Постанова

від 27.07.2021 по справі 914/1383/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2021 р. Справа №914/1383/20

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Мирутенко О.Л.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Кострик К.І.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шилінг» б/н від 18.11.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/3508/20 від 01.12.2020)

на рішення Господарського суду Львівської області від 21.10.2020 (повний текст складено 26.10.2020, суддя Сухович Ю.О.)

у справі №914/1383/20

за позовом: Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» (надалі ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» ), м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шилінг» (надалі ТзОВ «Шилінг» ), м. Львів

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Громадської спілки «Українська ліга авторських і суміжних прав» (надалі ГС «Українська ліга авторських і суміжних прав» ), м. Київ

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» (надалі ПО «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» ), м. Київ

про стягнення 15 699,98 грн

за участю учасників справи:

від позивача: Сербуль О.Ю. - адвокат

від відповідача: Цімко П.О. - адвокат (довіреність б/н від 17.02.2021)

від третьої особи-1: не з`явилися

від третьої особи-2: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Приватна організація «Українська ліга авторських і суміжних прав» звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «Шилінг» про стягнення 15 699,98 грн заборгованості, з яких 15 480,00 грн основного боргу, 82,17 грн інфляційних втрат, 137,81 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.10.2020 у справі №914/1383/20 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ «Шилінг» на користь Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» 10 240,00 грн основного боргу, 82,17 грн інфляційних втрат та 137,81 грн 3% річних, 1400,44 грн судового збору, 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу відмовлено. В частині основного боргу в сумі 5 240,00 грн. провадження у справі закрито.

Задовольняючи вимоги щодо основного боргу, суд першої інстанції керувався тим, що ТзОВ «Шилінг» порушило умови договору №КБР-83/09/19-Н від 01.09.2019, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у сумі 10 240,00 грн. Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, місцевий господарський суд зазначив, що останні є арифметично правильними, у зв`язку з чим, з урахуванням положень ст. 625 ЦК України, позовні вимоги щодо стягнення 82,17 грн інфляційних втрат та 137,81 грн 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в частині задоволення позовних вимог, ТзОВ «Шилінг» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі відповідач вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи. Зокрема, скаржник стверджує, що судом не було враховано того, що Приватна організація «Українська ліга авторських і суміжних прав» не є організацією колективного управління, не внесена у відповідний реєстр таких, організація колективного управління може бути утворена в організаційній формі громадського об`днання із статусом юридичної особи. Також апелянт зазначає, що відповідно до укладеного договору у позивача відсутнє право звертатися з позовом до суду про стягнення винагороди (роялті)ром не передбачено з ТзОВ «Шилінг»

В судових засіданнях представник ТзОВ «Шилінг підтримував доводи апеляційної скарги.

В судових засіданнях представник ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

ГС «Українська ліга авторських і суміжних прав» участі уповноваженого представника в судовому засіданні 27.07.2021 не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце розгляду справи. В попередніх судових засіданнях представник третьої особи-1 проти доводів апеляційної скарги заперечив з мотивів, наведених у запереченні на апеляційну скаргу, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

ПО «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» участі уповноваженого представника в жодному судовому засіданні не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши учасників справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

01.09.2019 між ТзОВ Шилінг (користувач), Громадською спілкою Українська ліга авторських та суміжних прав (Суміжна ОКУ), Приватною організацією Організація колективного управління авторськими та суміжними правами (Авторська ОКУ), Приватною організацією Українська ліга авторських і суміжних прав (Організація) укладено Договір №КБР-83/09/19-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права об`єктів суміжних прав в публічних закладах.

За Договором Суміжна ОКУ здійснює розширене колективне управління майновими правами суб`єктів суміжних прав та інших правовласників в сфері суміжних прав та є акредитованою організацією колективного управління. Авторська ОКУ здійснює управління (на колективній основі) майновими правами суб`єктів авторського права та інших правовласників в сфері авторського права. Приватна організація «Українська ліга авторських і суміжних прав» (яка є позивачем у даній справі) як особа, яка виконує допоміжну функцію за договором щодо поділу винагороди (роялті), яку сплачує Користувач - між репрезентативними організаціями колективного управління, що управляють майновими правами відповідно до їх сфер діяльності.

Згідно з преамбулою договору №КБР-83/09/19-Н сторони уклали цей договір з метою здійснення єдиних виплат за отримання дозволів на публічне виконання як об`єктів авторського права (творів), так і об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Відповідно до п.1.1 Договору Користувач доручає Організації укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими Користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Приватною організацією Українська ліга авторських і суміжних прав були укладені такі договори від імені Користувача, які є додатком №1, №2, №3, №4, №5 до Договору №КБР-83/09/19-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права об`єктів суміжних прав в публічних закладах.

Пунктом 1.2. договору сторони передбачили особливий порядок перерахування коштів від Користувача до Авторської ОКУ та Суміжної ОКУ, який при цьому не пов`язаний із жодними додатковими витратами з боку Користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об`єктів авторського права та суміжних прав.

В розділі 2 договору сторони визначили, що критерії, за якими відбиралися контрагенти, у яких Користувач отримує дозвіл щодо публічного виконання в сфері авторського права та в сфері суміжних прав: наявність репрезентативності (великої кількості майнових прав в управлінні) та акредитації (якщо така вже є у відповідній сфері). В результаті контрагентами Користувача були обрані такі організації: для публічного виконання фонограм та зафіксованих у них виконань - Суміжна ОКУ; для публічного виконання творів - Авторська ОКУ.

Згідно з п.3.1. договору договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.

Відповідно до п.3.2. договору договір про надання згоди на використання авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.

Згідно з п.3.3 договору за договорами зазначеними в п.3.1. та п.3.2. Користувач здійснює оплату за 1 (один) рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому Користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (надалі Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в додатку №3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок Організації.

Пунктом 3.5 договору сторони погодили, що отриманий Організацією від Користувача Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується організацією на рахунок Суміжної ОКУта на рахунок Авторської ОКУ. Пропорції щодо перерахування на Суміжну ОКУ та на Авторську ОКУ дотримуються Організацією завжди в рівних частинах (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу Користувача має отримати Суміжна ОКУ, а інші 50% Авторська ОКУ.

Розділом 4 договору визначено структуру договірних відносин між сторонами.

Так, згідно з п.4.1. та п.4.2. Договору Договір про визнання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав оформдений у вигляді додатку №1 до цього договору і ї його невід`ємною частиною. Договір про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права офомрлений у вигляді додатку №2 до цього договору і є невід`ємною частиною.

Відповідно до п.4.3. Договору надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об`єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо Додатках №1 та №2 до цього Договору. Строк дії цього договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи додаток №1 та додаток №2 до цього договору). Адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких Користувач отримує дозволи використовувати об`єкти авторського права та суміжних прав визначені в додатку №3 до цього договору. Розмір винагороди (роялті) визначається сторонами як в додатку №3 та в додатках №1 та №2 відповідно стосовно суміжних прав та стосовно авторських прав. Порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) Користувачем на рахунок Організації встановлений цим договором та додатком №3 до нього при цьому порядок сплати винагороди роялті Організації (від імені і за рахунок Користувача) на користь Авторської ОКУ та Суміжної ОКУ встановлений також відповідно додатками №1 та №2 до цього договору. Сторони можуть дооформити інші додатки та додаткові угоди до цього договору.

Згідно п.5.1. Договору у разі виникнення заборгованості Користувача за цим договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо Авторською ОКУ до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Авторською ОКУ, окремо Суміжною ОКУ до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Суміжною ОКУ, а також у разі досягнення домовленості між Авторською ОКУ та Суміжною ОКУ ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з Користувача.

Відносини між Організацією та Авторською ОКУ, Організацією та Суміжною ОКУ стосовно забезпечення контролю за виконанням Договору (включаючи додатки до нього) регулюються відповідно між Організацією та Авторською ОКУ, Організацією та Суміжною ОКУ (пункт 5.3 Договору).

Додатком № 1 до Договору, укладеним 01.09.2019 Користувачем, від імені якого діє Організація, та Суміжною ОКУ сторони погодили: всі права і обов`язки за додатком № 1 стосуються строку -1 (один) рік (із відповідною пролонгацією); при цьому, зазначений строк пролонгується на умовах ліцензійної угоди; за ліцензійною угодою встановлюється оплата за отримання дозволу щодо 1-го (року) шляхом виплати щомісячних платежів (розстрочених платежів) із врахуванням порядку, передбачено основним Договором (пункт 1.1 додатку № 1).

Користувач здійснює (на Території) використання в комерційній діяльності об`єктів суміжних прав шляхом їх публічного виконання, а Суміжна ОКУ надає стосовно території користувачу на умовах, визначених ліцензійною угодою, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання об`єктів суміжних прав. Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити винагороду (роялті) Суміжній ОКУ у чіткій відповідності із умовами основного договору (пункт 3.1 додатку № 1).

За умовами додатку № 2 до Договору від 01.09.2019 укладеного Користувачем, від імені якого діє організацію та Авторською ОКУ Користувач здійснює (на Території) використання в комерційній діяльності об`єктів авторського права шляхом їх публічного виконання, а Авторська ОКУ надає стосовно території користувачу на умовах, визначених додатком № 2, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання об`єктів авторських прав. Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити винагороду (роялті) Авторській ОКУ у чіткій відповідності до умов основного Договору (пункт 3.1 додатку № 2).

У п.2 Додатку №3 до договору сторони погодили наступний розмір Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права - 2 560,00 грн. за кожен заклад користувача.

Звертаючись з позовною заявою, позивач посилався на те, що відповідач в порушення умов договору не сплатив 15 480,00 грн. основного боргу. У зв`язку з наявною заборгованістю, позивач нарахував відповідачу 82,17 грн втрат від інфляції, 137,81 грн 3% річних.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначалося вище, 01.09.2019 між ТзОВ Шилінг (користувач), Громадською спілкою Українська ліга авторських та суміжних прав (Суміжна ОКУ), Приватною організацією Організація колективного управління авторськими та суміжними правами (Авторська ОКУ), Приватною організацією Українська ліга авторських і суміжних прав (Організація) укладено Договір №КБР-83/09/19-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права об`єктів суміжних прав в публічних закладах.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладений договір з додатками за своєю правовою природою є ліцензійним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Частинами 3-6 ст. 1109 ЦК України встановлено, що у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Згідно з п.3.3 договору за договорами зазначеними в п.3.1. та п.3.2. Користувач здійснює оплату за 1 (один) рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому Користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (надалі Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в додатку №3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок Організації.

Договір №КБР-83/09/19-Н від організацій колективного управління укладено Громадською спілкою Українська ліга авторських та суміжних прав (Суміжна ОКУ), що здійснює розширене колективне управління майновими правами суб`єктів суміжних прав та інших правовласників в сфері суміжних прав та є акредитованою організацією колективного управління та Приватною організацією Організація колективного управління авторськими та суміжними правами (Авторська ОКУ), що здійснює управління (на колективній основі) майновими правами суб`єктів авторського права та інших правовласників в сфері авторського права.

При цьому, відповідно до пункту 3.1 додатку № 1 до договору Користувач здійснює (на Території) використання в комерційній діяльності об`єктів суміжних прав шляхом їх публічного виконання, а Суміжна ОКУ надає стосовно території Користувачу на умовах, визначених ліцензійною угодою, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання об`єктів суміжних прав. Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити винагороду (роялті) Суміжній ОКУ у чіткій відповідності із умовами основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатків до нього).

Так само, відповідно до пункту 3.1 додатку № 2 до Договору Користувач здійснює (на Території) використання в комерційній діяльності об`єктів авторського права шляхом їх публічного виконання, а Авторська ОКУ надає стосовно території Користувачу на умовах, визначених додатком № 2, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання об`єктів авторських прав. Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити винагороду (роялті) Авторській ОКУ у чіткій відповідності до умов основного Договору (Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатків до нього).

Отже, діяльність зі збору, розподілу та виплати правовласникам доходу від їх прав здійснюють Громадська спілка Українська ліга авторських та суміжних прав (Суміжна ОКУ) та Приватна організація Організація колективного управління авторськими та суміжними правами (Авторська організація).

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Приватна організація Українська ліга авторських і суміжних прав , звертаючись з позовом до суду, позовні вимоги обґрунтовує порушенням своїх законних прав та інтересів наявністю заборгованості відповідача перед позивачем.

Проте, суд зауважує, що за умовами укладеного договору Приватна організація Українська ліга авторських та суміжних прав виступає як особа, яка виконує допоміжну функцію за цим договором щодо поділу винагороди (роялті), яку сплачує Користувач між репрезентативними організаціями колективного управління відповідно до їх сфер діяльності, оскільки умовами п. 1.2 договору сторони передбачили особливий порядок перерахування коштів від Користувача до Авторської ОКУ та Суміжної ОКУ.

Як зазначалося вище, у п. 5.1. договору сторони передбачили, що у разі виникнення заборгованості Користувача за цим договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо Авторською ОКУ до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Авторською ОКУ, окремо Суміжною ОКУ до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Суміжною ОКУ, а також у разі досягнення домовленості між Авторською ОКУ та Суміжною ОКУ ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з Користувача.

Таким чином, правом на подання позову про стягнення заборгованості з Користувача (відповідача) Приватна організація Українська ліга авторських і суміжних прав не наділена, оскільки сторони за власним бажанням визначили порядок стягнення заборгованості у разі неналежного виконання Користувачем прийнятих зобов`язань щодо перерахування коштів (роялті).

Пунктом 5.3. договору сторони визначили, що відносини між Організацією та Авторською ОКУ, Організацією та Суміжною ОКУ стосовно забезпечення контролю за виконанням договору (включаючи додатки до нього) регулюються відповідно між Організацією та Авторською ОКУ, Організацією та Суміжною ОКУ.

Однак, матеріали справи не містять доказів щодо врегулювання відносин між визначеними у наведеному пункті особами, в тому числі щодо уповноваження Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» на стягнення в судовому порядку заборгованості, яка існує у Користувача (відповідача) перед Авторською ОКУ та Суміжною ОКУ.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що суди розглядають справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ГПК України випадках.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді.

Аналогічну позицію викладено Верховним Судом у постанові від 19.02.2020 року у справі № 913/271/19.

З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем не доведено порушення його права, за захистом якого було пред`явлено позов, оскільки Приватна організація Українська ліга авторських та суміжних прав є особою, яка виконує лише допоміжну функцію за договором щодо поділу винагороди (роялті), яку сплачує користувач, між репрезентативними організаціями колективного управління відповідно до їх сфер діяльності, та правом на подання позову про стягнення заборгованості з користувача (відповідача) не наділена.

Таким чином, відсутність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) позивача та відсутність у Приватної організації Українська ліга авторських та суміжних прав права і підстав для подання даного позову є підставою для відмови у задоволенні позову.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Скаржником з врахуванням вищенаведених нормам права, належними та допустимими доказами підтверджено свої доводи, викладені в апеляційній скарзі.

В свою чергу позивачем не спростовано доводи апеляційної скарги.

Зважаючи на викладене, за результатами дослідження та оцінки за правилами статті 86 ГПК України зібраних у справі доказів та обставин у сукупності, з урахуванням ст.ст. 2, 13, 14 ГПК України, судом апеляційної інстанції встановлено, що позовні вимоги є необґрунтованими, не підтверджені належними і допустимими доказами, а відтак, відсутні правові підстави для їх задоволення.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд неповно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав невірну юридичну оцінку обставинам справи, в зв`язку з чим оскаржуване рішення в частині стягнення з ТзОВ «Шилінг» на користь Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» 10 240,00 грн основного боргу, 82,17 грн інфляційних втрат та 137,81 грн 3% річних, 1400,44 грн судового збору, 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

В суді апеляційної інстанції представником відповідача було заявлено клопотання про відшкодування судових витрат, які він поніс у процесі розгляду справи №914/1383/20 в суді апеляційної інстанції. У вказаному клопотанні просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6950,00 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження наданих адвокатських послуг відповідач надав суду договір про надання правової допомоги №10-11/2020 від 10.11.2020, згідно якого адвокатське об`єднання Феміда Груп бере на себе зобов`язання надати необхідну правову допомогу для забезпечення представництва і захисту прав та інтересів ТзОВ «Шилінг» у справі №914/1383/20.

Відповідно до пункту 3.1 вказаного договору клієнт сплачує виконавцю гонорар в сумі, яка визначається сторонами виходячи із обсягу наданої правової допомоги, про що сторонами складається Звіт про надану правову допомогу у формі додатку, який є невід`ємною частиною договору, а також акт приймання-передачі наданої правової допомоги.

Крім того, до клопотання було долучено акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 25.06.2021, звіт про надану правову від 25.06.2021 та докази надсилання копії даного клопотання та долучених до нього додатків позивачу у справі.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Проте, клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу від відповідача до суду не надходило.

З огляду на те, що клопотань про зменшення розміру витрат на правову допомогу від позивача до суду не надходило, колегія суддів вважає, що заявлений розмір 6950,00 грн витрат на професійну правничу допомогу доведений та документально обґрунтований, є співмірним, відповідно підлягає до задоволення.

Керуючись, ст.ст. 269, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шилінг» задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 21.10.2020 у справі №914/1383/20 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шилінг» на користь Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» 10 240,00 грн основного боргу, 82,17 грн інфляційних втрат та 137,81 грн 3% річних, 1400,44 грн судового збору, 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В частині закриття провадження рішення залишити без змін.

3. Стягнути з Приватної організації Українська ліга авторських і суміжних прав (02002, м.Київ, вул.Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 1016; ідентифікаційний код 373966233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Шилінг (79007, Львівська область, м.Львів, вул.Леся Курбаса, буд. 4, кв. 8; ідентифікаційний код 41888699) 3153,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 6950,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса сторінки суду https://wag.court.gov.ua/sud4870/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст постанови складено 04.08.2021.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді О.Л. Мирутенко

О.С. Скрипчук