Рішення

від 27.07.2021 по справі 206/707/21

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 206/707/21

Провадження № 2/192/401/21

27 липня 2021 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Тітової О.О.,

за участю секретаря - Петльованого А.Д.,

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Солоне Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики,

встановив:

Позивач 19 лютого 2021 року звернувся до Самарського районного суду м.Дніпропетровська з позовом про стягнення з відповідача боргу за договором позики від 28 червня 2020 року в розмірі 15000 доларів США, а також суми понесених судових витрат у розмірі 4195,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 28 червня 2020 року відповідач ОСОБА_2 позичив у нього грошові кошти в розмірі 15 000 доларів США зі строком повернення до 24 жовтня 2020 року, що підтверджується укладеним договором позики. Договором передбачено, що проценти не нараховуються та не сплачуються, інші види компенсації не надаються. Станом на час звернення до суду відповідач свої зобов`язання не виконав, грошові кошти за договором позики від 28.06.2020 у розмірі 15 000 доларів США не повернув.

Ухвалою Самарського районного суду м.Дніпропетровська цивільну справу передано за підсудністю до Солонянського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Сторони належним чином повідомлені про те, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з їх викликом.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та зазначив, що в позовній заяві допущено декілька описок щодо зазначеної прописом суми отриманих грошових коштів в гривневому еквіваленті та щодо дати договору позики. Відповідач отримав 15000 доларів США за договором позики від 28.06.2020 року та зобов`язання у встановлений договором строк - 24.10.2020 не виконав, гроші не повернув. Протягом листопада, грудня 2020 року він намагався врегулювати спір в поза судовому порядку, однак відповідач гроші так і не повернув, що змусило його звернутись також до правоохоронних органів, за інформацією від яких йому відомо, що відповідача немає в Україні.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст.1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із ч.1 ст. 1047 ЦК договір позики укладається у письмовій формі . Отже, письмова форма договору позики є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику - грошові кошти у строк та в порядку, що встановлений договором.

Відповідно до ст. 533 ЦК України якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до чч. 1 та 2 ст.207 ЦК - правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порядок підтвердження виконання зобов`язання регламентований ст. 545 ЦК України.

Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Відповідно до ч.3 ст. 545 ЦПК України наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Статтею 202 ЦК визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але, за аналогією, породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За загальним правилом, викладеним у ч.1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК).

Як вбачається з договору позики від 28.06.2020, оригінал якого був оглянутий в судовому засіданні та повернутий позивачу, 28.06.2020 відповідач ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 15 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на день укладення договору є еквівалентом 400500 грн. та зобов`язався повернути їх в строк до 24 жовтня 2020 року. Проценти за договором не нараховуються та не сплачуються, а також не надаються інші види компенсації у вигляді плати за користування коштами. Повернення позики здійснюється у доларах США. Борг може сплачуватись протягом одного дня або протягом більш тривалого періоду в межах строку повернення боргу.

Отже, до 24.10.2020 відповідач повинен був повернути позивачеві грошові кошти в розмірі 15 000 доларів США.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач суду не надав будь-яких даних про повернення боргу чи його частини. Доводи позивача щодо невиконання відповідачем зобов`язання по поверненню позики у розмірі 15000 доларів США за договором від 28.06.2020 не спростовані.

Таким чином, позивач довів наявність невиконаних зобов`язань відповідача за договором позики від 28.06.2020, строк виконання зобов`язання за яким настав 24.10.2020, тобто наявні правові підстави для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо визначення валюти стягнення грошових коштів, суд відповідно до положень ч.4 ст. 263 ЦПК України, бере до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 16 січня 2019 року за результатами розгляду справи № 373/2054/16.

Згідно вищезазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 02 липня 2014 року в справі № 6-79цс14 та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 25 липня 2018 року в справі № 308/3824/16-ц та дійшла висновку, що заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача слід стягнути за договором позики від 28 червня 2020 року грошові кошти у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США.

Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4195,06 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 76-83, 141, 259, 264-265,268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за договором позики від 28 червня 2020 року грошові кошти у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 4195 (чотири тисячі сто дев`яносто п`ять) грн. 06 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 27.07.2021.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя О.О. Тітова