Ухвала

від 02.08.2021 по справі 383/936/20

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/936/20

Номер провадження 4-с/383/2/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Бондаренко В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Могиленко В.М.,

стягувача - ОСОБА_1 ,

представника стягувача - адвоката Швець Р.Ю.,

начальника Бобринецького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) - Почкая М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області, скаргу ОСОБА_1 на дії начальника Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Почкая Миколи Олександровича, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2021 року ОСОБА_1 через представника - адвоката Швець Романа Юрійовича звернулась до Бобринецького районного суду Кіровоградської області зі скаргою на дії начальника Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Почкая Миколи Олександровича.

Скарга мотивована тим, що 09.06.2021 року постановою Кропивницького апеляційного суду було задоволено її позовні вимоги до Веселівської сільської ради, Кетрисанівської сільської ради про стягнення середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу в сумі 9266,51 грн., моральної шкоди в розмірі 3000 грн. 859,30 грн. судового збору.

25.06.2021 року на підстави її заяви Бобринецьким районним судом Кіровоградської області був виданий виконавчий лист з яким 09.07.2021 року звернулася до Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро). Однак, 12.07.2021 року на її адресу надійшло повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.9 ст.4 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з тим, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Вказує, що державний виконавець не ужив всіх передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішення суду, не встановлено наявність майна боржника та кошти, на які можливо звернути стягнення та жодних дій, що свідчать про намір стягнення суми заборгованості на її користь, не вчинено, що вказує на недбалість дій державного виконавця та небажання виконувати судове рішення. Просила визнатибездіяльність начальника Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Почкая Миколи Олександровича неправомірною та зобов`язати останнього вчинити дії, спрямовані на стягнення суми заборгованості.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26.07.2021 року відкрито провадження у справі за скаргою (а.с. 23).

В судовому засіданні стягувач та представник стягувача підтримали вимоги скарги.

Начальник Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Почкай М.О. заперечив проти вимог скарги та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, зазначених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.06.2021 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області виданий виконавчий лист на виконання постанови Кропивницького апеляційного суду від 09.06.2021 року у справі №383/936/20 про стягнення з Веселівської сільської ради на користь ОСОБА_1 9266,51 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 859,30 грн. сплаченого судового збору (а.с.10).

У виконавчому листі зазначено, що рішення суду, на підставі якого його було видано, набрало законної сили 09.06.2021 року, а строк пред`явлення його до виконання - до 09.06.2024 року.

12.07.2021 року ОСОБА_1 звернулася до начальника Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Почкай М.О. із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі вказаного виконавчого листа (а.с.35).

12.07.2021 року начальником Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Почкай М.О. винесено повідомлення про повернення вказаного виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Вказані дії вчинені відповідно до п.9.ч.4 ст.4 та п.2 ст.6 Закону України Про виконавче провадження з посиланням на те, що він не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, оскільки стягнення коштів з державних органів, державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (а.с.9).

Вказане повідомлення було направлено 12.07.2021 року на адресу стягувача ОСОБА_1 та отримано останньою 17.07.2021 року, що підтверджується копіями супровідного листа та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.39, 41).

Згідно зі статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України . Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Примусове виконання судових рішень в Україні регулюється Законом України Про виконавче провадження .

Статтею 1 Законом України Про виконавче провадження встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Частиною другою статті 6 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з абзацом першим пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінену Міністрів України від 15.04.2015 року №215 (далі - Положення), реалізацію державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів здійснює Державна казначейська служба України (Казначейство), яка є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до покладених на Казначейство завдань, воно здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду (підпункт 3 пункту 4 Положення).

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення передбачений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно пункту 4 Порядку органи Казначейства забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку; вживають заходів до виконання виконавчих документів.

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що виконавчі листи про стягнення з Веселівської сільської ради на користь ОСОБА_1 коштів, підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а не органами державної виконавчої служби, а відтак підстав для визнання бездіяльності (дій) начальника Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Почкая Миколи Олександровича не вбачається,у зв`язку з чим скарга задоволенню не підлягає.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 02 липня 2018 року у справі № 233/1979/17 (провадження № 61-29414св18).

Згідно пункту 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року (далі - Інструкція), під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 4 розділу І Інструкції визначено, що виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Отже, суд відхиляє усні доводи адвоката Швець Р.Ю. про недотримання державним виконавцем форми при прийнятті рішення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання через неприйняття державним виконавцем постанови з вказаного питання, оскільки вказне твердження суперечить вимогам статті 1, пункту 9 частини 4 статті 4 Закону України Про виконавче провадження та пункту 6 розділу І, пункту 4 розділу ІІІ Інструкції, за змістом яких у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання орган державної виконавчої служби надсилає стягувачу повідомлення.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 447-451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності начальника Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Почкая Миколи Олександровича неправомірною та зобов`язання начальника Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Почкая Миколу Олександровича вчинити дії, спрямовані на стягнення суми заборгованості - відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відповідності до п.п. 15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 04.08.2021 року.

Суддя В.В. Бондаренко