Постанова

від 03.08.2021 по справі 183/6082/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1533/21 Справа № 183/6082/17 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О.В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Нечепуренко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Старенка Іллі Ігоровича на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Наталія Володимирівна, Спаська сільська рада Новомосковського району про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н.В., Спаська сільська рада Новомосковського району про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позовних вимог, які уточнювалися в ході судового розгляду справи, ОСОБА_2 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дідусь - ОСОБА_3 на випадок своєї смерті склав заповіт, посвідчений 29 квітня 2016 секретарем виконкому Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Жадан Н.С. та зареєстрований в реєстрі за №145, яким земельну ділянку за кадастровим номером 12:232:865:00:02:017:0039 площею 3,3290 га, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ДП №041167 виданого 16 грудня 2003 року заповів їй. У встановленому законом порядку вона прийняла спадщину, подавши відповідну заяву до приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Ріхтер Н.В. Крім неї, у встановленому законом порядку спадщину прийняв ОСОБА_1 , який є сином померлого ОСОБА_3 та її дядьком, являється спадкоємцем за законом першої черги. 16 листопада 2017 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н.В. із заявою про видачу свідоцтва про спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 3,3290 га, що розташована на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Постановою приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н.В. від 16 листопада 2017 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину за заповітом на вказане спадкове майно, з тих підстав, що наданий заповіт від імені ОСОБА_3 , посвідчений Жадан Н.С. секретарем виконкому Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області 29 квітня 2016 року за р.№145 нотаріус вважає нікчемним, оскільки він був посвідчений з порушенням вимог п.4 ст. 204 та п.1 ст. 1257 ЦК України. Крім того, позивач зазначила, що в державному акті на право власності на земельну ділянку серія ДП №041167 зазначено, що державний акт на право власності на земельну ділянку видано на ім`я ОСОБА_3 , що не відповідає по-батькові, яке зазначено в свідоцтві про смерть, паспорті, заповіті, а саме: ОСОБА_3 . На підставі викладеного ОСОБА_2 просила суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного акту серії ДП №041167 на право приватної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 12:232:865:00:02:017:0039, площею 3,3290 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданого на ім`я ОСОБА_3 , який мешкає за адресою: с. Спаське Новомосковського району, на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації від 28 грудня 2002 року №1317, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01:03:126:0160; визнати за нею право власності на земельну ділянку кадастровий номер 12:232:865:00:02:017:0039 площею 3,3290 га, що розташована на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2020 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 . Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме: факт належності ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державного акту серія ДП №041167 на право приватної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 12:232:865:00:02:017:0039, площею 3,3290 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданого на ім`я ОСОБА_3 , який мешкає за адресою: с. Спаське Новомосковського району, на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації від 28 грудня 2002 року №1317, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01:03:126:0160. Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,РНОКП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 12:232:865:00:02:017:0039 площею 3,3290 га, що розташована на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Старенко І.І. просить рішення суду від 20 серпня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За приписами ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-12 65 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається (ст.1234 ЦК України).

У відповідності до ст.1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини (частина друга статті 1236 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Згідно з ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В силу ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, зокрема, недієздатною, малолітньою, неповнолітньою особою (крім осіб, які в установленому порядку набули повну цивільну дієздатність), особою з обмеженою цивільною дієздатністю, представником від імені заповідача, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно із частиною першою статті 1257 ЦК України є нікчемним, тому на підставі статті 215 ЦК України визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.

В силу статей 215-216 ЦК України нікчемним правочин є в силу закону, а тому він не підлягає визнанню судом нікчемним, що не виключає можливості визнання його недійсним з метою незастосування нікчемного правочину.

Однією із підстав нікчемності заповіту є порушення вимог щодо його форми та посвідчення.

Загальні вимоги до форми заповіту встановлені ст. 1247 ЦК України, а саме: письмова форма; нотаріальне посвідчення або посвідчення особами, уповноваженими на це законом (статті 1251, 1252 ЦК); зазначення у заповіті місця та часу його складання; підписання заповіту заповідачем.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с.8).

Із спадкової справи №165/2017, заведеної приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н.В., після смерті ОСОБА_3 , вбачається, що 09 жовтня 2017 року спадщину прийняв спадкоємець за законом син ОСОБА_1 , подавши до нотаріуса відповідну заяву (а.с. 35, 36).

06 листопада 2017 року онука ОСОБА_2 , як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину після смерті діда ОСОБА_3 , подавши до нотаріуса відповідну заяву (а.с. 36, 37).

Крім ОСОБА_2 та ОСОБА_1 будь-які інші особи не зверталися із відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Згідно довідки, виданої Спаською сільською радою на момент смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою його реєстрації АДРЕСА_2 проживали син ОСОБА_1 та невістка ОСОБА_4 (а.с.8).

За даними Спадкового реєстру нотаріусом виявлено наявність заповіту від імені ОСОБА_3 , посвідченого Спаською сільською радою 30 січня 2009 року за р.№6 та 29 квітня 2016 року за №145, у зв`язку з чим до Спаської сільської ради нотаріусом направлено запит про надання копій зазначених заповітів (а.с. 40).

Із змісту заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Спаської сільської ради Жадан Н.С. 30 січня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №6, вбачається, що ОСОБА_3 заповів, на випадок своєї смерті, усе майно, де б воно не було і з чого б не складалося ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с. 42)

Із змісту заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Спаської сільської ради Жадан Н.С. 25 квітня 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за №145, вбачається, що за життя ОСОБА_3 заповів земельну ділянку з кадастровим номером 12:232:865:00:02:017:0039, площею 3,290 га виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ДП №041167, виданого 16 грудня 2003 року, ОСОБА_2 (а.с. 41).

Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , ОСОБА_2 16 листопада 2017 року звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 3,3290 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с.48).

Постановою приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н.В. від 16 листопада 2017 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину за заповітом на вказане спадкове майно, з тих підстав, що наданий заповіт від імені ОСОБА_3 , посвідчений Жадан Н.С. секретарем виконкому Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області 29 квітня 2016 року за р.№145 нотаріус вважає нікчемним, оскільки він був посвідчений з порушенням вимог п.4 ст. 204 та п.1 ст. 1257 ЦК України (а.с.49, 50).

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про нотаріат» , яка регламентує нотаріальні дії, що вчиняються посадовими особами органів місцевого самоврядування, у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують заповіти (крім секретних).

Згідно п.п. 1.2 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 3306/5 від 11 листопада 2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2011 року за № 1298/20036 (далі Порядок), нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Відповідно п.п. 1.1., 1.4., розділу ІІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти. Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом.

Дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

У судовому засіданні в апеляційному суді 25 травня 2021 року було допитано свідка ОСОБА_6 , яка, як посадова особа - секретар виконкому Спаської сільської ради Новомосковського району 29 квітня 2016 року посвідчувала заповіт, та яка суду пояснила, що ОСОБА_3 сам особисто 29 квітня 2016 року з»явився до Спаської сільської ради, заповіт йому було прочитано вголос, а також ОСОБА_3 сам перечитав заповіт та власноручно підписав заповіт, його волевиявлення було вільним.

Слід зазначити, заповіт від 29 квітня 2016 року не оскаржувався у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні в апеляційному суді ставилося на обговорення питання про призначення у справі посмертної судової почеркознавчої експертизи щодо встановлення у заповіті від 29 квітня 2016 року належності підпису заповідачу ОСОБА_3 , однак, відповідних клопотань від учасників справи не надходило.

Таким чином, встановлено, заповіт від 29 квітня 2016 року відповідає формі заповіту, заповіт посвідчений уповноваженою особою у суду відсутні сумніви щодо наявності волевиявлення у заповідача на посвідчення заповіту 29 квітня 2016 року, відсутні сумніви, що його волевиявлення було вільним.

Відповідно до ст. 315 ЦК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у тому числі, відповідно до п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

При розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

З копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, правильно прізвище ім»я по батькові заповідача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, вимоги позивача в частині встановлення факту належності спадкодавцю правовстановлюючого документу, підтверджуються належними допустимими та достовірними доказами.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н.В., Спаська сільська рада Новомосковського району про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 не перечитував заповіт від 29 квітня 2016 року та не підписував цей заповіт, його волевиявлення не було вільним належними доказами у справі не підтверджуються.

Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності позовних вимог спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості рішення суду, невідпоівдності рішення суду обставинам справи є безпідставними.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Старенка Іллі Ігоровича залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді Т.П.Красвітна

О.В.Свистунова