Постанова

від 04.08.2021 по справі 629/888/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

04 серпня 2021 року

м. Харків

Справа № 629/888/19

Провадження № 22-ц/818/ 3619 /21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Хорошевського О.М.,

суддів Котелевець А.В., Тичкової О.Ю.

розглядаючи у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Лозівського районного округу Харківської області Завада Марина Володимирівна, про визнання правочину недійсним,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Харківського апеляційного суду знаходиться цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_3 адвоката - Кривенко Еріка Юрійовича на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 січня 2021 року, постановлене суддею Каращуком Т. О. у цивільній за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Лозівського районного округу Харківської області Завада Марина Володимирівна, про визнання правочину недійсним.

01 липня 2021 року до Харківського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, в обґрунтування якої заявник посилався на те, що наразі виникли підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти реєстраційні дії на земельні ділянки сільчськогосподарсього призначення, що належать ОСОБА_3 .

Ухвалою Харківського апеляційного суду м.Харкова від 07 липня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 повернути заявнику.

29 липня 2021 року до Харківського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту та забороною вчинення реєстраційних дій на належні відповідачу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 6323982500:02:000:0117, та 6323982500:02:000:0239, з орієнтовною ціною 156720.14 гривень. Виконання Ухвали про забезпечення позову доручити Відділу реєстрації Лозівської міської ради Харківської області, адреса: 64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, буд. 4, 3 поверх, кабінети №18,21,25.

В обґрунтування заяви зазначено, що відчуження відповідачем спірних земельних ділянок під час розгляду справи, зроблять неможливим виконання рішення суду, оскільки зміниться власник цих ділянок та підстави набуття цих ділянок у власність.

Також, в заяві міститься пропозиція щодо зустрічного забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_1 рухоме та нерухоме майно на суму 156720.14 гривень.

Судова колегія дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, колегія дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно зі статтею 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, в тому числі шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Тобто арешт на майно відповідача допускається лише за умови, що майно належить відповідачу та є необхідність саме у цьому виді забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, тобто, не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову, а суд лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову, отже, вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідний вид забезпечення позову повинен стосуватися предмета спору.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Встановивши, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, та врахувавши, що вказаний спосіб забезпечення є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність забезпечення позову.

Зі змісту позовної заява вбачається, що позивачка звернулась до суду із немайновою вимогою щодо визнання правочину у вигляді договору міні від 02 квітня 2004 року недійсним. Інших вимог позовна заява не містить.

У заяві про забезпечення позову заявниця не навела обґрунтування необхідності забезпечення позову саме шляхом накладення арешту на земельні ділянки та заборони їх відчудження.

Крім того, в своїй заяві позивачка запропонувала зустрічне забезпечення у вигляді накладення арешту на належне їй рухоме та нерухоме майно, проте доказів на підтвердження наявності належності їй на праві власності майна та його вартості не надала.

За таких обставин, заява представника ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.153 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного її тексту.

Головуючий О.М. Хорошевський

Судді: А.В.Котелевець

О.Ю. Тичкова

Повний текст судового рішення складено 04 серпня 2021 року.