Ухвала

від 05.08.2021 по справі 720/1590/19

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2021 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

судді - доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

та сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12019260120000176від 06 червня 2019 року відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого:

У С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції.

На вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області від 03 червня 2021 року захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.

Цим вироком ОСОБА_6 обвинувачено за ч.1 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком 2 роки.

На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до

ЄУНСС №720/1590/19 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_8

Провадження №11-кп/822/289/21 Суддя - доповідач: ОСОБА_1

Категорія: ч.1 ст. 296 КК України

уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнуто з ОСОБА_6 витрати понесені за проведення по справі товарознавчих експертиз в сумі 1099 (одна тисяча дев`яносто дев`ять) грн. 07 коп. на користь держави.

Заявлений потерпілим цивільний позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ПП ОЙЛ», ЄДРПОУ 39080771, зареєстрованого за адресою с. Волока Глибоцького району Чернівецької області, суму завданої майнової шкоди в розмірі 23714 (двадцять три тисячі сімсот чотирнадцять) грн. 67 коп., а також 2000 (дві тисячі) грн. понесених витрат на правову допомогу.

Вирішено питання речових доказів.

Доводи апеляційної скарги учасника провадження.

Захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , у своїй апеляційній скарзі з вироком районного суду не згідний в частині цивільного позову.

Зазначає, що суд першій інстанції неправомірно визнав винним ОСОБА_6 у пошкодженні сушарки для рук та неправомірно стягнув з нього розмір шкоди за її пошкодження, а також витрати на відновлення фасаду. ОСОБА_6 визнав факт пошкодження стільців, тому в даній частині вирок суду не оскаржується.

Звертає увагу на те, що двоє свідків чоловічої статі, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , нічого не знали про пошкодження сушарки у чоловічому туалеті, а двоє свідків жіночої статі, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , навпаки знали про пошкодження в туалеті.

Стверджує, що покази свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11 щодо пошкодження сушарки є дуже поверхневими. Оскільки, вони являються особами жіночої статі і не користуються чоловічим туалетом, вони не змогли надати відповідь на питання чи була сушарка цілісна до того, як вони бачили в туалеті ОСОБА_6 .. Вони не бачили жодних дій з боку ОСОБА_6 направлених на пошкодження сушарки, а лише чули глухий звук з туалету. Вони не вказали, чи заходили до туалету інші особи, крім ОСОБА_6 ..

Крім цього, свідок ОСОБА_11 зазначила, що сушарка була розбита на дві частини, проте з фототаблиць доданих до Протоколу огляду місця події видно, що конструкція сушарки ціла.

Інших доказів, які прямо або опосередковано підтверджували б або спростовували пошкодження ОСОБА_6 сушарки, обставини цієї події в судовому засіданні не були подані, а сукупний аналіз вищезазначених доказів не доводить подію пошкодження сушарки поза розумним сумнівом.

Крім того, вказує на те, що обвинувальний акт поданий до суду не містить жодних відомостей про пошкодження фасаду приміщення АЗС, і, відповідно, у матеріалах кримінального провадження немає доказів щодо даної події.

Вважає, що з ОСОБА_6 слід стягнути грошові кошти в сумі 2780 грн. в якості відшкодування шкоди завданої за пошкодження стільців та відмовити потерпілому у відшкодуванні понесених витрат на правову допомогу.

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

04 червня 2019 року, приблизно о 00:30 год., обвинувачений ОСОБА_6 , знаходячись в приміщені кафе «SUB BORDER FOODS», яке розташоване на прилеглій території АЗС «ПП ОЙЛ», що в с. Магала Новоселицького району Чернівецької області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, виражаючи явну неповагу до суспільства та зневажливе ставлення до громадського порядку, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яке виразилось в некоректній та особливо зухвалій поведінці до присутніх в приміщені бару, зневажливому ставленні, вираженні нецензурною лайкою в адрес працівників вказаного закладу, ігноруючи елементарні правила поведінки в суспільстві грубо порушив громадський порядок, під час чого наніс декілька ударів руками та ногами по стільцям та сушарці для рук марки «VAMA X DRY BF», яка знаходилась у вбиральні кафе, пошкодивши вказане майно, чим спричинив матеріальну шкоду.

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 разом зі своїми знайомими покинули місце пригоди та зникли у невідомому напрямку.

Позиції учасників апеляційного провадження в судових дебатах.

Прокурор, в суді апеляційної інстанції частково підтримала апеляційні вимоги сторони захисту, а саме в частині недоведеності понесення витрат потерпілим на пошкодження фасаду приміщення АЗС. В іншій частині апеляційних вимог захисника заперечувала та просила залишити їх без задоволення.

Мотиви, з яких апеляційний суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується.

Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку та вимоги апеляційної скарги сторони захисту, міркування прокурора з приводу доводів наведених в скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, з`ясувавши аргументи апеляційних вимог, колегія суддів приходить до наступного.

Інших апеляційних скарг та заперечень від учасників судового провадження не надходило, а тому відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Аналізуючи вирок районного суду в частині цивільного позову, колегія суддів вважає частково слушними доводи апелянта про те, що районним судом помилково було задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 в частині відшкодування матеріальної шкоди у загальній сумі 23714 грн..

Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом та із застосуванням норм Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Як вбачається із матеріалів справи,потерпілим ОСОБА_13 у даному кримінальному провадженні було заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди на загальну суму 27780 грн., куди входила вартість 2 стільців 2780 грн., сушарки для рук «VAMAXDRYBF» - 20000 грн., відновлення фасадного облицювання приміщення 5000 грн., а також 10000 грн. на правову допомогу (т.2 а.п.64-67).

В судовому засіданнісуду першої інстанції потерпілий ОСОБА_13 та його представник ОСОБА_14 , повністю підтримали заявлені позовні вимоги.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення в частині цивільного позову, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог потерпілого ОСОБА_13 та вирішив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь ТзОВ «ПП ОЙЛ» суму завданої майнової шкоди в розмірі 23714 грн. 67 коп.,з якої: 2780 грн. вартість 2 стільців, 15934,67 грн. вартість сушарки для рук, 5000 грн. витрат на проведення ремонту зовнішнього фасаду закладу, а також 2000 грн. понесених витрат на правову допомогу.

Згідно ч.1 ст. 91 КПК України укримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч.1ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

При цьому, суд зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати характер і розмір витрат, зумовлених злочином, установити злочинний зв`язок між діянням і шкодою, що настала, і дати у вироку належну оцінку таким обставинам.

Разом з тим, колегія судів вважає, що вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 в частині відшкодування матеріальної шкоди, районний суд не у повній мірі дослідив та дав оцінку доказам щодо заподіяння матеріальної шкоди.

Частиною 1 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Визначаючи розмір заподіяної ОСОБА_13 майнової шкоди, районний суд недостатньо дослідив і не перевірив надані потерпілим докази на підтвердження понесених ним матеріальних збитків і дійшов передчасного висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_6 на користь потерпілого суми матеріальних збитків у розмірі 23714 грн. 67 коп..

Так, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про стягнення таких витрат: 2780 грн. у відшкодування вартості 2 стільців; 15934,67 грн. у відшкодування вартості сушарки для рук, а також 2000 грн. понесених витрат на правову допомогу та вважає їх доведеними в судовому засіданні, а апеляційні вимоги сторони захисту в цій частині, жодним чином їх не спростовують. Зазначені витрати підтверджуються матеріалами справи та доказами долученими до цивільного позову потерпілим ОСОБА_13 ..

Крім того, судом взято до уваги висновки експерта щодо вартості пошкодженого майна, а також враховано і раніше його використання (сушарки для рук), а тому визначив суму стягнення в розмірі меншому аніж було заявлено позивачем, так як потерпілий просив відшкодувати йому вартість як нового обладнання.

З вироку вбачається, що суд мотивував своє рішення показами потерпілого ОСОБА_13 , який в судовому засіданні повідомив, що він являється засновником та директором АЗС «ПП ОЙЛ», що розташована в с. Магала Новоселицького району Чернівецької області. Вказав, що 03.06.2019 року вдень він перебував на даній АЗС та жодних пошкоджень майна не було, однак близько 24:00 год. йому зателефонували працівники АЗС та повідомили, що один з відвідувачів, на ім`я ОСОБА_15 пошкодив стільці, зовнішню фасадну панель АЗС та сушарку для рук у вбиральні, в зв`язку з чим викликали працівників поліції. Пізніше він надав дозвіл працівникам поліції на проведення огляду приміщення АЗС. В подальшому, у зв`язку із пошкодженням майна АЗС, він придбав нові стільці та нову сушарку для рук, через її несправність.

Такі покази потерпілого цілком узгоджуються із показаннями свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 наданими в суді першої інстанції, які не викликають сумнівів у колегії суддів щодо їх достовірності та правдивості.

Крім того, вина ОСОБА_6 щодо пошкодження сушарки для рук доводиться дослідженими судом матеріалами кримінального провадження, а саме протоколом огляду місця події з фототаблицею до нього від 11.06.2019 року, згідно якого об`єктом огляду являється АЗС «ПП ОЙЛ», де зафіксовано місце безпосереднього вчинення обвинуваченим протиправних хуліганських дій та протоколом огляду від 11.06.2019 року, об`єктом якого є оптичний диск, на якому наявний відеозапис з камер відеоспостереження АЗС «ПП ОЙЛ» подій, які мали місце 04.06.2019 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 в частині пошкодження сушарки для рук доведена повністю, а тому суд обґрунтовано стягнув з останнього 15934,67 грн. матеріальної шкоди у відшкодування її вартості.

Що стосується задоволення районним судом цивільного позову потерпілого ОСОБА_13 в частині відшкодування витрат на фасадне облицювання приміщення ТзОВ «ПП ОЙЛ» на суму 5000 грн., яку апелянт не визнає, то колегія суддів вважає, що вказана сума витрат не була підтверджена належними та допустимими доказами у справі.

Зокрема, у своєму вироку суд посилається на протокол огляду від 11.06.2019 року, об`єктом якого є оптичний диск, на якому наявний відеозапис з камер відеоспостереження АЗС «ПП ОЙЛ», де зафіксовано, що ОСОБА_6 перебуваючи в приміщенні даного закладу спілкується з касиром із явним проявом агресії, наносячи удари рукою по прилавку під час спілкування. Після чого, повертається до приміщення кафе, в якому ногою наносить удар по стільцю, який вдаряється у стіл, в результаті чого на підлогу падає та розбивається посуд, а інші стільці розлітаються в різні боки. В подальшому обвинувачений бере стілець рукою та кидає його об підлогу, поводить себе агресивно (т.1 а.п.62-69).

Однак, в даному протоколі огляду відсутні будь-які докази того, що

обвинувачений ОСОБА_6 наносить чи вдаряє по фасадному облицюванню приміщення ТзОВ «ПП ОЙЛ».

Так, з протоколу огляду місця події з фототаблицею до нього від 11.06.2019 року видно пошкодження облицювального фасаду приміщення АЗС «ПП ОЙЛ» у вигляді вм`ятини/удару.

Однак, слід звернути увагу на пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення, яке не містить жодних відомостей про пошкодження фасаду приміщення АЗС «ПП ОЙЛ», які інкримінуються обвинуваченому у провину, а в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази щодо вказаної події.

Також варто зауважити, що позовна заява потерпілого ОСОБА_13 не містить жодного доказу на підтвердження пошкодження фасаду приміщення, як і доказів розміру понесених витрат, яку він просить відшкодувати на її реконструкцію. Крім того, допитані у судовому засіданні свідки, теж не надали жодних показів щодо пошкодження фасаду приміщення АЗС.

Проте, місцевий суд обмежившись загальними фразами щодо доведення потерпілим ОСОБА_13 завданої шкоди в розмірі 5000 грн. на пошкодження фасаду приміщення АЗС, не надав належної оцінки в цій частині, необґрунтовано та без належного дослідження доказів стягнення вказаної вище суми, безпідставно вирішив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 5000 грн. на відшкодування витрат пошкодження облицювального фасаду приміщення АЗС. Отже, на думку колегії суддів, позов потерпілого ОСОБА_13 в цій частині підлягає зменшенню на суму 5000 грн..

Щодо заперечення стороною захисту витрат потерпілого ОСОБА_13 на правову допомогу, то вони також є недоведеними та спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Зокрема, матеріалами справи встановлено, що потерпілим ОСОБА_13 було укладено договір з ОСОБА_14 про надання правової допомоги та надано приблизні розрахунки послуг захисника, які в своєму позові потерпілий оцінив у 10000 грн..

Однак, суд першої інстанції, приймаючи рішення щодо правової допомоги, задовольнив позов потерпілого в цій частині частково та стягнув з ОСОБА_6 на користь потерпілого 2000 грн. на правову допомогу. Свої доводи, суд мотивував тим, що потерпілим ОСОБА_13 не представлено детальний опис виконаних робіт захисником та його витрат, з урахуванням критеріїв розумності, а тому вимоги потерпілого в цій частині задовольнив частково, з таким рішення районного суду погоджується й колегія суддів.

Згідно з п.3 ч. 1 ст. 408 КПК України однією з підстав для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є необхідність зменшення сум, які підлягають стягненню.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а вирок суду зміні в частині цивільного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408,418, 419, 424 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області від 03 червня 2021 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України змінити в частині цивільного позову.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ТзОВ «ПП ОЙЛ», ЄДРПОУ 39080771, зареєстрованого за адресою с. Волока Глибоцького району Чернівецької області, суму завданої майнової шкоди в розмірі 18714 (вісімнадцять тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 67 коп..

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення проте може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженими, який перебуває під вартою,- в той самий порядок і строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3