводу виявлених фактів.

На підставі вищевикладеного, прокурор прохає визнати незаконними та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 06.12.2019 №12660-СГ, у частині надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,00 га сіножатей із земель сільськогосподарського призначення, державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області за межами населених пунктів, кадастровий номер 5322882200:04:002:0031, витребувати її з незаконного володіння ОСОБА_1 з одночасним припиненням за цим рішенням речових прав, про що внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 12.05.2021 замінено позивача Лубенську місцеву прокуратуру Полтавської області на Лубенську окружну прокуратуру Полтавської області та до участі у справі в якості третьої особи залучено Сенчанську сільську раду Лохвицького району Полтавської області.

В судовому засіданні прокурор Пістун К.О. позовні вимоги підтримала, прохала їх задовольнити.

Представник позивача Полтавської обласної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, направивши до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Полтавській області в судове засідання не з`явився, у наданих відзивах на позови у задоволенні позовних вимог прокурора прохає відмовити, посилаючись на те, що 22.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з заявою про затвердження документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області. З результатами розгляду заяви, 06.12.2019 був виданий наказ № 12660-СГ у наданні у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 5322882200:04:002:0031. Вважає, що Головне управління діяло в порядку, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією України, Земельним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на їх виконання, а також в межах строків, визначених ЗК, отже підстави для визнання неправомірними такі рішення - відсутні. У ГУ Держгеокадастру у Полтавській області були відсутні підстави відмови у затвердженні документації із землеустрою та наданні земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , оскільки були подані всі необхідні документи, а також дотримана процедура розгляду. На момент прийняття оскаржуваного наказу повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів здійснює ГУ Держгеокадастру у Полтавській області. Також вважає, що в даному випадку відсутні підстави для віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду та щодо можливості знаходження штучних водних об`єктив на земельних ділянках сільськогосподарського призначення. Так, згідно чинного законодавства водоохоронні зони та землі під штучними водними об`єктами (які на думку позивача належать до земель водного фонду) повинні визначатися за проектами землеустрою, який в даних випадках відсутній. Відповідно до листа Відділу у Лубенському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на спірну земельну ділянку, згідно розробленої документації із землеустрою були відсутні будь-які обмеження у використанні. Згідно з технічної документації по перерозподілу земель між землеволодільцями та землекористувачами на території Жданівської сільської ради Лубенського району, осушувальний канал (контур 413 площа 0,40 га) не проходить через масив, де була розташована вищевказана земельна ділянка, а тому її передача у власність була законною. Крім того вбачає відсутність передбачених законом виключних підстав для звернення Першого заступника прокурора до суду в інтересах Полтавської ОДА з даними позовами, адже до Полтавської ОДА належить право звернення до суду з метою захисту порушених прав та інтересів.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду відзив на позовну заяву, в якому позов прокурора не визнає та заперечує проти нього, мотивуючи це тим, що ні ним, ні його представником, не було здійснено будь-яких дій щодо оформлення в приватну власність земельної ділянки площею 2 га сіножатей із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства та території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області за межами населених пунктів з кадастровим номером 5322882200:04:002:0031. Вказує, що він ніколи не проживав, не перебував на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, ніяких заяв про виділення йому земельної ділянки не писав, своїх персональних даних нікому не надавав, ніколи не покидав Рівненську область і не планує це робити в подальшому. Крім того вказує, що пред`явлений йому позов був для нього цілковитою несподіванкою. Вважає, що з боку державних органів була допущена помилка у наданні його паспортних даних, які відрізняються з його дійсними паспортними даними. Прохає у позові прокурора, в частині вимог, які стосуються ОСОБА_1 , відмовити повністю. При цьому вважає, що відносно нього скоєно кримінальне правопорушення.

Представник третіх осіб Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області та Сенчанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області - адвокат Антіхович В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовльнити.

Представник третьої особи Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання, в якому прохає провести розгляд справи без своєї участі за наявними в матеріалах справи документами.

Суд, всебічно дослідивши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення прокурора та представника третіх осіб, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що на підставі наказу відповідача ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 06.12.2019 №12660-СГ ОСОБА_1 було надано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 2,00 га, сіножатей із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області за межами населених пунктів, кадастровий номер 5322882200:04:002:0031 (а.с.17).

Рішення про державну реєстрацію права власності прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Ланнівської сільської ради Карлівського району Полтавської області Ляскало Т.О., про що 27.12.2019 внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна, 2000956253228.( а.с.18).

За основним цільовим призначенням земель відповідно до ст.19 Земельного кодексу України виділяють зокрема землі сільськогосподарського призначення, землі житлової та громадської забудови та землі водного фонду. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відповідно до ст. 20 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Пунктом 12 Перехідних положень ЗК України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

У відповідності до ч. 1 ст. 116 ЗК України та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

На підставі ст.4 Водного кодексу України (далі - ВК України) та ч.1 ст. 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них.

Водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт) (ст. 1 ВК України).

Встановлено, що дана земельна ділянка надана у приватну власність відповідачу ОСОБА_1 , розташована на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області за межами населених пунктів, включають осушувальний канал 0-38 осушувально-зволожувальної системи р. Сулиця.

Згідно з інформацією Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області №380/02-05 від 28.02.2020 встановлено, що поруч із земельними ділянками з кадастровими номерами 5322882200:04:002:0015 - 0017 та 5322882200:04:002:0028 - 0033 розташована р. Сулиця - магістральний канал, відкритий транспортуючий канал Т-7 та канали другого порядку О-37 т О-38. (а.с.45).

Річка Сулиця - це природний водний об`єкт, що відповідно до ст. 79 Водного кодексу України має статус малої річки .

Зарегульоване русло р. Сулиця є магістральним каналом осушувально- зволожувальної системи.

Через спірну земельну ділянку проходить канал другого порядку 0-38 осушувально- зволожувальної системи р. Сулиця. Даний канал є штучно створеним водним об`єктом.

Розпорядженням Виконавчого комітету Полтавської обласної Ради депутатів трудящих №337-р від 02.07.1976 затверджено акт державної комісії з прийняття в постійну експлуатацію меліоративних земель - осушувальних земель загальною площею 1669,7 га осушувально-зволожувальної системи в заплаві р. Сулиця на землях колгоспів імені Леніна , Червоний партизан . Жовтень , Заповіт Леніна Лубенського району.

Актом прийомки в експлуатацію Державної комісії з прийняття закінченого будівництва осушувально-зволожувальної системи в заплаві річки Сулиця площиною - 1669,7 га в колгоспах імені Леніна , Червоний партизан , Жовтень , Заповіт Леніна від 30.06.1976 передано Лубенському СМУ-ІІО тресту Полтававодстрой та обласним управлінням меліорації та водного господарства передано в експлуатацію закінчене будівництво осушувально-зволожувальної системи в заплаві річки Сулиця на площі 1669,7 га, у тому числі щодо землекористувача - колгоспу Жовтень - 288,5 га.

Згідно зведених даних наявності гідротехнічних споруд до осушувально-звоволожувальної системи р. Сулиця входять канал другого порядку 0-37, довжиною 530 метрів (землекористувач - колгосп Жовтень ) та канал другого порядку 0-38, довжиною 650 метрів (землекористувач - колгосп Жовтень ).

Відповідно до листа Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області №1068/01-14 від 15.05.2020 на балансі Хорольського міжрайонного управління водного господарства обліковуються державні фонди, що входять до складу ОЗС р. Сулиця, у тому числі магістральний канал р. Сулиця ПК 0-126, інвентарний номер 10350283. Внутрішньогосподарські фонди (у.т.ч. канали другого порядку 0-37, 0-38) після вводу в експлуатацію було передано бувшому колгоспу Жовтень .

Згідно планів-схем та викопіювань з кадастрової карти на спірній земельній ділянці функціонують побудовані за радянські часи система осушувальних каналів які виконують функцію водовідведення та пониження рівня ґрунтових вод (а.с.24-58).

Відповідно до ст.58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них.

Право на землі водного фонду, встановлене ст. 59 Земельного кодексу України, передбачає можливість передачі земель водного фонду у приватну громадян власність лише в одному випадку, а саме при передачі у власність замкненої природної водойми ( загальною площею до 3 гектарів) (ч. 2 ст. 59 ЗК України), та виключний перелік випадків передачі земель водного фонду в оренду (ч. 4 ст. 59 ЗК України).

З метою збереження та дотримання особливого режиму використання земель водного фонду ст. 61 Земельного кодексу України заборонено розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво.

Відповідно до ст.63 ЗК України, ст. 91 ВК України для забезпечення експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування каналів зрошувальних і осушувальних систем, гідротехнічних та гідрометричних споруд, водойм і гребель на берегах річок виділяються земельні ділянки смуг відведення з особливим режимом використання. Розміри та режим використання земельних ділянок смуг відведення визначаються за проектами землеустрою, які розробляються і затверджуються в установленому порядку. Земельні ділянки в межах смуг відведення надаються для створення водоохоронних насаджень, берегоукріплювальних та протиерозійних гідротехнічних споруд, будівництва переправ тощо. При наданні у власність спірних земельних ділянок та виготовлення технічної документації відповідачів, смуга відведення не визначалася взагалі.

Таким чином, надання земель водного фонду у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, як це визначено оспорюваним наказом Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області, приписами законодавства не передбачено.

За зверненням Жданівської сільської ради №02-34/49 від 05.02.2020 щодо порушень норм земельного та природоохоронного законодавства та з інших питань Лубенською окружною прокуратурою Полтавської області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №142018171240000184 за ч.2 ст.366 КК України за фактом службового підроблення довідок з державної статистичної звітності про розподіл земель за угіддями не зазначивши в останніх, що з урахуванням розташування земельних ділянок до їх складу входять землі водного фонду.

Згідно з положеннями ст. ст. 4, 88, 89 ВК України землі водного фонду є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства у водних ресурсах, в збереженні належного стану навколишнього природного середовища.

За змістом ст. 95 ВК України усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

З огляду на викладене, води та землі водного фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання земельних ділянок, що обумовлює беззаперечний підвищений суспільний інтерес до правильного застосування законодавства у даній сфері, що узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, зокрема, наведеною в п. 54 рішенні у справі Трегубенко проти України .

Вказане також узгоджуються з висновками Великої Палати ЄСПЛ у справі Депаль проти Франції (заява № 34044є/02) від 29.03.2010.

ЄСПЛ вважає, що заявник не міг не знати про те, що дозвіл на приватне володіння ділянкою в публічних угіддях в якийсь момент може бути йому не продовжено і що вимога знести будинок може розглядатися як регулювання користування власністю з метою, що відповідає загальному інтересу. Правовий режим публічної власності, яка закріплює її призначення як публічне користування з метою служити загальному благу, відповідає цій категорії (п. 80)

В рішенні по справі Депаль проти Франції зазначено, що збереження прибережної зони, а особливо пляжів, місць, відкритих для всіх , є прикладом місць, які вимагають особливого порядку облаштування. ЄСПЛ вважав у зв`язку з цим, що втручання держави в здійснення заявником своїх прав мало законну мету загального інтересу: заохотити вільний доступ до берегової смуги, необхідність якого встановлена із усією очевидністю .

ЄСПЛ в рішенні вказував, що політика облаштування території та охорони навколишнього середовища, де переважаюче значення має загальний інтерес, надає державі ширшу свободу розсуду, ніж це має місце при регулюванні виключно цивільних прав .

Також суд вважав, що встановлення обов`язку знести будинок за свій рахунок не було особливим і надмірним . Зрозуміло, що після такого тривалого періоду володіння знесення будинку представлятиме радикальне втручання в право заявника на користування майном .

Відмова продовжити дозволи і покладений на заявника обов`язок привести місцевість в стан, що передував будівництву будинку, зроблені з метою послідовного і більш суворого дотримання закону з точки зору необхідності захистити прибережну зону і публічне користування нею, а також виконати правила забудови.

Так, ЄСПЛ дійшов висновку, що у справі владою держави-відповідача порушення ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції допущено не було (п. 93).

Вказана правова позиція закріплена в Постановах Верховного Суду по справам №372/2180/15-ц від 15.05.2018, №469/1393/16-ц від 30.05.2018, 372/1387/13-ц від 06.06.2018, №357/9328/15-ц від 30.01.2019.

Також слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 28.11.2018 по справі №504/2864/13-ц звертає увагу на те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у ст.59 цього Кодексу (висновок Великої Палати Верховного Суду, сформульований у постанові від 22.05.2018 у справі №469/1203/15-ц).

Тож на підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 06.12.2019 №12660-СГ, у частині надання у приватну власність земельної ділянки площею 2,00 га сіножатей із земель сільськогосподарського призначення, державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області за межами населених пунктів з кадастровим номером 5322882200:04:002:0031.

Що стосується вимог прокурора про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 спірну земельну ділянку, то слід зазначити наступне.

З відзиву ОСОБА_1 убачається, що він заперечує здійснення зі свого боку будь-яких дій щодо оформлення в приватну власність земельної ділянки площею 2 га сіножатей із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області за межами населених пунктів з кадастровим номером 5322882200:04:002:0031.

Разом з тим, встановлено, що в кримінальному провадженні за даним фактом на даний час здійснюється досудове розслідування і жодній особі повідомлення про підозру не вручено. Враховуючи те, що преюдиційне значення у цивільній справі має саме вирок суду, суд відхиляє посилання прокурора на такі обставини і вважає, що в даному випадку поновити порушене право можливо шляхом припинення речових прав на земельну ділянку загальною площею 2 га з кадастровим номером 5322882200:04:002:0031, про що слід внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

При цьому суд відхиляє заперечення відповідачами права прокурора на звернення з цим позовом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2020 року прокурор звернувся до Полтавської обласної державної адміністрації із заявою про порушення земельного законодавства, що стосувалось відведення земельної ділянки відповідачу у справі та просив вжити заходи до повернення земельних ділянок у державну власність. Натомість Полтавська обласна державна адміністрація повідомила про відсутність можливостей самостійно звернутися до суду через відсутність коштів та просило здійснити представництво в суді. (59,60).

За таких обставин суд вважає, що у прокурора були достатні підстави для звернення до суду в інтересах держави.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню з відповідача ГУ Держгеокадасту у Полтавській області відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь прокуратури Полтавської області (2102 грн. х 2).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , треті особи Регіональний офіс водних ресурсів в Полтавській області, Жданівська сільська рада Лубенського району Полтавської області, Сенчанська сільська рада Лохвицького району Полтавської області, про визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 06.12.2019 року № 12660-СГ у частині надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,00 га сіножатей із земель сільськогосподарського призначення, державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області за межами населених пунктів, кадастровий номер даної земельної ділянки 5322882200:04:002:0031.

Припинити речові права на земельну ділянку загальною площею 2 га з кадастровим номером 5322882200:04:002:0031, про що внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь прокуратури Полтавської області (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р UA118201720343130001000006160 банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172 ЗКНО 02910060 код класифікації видатків бюджету-2800) 4204 (чотири тисячі двісті чотири ) гривень судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: Лубенська окружна прокуратура, адреса: Полтавська область, м. Лубни, вул. Старо-Троїцька, 13;

- особа, в інтересах якої подано позов: Полтавська обласна державна адміністрація, ЄДРПОУ 00022591, адреса: м. Полтава, вул. Соборності, 45;

- відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, ЄДРПОУ 39767930, адреса: м. Полтава, вул. Уютна, 23;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- третя особа: Регіональний офіс водних ресурсів в Полтавській області: адреса: м. Полтава, вул. Коцюбинського, 6;

- третя особа: Жданівська сільська рада Лубенського району Полтавської області, ЄДРПОУ 22544580, адреса: Полтавська область, Лубенський район, с. Ждани, вул. Центральна, 1;

- третя особа: Сенчанська сільська рада Лохвицького району Полтавської області, ЄДРПОУ 21048689, адреса: Полтавська область, Лохвицький район, с. Сенча, вул. Героїв України, 8.

Текст повного судового рішення складено та підписано 05 серпня 2021 року.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду О.С. Алтухова